Участь у Малій академії наук — це не лише крок до наукового пізнання, а й нагода по-справжньому відчути зв’язок із минулим, знайти себе в історії та відкрити нові смисли в подіях, що формували нашу державу. Особливо важливо, щоби тема дослідження була емоційно близькою, надихала та відповідала особистим зацікавленням школяра. Для багатьох дівчат це — історії жінок, родин, мистецтва, культурної спадщини, повсякденного життя, а також переживання війн і втрат, які лягли на плечі мільйонів українок у ХХ–ХХІ століттях.
Запропоновані нижче теми покликані звернути увагу на жіночий вимір історії України — не як «додатковий» сюжет, а як повноцінну, рівноправну частину нашого історичного наративу. Вони дозволяють поєднати гуманітарну чутливість, особисту мотивацію, соціальну відповідальність та науковий підхід до вивчення джерел.
Добірка тем для дівчат
Жіноча історія, біографістика, роль жінок у суспільстві
Жіноча історія, біографістика, роль жінок у суспільствіУчасть українок у національно-визвольному русі: маловідомі імена та біографічні реконструкції
Соціальна адаптація жінок у період збройних конфліктів ХХ століття (на прикладі родинних історій)
Образ сучасної українки у волонтерському та військовому русі після 2022 року
Жінки в українському козацтві: історіографічна традиція та спроба ревізії
Творчість Олени Теліги, Лесі Українки та Соломії Павличко в контексті історії українського жіночого інтелектуального руху
Репрезентація жінки в плакатному мистецтві України ХХ століття
Формування жіночого лідерства в шкільному самоврядуванні: історико-педагогічний аналіз
Соціокультурні ролі жінок у прифронтових громадах України (2022–2025 рр.)
Історія участі українок у Січовому русі: наративи, документи, спогади
Українська жіноча еміграція ХХ століття: стратегії збереження ідентичності та культурного спадку
Культурна спадщина, етнографія, жіночий повсякденний досвід
Семантика традиційного українського жіночого вбрання: історичні трансформації та регіональні відмінності
Весільні обряди в культурі українців: гендерний та історико-етнографічний підхід
Українські мисткині ХІХ–ХХ ст.: внесок жінок у формування національного художнього канону
Родинна історія як джерело вивчення жіночого повсякдення в Україні (ХХ століття)
Пережитий досвід дівчат-переселенок у ХХ столітті: історія депортацій у жіночих наративах
Іконографія жінки в ілюстрованих часописах України початку ХХ століття
Жіночі освітні практики в умовах радянської школи (1930–1990-ті рр.): джерельний аналіз листів, щоденників і спогадів
Вишивка як форма збереження жіночої історичної пам’яті: історико-етнографічне дослідження
Мікроісторія однієї вулиці в українському місті/селі: жіночі свідчення змін
Соціальні ролі жінки в українській родині, трудовій сфері та громадському житті у ХХ ст.: міждержавні впливи та трансформації
Жіночий досвід війни, пам’ять, емоційна історія
Волонтерська діяльність дівчат у роки війни (2022–2025): соціальний феномен та джерельна база
Материнські листи як джерело вивчення досвіду жінок у період воєнних дій
Усна історія дівчат-підлітків із прифронтових територій України: війна у жіночих свідченнях
Психологічні стратегії виживання жінок під час бойових дій, евакуації та окупації
Жіноча взаємопідтримка у кризових ситуаціях: досвід громадянської солідарності у XXI столітті
Ініціативи зі збереження історичної пам’яті про жіночий досвід війни в сучасній Україні
Повсякденне життя матері та доньки в умовах війни: гендерний аналіз
Жіночі речі як носії культурної пам’яті: матеріальні джерела родинного архіву
Медична жіноча служба у війнах ХХ століття: біографічні нариси та історична роль
Критичний аналіз репрезентації жіночого досвіду в історичному наративі України: до проблеми феміністичної історіографії
Тематика, зорієнтована на жіночий досвід, відкриває широкі можливості для глибоких, змістовних і соціально важливих історичних досліджень. Вона дає дівчатам можливість досліджувати історію через індивідуальні долі, родинну пам’ять, культуру і власні цінності. Завдяки таким темам учасниці МАН не лише здобувають нові знання, а й долучаються до формування більш інклюзивного історичного наративу — де жіночий голос звучить упевнено, гідно й рівноправно.
Обрана тема стає не просто науковою роботою, а внутрішнім діалогом із минулим, який формує активну, відповідальну громадянку — дослідницю й творчиню нової історичної свідомості.