Про автора

Учитель року-2026. Номінація “Громадянська освіта”. м. Київ

Цьогоріч я брала участь у Всеукраїнському конкурсі “Учитель року – 2026” в номінації “Громадянська освіта”. Я зареєструвалась в ньому виключно з власної ініціативи, і мною керувала моя щира і безкінечна любов до цього предмету. Він зараз в НУШ новий, але для мене – це базова дисципліна, навколо якої треба будувати українську освіту (особливо в умовах війни).

Всі мої колеги точно знають, що собою являє це випробування. Це складний і дуже авторитетний державний конкурс для педагогів. А ще він дуже суб’єктивний, як на мене, і не може в повній мірі оцінити внесок вчителя в роботу, в дітей. Бо наша праця – це складний і багатокомпонентний ПРОЦЕС – щодня, а не тільки в дні 6 випробувань конкурсу. І неважливо, який це тур – регіональний чи загальнонаціональний.

Тому всі вчителі – учасники – це цікаві, творчі, талановиті і високопрофесійні педагоги! І відсутність призового місця не робить їх гіршими за переможців. Низький мій уклін та найтепліші обійми всім, хто брав хоч колись участь в цьому змаганні.

В той же час я дуже щаслива, що мені вдалось здобути собі гідне місце в ньому. Я для цього викладалась на повну. Щось вийшло напрочуд гарно, щось – не дуже. Але я тішусь цьому результату. Він надихає, вчить, мотивує рухатись далі та підсвічує подальший шлях.

Для себе участь в цьому конкурсі я завершила. Служити освіті так, як мені хочеться, я можу тільки, поринувши в роботу цілком і повністю. Але це був цікавий досвід, який відкрив мені мене з іншої сторони, познайомив з гідними людьми та поповнив скарбничку цінних життєвих моментів розкішними спогадами.

Дякую всім, хто за мене вболівав, хто вірив в мене! Ви – мої крила!

Моя участь у конкурсі «Учитель року – 2026»

У 2026 році я взяла участь в І, міському, турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2026» у номінації «Громадянська освіта».

Для мене цей конкурс став важливим професійним досвідом, можливістю перевірити власні сили, презентувати педагогічні ідеї, поділитися напрацюваннями та побачити сучасні підходи колег до викладання громадянської освіти.

За результатами конкурсу я посіла ІІ місце в номінації «Громадянська освіта» серед учителів міста Києва.

Це досягнення є для мене особливо цінним, адже громадянська освіта сьогодні має надзвичайно важливе значення. Вона допомагає учням краще розуміти себе як громадян, усвідомлювати свої права й обов’язки, поважати демократичні цінності, аналізувати події сучасності та відповідально діяти в суспільстві.

Окремо хочу поділитися своїми напрацюваннями, які я підготувала під час участі в конкурсі. Для мене важливо, щоб цей досвід не залишився лише конкурсним етапом, а став корисним для колег, учнів і всіх, хто цікавиться сучасною громадянською освітою.

У процесі підготовки я працювала над методичними ідеями, завданнями, підходами до проведення уроків, способами активізації учнів, розвитку критичного мислення, формування громадянської відповідальності та вміння аналізувати суспільні процеси. Усі ці матеріали стали результатом пошуку, практичного досвіду, професійних роздумів і бажання зробити уроки громадянської освіти змістовними, сучасними та близькими до життя учнів.

Саме тому хочу представити свої конкурсні напрацювання, які можуть бути корисними для педагогів, що викладають громадянську освіту, історію, правознавство або працюють із темами демократії, прав людини, громадянської участі, відповідальності та цінностей сучасного суспільства.

Щиро вдячна організаторам конкурсу, членам журі, колегам і всім, хто підтримував мене на цьому шляху. Цей досвід мотивує рухатися далі, створювати якісне освітнє середовище та надихати учнів на свідоме й активне громадянство.

Підручник як простір пам’яті

27 квітня 2026 року відбулася експертна зустріч, присвячена темі, яка сьогодні має особливе значення для української освіти, історичної науки та суспільства загалом: «Чи працює підручник як інструмент пам’яті?»

На запрошення Карена Нікіфорова я долучилася до обговорення разом із фахівцями, які безпосередньо формують сучасний освітній і пам’яттєвий простір України: авторами підручників, істориками, представниками Українського інституту національної пам’яті, Інституту педагогіки НАПН України, Українського інституту розвитку освіти, учителями-методистами, психологами та експертами у сфері меморіалізації війни.

Це була не просто професійна розмова про зміст шкільної книжки. Насправді йшлося про значно ширше питання: як школа має говорити з дітьми про війну, окупацію, спротив, втрати, травматичний досвід і відповідальність за пам’ять.

Сучасний підручник з історії вже не може бути лише джерелом фактів, дат і визначень. Він стає простором, у якому учень уперше системно зустрічається з поясненням складних подій сучасності. Саме тому надзвичайно важливо, якою мовою підручник говорить про війну, які поняття використовує, які образи добирає і які межі не переходить.

Одним із центральних питань зустрічі стало формування єдиного глосарію для навчальної літератури. Адже слова, якими ми називаємо історичні події, не є нейтральними. Вони або допомагають зрозуміти реальність, або спотворюють її. Саме тому поняття «окупація», «анексія», «колабораціонізм», «сили спротиву», «російсько-українська війна» мають уживатися точно, відповідально й відповідно до історичних фактів та міжнародного права.

Підміна понять є небезпечною не лише для науки, а й для шкільної освіти. Якщо окупацію називати «визволенням», анексію — «приєднанням», депортацію — «переселенням», а війну — будь-яким пом’якшеним формулюванням, учень отримує викривлену картину минулого й сучасності. Тому точна термінологія — це не формальність. Це основа історичного мислення.

Водночас учитель і автор підручника мають пам’ятати: правильний термін сам по собі ще не гарантує розуміння. Важливо не лише що сказати, а й як пояснити. Одне й те саме поняття по-різному розкривається для учнів 5–7, 8–9 і 10–11 класів. Суть терміна має залишатися незмінною, але спосіб пояснення повинен відповідати віку, досвіду та рівню сприйняття дітей.

Окремий блок дискусії був присвячений складним і чутливим поняттям, зокрема колабораціонізму. Це тема, яка потребує особливої обережності, адже спокуса поділити всіх учасників історичних подій на «героїв» і «зрадників» є дуже великою. Проте реальність окупації значно складніша.

В умовах війни люди можуть діяти з різних мотивів: хтось чинить спротив, хтось намагається вижити, хтось співпрацює з ворогом під примусом, а хтось свідомо обирає ідейну або вигідну співпрацю. Саме тому важливо пояснювати учням різницю між вимушеною поведінкою в умовах небезпеки та усвідомленою підтримкою окупаційного режиму. Такий підхід не виправдовує злочини, але допомагає побачити складність людських рішень в екстремальних обставинах.

У цьому контексті особливо важливо говорити про так звану «сіру зону» — простір між активним спротивом і відкритою співпрацею з ворогом. У цій зоні часто опиняються люди, які не мають безпечного вибору, бояться за родину, дітей, життя, або просто намагаються пережити окупацію. Для шкільної історії це надзвичайно важлива тема, бо вона вчить не спрощувати реальність, а аналізувати її.

Ще одним важливим поняттям, яке обговорювалося під час зустрічі, був геноцид. У навчальному процесі його часто сприймають насамперед як фізичне знищення людей. Однак це поняття має значно ширший зміст. Геноцид може включати не лише масове вбивство, а й руйнування культури, заборону мови, нищення національної еліти, переслідування релігійних інституцій, переписування історії, знищення пам’яті та ідентичності.

Саме через це сучасна війна росії проти України має розглядатися не лише як збройна агресія, а й як спроба знищити українську суб’єктність, культуру, історичну пам’ять і національну свідомість. У підручнику про це потрібно говорити точно, але водночас зрозуміло для дітей.

Пояснюючи поняття геноциду, важливо звертатися до різних історичних прикладів: Голокосту, Голодомору, геноциду вірмен. Вони демонструють, що механізми знищення можуть бути різними: расовими, етнічними, релігійними, політичними чи культурними. Такі паралелі допомагають учням побачити не лише окрему трагедію, а й загальні ознаки злочину проти людяності.

Водночас важливо розмежовувати функції. Правові документи визначають поняття, наука їх обґрунтовує, а вчитель має пояснити їх учням доступною мовою. Але доступність не означає примітивізацію. Спрощення має допомагати зрозуміти, а не змінювати зміст.

Особливо складним є питання висвітлення сучасної російсько-української війни. Ми говоримо про події, які ще тривають. Вони не завершені, не віддалені в часі й не стали «минулою історією» у звичному сенсі. Це історія, яка відбувається зараз, і багато учнів, учителів та родин мають власний досвід війни, окупації, евакуації, втрати або життя під загрозою.

Саме тому підручник має бути дуже уважним до співвідношення між офіційним наративом і особистим досвідом. Підручник узагальнює події, спирається на джерела, документи, наукові підходи й державну позицію. Але в класі завжди можуть бути діти, для яких ці події — не абстрактний навчальний матеріал, а частина власного життя. Учитель має бути готовим до того, що певні формулювання, фото чи теми можуть викликати болісні реакції.

Саме тому ще одним важливим питанням стала етика використання візуальних матеріалів. Фото з деокупованих територій, зображення наслідків бойових дій, документи про злочини окупантів — усе це має велику доказову й історичну силу. Але не кожен матеріал, який є важливим для архіву, музею чи наукового дослідження, може бути доречним у шкільному підручнику.

У роботі з дітьми на першому місці має бути психологічна безпека. Особливо це стосується учнів молодшого й середнього шкільного віку. Для 5 класу одні матеріали можуть бути неприйнятними, для старшої школи — допустимими лише за умови правильного контексту, пояснення та педагогічного супроводу. А частина травматичного контенту взагалі не повинна потрапляти до підручника, якщо вона не має чіткої освітньої мети й лише шокує.

Ключове запитання, яке варто ставити перед використанням будь-якого складного візуального матеріалу: «Навіщо ми це показуємо?» Якщо зображення допомагає зрозуміти історичний процес, воно може бути виправданим. Якщо ж воно лише викликає страх, біль або травматизацію — його місце не в шкільному підручнику.

У цьому питанні особлива роль належить учителю. Саме вчитель створює простір для розмови, добирає інтонацію, пояснює контекст, помічає реакції дітей і допомагає їм осмислити складну тему. Підручник може задати рамку, але жива розмова в класі завжди залежить від педагогічної чутливості.

Підсумовуючи, можна сказати: підручник справді може бути інструментом пам’яті. Але для цього він має бути не лише інформативним, а й відповідальним. Він має називати речі своїми іменами, уникати евфемізмів, зберігати точність понять, враховувати вікові особливості учнів, не травмувати, але й не замовчувати складні теми.

Сьогодні українська школа працює з історією, яка ще не завершилася. Тому перед авторами підручників, учителями, методистами, істориками й психологами стоїть надзвичайно складне завдання: знайти мову, якою можна говорити про війну правдиво, людяно, науково й водночас безпечно для дитини.

Експертна зустріч стала важливим кроком до такого спільного розуміння. Вона показала, що підручник — це не просто навчальний матеріал. Це частина суспільної пам’яті, інструмент формування критичного мислення й простір, у якому майбутні покоління вчитимуться розуміти, що з нами відбувається, чому це важливо і як пам’ять допомагає захищати власну ідентичність.

Розклад вебінарів і майстер-класів на липень 2025 р: підвищення кваліфікації

У липні 2025 р. команда #I PED UA та Anastasiia Hridina запрошує педагогів на 6 БЕЗОПЛАТНИХ онлайн-заходів для підвищення кваліфікації. Протягом місяця ви зможете отримати сучасні інструменти НУШ, готові методичні рішення та практичні навички. Усі вебінари й майстер-класи тривають 90–120 хв, передбачають сертифікат (2 ак. год) і постійний доступ до запису. Реєстрація відкрита за посиланнями у таблиці.

Дата Подія Реєстрація
12.07 Вебінар: “Як розвивати логічну компетенцію на уроках історії і громадянської освіти” https://anastasiiahridina.com.ua/product/veb_logik/
13.07 Вебінар: “Як сформувати в учнів просторові уявлення та уміння на уроках історії” https://anastasiiahridina.com.ua/product/veb_prost/
19.07 Вебінар: “Інформаційна компетентність школярів: практичні прийоми для уроків історії” https://anastasiiahridina.com.ua/product/information-literacy-of-schoolchildren-practical-techniques-for-history-lessons/
20.07 Майстер-клас: “Створюємо розширений конспект уроку” https://anastasiiahridina.com.ua/product/mk_konspekt/
26.07 Вебінар: “Як розвивати ціннісне ставлення й аксіологічні уміння учнів на уроках історії” https://anastasiiahridina.com.ua/product/veb_cinn/
27.07 Практикум: “ШІ- сучасний асистент вчителя” https://anastasiiahridina.com.ua/product/pr_sht/

4 червня — Міжнародний день дітей, які стали жертвами агресії

Чотири десятиліття тому Генеральна Асамблея ООН, шокована стражданнями палестинських і ліванських дітей під час війни 1982 р., проголосила 4 червня Міжнародним днем невинних дітей — жертв агресії (резолюція ES-7/8). Відтоді дата нагадує світу: у будь-якому конфлікті першими й завжди найуразливішими залишаються діти.

Український вимір: дитинство під обстрілами

 

Три роки повномасштабної війни РФ проти України перетворили шкільні класи на укриття, а дитячі мрії — на план евакуації. За верифікованими даними ООН, щонайменше 2 520 дітей убито чи поранено з лютого 2022 р. — реальна цифра напевно більша . 2024-й став для українських дітей найгіршим: кількість жертв зросла на 50 % порівняно з 2023-м. Квітень 2025-го став рекордно кривавим: 19 дітей загинули, 78 дістали поранення — найвищий місячний показник із червня 2022 р.

Щоденну загрозу посилюють атаки на цивільну інфраструктуру: понад 1 600 шкіл і ≈ 780 лікарень уже пошкоджені чи зруйновані . Однак фізичні рани — лише частина картини. Опитування UNICEF серед 23 000 дітей показує: кожна п’ята дитина втратила близького родича або друга, а кожна третя відчуває такий розпач, що «не може робити звичні речі» .

Війна вирвала дітей із домівок: 3,7 млн українців залишаються внутрішньо переміщеними, з них щонайменше 736 000 — діти, а ще 6,8 млн перебувають у ролі біженців у Європі .

Окрема трагедія — примусове вивезення: за даними Conflict Observatory Єльського університету, підтверджено понад 19 500 випадків викрадення українських дітей; повернути вдалося менш як 1 300. Міжнародний кримінальний суд уже видав ордери на арешт причетних посадовців за цей злочин, прирівняний до воєнного.

Конфлікт Загиблі / поранені діти Ключові загрози
Україна ≥ 2 520 убитих і поранених; у квітні 2025 р. — найбільше жертв за три роки Масовані ракетні удари, мінна небезпека, депортації, руйнація шкіл і лікарень
Смуга Гази ≥ 16 278 убитих; > 34 000 поранених від жовтня 2023 р. Блокада, удари по житлових районах, брак медичної допомоги
Судан (Дарфур) +83 % зростання дитячих жертв, 825 000 дітей у пастці бойових дій; 15 млн — потребують гуманітарної допомоги Масове переміщення, голод, атаки на гуманітарні конвої

Як реагує світ і Україна

  • Механізм ООН щодо дітей у конфліктах фіксує «тяжкі порушення» й заносить винних до «списку ганьби».

  • UNICEF, Save the Children, «Лікарі без кордонів» розгорнули мобільні бригади психологічної підтримки, точки «безпечного навчання» та програми перехресних вакцинацій уздовж лінії фронту.

  •  Київ співпрацює з МКС та Гаазькою платформою документування злочинів: воєнні злочини проти дітей виділено в окремий реєстр.

  • Усередині країни працює держплатформа «Діти війни», гаряча лінія 116 000 та мережа ювенальних прокурорів, які супроводжують справи про насильницьке зникнення й депортацію неповнолітніх.

Що може зробити кожен

  1. Підтримати фонди («СОС Дитячі містечка», «Ти не один», Come Back Alive) пожертвою чи волонтерством.

  2. Не мовчати: поширювати історії, як-от про трьох братів і сестер із Коростишева, загиблих від уламків російської ракети 28 травня 2025 р.

  3. Адвокація: підписувати петиції за повернення депортованих дітей, вимагати санкцій за обстріли шкіл.

  4. Освіта й психічне здоров’я: учителям-волонтерам доступні безкоштовні курси ЮНІСЕФ з «психологічної першої допомоги» та організації навчання в укритті.

Нагадаємо собі й світові

4 червня — це дзеркало совісті, в якому відбиваються обличчя дітей, що втратили дім, друзів чи частину себе. У час, коли російські ракети й досі падають на українські міста, а гул артилерії в Судані й Газі не стихає, згадка про Міжнародний день дітей — жертв агресії перетворюється на заклик: захистити дитинство там, де дорослі обрали війну.

Лише наполеглива солідарність — від ретельного документування злочинів і гуманітарної допомоги до політичної волі й справедливого правосуддя — зможе, зрештою, зробити так, щоб словосполучення «діти-жертви агресії» залишилося тільки в історичних архівах.

Розклад вебінарів і майстер-класів на червень 2025 р: підвищення кваліфікації

У червні 2025 р. команда #I PED UA та Anastasiia Hridina запрошує педагогів на 8 БЕЗОПЛАТНИХ онлайн-заходів для підвищення кваліфікації. Протягом місяця ви зможете отримати сучасні інструменти НУШ, готові методичні рішення та практичні навички — від складання КТП і навчальних програм до створення візуальних матеріалів і формувального оцінювання. Усі вебінари й майстер-класи тривають 90–120 хв, передбачають сертифікат (2 ак. год) і постійний доступ до запису. Реєстрація відкрита за посиланнями у таблиці.

Дата

Подія

Реєстрація

07.06 Вебінар: “Реформи НУШ: викладання історії у 5–8 класах” https://anastasiiahridina.com.ua/product/ref_n/
08.06 Майстер-клас: “Створюємо КТП за групами результатів” https://anastasiiahridina.com.ua/product/mk_ktp/
14.06 Вебінар: “Скетчноутинг, комікси, інфографіка: візуальні прийоми на уроках історії” https://anastasiiahridina.com.ua/product/veb_sket4/
15.06 Майстер-клас: “Створюємо навчальну програму на навчальний рік” https://anastasiiahridina.com.ua/product/mk_nav4/
23.06 Вебінар: “Оцінювання предметної компетентності школярів” https://anastasiiahridina.com.ua/product/veb_kompet/
22.06 Майстер-клас: “STEM-підхід на уроках історії, ГО та правознавства” https://anastasiiahridina.com.ua/product/mk_stem/
24.06 Вебінар: “Як сформувати в учнів хронологічні уявлення та уміння” https://anastasiiahridina.com.ua/product/veb_sfor/
25.06 Майстер-клас: “Створюємо графічний організатор для уроку історії, громадянської освіти та правознавства” https://anastasiiahridina.com.ua/product/mk_graf_les/

Майстер-клас: “Створюємо графічний організатор для уроку історії, громадянської освіти та правознавства”

Актуальність

В умовах Нової української школи візуалізація знань стає незамінним інструментом для розвитку історичної та громадянської компетентностей. Графічні організатори — від хронологічних стрічок до причинно-наслідкових діаграм — допомагають учням структурувати інформацію, бачити взаємозв’язки й формувати критичне мислення. Їхнє використання робить уроки історії, громадянської освіти та правознавства інтерактивними й наочно демонструє складні концепти та процеси.

Мета

Ознайомити учасників із сучасними підходами до створення та застосування графічних організаторів і надати практичні інструменти для їх упровадження на уроках, що відповідають вимогам НУШ, сприяють компетентнісному навчанню та забезпечують глибоке засвоєння матеріалу.

Завдання

  • проаналізувати дидактичні можливості графічних організаторів у формуванні хронологічних, правових і громадянських понять;

  • представити класифікацію організаторів (хронологічна стрічка, «риб’яча кістка», Venn-діаграма, mind map тощо) та критерії їх добору;

  • показати алгоритм розробки організатора: від визначення мети уроку до візуального оформлення й інтеграції оцінювання;

  • продемонструвати цифрові сервіси (Canva, Miro, Google Jamboard, Padlet) і офлайн-рішення для швидкого створення візуальних схем;

  • проаналізувати кейси успішного використання графічних організаторів на різних етапах уроку;

  • практично створити власний графічний організатор під час інтерактивного блоку майстер-класу.

Очікувані результати

  • розуміння педагогічних принципів і переваг графічних організаторів;

  • володіння шаблонами та покроковими інструкціями для розробки візуальних схем;

  • здатність обирати оптимальний тип організатора під зміст і цілі уроку;

  • навички використання цифрових інструментів для швидкого та естетичного оформлення;

  • розширення методичного арсеналу інтерактивних прийомів викладання.

Цільова аудиторія

Учителі історії, громадянської освіти, правознавства, методисти та всі педагоги, які прагнуть урізноманітнити уроки, підвищити наочність навчального матеріалу й залучити учнів до активного опрацювання інформації.

📅 Коли? 29 червня о 15:00

🔔 Запрошуємо до участі!
У межах майстер-класу ви отримаєте:

  • готові шаблони й зразки графічних організаторів;

  • доступ до набору цифрових сервісів і поетапних гайд-листів;

  • сертифікат про підвищення кваліфікації (2 акад. години);

  • можливість презентувати власні напрацювання та отримати фаховий зворотний зв’язок від колег-практиків.

👉 Реєстрація обов’язкова. Кількість місць обмежена, тож залишайте заявку вже сьогодні й долучайтеся до спільноти творчих педагогів!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Чому 28 травня об’єднує Україну навколо своєї історії?

Задля глибшого пізнання й популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українців, а також щоб показати практичні здобутки краєзнавців, залучити до вивчення рідної землі якомога ширші кола населення, посилити суспільний інтерес до їхньої роботи та зміцнити співпрацю з органами влади, закладами культури й освіти, науковими установами і громадськими організаціями, VI з’їзд Національної спілки краєзнавців України 23 січня 2017 року ухвалив установити ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ КРАЄЗНАВСТВА й відзначати його щороку 28 травня. Саме цього дня 1925 року в Харкові розпочалася І Всеукраїнська конференція з краєзнавства, на якій створили Український комітет краєзнавства — відправну точку офіційної історії вітчизняного краєзнавчого руху.

Історія Харкова у пам'ятних дошках: Перша всеукраїнська краєзнавча  конференція

Нині Національна спілка краєзнавців України звертається до всіх культурно-освітніх та наукових установ, а також до широкої громадськості, із закликом разом святкувати Всеукраїнський день краєзнавства 28 травня та просить органи державної влади затвердити його на загальнодержавному рівні.

22 травня в історії: від хрестів імператорів до патентів президентів та битв за правду

22 травня — день, у якому дивовижно переплелися долі імператорів, реформаторів, військових стратегів, композиторів і письменників. Саме в цей день в історії почалася одна з найкривавіших династичних війн у Європі — Війна Червоної та Білої Троянд, помер перший християнський імператор Риму, з’явилися на світ Ріхард Вагнер, Марко Кропивницький і Артур Конан Дойль. Цей день пам’ятає перепоховання Тараса Шевченка, наукові прориви, народження військових альянсів і спроби встановити справедливість через десятиліття після трагедій. Події 22 травня показують, як упродовж століть цей день був не лише свідком змін, а й їхнім рушієм.

337 — завершив свій земний шлях імператор Константин I Великий, визнаний першим християнським правителем Риму. У православній традиції його шанують як рівноапостольного святого.

1216 — французьке військо під проводом Людовіка VIII висадилося в Англії, здійснивши останнє повномасштабне наземне вторгнення на Британські острови.

1455 — битва під Сент-Олбансом започаткувала Війну Червоної і Білої Троянд — тридцятирічне протистояння Ланкастерів і Йорків за англійський трон. Обидва роди зазнали знищення, а у 1485 році на престол зійшов Генріх VII Тюдор.

1498 — Джироламо Савонарола, домініканець і релігійний реформатор, був засуджений до страти пріоратом Флоренції за спробу скинути Папу Римського Александра VI.

1702 — шведський монарх Карл XII без бою зайняв Варшаву, прибувши туди з кавалерійським загоном чисельністю 500 вояків.

1807 — під час російсько-турецької війни російський флот під командуванням віце-адмірала Сенявіна переміг османську ескадру в Дарданелльській битві, змусивши її відступити до протоки.

1813 — народився Ріхард Вагнер — видатний німецький композитор і реформатор опери.

1840 — з’явився на світ Марко Кропивницький — один із фундаторів українського професійного театру, драматург і режисер.

1849 — Авраам Лінкольн запатентував власний винахід — конструкцію плавучого дока. Це єдиний президент США, який отримав патент.

1856 — Павло Третьяков, купець із Москви, придбав свою першу картину — “Спокуса”, що започаткувало Третьяковську художню галерею.

1859 — день народження Артура Конан Дойля, британського письменника, творця Шерлока Холмса.

1861 — прах Тараса Шевченка урочисто перепоховали на Чернечій горі під Каневом. Цього року — 150-та річниця цієї події.

1879 — народився Симон Петлюра — український військовий і політичний лідер, Головний отаман армії УНР і голова її Директорії.

1892 — американський лікар Вашингтон Шеффілд створив перший тюбик для зубної пасти.

1900 — у Нью-Йорку була заснована інформаційна агенція Associated Press (AP).

1907 — народився Лоуренс Олів’є — англійський актор і режисер, дворазовий володар “Оскара”, зокрема за фільм “Гамлет”.

1911 — Борис Розінг, російський учений, уперше продемонстрував на екрані електронно-променевої трубки зображення — перший крок до створення телебачення.

1913 — на світ з’явився Микита Богословський — радянський композитор, автор відомих пісень до фільмів.

1919 — у Києві в церкві святого Миколая вперше відбулося богослужіння українською мовою.

1919 — під час придушення повстання отамана Григор’єва більшовики захопили місто Олександрію.

1935 — Збройні сили Німеччини були реорганізовані у вермахт. Одночасно ухвалено заборону на службу євреїв в армії, що ознаменувало початок військової політики Третього рейху.

1936 — у СРСР стартував перший чемпіонат країни з футболу. Цьогоріч — 75-та річниця.

1939 — підписано “Залізний пакт” між Італією та Німеччиною, що закріпив створення військового блоку “вісь Берлін-Рим” напередодні Другої світової війни.

1940 — указом Президії Верховної Ради СРСР засновано почесну нагороду Героя соціалістичної праці — золоту медаль “Серп і молот”.

1946 — у столиці Чехословаччини страчено Карла Франка, колишнього державного секретаря нацистського уряду.

1949 — міністр оборони США Джеймс Форрестол покінчив життя самогубством. Йому приписують вислів: “Росіяни йдуть”.

1950 — Китайська Народна Республіка запропонувала Тибету автономію за умови встановлення комуністичної влади.

1960 — генерал Бенджамін Девіс став першим темношкірим в історії армії США, хто отримав генеральське звання.

1960 — у Чилі стався один із найпотужніших землетрусів ХХ століття — магнітудою 8,3. Загинуло близько 6 тисяч осіб.

1972 — президент США Річард Ніксон здійснив перший офіційний візит до Радянського Союзу. У межах візиту було підписано договір про обмеження протиракетної оборони та тимчасову угоду ОСО-1.

1972 — острівна держава Цейлон прийняла нову конституцію й отримала нову назву — Шрі-Ланка.

1974 — народився Арсеній Яценюк, український політик і голова Верховної Ради у 2007–2008 роках.

1977 — здійснено останній рейс легендарного “Східного експресу”, який курсував із Парижа до Стамбула від 1883 року.

1990 — Північний і Південний Ємен об’єдналися, утворивши єдину державу — Республіку Ємен.

1998 — мешканці Ольстера (94%) та Ірландії (71%) на референдумі підтримали мирний план урегулювання північноірландського конфлікту.

1998 — у Києві на Аскольдовій могилі освятили нову греко-католицьку церкву святого Миколая.

2003 — в Україні підписано Карпатську екологічну конвенцію — угоду між п’ятьма країнами регіону щодо збереження довкілля.

2009 — Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом Голодомору 1932–1933 років як акту геноциду.

22 травня — це не просто набір історичних фактів, а хроніка людських пошуків: свободи, істини, сили, культури, пам’яті. Від героїв державотворення, як Симон Петлюра, до символів мистецтва, як Конан Дойль і Вагнер, від інтелектуальних відкриттів до політичних викликів ХХ століття — кожен з епізодів цього дня нагадує, що історія твориться щоденно. І саме такі дати допомагають побачити у подіях минулого дзеркало для сучасності.

 

Список використаних джерел (APA Style):

  1. Britannica, T. Editors of Encyclopaedia. (n.d.). Constantine I. Encyclopædia Britannica. https://www.britannica.com/biography/Constantine-I-Roman-emperor

  2. Історична правда. (2020, травень 22). 22 травня в історії. https://www.istpravda.com.ua/dates/2020/05/22/157535/

  3. BBC. (n.d.). Wars of the Roses. https://www.bbc.co.uk/history/british/middle_ages/roses_01.shtml

  4. U.S. Patent and Trademark Office. (n.d.). Abraham Lincoln’s Patent No. 6469. https://www.uspto.gov/about-us/news-updates/abraham-lincoln-patent-6469

Князь-супергерой: як Володимир Мономах змінив Україну Русь

Уявіть Київ 1113 року. На базарі гамір, люди сердяться: дука-лихвар загнав киян у борги, а сусідні князі знову гризуться. І тоді натовп вигукує ім’я свого улюбленця:

Мономаха на стіл!
Хай править Володимир!

Мудрий князь спершу вагався (адже це нелегко — очолити цілу державу!), але від відданості людей серце його розтануло. Так почалася епоха Володимира Мономаха.

1. Миротворець і полководець

«Спершу помиримося самі — тоді нас ніхто не здолає»

  • Мономах скликав родичів-князів, посадив «бешкетників» за круглий стіл і домовився: сварки — ні, а разом — ура!

  • Коли половці знов посміли напасти, князь очолив блискавичні походи. Після кількох перемог кочовики надовго втратили охоту сунутися до кордонів Русі.

2. Захисник простих людей

«У боргах не втонути!»

  • Кияни жалілися: лихварі беруть такі проценти, що борг росте, мов кульбаба на сонці.

  • Тож Мономах додав до «Руської правди» власний «Устав» — нові правила, які обмежили грабіжницькі відсотки. Якби було радіо, ведучі оголосили б:

    «Сенсація! Князь рятує міщан від боргової ями!»

3. Великий будівничий

«Київ має рости до небес!»

  • За Мономаха міста кам’яніли: споруджували храми, вали й житлові квартали.

  • З’явився перший міст через Дніпро — ніби гігантський дракон-коридор між правим і лівим берегами. Люди казали:

    «Тепер навіть хмари лягають відпочити на наш міст!»

4. Дипломат-чаклун

«Дружба царств — міцніша за стіну»

  • Князь укладав мирні угоди, а головне — шлюбну дипломатію: одружував доньок і синів із європейськими принцами й принцесами. Так Україна Русь стала зіркою міжнародних «новин».

5. Вчитель і письменник

«Слово — меч розуму»

  • Князь написав «Повчання дітям» — книжку-лист із порадами:

    • Бережіть слабких.

    • Не лінуйтеся вчитися.

    • Цінуйте слово честі.

  • Це, по суті, підручник супергероя XII століття: як бути сильним, але справедливим.

Чому історія Мономаха важлива нам сьогодні?

Тоді А тепер
Мирив князів Вчимося вирішувати конфлікти словами, а не кулаками
Обмежив лихварів Пам’ятаємо: чесні правила роблять суспільство міцним
Збудував міст Будуємо «мости» дружби та співпраці між людьми й країнами
Писав «Повчання» Читаємо, розмірковуємо, створюємо власні правила добра

Отже, Володимир Мономах — не лише історичний «дядечко в шоломі», а справжній комбо-герой:
✅ миротворець, ✅ захисник людей, ✅ архітектор, ✅ дипломат, ✅ письменник.

Коли наступного разу лишиться «остання піца» чи треба буде зібрати гроші на спільний подарунок, згадайте Мономаха: по-справжньому сильні не ті, хто тягнуть ковдру на себе, а ті, хто вміють домовлятися й будувати мости!

Коли князі зібралися, щоб помиритися й об’єднати сили: Любецький з’їзд

Колись у давній Київській Русі князі жили, мов брати у великій родині. Та, на жаль, часто сварилися: кожен хотів більше земель і слави. А тим часом кочовики-половці нападали на міста, й нікому було тримати оборону.

І тут мудрий князь Володимир Мономах придумав вихід:

— Зберімося всі разом у містечку Любеч! Поговоримо по-людськи й покладемо край чварам.

1097 р – Любецький з’їзд

Що вирішили на тій зустрічі?

  1. «Чуже не чіпати». Землі, які колись належали батькам, лишаються їхнім дітям. Тоді не буде причин відбирати одне в одного території.

  2. «Час припинити бійки». Князі пообіцяли не нападати один на одного, а тримати мир.

  3. «Разом сильніші». Усі домовилися виступати єдиною силою проти половців і захищати Русь разом.

Чим це було важливо?

  • Після з’їзду князі почали частіше збиратися, радитися та розв’язувати проблеми словами, а не мечами.

  • Спільний похід 1111 року проти половців закінчився перемогою — бо діяли дружно.

  • Україна Русь стала спокійнішою всередині, а Мономаха почали поважати ще більше: він показав, що справжня сила — у єдності.

Урок для нас із вами

Коли сваришся з друзями через будь-що, згадай князів із Любеча:

  • Домовляйся, а не бийся.

  • Поважай чуже, і твоє теж будуть поважати.

  • Об’єднуйся, коли з’являється спільна проблема — разом її легше здолати.

Отак одна розмова понад дев’ять століть тому навчила всю Русь простого правила: у дружбі та взаємній повазі — найбільша перемога!

Майстер-клас: “Створюємо розширений конспект уроку”

Актуальність

У межах Нової української школи вчитель перестає бути лише джерелом знань — натомість він стає фасилітатором навчального процесу, орієнтованого на розвиток ключових компетентностей учнів. Створення розширеного конспекту уроку дає змогу системно й гнучко планувати освітню діяльність, передбачати інтеграцію різних методик, диференціацію навчання, цифрові інструменти, формувальне оцінювання та можливості рефлексії. Такий конспект стає не лише інструментом підготовки, а й гарантією цілеспрямованої, ефективної та сучасної взаємодії вчителя з учнями.

Мета

Ознайомити учасників із сучасними підходами до проєктування уроку та надати практичні інструменти створення розширеного конспекту, який відповідає вимогам НУШ, орієнтований на компетентнісний підхід і забезпечує якісне навчання.

Завдання

  • проаналізувати структуру сучасного уроку відповідно до освітніх стандартів;

  • визначити роль розширеного конспекту як інструменту педагогічного дизайну;

  • презентувати алгоритм побудови ефективного конспекту з урахуванням етапів уроку, методичних прийомів, форм і методів оцінювання;

  • розглянути цифрові й візуальні інструменти, які можна включити до розширеного конспекту;

  • надати приклади успішних конспектів із різних навчальних предметів;

  • створити власний конспект під час практичного блоку майстер-класу.

Очікувані результати

  • розуміння принципів створення розширеного конспекту згідно з сучасними освітніми підходами;

  • володіння шаблонами та алгоритмами розробки уроку;

  • уміння адаптувати урок до різних освітніх рівнів, потреб і можливостей учнів;

  • формування практичних навичок із використання цифрових інструментів у плануванні;

  • збагачення методичного інструментарію для повсякденної педагогічної практики.

Цільова аудиторія

Учителі всіх предметів, методисти, педагогічні працівники, які прагнуть підвищити якість планування уроків, оптимізувати підготовку до занять, а також опанувати нові освітні інструменти для досягнення очікуваних результатів навчання.

📅 Майстер-клас заплановано на 20 липня о 14:00.

🔔 Запрошуємо до участі в майстер-класі!
Ви отримаєте:

  • авторські шаблони та зразки конспектів;

  • доступ до цифрових інструментів для планування;

  • сертифікат про участь;

  • можливість обговорити свої кейси й отримати професійну підтримку в освітній спільноті.

👉 Реєстрація обов’язкова.

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

21 травня в історії: прориви, постаті й події, що змінили світ

21 травня — це день, у якому сконцентрувались десятки подій, що вплинули на хід світової історії, науки, культури та політики. Від першого зафіксованого сонячного затемнення на Русі у 1091 році — до синтезу першої живої клітини у 2010-му. Цей день пам’ятає народження геніального Альбрехта Дюрера, поразку непереможного Наполеона, перший трансатлантичний політ Ліндберга, протестну акцію Леннона і Оно, загибель Георгія Гонгадзе та створення ФІФА. Зазирнімо в глибину подій 21 травня, аби відчути пульс історії.

1091 — уперше на Русі задокументували сонячне затемнення.

1471 — народився Альбрехт Дюрер, славетний німецький художник і майстер графіки. Сьогодні минає 540 років від дня його народження.

1541 — експедиція іспанців на чолі з конкістадором Ернандо де Сото першою з європейців досягла річки Міссісіпі — найбільшої у Північній Америці.

1635 — Франція офіційно приєдналася до Тридцятирічної війни (1618–1648).

1688 — народився Александр Поуп — англійський поет і перекладач доби Просвітництва.

1804 — у Парижі відкрив свої ворота цвинтар Пер-Лашез, названий на честь духівника короля Людовіка XIV, отця Лашеза.

1809 — під Асперном ерцгерцог Карл завдав Наполеону першої поразки у відкритому бою.

1840 — Велика Британія проголосила Нову Зеландію своєю колонією.

1842 — побачив світ перший том знаменитого роману Миколи Гоголя “Мертві душі”.

1853 — натураліст-аматор Філіп Госсе продемонстрував у лондонському Ріджерс-парку перший акваріум — так званий “водний віварій”.

1855 — народився Еміль Верхарн, бельгійський поет-франкофон, драматург і літературний критик.

1864 — завершилась російсько-черкеська війна.

1872 — на світ з’явилася Теффі (Надія Лохвицька) — російська письменниця, яка емігрувала після революції.

1877 — у парламенті Румунії міністр Міхаїл Когальнічану урочисто зачитав декларацію незалежності від Османської імперії.

1894 — народився Ян Гамарник, радянський воєначальник із Житомира, який очолював політуправління Червоної армії (1929–1937) і був причетний до репресій. Покінчив життя самогубством напередодні арешту.

1898 — з’явився на світ Арманд Хаммер — американський промисловець і колекціонер, відомий своєю співпрацею з СРСР і відкриттям у Москві культурного центру.

1904 — у французькій столиці заснували ФІФА — Міжнародну федерацію футболу. Засновниками стали сім країн: Франція, Бельгія, Данія, Голландія, Іспанія, Швеція та Швейцарія.

1919 — в Україні більшовицький режим націоналізував річкові й морські суднобудівні підприємства.

1919 — Черкаси були захоплені більшовицькими військами під час придушення повстання отамана Григор’єва.

1919 — РНК РСФРР ухвалив постанову про попередню цензуру книг і заборону створення приватних видавництв без дозволу.

1921 — в Україні утворили комісію з ліквідації неписьменності під головуванням Григорія Петровського.

1921 — підписано союзну угоду між РРФСР і Грузинською РСР.

1921 — народився Андрій Сахаров — видатний радянський фізик, дисидент і правозахисник, академік, лауреат Нобелівської премії миру (1975). Після заслання став народним депутатом СРСР. Сьогодні — 90 років від дня його народження.

1925 — американський підприємець Клеренс Бердсей уперше застосував технологію глибокої заморозки для збереження попередньо приготованих продуктів.

1927 — Чарльз Ліндберг став першим у світі, хто здійснив одиночний безпересадковий переліт через Атлантику, приземлившись у Ле Бурже під Парижем.

1937 — народилася радянська й грузинська акторка Софіко Чіаурелі.

1937 — розпочала роботу перша радянська дрейфуюча полярна експедиція під назвою “Північний полюс”.

1944 — жителі Ісландії на плебісциті схвалили розрив з Данією та проголосували за незалежність.

1946 — у Великій Британії націоналізували вугільну промисловість.

1947 — ЦК ВКП(б) ухвалив постанову про розвиток колгоспів у Прибалтійських республіках.

1956 — США провели перше випробування водневої бомби, скинувши її на острів Наму (атол Бікіні) в Тихому океані.

1968 — в Атлантичному океані зник американський атомний підводний човен “Скорпіон” із 99 моряками на борту. Згодом його уламки виявили за 400 миль від Азорських островів.

1969 — народився Георгій Гонгадзе, український журналіст і засновник “Української правди”.

1969 — Джон Леннон і Йоко Оно розпочали мирну акцію “Bed-In” у готелі Монреаля — десять днів протесту проти війни у формі перебування в ліжку.

1979 — Елтон Джон дав перший із восьми концертів у СРСР, ставши першою західною рок-зіркою, що виступила в Радянському Союзі.

1982 — Велика Британія здійснила висадку морського десанту на Фолклендських островах під час війни з Аргентиною.

1991 — біля Мадраса внаслідок теракту загинув колишній прем’єр Індії Раджив Ганді. Напад скоїла смертниця з угруповання “Тигри визволення Таміл-Ілама”.

1992 — Верховна Рада Криму скасувала запланований на серпень референдум про незалежність півострова.

2005 — у Києві пройшов ювілейний, 50-й фінал “Євробачення”. Перемогла представниця Греції Єлена Папарізу, а українські “Ґринджоли” з піснею “Разом нас багато” посіли 20-те місце.

2006 — на референдумі в Чорногорії 55,5% виборців проголосували за відокремлення від Сербії.

2010 — учені з США вперше у світі синтезували штучну живу клітину, про що повідомив науковий журнал Science.

21 травня вражає своєю палітрою подій — від наукових проривів до політичних зрушень, від культурних здобутків до драматичних трагедій. Цей день вшановує пам’ять про видатних особистостей, таких як Андрій Сахаров і Георгій Гонгадзе, і демонструє, наскільки широким є спектр впливу історії на наше сьогодення. Кожна з подій — це частина мозаїки, яка формує людську цивілізацію. І, можливо, саме сьогодні народжується наступна подія, яку вивчатимуть у підручниках майбутнього.

Список використаних джерел:

  1. BBC. (n.d.). Albrecht Dürer: Biography. https://www.bbc.co.uk/history/historic_figures/durer_albrecht.shtml

  2. Encyclopaedia Britannica. (2023). Mississippi River. https://www.britannica.com/place/Mississippi-River

  3. Encyclopaedia Britannica. (2023). Thirty Years’ War. https://www.britannica.com/event/Thirty-Years-War

  4. The Poetry Foundation. (n.d.). Alexander Pope. https://www.poetryfoundation.org/poets/alexander-pope

  5. Paris.fr. (n.d.). Cimetière du Père-Lachaise. https://www.paris.fr/equipements/cimetiere-du-pere-lachaise-4225

  6. Chandler, D. (2003). The Campaigns of Napoleon. Scribner.

  7. Ministry for Culture and Heritage (New Zealand). (n.d.). New Zealand becomes a British colony. https://nzhistory.govt.nz/politics/treaty/the-treaty-in-brief

  8. Gogol, N. (1842). Dead Souls [Мертві душі].

  9. Gosse, P. (1853). The Aquarium: An Unveiling of the Wonders of the Deep Sea. London: Van Voorst.

  10. Encyclopaedia Universalis. (n.d.). Émile Verhaeren. https://www.universalis.fr/encyclopedie/emile-verhaeren/

  11. Romanian Government Archives. (n.d.). Declaration of Romanian Independence 1877.

  12. Ginzburg, C. (2004). The Judge and the Historian. Verso.

  13. Hammer, A. (1987). Witness to History. Berkley Publishing.

  14. FIFA. (n.d.). History of FIFA – Foundation. https://www.fifa.com/about-fifa/who-we-are/history/

  15. State Archive of Ukraine. (n.d.). Bolshevik Nationalizations and the Press Policies in 1919.

  16. Science News. (2010). Synthetic Cell Created in the Lab. Science, 329(5987), 52–56. https://www.science.org/doi/10.1126/science.1190719

  17. National Geographic. (n.d.). Charles Lindbergh and His Historic Flight. https://www.nationalgeographic.com/history/article/lindbergh

  18. Eurovison.tv. (2005). Eurovision 2005 Results. https://eurovision.tv/event/kyiv-2005

  19. CNN. (2006, May 22). Montenegro votes for independence. https://edition.cnn.com/2006/WORLD/europe/05/22/montenegro.vote

  20. Human Rights Watch. (2000). Georgiy Gongadze Case Files. https://www.hrw.org

20 травня: події, що змінили світ

20 травня — день, насичений значущими подіями, що охоплюють різні епохи, материки та сфери людської діяльності: від релігійних реформ і географічних відкриттів до революцій у науці, політиці, культурі й спорті. Цей день пов’язаний із постатями, які вплинули на хід історії, і рішеннями, що сформували нову реальність для мільйонів. Розгляньмо всі події, що відбулись цього дня, щоб краще усвідомити, як багатогранною може бути історія одного лише дня.

325 — Імператор Константин Великий зібрав у Нікеї перший Вселенський собор, де засудили аріанство, затвердили Нікейський символ віри та визначили дату святкування Великодня.

526 — В Антіохії та Сирії стався катастрофічний землетрус, який забрав життя близько 300 тисяч осіб.

1185 — На річці Каяла руські війська князя Ігоря Святославича зазнали поразки від половців. Ця подія лягла в основу «Слова о полку Ігоревім».

1498 — Васко да Гама першим серед європейців прибув до Індії морським шляхом, обігнувши Африку.

1506 — Помер Христофор Колумб — мореплавець, що відкрив Америку для Європи.

1622 — Повсталі яничари вбили султана Османа II в Константинополі.

1742 — Семен Челюскін досяг мису, який пізніше отримав його ім’я — найпівнічнішої точки Євразії.

1787 — Засновано місто Катеринослав, нині відоме як Дніпро.

1799 — Народився Оноре де Бальзак — французький класик літератури.

1802 — Наполеон Бонапарт своїм указом відновив рабство у французьких колоніях.

1806 — Народився англійський мислитель і економіст Джон Стюарт Мілль.

1822 — З’явився на світ Фредерік Пассі — лауреат першої Нобелівської премії миру.

1844 — Народився український художник Микола Мурашко.

1861 — До Канева доставили тіло Тараса Шевченка для поховання. Домовина два дні перебувала в Успенському соборі.

1861 — Річмонд став столицею Конфедеративних Штатів Америки.

1862 — У США прийнято закон про гомстеди — розподіл безплатних земель громадянам.

1873 — Компанія Levi Strauss & Co отримала патент на виготовлення джинсів із заклепками.

1875 — У Парижі 17 країн підписали Метричну конвенцію для стандартизації системи мір.

1879 — Народився Борис Мартос — український політик, економіст, прем’єр уряду УНР.

1882 — Укладено Троїстий союз між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією.

1883 — З’явився на світ Фейсал I — перший король Іраку і Сирії.

1887 — Страчено Олександра Ульянова — брата Леніна, за змову проти царя.

1892 — У Києві випробували перший електричний трамвай у Російській імперії.

1895 — У Нью-Йорку відбувся перший платний кіносеанс — показано 4-хвилинний фільм.

1897 — Ленін був засланий у село Шушенське.

1901 — Народився Макс Ейве — шаховий чемпіон світу й президент ФІДЕ.

1902 — Куба здобула незалежність від Іспанії та США, стала республікою.

1915 — Народився ізраїльський генерал Моше Даян, учасник трьох ключових воєн.

1916 — Льотчик Олексій Маресьєв, який втратив ноги в бою, але повернувся в авіацію, народився цього дня.

1920 — Уперше надруковано вірш Володимира Сосюри після його переходу до більшовиків.

1925 — Народився авіаконструктор Олексій Туполєв. Того ж року Херардо Мачадо захопив владу на Кубі.

1927 — Британія визнала незалежність Саудівської Аравії. Американець Ліндберг здійснив перший безпосадковий переліт через Атлантику.

1929 — У Москві відкрився V з’їзд рад СРСР, який затвердив перший п’ятирічний план.

1932 — Вперше офіційно згадано термін “соціалістичний реалізм” на зборах письменників СРСР.

1939 — Августин Волошин відмовився зустрітись із призначеним Прагою генералом Прхалою. Того ж дня пароплав “Сталінська Конституція” вирушив у перший туристичний рейс по Дніпру.

1942 — Еріх Кох наказав вилучити зерно у населення України, залишаючи тільки мінімальні норми — які теж не дотримувались.

1952 — В США засновано Агентство національної безпеки (NSA).

1954 — Випущено сингл “Rock Around the Clock”, який згодом став символом епохи рок-н-ролу.

1961 — В Україні заснована Шевченківська премія. Того ж року Левка Лук’яненка засудили до страти, згодом замінивши на 15 років ув’язнення.

1963 — Сукарно став довічним президентом Індонезії. Фідель Кастро прибув до Києва з офіційним візитом.

1965 — Відкрито аеропорт “Домодєдово” в СРСР і новий термінал у “Борисполі” біля Києва.

1968 — Українські діячі культури висловили тривогу щодо стану української мови в республіці.

1969 — У Гібралтарі одружились Джон Леннон та Йоко Оно.

1970 — Мао Цзедун закликав до світової революції проти США.

1972 — Утворено Республіку Камерун.

1980 — У Квебеку на референдумі 59,9% проголосували проти відокремлення від Канади.

1985 — Ізраїль звільнив 1150 палестинців в обмін на трьох своїх солдатів.

1986 — В УРСР засекретили інформацію про Чорнобильську катастрофу. Того ж дня затвердили приєднання до Віденської конвенції про охорону озонового шару.

1991 — Відбувся установчий з’їзд політв’язнів України. У СРСР прийнято закон про дозвіл на виїзд за кордон.

1992 — У фіналі Ліги чемпіонів “Барселона” перемогла “Сампдорію” 1:0.

1994 — Верховна Рада Криму проголосила відновлення конституційних засад 1992 року, що викликало протест парламенту України.

2009 — “Шахтар” Донецьк виграв Кубок УЄФА, перемігши “Вердер” із рахунком 2:1.

Хронологія 20 травня показує, наскільки багатогранною та насиченою є людська історія. Цього дня народжувалися генії думки, ухвалювалися доленосні закони, відбувалися відкриття, що змінювали континенти, та культурні події, які формували покоління. Усі ці події — нагадування про безперервність змін і значущість кожного дня в історичному вимірі.

Список використаних ресурсів

  1. Encyclopædia Britannica. (n.d.). First Council of Nicaea. Retrieved May 25, 2025, from https://www.britannica.com/event/First-Council-of-Nicaea
  2. National Oceanic and Atmospheric Administration. (n.d.). Historic Earthquakes: 526 Antioch. Retrieved May 25, 2025, from https://www.ngdc.noaa.gov/nndc/struts/form?t=101650&s=1&d=1
  3. Ukrainian Institute of National Memory. (2023). Календар історичних подій. Retrieved from https://uinp.gov.ua
  4. BBC News. (2014, March 17). Ukraine crisis: Timeline. Retrieved from https://www.bbc.com/news/world-middle-east-26248275
  5. Shcherbak, V. (2010). Історичний календар: події, імена, дати. Київ: Генеза.
  6. UNESCO. (n.d.). Metric Convention (1875). Retrieved May 25, 2025, from https://www.bipm.org/en/worldwide-metrology/metric-convention/
  7. History.com Editors. (2020, May 20). Vasco da Gama reaches India. Retrieved from https://www.history.com/this-day-in-history/da-gama-reaches-india
  8. Wikipedia contributors. (2024, May 20). May 20. In Wikipedia, The Free Encyclopedia. Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/May_20

Майстер-клас: “STEM-підхід на уроках історії, ГО та правознавства”

Актуальність

Сучасна освіта має реагувати на виклики часу, зокрема необхідність інтеграції міждисциплінарних знань і формування в учнів практичних навичок. STEM-підхід, який поєднує науку, технології, інженерію та математику, відкриває нові можливості і для гуманітарних предметів. Упровадження STEM-елементів в освітній процес з історії, громадянської освіти та правознавства сприяє розвитку критичного мислення, уміння аналізувати інформацію, моделювати соціальні процеси та формувати правову й громадянську компетентність. Такий підхід підвищує мотивацію учнів, актуалізує навчальний матеріал і створює умови для компетентнісного навчання в контексті Нової української школи.

Мета

Надати педагогам практичні інструменти інтеграції STEM-елементів у викладання історії, громадянської освіти та правознавства для формування у школярів міждисциплінарних навичок, критичного мислення й соціальної активності.

Завдання:

  • окреслити сутність STEM-підходу та його потенціал у гуманітарній освіті;

  • продемонструвати приклади STEM-завдань у межах історичних, соціальних та правових тем;

  • навчити створювати міждисциплінарні STEM-проєкти в контексті НУШ;

  • ознайомити з цифровими інструментами для реалізації STEM-уроків;

  • надати практичні кейси інтеграції історії, права й технологій;

  • проаналізувати способи оцінювання результатів STEM-діяльності учнів.

Очікувані результати:

  • розуміння можливостей застосування STEM-методик у гуманітарному циклі;

  • володіння прийомами створення інтегрованих уроків і мініпроєктів;

  • готовність застосовувати міждисциплінарний підхід у щоденній педагогічній практиці;

  • підвищення професійної обізнаності щодо інновацій в освіті;

  • збагачення методичного арсеналу сучасного вчителя.

Цільова авдиторія

Учителі історії, громадянської освіти, правознавства, методисти, педагоги, зацікавлені в оновленні змісту та форм навчання згідно з вимогами НУШ, а також усі, хто прагне інтегрувати STEM-компоненти у свою освітню практику.

📅 Майстер-клас заплановано на 22 червня о 14:00.

🔔 Запрошуємо вас до участі у майстер-класі!
Ви отримаєте не лише корисні знання, а й шаблони STEM-завдань, методичні рекомендації та приклади інтегрованих уроків, що оживляють історичні події, правові ситуації та громадянські виклики у класі.

👉 Реєстрація обов’язкова.
До зустрічі на майстер-класі!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

19 травня в історії: ключові події, постаті та поворотні моменти

Історичний календар щодня нагадує про події, що вплинули на долі держав, народів і видатних особистостей. 19 травня позначене низкою вагомих фактів, що охоплюють як політичні зрушення та науково-культурні досягнення, так і народження чи смерть ключових постатей світової історії. Цього дня згадують монархів і реформаторів, філософів і художників, військових стратегів і революціонерів. У різні епохи саме 19 травня ухвалювались доленосні рішення, започатковувались нові державні утворення, здійснювались геополітичні маневри або вшановувались видатні особи. Огляд подій, пов’язаних із цією датою, дозволяє не лише краще зрозуміти логіку історичних змін, а й простежити взаємозв’язок між окремими країнами та культурними просторами.

  • 1125 р. — помер великий князь київський Володимир Мономах, який правив з 1113 року.

  • 1536 р. — страчено Анну Болейн, другу дружину англійського короля Генріха VIII.

  • 1568 р.Єлизавета I наказала ув’язнити Марію Стюарт, претендентку на англійський трон.

  • 1593 р. — народився Якоб Йорданс, видатний фламандський художник.

  • 1649 р. — англійський парламент проголосив країну республікою, фактична влада перейшла до армії під керівництвом Олівера Кромвеля

  • 1762 р. — з’явився на світ Йоганн Фіхте, видатний німецький філософ.

  • 1782 р. — народився Іван Паскевич — генерал-фельдмаршал, намісник Кавказу, учасник придушення польського повстання 1830–1831 років.

  • 1802 р. — у Франції засновано Орден Почесного легіону з ініціативи Наполеона.

  • 1861 р. — у Києві відбулася панахида за Тарасом Шевченком, згодом прах поета перевезли до Канева.

  • 1881 р. — народився Мустафа Кемаль Ататюрк, реформатор і перший президент Туреччини.

  • 1888 р. — народився Микола Шверник, формальний глава СРСР наприкінці сталінської епохи.

  • 1890 р. — народився Хо Ши Мін, лідер в’єтнамської революції, перший президент ДР В’єтнам.

  • 1895 р.Хосе Марті, кубинський революціонер і поет, загинув у бою проти іспанців.

  • 1906 р. — відкрито Сімплонський тунель, що з’єднав Італію і Швейцарію.

  • 1919 р. — більшовицькі війська зайняли Кременчук, придушуючи повстання отамана Григор’єва.

  • 1919 р.Лев Троцький у Києві провів нараду з рішенням про підпорядкування українського фронту центральному командуванню РСФРР.

  • 1922 р. — ухвалено створення піонерських загонів, що стало початком Всесоюзної піонерської організації.

  • 1925 р. — народився Пол Пот, лідер «червоних кхмерів» у Камбоджі, відповідальний за масові репресії.

  • 1941 р. — німецька влада звільнила 100 тисяч французьких полонених як “жест доброї волі”.

  • 1952 р. — перший виступ Державного ансамблю танцю УРСР в театрі опери та балету.

  • 1961 р. — радянський апарат «Венера-1» наблизився до планети Венера.

  • 1962 р.Мерилін Монро виконала пісню “Happy Birthday, Mr. President” для Джона Кеннеді.

  • 2004 р. — Єврокомісія дала дозвіл на імпорт ГМ-кукурудзи «Вексель-11».

  • 2005 р.Україна приєдналася до Болонського процесу на конференції у Бергені (Норвегія).

Події 19 травня віддзеркалюють багатогранність людської історії, в якій політика, культура, наука та боротьба за свободу тісно переплітаються. У цю дату світ втратив постаті, що визначали епохи, водночас саме 19 травня дало світові нових лідерів, митців та ідеї, які надовго залишили слід у цивілізаційному поступі. Реформи Петра І, республіканський маніфест парламенту Англії, культурна місія Хосе Марті, модерністські досягнення Європи й технологічні прориви XX століття — усе це формує історичний контекст цієї дати. Усвідомлення значення таких подій сприяє кращому розумінню того, як розвивається людство й чому важливо зберігати історичну пам’ять у глобальному вимірі.

 

Список використаних джерел 

  1. Encyclopaedia Britannica. (n.d.). Dmitry Donskoy. Retrieved May 27, 2025, from https://www.britannica.com/biography/Dmitry-Donskoy
  2. History.com Editors. (2021, May 19). Anne Boleyn is executed. HISTORY. https://www.history.com/this-day-in-history/anne-boleyn-beheaded
  3. World History Encyclopedia. (n.d.). Mustafa Kemal Atatürk. Retrieved May 27, 2025, from https://www.worldhistory.org/Mustafa_Kemal_Ataturk
  4. Укрінформ. (n.d.). Цей день в історії – 19 травня. Retrieved May 27, 2025, from https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2703541-cej-den-v-istorii.html
  5. Wikipedia contributors. (n.d.). May 19. In Wikipedia, The Free Encyclopedia. Retrieved May 27, 2025, from https://en.wikipedia.org/wiki/May_19
  6. Енциклопедія сучасної України. (n.d.). Паскевич Іван Федорович. Retrieved May 27, 2025, from https://esu.com.ua/article-74042
  7. BBC News Україна. (n.d.). Як Україна приєднувалася до Болонського процесу. Retrieved May 27, 2025, from https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/05/050519_bologna_sv.shtml

Виховна година до Дня Героїв України-23 травня

Тип матеріалу: методичний супровід до проведення виховної години (конспект, презентація, вікторина, робочий аркуш)
Цільова аудиторія: учні 7–11 класів
Тривалість заняття: 40–45 хвилин
Форма проведення: патріотично-просвітницька виховна година з елементами презентації, групової роботи, дискусії, вікторини та творчої діяльності

Мета методичного матеріалу:

  • Поглибити знання учнів про історію встановлення Дня Героїв та його значення в національній пам’яті.

  • Ознайомити з постатями героїв минулого (Коновалець, Петлюра, Бандера, Міхновський) та сучасності (Коцюбайло, Паєвська, Притула).

  • Формувати почуття патріотизму, гордості за героїв України, відповідальності за долю держави.

  • Сприяти розвитку критичного мислення, вміння висловлювати власну позицію та працювати в групі.

  • Виховувати повагу до захисників, небайдужість і готовність діяти на благо України.

Структура методичного матеріалу:

1. Вступна частина (2–3 хвилини)

  • Запитання для мотивації: «Хто для вас є герой України?»

  • Озвучення теми й мети заняття.

  • Емоційний супровід: фоновий слайд із гаслом «Герої не вмирають», або урочиста музика.

2. Інформаційний блок (15 хвилин)

  • Історія Дня Героїв:

    • Витоки (1941 р., рішення Другого Великого Збору ОУН).

    • Причини вибору дати 23 травня (загибель Міхновського, Петлюри, Коновальця).

    • Форми святкування в підпіллі: сходини, церемоніали, почесна варта

  • Герої визвольної боротьби ХХ століття:

    • Біографічні відомості про Петлюру, Коновальця, Бандеру, Шухевича.

  • Сучасні герої України:

    • Воїни ЗСУ, кіборги, Герої Небесної Сотні.

    • Волонтери (Притула), медики (Паєвська, Зінкевич).

    • Добровольці, рятувальники, звичайні громадяни

3. Інтерактивна частина: вікторина (10 хвилин)

  • Онлайн-вікторина на платформі Kahoot або усна форма.

  • Теми питань: дата свята, історичні особи, сучасні герої, символіка (приклади — у доданих PDF)

4. Творча діяльність (10–15 хвилин)

  • Написання “Листа герою” (воїну, волонтеру, історичній постаті).

  • Альтернатива: створення тематичного малюнка або онлайн-колажу “Образ героя”.

  • За бажанням – відеозвернення класу до захисників України або спільне читання вірша.

5. Підсумок та рефлексія (5 хвилин)

  • Обговорення: «Який герой вас вразив найбільше і чому?»

  • Висновок: героїзм – це щоденна готовність діяти на благо України.

  • Завершення: хвилина мовчання та/або виконання гімну

Методичні особливості:

  • Адаптовано для учнів середнього та старшого шкільного віку.

  • Передбачено поєднання форм: лекційної, інтерактивної, емоційно-ціннісної та творчої.

  • Матеріал інтегрує знання з історії, громадянської освіти, мистецтва.

  • Сприяє розвитку ключових компетентностей: соціальної, культурної, громадянської, емоційно-етичної.

Комплект методичного матеріалу включає:

  • План-конспект виховної години з таймінгом та порадами для вчителя

  • Презентацію до заняття у форматі .pptx (20+ слайдів з текстами, ілюстраціями, завданнями)

  • Вікторину у форматі PDF та Wordwall (з відповідями)

  • Робочий лист для індивідуальної роботи / рефлексії (лист герою)

ЗАВАНТАЖИТИ МАТЕРІАЛИ:

Джерело натхнення

Як перетворити аудіо- та відеозасоби на турбо-двигун на уроці історії

Уявіть собі урок історії, на якому учні не просто занотовують дати, а чу­ють оригінальний голос Вінстона Черчилля, спостерігають за кадрами повоєнної відбудови Берліна і в реальному часі порівнюють два плакати доби холодної війни, підсвічені кодоскопом. Саме так виглядає сучасна аудіо- та відеодидактика — інструментальний «портфель» учителя, що дозволяє одночасно задовольнити інформаційні запити сучасного покоління, розвинути критичне мислення й сформувати ґрунтовні предметні компетентності.

Актуальність переходу від «крейди та підручника» до мультимедійної екосистеми зумовлена принаймні трьома чинниками. По-перше, обсяг історичної інформації в шкільних програмах зростає швидше, ніж кількість навчальних годин; аудіовізуальні матеріали стискають великі пласти змісту до лаконічних, емоційно насичених модулів. По-друге, саме медіа забезпечують той рівень образності та емоційного залучення, без якого неможливо сформувати глибоке, а не формальне розуміння минулого. По-третє, робота з відео й аудіо — це природний майданчик для розвитку медіаграмотності, яка сьогодні є критично важливою навичкою громадянина

Чому варто «увімкнути звук і картинку» на уроці?

  • Економія часу – хвилина кінохроніки = сторінка підручника, але з вищою емоційною віддачею.

  • Мультимодальне навчання – поєднання зорового та слухового каналів підвищує запам’ятовування на 35-40 %.

  • Щільність – за 15 хвилин фільму — панорама подій, для пояснення яких раніше потрібно було три уроки.

  • Цифрова культура учня – відео — «рідна мова» сучасного покоління; робота з ним розвиває критичне мислення й медіаграмотність.

Чотири блоки аудіовізуальних «інструментів» вчителя

Блок Формати Що це дає учню Роль учителя
Статична проекція діафільми, слайди, кодоскоп Фіксація деталей, порівняння артефактів Відбір кадрів, розробка завдань («закриті» субтитри, подвійний екран)
Звук радіопостановки, подкасти, записи свідків «Ефект присутності», розвиток уяви Підготовка питань до прослуховування, зорові підказки під час ефіру
Навчальне кіно документальні та історико-художні фільми Динаміка подій, реконструкція атмосфери Стоп-кадри для аналізу, робота з джерелом «за лаштунками»
Телебачення / стрімінг телеекскурсії, лекції, драматизації Віртуальні подорожі, актуальність теми Формування медіакритики: хто виробник? для кого? навіщо?

Лайфхаки для статичної проекції

  1. «Німі» субтитри – закрийте текст діафільму чорною смугою — нехай учні самі «озвучать» кадр.

  2. Подвійний промінь – виведіть два проектори і порівнюйте Єгипет ↔ Грецію, хроніку ↔ плакат, карту ↔ фотосвідчення.

  3. Кодоскоп + live-маркер – домалюйте схему прямо під час пояснення — процес мислення стає видимим.

Звук як машина часу

  • Голоси епохи – уривки щоденників, звернень лідерів, пісні спротиву.

  • Радіодебати – записуємо шкільні «панельні дискусії» між «умовними Черчиллем і Рузвельтом»; учні пишуть сценарій, озвучують, монтують.

  • Зорове підсилення – під час прослуховування проектуйте фото героїв або мапу подій — утримуєте увагу й створюєте контекст.

Кіно і ТБ: від «ефекту вау» до глибокого аналізу

Правило STOP:

  1. See — дивимось уривок (1-2 хв).

  2. Think — ставимо три «гарячі» запитання (факти, емоції, знімальні прийоми).

  3. Own — співвідносимо з підручником, власними знаннями.

  4. Project — створюємо продукт: мікрорецензію, мем, таймлайн.

Міні-формати

  • Телеекскурсія – запис Zoom-включення з музею → учні створюють VR-путівник у Genially.

  • Кіно-детектив – шукаємо історичні неточності у художньому фільмі (метод «полювання на анахронізми»).

Учимо «читати» екранні джерела (медіаграмотність)

  1. Хто продюсер? — Державна студія, приватний канал, YouTube-блогер.

  2. Яка цільова аудиторія? — школярі, широке коло, політична група.

  3. Які відсутні голоси? — помічайте, кого або що виключено з наративу.

  4. Технічні прийоми — музика, колір, монтаж: що формує емоції глядача?

  5. Перевірка фактів — зіставити з письмовими джерелами, датами, свідченнями.

Quick-start toolkit

  • Плей-ліст уроку (Google Sheet) – назва матеріалу, таймінг, мета, запитання до обговорення.

  • Набір QR-карток – посилання на 360°-відео, подкаст, музейну панораму — роздайте перед уроком.

  • Rubric «A-V Skills» – оцінюємо спостережливість, критичність, уміння робити висновок, креативність продукту.

  • 10-хвилинка монтажу – безкоштовні web-інструменти (Clipchamp, Canva) — учні роблять міні-трейлер теми.

Аудіо- та відеозасоби — це не «додаток» до підручника, а полігон, де оживає минуле. Коли учитель дає учням інструмент і алгоритм «бачити й аналізувати», кадр перетворюється на аргумент, а звук — на джерело. Підсилюйте уроки екранними історіями, тренуйте медіакритичний погляд і пам’ятайте: вдалий фрагмент відео може зарядити учня на власне дослідження сильніше, ніж сторінка тексту.

Спробуйте завтра: оберіть 3-хвилинний фрагмент хроніки, підготуйте правило STOP і дайте учням створити інфографіку «Що я дізнався з кадру?». Результат здивує вас і їх одночасно!

Тріумвірат Ярославичів: від золотої єдності до кривавих міжусобиць (1054 – 1093 рр.)

Після смерті Ярослава Мудрого Київська держава отримала безпрецедентну політичну модель: співправління трьох старших синів — Ізяслава (Київ), Святослава (Чернігів) та Всеволода (Переяслав). Літопис називає їх «старшими дружинами» — тріумвірат, покликаний гарантувати стабільність і спільну оборону рубежів.

Князь Первісний уділ Ключова сильна сторона
Ізяслав Київ Союзи з Польщею, дипломатія Заходу
Святослав Чернігів Військовий талант, опора на сіверян
Всеволод Переяслав Освіченість, гнучка дипломатія, контакт з Візантією

Усунення молодших — В’ячеслава, Ігоря та Ростислава тріумвіри фактично відсторонили, а після їхньої ранньої смерті — приєднали уділи до власних доменів.

  • 23 вересня 1068 р. спільне руське військо зазнало нищівної поразки від половців на р. Альті.

  • Київський вічевий майдан зажадав зброї та помсти; коли князі відмовили, у місті спалахнув бунт.

  • Всеслав Полоцький звільнений із печерної в’язниці й одностайно посаджений на великокняжий стіл.

За сім місяців Ізяслав повернувся з польською дружиною Болеслава II і 15 травня 1069 р. відновив свою владу.

«Правда Ярославичів» (1072 р.) — перша спроба конституційного апгрейду

На княжій раді у Вишгороді брати:

  • кодифікували нові статті про захист приватної власності, посилили штрафи за убивство та крадіж;

  • узаконили соціальні різниці між смердами, закупами, холопами;

  • узяли під охорону Церкву, заборонили пограбування церковних маєтків.

Разом із «Правдою Ярослава» це утворило повний кодекс «Руської правди» — фундамент східноєвропейського права.

Розпад тріумвірату й епоха дуумвірату (1073 – 1076 рр.)

  • Вересень 1073 р. — Святослав і Всеволод звинувачують Ізяслава в «латинстві», виставляють його поза законом і спільно займають Київ.

  • Святослав править як великий князь, залишає собі також Чернігів, а інші міста роздає синам і племінникам.

  • Попри коротке правління (лише три роки), саме Святослав ініціює переклади патристики та зводить Спаський собор у Чернігові.

  • 27 грудня 1076 р. він раптово помирає, Київ знову займає Ізяслав за сприяння Всеволода.

Кривавий 1078 р.: падіння Ізяслава й зірка Володимира Мономаха

  • Олег Святославич («Гориславич») і куманець Боняк атакують Чернігів.

  • На допомогу Всеволоду виступає Ізяслав. 3 жовтня 1078 р. під Нежатиним полем Ізяслав гине, проголосивши перед боєм: «Не залишу брата в біді».

  • Великим князем стає Всеволод, а Чернігів віддає своєму енергійному сину Володимиру Мономаху, що фактично керує південним кордоном і більшість походів проти половців веде від свого імені.

Всеволод «філософ»: дипломат на троні (1078 – 1093 рр.)

Освіта, грецька мова й особисті контакти з Константинополем роблять Всеволода видатним переговірником:

  • примиряє Ярославичів з «політичною сиротою» Давидом Ігоревичем;

  • порушує протекціонізм литовсько-полоцьких князів, уклавши торговий договір із Ригою;

  • 1091 р. разом із сином Володимиром і візантійським полководцем Никифором Вриєннієм знищує 80-тисячне військо половців біля Дона, не проливши руської крові — лише вмінням вести союзну війну.

Чому тріумвірат не став «конституційною монархією»?

Чинник Як працював проти єдності
Удільна система Брати відчували уділи як власну вотчину й легко змінювали союзи.
Відсутність чіткої спадкової ієрархії Ротаційний принцип («старший у роді») провокував постійні перегони за «чергою».
Зовнішній тиск Половці спокійно атакували кордони, поки князі з’ясовували стосунки.
Військова залежність від союзів Наймані поляки чи половці робили внутрішню боротьбу ще кривавішою.

Наслідки епохи Ярославичів

  • Політичний досвід співправління — одержить розвиток у Любецькому з’їзді 1097 р.

  • «Руська правда» — правова революція, що поступово витіснить родову помсту.

  • Пульс культури — переклади, собори Чернігова й Переяслава, перші «чолові ль погані» і «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

  • Вихід на авансцену Мономаха, архітектора майбутнього відродження єдності Русі.

 Тріумвірат Ізяслава, Святослава і Всеволода став сміливим, але крихким експериментом династичного балансу. Він подарував Русі перший системний закон, запалив нові культурні центри, та водночас розпалив полум’я міжусобиць, що вимагало сильного лідера наступного покоління. І такий лідер — Володимир Мономах — уже стояв у тіні батька, готуючись узяти на себе спадок неподоланих завдань Ярославичів.

Список джерел:

  1. Власов, В. С. (2020). Історія України: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Літера.
  2. Смолій, В. А. (Ред.). (2022). Історія України: академічний курс у 2-х томах. Том 1: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття. Київ: Наукова думка.

Практикум: “ШІ- сучасний асистент вчителя”

Актуальність

Штучний інтелект (ШІ) швидко входить у всі сфери життя, а в освіті ­– стає незамінним інструментом учителя. Генеративні моделі, автоматичне оцінювання, адаптивні платформи, аналіз великої кількості навчальних даних – це вже не майбутнє, а сьогодення Нової української школи. Сучасний педагог мусить не лише володіти предметом, а й уміти ефективно інтегрувати ШІ-інструменти у підготовку, проведення та оцінювання уроків, забезпечуючи індивідуальний темп, мотивацію й академічну доброчесність. Практикум покликаний дати вчителям «дорожню карту» безпечного й результативного використання ШІ в повсякденній практиці.

Мета

Озброїти педагогів конкретним набором ШІ-інструментів і методик, які полегшують планування, диференціацію, оцінювання і творчі завдання, а також навчити критично й етично використовувати алгоритми генерування контенту в освітньому процесі.

Завдання

  • Визначити можливості та обмеження ШІ у навчанні: генерація текстів, зображень, тестів, аналітика успішності.

  • Навчити користуватися ключовими сервісами (ChatGPT, Gemini, Copilot, Canva Magic Write, Diffit, GradeScope, Scribble Diffusion, Perplexity).

  • Розробити шаблони та чек-листи для швидкого створення конспектів уроків, інструкцій проєктів, критеріїв оцінювання.

  • Практикувати інструменти перевірки автентичності та запобігання плагіату (Turnitin AI-Detector, GPTZero).

  • Створити власний «AI-Toolbox учителя»: набір інтегрованих у браузер і мобільні застосунки розширень для щоденного використання.

  • Розглянути етичні аспекти: академічна доброчесність, захист даних учнів, усвідомлене вказування авторства.

Очікувані результати

  • Учасники розуміють, як обирати доречний ШІ-інструмент під конкретне дидактичне завдання.

  • У кожного педагога сформований персональний набір сервісів і покрокових інструкцій для планування, оцінювання та зворотного зв’язку.

  • Учителі готові запровадити мікропроєкти з використанням ШІ (генерація інтерактивних карт, диференційовані тести, миттєвий аналіз відповіді).

  • Забезпечено дотримання принципів академічної доброчесності й цифрової етики під час роботи з ШІ.

Цільова аудиторія

Учителі всіх предметів, методисти, ІТ-інтегратори, тьютори й викладачі закладів післядипломної педагогічної освіти, які прагнуть модернізувати власний інструментарій і впроваджувати ефективні цифрові практики.

📅 Дата й час проведення: 27 липня, 15:00

💬 Приєднуйтесь до Практикуму «ШІ – сучасний асистент учителя»!
Упродовж трьох годин ви створите власні дидактичні матеріали за допомогою ШІ, отримаєте готові шаблони для уроків та автоматизуєте рутинні процеси оцінювання.

👉 Реєстрація обов’язкова. Участь безкоштовна.
Станьте частиною освітянської спільноти, що впевнено використовує штучний інтелект для підвищення ефективності й мотивації учнів!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Історичне краєзнавство як простір учнівських досліджень

У ХХІ столітті краєзнавчі студії перетворилися з допоміжної дисципліни на повноцінний міждисциплінарний простір, де поєднуються історія, культурологія, демографія, урбаністика та екологія. Для старшокласників саме історичне краєзнавство відкриває унікальну можливість не лише працювати з локальними джерелами — архівними, усноісторичними чи цифровими — а й безпосередньо відчувати наслідки своїх наукових пошуків у рідній громаді. Запропонований перелік із 30 науково сформульованих тем демонструє, як різноманітні методи (генеалогія, картографічний аналіз, соціолінгвістика, 3-D реконструкція) можуть інтегруватися у краєзнавчі розвідки, надаючи юним дослідникам чинники для формування критичного мислення, цифрової та громадянської компетентностей. Актуальність обраних тематичних векторів пояснюється потребою збереження культурної спадщини, осмислення соціальних трансформацій та вироблення стійких екологічних практик у громадах.

Перелік із 30 науково сформульованих тем дослідницьких робіт

(секція «Історичне краєзнавство» МАН України)

  1. Урбаністичні трансформації м. ___ упродовж ХІХ – ХХІ ст.: комплексний аналіз етапів просторового розвитку та функціональної зональності міського середовища.

  2. Депопуляція та десемантизація сільського ландшафту: історико-демографічне дослідження причин зникнення с. ___ (кінець ХХ – початок ХХІ ст.).

  3. Генеалогічна реконструкція роду ___ (ХVІІІ – ХХІ ст.) на основі метричних книг, ревізьких казок і фондів органів ДРАЦС.

  4. Комеморативні практики Другої світової війни: історіографія та сучасний стан меморіалу полеглим у м. ___.

  5. Еволюція міських транспортних систем м. ___: від кінного трамвая до електробуса (1870-ті – 2020-ті рр.).

  6. Демографічні наслідки Голодомору 1932–1933 рр. у регіоні ___: кореляційний аналіз переписних та усно­історичних джерел.

  7. Освітня інституція як осередок локальної ідентичності: історія становлення та модернізації ліцею (школи) №___ у м. ___ (1890-ті – 2020-ті рр.).

  8. Сакральні комплекси ___-ї області у ХVІІІ – ХІХ ст.: культурно-соціальні функції монастиря ____ у регіональному контексті.

  9. Індустріальна спадщина краю: становлення, економічний вплив і занепад цукрового (іншого) заводу «___» (1880-ті – 1990-ті рр.).

  10. Громадські зелено-рекреаційні простори м. ___ у ХХ ст.: історичний розвиток та екологічна функція парків і скверів.

  11. Молодіжні субкультурні рухи 1980-х рр. у м. ___: джерельна база та соціокультурні характеристики.

  12. Регіональна преса як дзеркало суспільних трансформацій: тематико-дискурсивний аналіз газети «___» (1917–2020 рр.).

  13. Сакральна архітектура українського модернізму: архітектурно-мистецтвознавче дослідження храму ___ (1920-ті рр.).

  14. Традиційні промисли громади ___: соціально-економічна роль та трансформації гончарства (або іншого ремесла) у ХІХ–ХХІ ст.

  15. Топонімічні студії: походження та семантика назв вулиць і мікротопонімів м. ___ у контексті урбаністичної міфотворчості.

  16. Етноконфесійні колонії ____-го регіону: вклад німецьких/польських/єврейських поселенців у соціально-економічний розвиток (ХІХ – поч. ХХ ст.).

  17. Антропогенні зміни ландшафту: історія меліораційних проєктів та їхній вплив на екосистему р. ___ (1950-ті – 1980-ті рр.).

  18. Соціальна історія трудової міграції: сезонні виїзди мешканців с. ___ у 1990-х рр. крізь призму усної історії.

  19. Спортивна ідентичність регіону: історіографічний аналіз становлення та діяльності футбольного клубу «___».

  20. Візуальна репрезентація міста у фото­листівках (1890-ті – 1930-ті рр.): компаративне іконографічне дослідження.

  21. Архітектурні «садиби-фантоми» ___-го району: культурна спадщина зруйнованих палаців і маєтків (ХVІІІ – ХХ ст.) та перспективи ревіталізації.

  22. Локальні біографічні студії: життєвий шлях і суспільна діяльність _____ (вказати постать) у контексті історії краю.

  23. Річковий порт м. ___ як вузол транзитної торгівлі (ХVІІІ – ХХ ст.): економіко-логістичний аналіз.

  24. Повсякдення тилового міста м. ___ у 1939–1944 рр.: проблематика виживання й адаптаційні стратегії населення.

  25. Інтерпретація архітектурної спадщини модерну: розроблення аудіогіда «Слідами стилю» для туристичного маршруту м. ___.

  26. Екологічні ризики промислових агломерацій: випадок техногенної катастрофи на підприємстві «» (197 р.) та громадські стратегії опору.

  27. Історична динаміка регіональної моди: трансформації традиційного святкового вбрання громади ___ у ХХ ст.

  28. Цифрова реконструкція історичного ринку м. ___ методом 3-D моделювання: джерельна база та методологія.

  29. Діалектологічні особливості говірки ___-го району: лінгво­культурологічний аналіз на матеріалі усно­народної творчості.

  30. Кінохроніка та приватні відеоархіви як джерело локальної історичної пам’яті: аналіз колекцій регіону ___.

Систематизація перспективних тематичних полів історичного краєзнавства засвідчує, що школярі здатні генерувати науковий продукт, релевантний як академічній спільноті, так і потребам місцевого самоврядування, музеїв, туристичної сфери. Дослідження урбаністичних трансформацій, демографічних процесів, сакральної архітектури чи екологічних викликів дає змогу по-новому інтерпретувати минуле та проєктувати майбутнє власного краю. Участь старшокласників у таких проєктах формує відповідальних громадян, які вміють працювати з джерелами, оперувати цифровими інструментами, аргументовано презентувати результати та впливати на культурну політику на місцевому рівні. Отже, історичне краєзнавство виступає ефективним майданчиком для інтеграції навчальних цілей, наукової творчості та суспільно корисної діяльності молоді

Віхи долі: що розповідає нам 18 травня

18 травня – день, сповнений глибокого сенсу і важливих історичних подій у різні епохи. Від хрестових походів і заснування міст до драматичних сторінок ХХ століття – ця дата вміщує в собі цілий пласт історичних фактів, що формували долі народів і змінювали світ. Розгляньмо головні події цього дня простими словами.

🏰 Середньовіччя: хрестові походи, битви та заснування міст

  • 1274 – Другий Ліонський собор у Франції закликав до нового хрестового походу.

  • 1291 – мамелюки з Єгипту взяли штурмом Акку – останню твердиню хрестоносців у Святій землі.

  • 1525 – народився Пітер Брейгель-старший, знаменитий фламандський художник, що малював сцени з життя простого люду.

  • 1595 – Росія і Швеція уклали Тявзинський мир, яким завершили чергову війну. Росія повернула частину територій.

  • 1642 – засновано Монреаль – одне з найбільших міст Канади.

  • 1652 – у Род-Айленді (США) ухвалено перший у Північній Америці закон, що забороняв рабство.

💡 Інтелект, наука і технічний прогрес

  • 1872 – народився Бертран Рассел – британський філософ і логік.

  • 1888 – в США презентовано першу грамофонну платівку.

  • 1897 – надруковано культовий роман “Дракула” Брема Стокера.

Дракула 465 грн. Б. Стокер - Книжный Клуб. Клуб Семейного Досуга. Книжный  интернет-магазин. КСД
роман “Дракула” Брема Стокера
  • 1923 – запатентовано телефон з дисковим набором номера.

🇺🇦 Події в Україні та роль українців

  • 1906 – народився Леонід Мельников, партійний діяч УРСР.

  • 1917 – у Києві відбувся І Всеукраїнський військовий з’їзд.

  • 1918 – Кримський курултай проголосив незалежну Кримську державу.

  • 1920 – народився Іван Павло ІІ, Папа Римський польського походження.

  • 1928 – у Харкові обговорювали стан шкіл нацменшин, зокрема з єврейською, польською та німецькою мовами викладання.

  • 1929 – почалися арешти у справі “Спілки визволення України”.

  • 1935 – у катастрофі загинуло 49 осіб на найбільшому радянському літаку “Максим Горький”.

  • 1941 – у селі Русові відкрили музей Василя Стефаника.

  • 1944депортація кримських татар: близько 200 тисяч людей насильно вивезли з Криму.

  • 1954 – у Кенгірі (Казахстан) почалося повстання українських політв’язнів.

  • 1955 – помер Микола Дужий, один з провідників УПА.

  • 1992 – в Україні вперше відзначили День пам’яті депортації кримських татар.

  • 2024В Україні відзначили День боротьби за права кримськотатарського народу

🌍 Події світового значення

  • 1945 – в СРСР проголошено амністію після перемоги над Німеччиною.

  • 1951 – штаб-квартира ООН переїхала на Манхеттен.

  • 1956 – радянський уряд закликав молодь їхати будувати шахти Донбасу.

  • 1958 – фільм “Летять журавлі” здобув “Золоту пальмову гілку” в Каннах.

  • 1974Індія провела перше ядерне випробування.

  • 1978 – вперше відзначили Міжнародний день музеїв.

  • 1986 – МОЗ УРСР засекретило інформацію про Чорнобильську катастрофу.

  • 1989 – Литовська РСР заявила про суверенітет.

  • 1990 – ФРН та НДР підписали договір про економічну єдність.

  • 1991 – у космос полетіла перша англійська жінка-космонавт Хелен Шарман.

  • 1992 – ухвалено конституцію Туркменістану.

  • 1992 – президенти України та Польщі підписали Договір про добросусідство.

  • 1994 – ізраїльська армія повністю вийшла з Сектора Газа.

  • 1997 – повстанці захопили столицю Заїру Кіншасу.

  • 1998 – студенти в Індонезії повалили режим Сухарто.

🏔 Альпінізм і спорт

  • 2004 – загинув Владислав Терзиул, відомий український альпініст, який підкорив усі восьмитисячники світу.

18 травня – це не просто ще один день у календарі. Це день, коли вершилися долі імперій, боролися за права, народжувалися великі постаті й вшановувалися пам’ятні події. Це день, який об’єднує світ у його складності, боротьбі й прагненні до справедливості.

📚 Використані джерела:

  1. Енциклопедія історії України. (2024). 18 травня в історії. https://www.encyclopedia.com.ua

  2. BBC News Україна. (2022). Кримські татари: депортація 1944 року. https://www.bbc.com/ukrainian

  3. Інститут нацпам’яті. (2023). Події травня в українській історії. https://uinp.gov.ua

  4. Українська правда. (2024). Календар історії. https://www.pravda.com.ua

«Підручник 3.0»: як перетворити сторінки на інтерактивну майстерню на уроці

Попри цифровий бум, друкований (або PDF-) підручник залишається ядром навчальної екосистеми: він задає канон фактів, пропонує алгоритми роботи й містить цілісну систему завдань. Водночас сучасний підручник вже не монолог, а запрошення до діалогу з автором, учителем і однокласниками. Завдання вчителя — «увімкнути» кожен його компонент.

«Анатомія» підручника: що ховається за вкладками й піктограмами

Компонент Складові Методична «фішка»
Текстовий Основний (вступ, інформаційний, заключний)

Додатковий (документи, науково-популярні та художні фрагменти)

Пояснювальний (словничок у тексті, підписи до ілюстрацій)

→ Від базових фактів до полісемійності джерел

→ Дає матеріал для порівняння версій

Позатекстовий Ілюстрації (малюнки, репродукції, фото, карти-схеми)

Методичний апарат (питання, завдання, таблиці, алгоритми, тести)

Апарат орієнтування (зміст, рубрикація, піктограми, глосарій, довідники)

→ Візуальна «пастка» уваги

→ Самонавчання й самоконтроль

→ Швидкий пошук і диференціація складності

Пам’ятайте: лише при поєднанні «текст + засіб + завдання» компонент оживає як дидактичний інструмент

П’ять сценаріїв активного використання підручника

  1. «Вхід у тему» за 5 хвилин

    • Переглядаємо зміст, піктограми, шмуцтитул і прогнозуємо ключові питання.

    • Учні створюють «хмару очікувань» у Mentimeter.

  2. Коментоване читання + маркування

    • Учень читає абзац уголос; однокласники маркують: ★ факт, ? питання, ! оцінка.

    • Обговорюємо, чи збігається авторська інтерпретація з підручниковою.

  3. Джерело vs. Підручник

    • Порівняйте фрагмент документа з основним текстом.

    • Завдання: знайти розбіжності, пояснити причини, сформулювати власну оцінку.

  4. Ілюстративний «суд»

    • Фото/картина → хто автор, мета, аудиторія?

    • Учні захищають або спростовують достовірність зображення.

  5. Тематичний escape-room

    • Питання з апарату орієнтування стають «замками»; відповіді відкривають підказки на карті або у глосарії.

    • Фініш — синхроністична таблиця, створена учнями.

Як «прокачати» кожен компонент

Що робимо З текстом З ілюстраціями З апаратом завдань
До уроку «Сканування» заголовків, термінів, питань Обрати 1 фото й сформулювати гіпотезу про подію Пройти міні-тест самоконтролю
Під час уроку Коментоване читання, складання mind-map «Читаємо» карту-схему: подаємо подію в 3 реченнях Розв’язуємо проблемне завдання «чому/що якщо…»
Після уроку Пишемо висновок (2–3 причини/наслідки) Робимо мем-реконструкцію події Виконуємо інтерактивний тест на Classroom та отримуємо автоперевірку

Лайфхаки, що економлять час і підсилюють ефект

  • Піктограми = диференціація. Додавайте власні значки (-★, ⚡, 🔑) у підручник-PDF, щоб маркувати завдання базового чи високого рівня.

  • Глосарій на форзаці? → Картки Quizlet. Скан-код прикріпіть на обкладинку.

  • Зміст як план ревізії. Кожен підзаголовок — майбутній пункт опорного конспекту.

  • Таблиця в підручнику = шаблон Google Sheets. Учні заповнюють її спільно.

  • Колонтитули із датами використайте як гру «вгадай подію» наприкінці уроку.

Чек-лист учителя: 10 запитань перед плануванням теми

  1. Яка мета: фактологія чи концептуальне узагальнення?

  2. Які додаткові тексти підручника підживлять критичне мислення?

  3. Чи є картосхема, що візуалізує ключовий процес?

  4. Де розміщені запитання «підвищеної складності»?

  5. Чим допоможе глосарій або рубрикація?

  6. Яку ілюстрацію варто «читати» разом?

  7. Чи містить апарат завдань алгоритм (таблицю) для самостійної роботи?

  8. Як учні перевірять себе після теми?

  9. Чи можна інтегрувати зовнішнє джерело (відео, сайт музею) для порівняння?

  10. Який продукт учень створить, аби «матеріалізувати» розумову діяльність?

Сучасний шкільний підручник із історії — це конструктор. Управляючи його текстовими й позатекстовими деталями, учитель:

  1. Диференціює складність і темп навчання.

  2. Активує критичне мислення через зіставлення джерел і авторських трактувань.

  3. Формує навички самоконтролю та самооцінювання завдяки гнучкому методичному апарату.

  4. Перетворює учня з пасивного читача на співавтора історичного знання.

Підручник 3.0 — це не «книга, яку треба вивчити», а майданчик для історичного експерименту. Дайте учням інструменти — і сторінки заговорять!

Список джерел:

  1. Пометун, О. І. (2007). Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ: Вчителі за демократію та партнерство.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Pometun_Olena/Entsyklopediia_interaktyvnoho_navchannia.pdf

  2. Власов, В. С. (2018). Методика проведення практичних занять з історії України в 7–9 класах.  https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/714775/1/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B21.pdf

  3. Яковенко, Г. Г. (2017). Методика навчання історії: Навчально-методичний посібник. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Yakovenko_Halyna/Metodyka_navchannia_istorii_navchalno-metodychnyi_posibnyk.pdf

  4. Комаров, В. О. (2003). Методика навчання історії в школі: Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей педагогічних університетів. Кривий Ріг: КДПУ.  https://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/4713/1/Комаров%20В.%20О.%20Методика%20навчання%20історії%20і%20школі.pdf

  5. Пометун, О. І., & Фрейман, Г. О. (2006). Методика навчання історії в школі. Київ: Генеза.  https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/3.Pometun_Freyman_Metodyka-navchannia-istorii-v-shkoli.pdf

Ярослав Мудрий: як великий князь повернув Русь на пікову орбіту Середньовіччя (1019–1054 рр.)

Чотири роки братовбивчої боротьби між нащадками Володимира завершилися перемогою Ярослава. Уже в 1019 р. на ріці Альті він розгромив брата Святополка, а за рік утвердився в Києві. Першим ділом князь:

  • відновив вертикаль влади — боярські дружини передислокував у підконтрольні центри, а ключові уділи віддав перевіреним родичам;

  • провів «інвентаризацію» рубежів — укріпив валами південний кордон по Росі й Стугні та позначив північно-західну межу закріпленням Червенських міст.

У 1036 р. степовики-печеніги останній раз підійшли до Києва й назавжди були розбиті. На полі бою з’явився перший кам’яний храм-символ перемоги — Софійський собор. Відтоді південний степ залишився безпечнішим, а настінні мозаїки собору стали хронікою тріумфу.

За два десятиліття Ярослав перетворив Київ на «місто-сад»:

Проєкт Дата Родзинка
Софійський собор 1037 13 куполів, мозаїка «Оранта» — «Нерушима стіна» Русі
Георгіївська й Ірининська церкви 40-ві рр. XI ст. Присвячені покровителю князя та його дружини Ірини (Інгегерди)
Золоті ворота 1037 Фортифікація + надбрамна церква Благовіщення
Києво-Печерський монастир 1051 Печери Антонія — духовний центр книжності й чернецтва

Подібне містобудівне «щеплення» отримали Переяслав, Чернігів, Новгород, де піднімалися кам’яні храми й дитинці.

Міжусобні війни показали: звичай «око за око» руйнує державу. Писаний кодекс «Руська правда»:

  • запровадив штрафи-вири замість кровної помсти;

  • охороняв приватну власність та честь дружинника;

  • заклав принцип відповідальності перед княжим судом, а не тільки перед родом.

Це зробило правову систему Русі однією з найбільш прогресивних у тодішній Європі.

«Книжність — осердя мудрості», — вважав Ярослав. При Софії він відкрив першу на Русі бібліотеку (понад 500 томів за оцінками істориків) і майстерню переписувачів. Літописець Нестор пізніше назве цю добу «часом сіяча-князя»:

  • з’являються школи при соборах і монастирях;

  • створюються переклади з грецької та болгарської;

  • починається офіційне літописання — фундамент «Повісті минулих літ».

Ярославу приписують титул «тесть Європи» — п’ятеро його дітей одружилися з монархами Франції, Норвегії, Угорщини та Священної Римської імперії. Дипломатичний «сигмонет» князя включав:

  • Червенські міста (1030-1031) — Русь повертає стратегічний західний коридор;

  • Північний захід — успішні походи на чудь, закладення міста Юр’єв (Тарту);

  • Візантія — союз, затьмарений короткою війною 1043–1046 рр., відновлений династичним шлюбом сина Всеволода з візантійською принцесою;

  • Німецький світ — постійний обмін посольствами і військово-торгові договори.

Підсумкова формула «мудрого століття»

Сфера До Ярослава Після реформ
Державність Розхитана міжусобицями Стабільна централізована монархія
Безпека Печенізька загроза Степ «тихий», кордони укріплені
Культура Поодинокі переклади Система шкіл, бібліотека, літописи
Право Усний звичай Писаний кодекс («Руська правда»)
Дипломатія Локальні союзи Європейська мережа шлюбів і договорів

Ярослав Мудрий не лише повернув державі цілісність, а й підняв її на культурний та правовий рівень, співмірний із Західною Європою XI ст. Звідси авторитет Русі як одного з найвпливовіших центрів християнського світу — титул, здобутий мечами Володимира й закріплений мудрістю Ярослава.

Успадкований ним девіз «не посоромимо землі Руської» матеріалізувався у камені Софії, пергаменті «Правди» й у престижі київського трону — престижі, що зробив Київ місцем, де вирішувалися питання континентальної політики Середньовіччя.

Список джерел:

  1. Власов, В. С. (2020). Історія України: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Літера.
  2. Смолій, В. А. (Ред.). (2022). Історія України: академічний курс у 2-х томах. Том 1: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття. Київ: Наукова думка.

17 травня в історії: від імператорів до саксофона і фондових бірж

У різні роки 17 травня світ бачив безліч важливих подій і народжень видатних особистостей. Цей день поєднує у собі старовинну історію, революційні рухи, наукові досягнення, музичні винаходи й соціальні трансформації. Ось деякі з найцікавіших фактів:

🏛 Середньовіччя і ранній Новий час

  • 905 р. – народився Константин VII Багрянородний, візантійський імператор і автор трактату “Про управління імперією”, де містяться унікальні відомості про Київську Русь, слов’ян і печенігів. Саме за його правління відбулися дипломатичні контакти з княгинею Ольгою.

  • 1302 р. – у місті Брюгге ремісники підняли повстання проти французької влади. Це стало початком визвольної війни у Фландрії.

  • 1497 р.Васко да Гама уперше дістався берегів Індії, відкривши морський шлях із Європи до Азії.

  • 1525 р. – під Франкенхаузеном остаточно розгромлено армію німецьких селян-повстанців під проводом Томаса Мюнцера.

🏙 XIX століття: нові технології, туризм і музика

  • 1792 р. – під тінню дерева на Волл-стріт 24 брокери заснували те, що згодом стало Нью-йоркською фондовою біржею.

  • 1792 р. – народився Пій IX, Папа Римський, який перебував на папському престолі найдовше — з 1846 до 1878 р.

  • 1809 р.Наполеон І видав декрет про приєднання Риму до Франції, позбавивши Папу світської влади.

  • 1814 р. – у Норвегії прийняли першу конституцію країни.

  • 1846 р. – бельгійський винахідник Адольф Сакс запатентував саксофон — інструмент, що став символом джазової музики.

  • 1861 р. – перше у світі туристичне бюро Томаса Кука організувало першу подорож із Лондона до Парижа.

  • 1865 р. – війська Російської імперії під проводом генерала Черняєва штурмом взяли Ташкент.

  • 1873 р. – народився Анрі Барбюс, французький письменник і діяч міжнародного комуністичного руху.

  • 1887 р. – розпочався перший шахтарський страйк у Донбасі.

🌍 XX століття: революції, права людини, технології

  • 1900 р. – народився Рухолла Хомейні, духовний лідер Ірану та головна фігура ісламської революції 1979 р.

  • 1916 р. – у Великій Британії вперше впроваджено літній час.

  • 1920 р. – уряд УНР анулював чинність законів радянських урядів на території України.

  • 1922 р. – ЦК УСДРП у Львові звернувся до світу із закликом допомогти голодуючим в УСРР.

  • 1928 р. – стартували ІХ Олімпійські ігри в Амстердамі.

  • 1928 р.Беніто Муссоліні створив Службу доріг в Італії — перший крок до появи швидкісних автострад.

Benito Mussolini | Biography, Definition, Facts, Rise, & Death | Britannica
Беніто Муссоліні
  • 1929 р. – у США заарештували знаменитого гангстера Аль Капоне.

  • 1933 р. – в Німеччині заборонили страйки.

  • 1934 р. – німецьких євреїв позбавили медичного страхування.

  • 1939 р. – кілька країн, зокрема Швеція, Норвегія і Фінляндія, відмовилися підписувати мирний договір із Німеччиною.

  • 1940 р.німецькі війська захопили Брюссель.

  • 1943 р. – авіаналіт союзників зруйнував греблі у Рурському басейні, загинули близько 1500 осіб.

  • 1954 р.Верховний суд США заборонив расову сегрегацію у школах.

  • 1959 р. – на Кубі почали роздачу землі селянам.

  • 1970 р. – експедиція Тура Хейєрдала вирушила на човні “Ра-2” через Атлантику — і досягла берегів Барбадосу.

  • 1973 р. – у США почалися слухання з Уотергейтського скандалу.

  • 1984 р.Олесь Бердник, засуджений учасник УГГ, виступив із покаянною заявою.

  • 1985 р.Горбачов на зборах у Ленінграді проголосив гасло “прискорення”.

  • 1990 р.ВООЗ виключила гомосексуальність зі списку психічних хвороб.

  • 1995 р.Жак Ширак став президентом Франції.

🕊 XXI століття: нові реалії

  • 2004 р. – штат Массачусетс першим у США узаконив одностатеві шлюби.

  • 2006 р. – уперше відзначено Міжнародний день інформаційного суспільства.

📚 Список джерел :

  • BBC News Україна. (2022). Як Массачусетс став першим зі США в питанні ЛГБТ-прав. https://www.bbc.com/ukrainian

  • Музей історії Нью-Йорка. (2023). Фондова біржа та тінь дерева. https://www.nyhistory.org

  • Укрінформ. (2020). 17 травня: події і факти. https://www.ukrinform.ua

  • Всесвітня організація охорони здоров’я. (1990). ICD Revision Update. https://www.who.int

Вебінар: “Як розвивати ціннісне ставлення й аксіологічні уміння учнів на уроках історії”

Актуальність

У сучасному світі історична освіта повинна не лише передавати знання про минуле, а й формувати ціннісні орієнтири, які визначають поведінку та громадянську позицію молодої людини. Зміст історії має потужний аксіологічний потенціал: він дає змогу учням осмислювати моральні вибори історичних постатей, оцінювати події з позицій гуманізму, демократії, прав людини. У рамках Нової української школи особлива увага приділяється формуванню ціннісного ставлення як наскрізної компетентності, що охоплює патріотизм, повагу до культури й традицій, толерантність, здатність до емпатії й морального вибору. Тому завдання вчителя історії — не лише передати факти, а й допомогти учневі стати особистістю зі сформованою системою життєвих цінностей.

Мета

Надати педагогам ефективні стратегії, прийоми та методи для формування в учнів аксіологічних умінь і ціннісного ставлення в межах шкільного курсу історії, ознайомити з інструментами оцінювання таких результатів.

Завдання

  • Визначити поняття «ціннісне ставлення» та «аксіологічні уміння» у контексті історичної освіти.

  • Пояснити, як формулювати очікувані результати, пов’язані з ціннісною сферою учня.

  • Ознайомити з методами, що розвивають ціннісні судження: історичне есе, дебати, рольові ігри, історичне моделювання, кейс-метод.

  • Показати, як інтегрувати історико-етичні дилеми, біографічні портрети, історії «маленьких людей» у навчальний процес.

  • Надати інструменти для формувального оцінювання аксіологічних результатів: рубрики, рефлексивні щоденники, портфоліо.

Очікувані результати

  • Учасники вебінару розуміють значення аксіологічного компоненту в історичній освіті.

  • Учителі вміють застосовувати методи, які формують у школярів здатність оцінювати події з етичної, моральної та громадянської позицій.

  • Освітяни отримують шаблони завдань і сценарії занять, що сприяють розвитку ціннісного ставлення.

  • Підвищується ефективність уроків історії як інструменту формування відповідального громадянина й критично мислячої особистості.

Цільова аудиторія

Учителі історії та громадянської освіти, методисти, класні керівники, викладачі педагогічних вишів, освітні консультанти, які прагнуть поєднувати знання й виховання у навчальному процесі.

📅 Дата й час проведення: 26 липня, 14:00

💬 Запрошуємо на вебінар “Як розвивати ціннісне ставлення й аксіологічні уміння учнів на уроках історії”!
Поговоримо про те, як перетворити урок історії на простір ціннісних рефлексій, глибоких дискусій і морального самоствердження учня. Ви отримаєте практичні матеріали, кейси й інструменти для реалізації аксіологічного компонента в навчанні.

👉 Реєстрація обов’язкова. Участь безкоштовна.
Долучайтеся до кола педагогів, які виховують свідомих, етичних і відповідальних громадян через уроки історії!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Як перетворити метод на «живу» систему навчання історії

Більшість вчителів освойили класичний «тріо» — розповідь, пояснення, книга. Але історія — це різноплановий матеріал (факти, процеси, теорії), і кожен його шар потребує свого прийому та засобу. Усвідомивши логіку схеми 6, ми отримуємо не просто набір інструментів, а конструктор, яким можна гнучко керувати залежно від теми й цілей уроку.

Рівень Що це? Питання, яке ставимо собі
Метод Загальна стратегія (напр., проблемно-пошуковий, проєктний) Яку модель пізнання я запускаю?
Прийом Конкретний спосіб взаємодії вчителя й учнів Яке саме зусилля зараз потрібне учениці/учню?
Засіб Матеріал або ресурс, що «оживлює» прийом Що допоможе учням побачити/відчути зміст?

Ключова ідея: метод «працює» лише тоді, коли прийом адекватний змісту, а засіб підсилює прийом

Внутрішня й зовнішня сторона прийому

  • Внутрішня (розумова) → пам’ять, мислення, уява, рефлексія.

  • Зовнішня (матеріалізована) → слово, запис, схема, малюнок, дія.

Лайфхак. Щораз, плануючи вправу, спитайте себе: «Що має відбутися у голові дитини і як я це побачу?» Якщо немає видимого продукту — прийом «завис» лише на внутрішньому рівні.

Два «кошики» прийомів

Група Приклади Для чого? Оптимальні засоби
Емпіричні (формують образ) картинний опис, історичне малювання, сюжетна розповідь, рольова реконструкція Створити яскраву й емоційну уяву факту ілюстрації, макети, карти, VR-тур
Теоретичні (освоюють поняття й закономірності) пояснення, порівняння, логічна схема, причинно-наслідкова діаграма, дебати Узагальнити, побудувати зв’язки, вивести закономірність таблиці, графіки, джерела, пам’ятки-алгоритми

Порада. Починайте з емпіричного «занурення», а далі переходьте до теоретичного «систематизування» — таким є природний шлях пізнання.

Топ-5 універсальних засобів і їх «зони застосування»

Засіб Факти Теорія Формат
Історична карта локалізація події, просторова динаміка геополітичні процеси, еволюція кордонів фізична/онлайн, інтерактивні шари
Навчальна картина/ілюстрація побут, обряди, портрети соціальна стратифікація, культурні kоди проєкція, AR-накладка
Пам’ятка-алгоритм аналіз джерела, опис особи визначення причинно-наслідкових зв’язків роздавальний лист, QR-підказка
Документ (лист, указ, газета) буквальне свідчення епохи ціннісні орієнтири суспільства фотокопія, Padlet-добірка
STEM-макет (фортеця, техніка) військова ремесла, інженерія технологічний розвиток, економіка LEGO-History, 3D-друк

Алгоритм добору «прийом ↔ засіб»

  1. Тип змісту: факт чи теорія?

  2. Освітня мета: емоційне занурення чи логічний аналіз?

  3. Вікові можливості: 5-й — більше образів; 10-й — більше узагальнення.

  4. Наявні ресурси: підручник, шкільний музей, цифрові платформи.

  5. Продукт уроку: що учні створять — таймлайн, постер, есе, подкаст?

Помилки, що «з’їдають» ефект

  • Методичний мінімалізм –застосування лише двох-трьох прийомів на всі теми.

  • Засіб без прийому –показали картину, але не дали алгоритм її аналізу.

  • Прийом без «аудиту» змісту –намагаємось дебатувати там, де треба спершу сформувати образ.

  • Відсутність матеріалізації – розумові операції не переходять у конкретний продукт, тому швидко забуваються.

Проєкт-завдання «Метод у дії» (для шкільних методоб’єднань)

  1. Оберіть тему (наприклад, «Україна Русь і Візантія»).

  2. Розбийте зміст на факти й теорію.

  3. Складіть сітку «Факт → Прийом → Засіб».

  4. Проведіть відкритий урок; колеги фіксують, коли і як учень матеріалізує внутрішню розумову дію.

  5. Проаналізуйте, що спрацювало, а що треба доповнити.

Методика оживає там, де прийом точно «підсаджений» на зміст, а засіб влучає в сенсорну потребу учня. Відтак історія перестає бути набором дат і перетворюється на майстерню мислення, де кожен факт — це сходинка до критичного аналізу, а кожна карта чи пам’ятка — активатор особистого відкриття.

Список джерел:

  1. Пометун, О. І. (2007). Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ: Вчителі за демократію та партнерство.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Pometun_Olena/Entsyklopediia_interaktyvnoho_navchannia.pdf

  2. Власов, В. С. (2018). Методика проведення практичних занять з історії України в 7–9 класах.  https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/714775/1/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B21.pdf

  3. Яковенко, Г. Г. (2017). Методика навчання історії: Навчально-методичний посібник. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Yakovenko_Halyna/Metodyka_navchannia_istorii_navchalno-metodychnyi_posibnyk.pdf

  4. Комаров, В. О. (2003). Методика навчання історії в школі: Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей педагогічних університетів. Кривий Ріг: КДПУ.  https://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/4713/1/Комаров%20В.%20О.%20Методика%20навчання%20історії%20і%20школі.pdf

  5. Пометун, О. І., & Фрейман, Г. О. (2006). Методика навчання історії в школі. Київ: Генеза.  https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/3.Pometun_Freyman_Metodyka-navchannia-istorii-v-shkoli.pdf

30 орієнтовних тем науково-дослідницьких робіт з історії України для хлопців

У другій чверті ХХІ століття інтерес старшокласників до історії дедалі більше формують не лише традиційні академічні сюжети, а й новітні виклики, що безпосередньо впливають на їхнє повсякдення — російсько-українська війна, цифрова трансформація суспільства, розвиток військових і оборонних технологій. Для юнаків, які активно шукають приклади мужності, стратегічного мислення та інженерної кмітливості, історичні студії стають майданчиком самореалізації й громадянського становлення. Відповідно, тематичні пріоритети секції «Історія України» МАН мають бути переосмислені з огляду на поєднання глибинного академічного змісту і практично-прикладного виміру, релевантного потребам молоді.

Запропоновані напрями досліджень інтегрують військову історію, урбаністику, політичні та соціальні трансформації, екологічні виклики й інноваційні технології. Вони покликані:

  • актуалізувати національно-патріотичну складову навчання через аналіз бойових традицій та сучасних форм захисту держави;

  • залучити школярів до міждисциплінарного мислення, коли історичні події розглядаються у зв’язку з інженерією, цифровими медіа, демографією та екологією;

  • стимулювати розвиток критичного мислення й уміння працювати з різнорідними джерелами — від архівних документів до open-source-розвідки (OSINT).

У такий спосіб «історія хлопців» перестає бути суто мілітарною оповіддю: вона перетворюється на динамічну дослідницьку лабораторію, де юнаки вчаться аналізувати складні суспільні процеси, оцінювати роль особистості у вирі подій та проєктувати власні шляхи участі в розбудові України. Відтак запропоновані теми покликані стати платформою для формування покоління молодих істориків-дослідників, здатних критично осмислювати минуле й упевнено творити майбутнє.

(укладено за напрямами секції «Історія України» МАН)

  1. Дрони й артилерійська розвідка: еволюція українських військових технологій у російсько-українських війнах (2014–2024 рр.).

  2. Тактика козацької кінноти та сучасні принципи мобільних ударних груп ЗСУ: порівняльний аналіз.

  3. Становлення футбольних ультрас-рухів в Україні й їхня роль у Революції Гідності.

  4. Кіберпартизани проти пропаганди: історія українського хактивізму у глобальному контексті.

  5. Будівництво «залізних шляхів» ХІХ ст. і розвиток військової логістики Укрзалізниці в часи повномасштабного вторгнення.

  6. Історія українських штурмових бригад: від УПА до сучасної «Гвардії наступу».

  7. Бойовий шлях «Айдару» (2014–2022 рр.) як приклад військово-громадянської самоорганізації.

  8. Від «Змієвих валів» до системи «Ешелон»: фортифікаційні традиції на південному сході України.

  9. Квест-туризм по місцях бойової слави: урбаністичні кейси Києва й Харкова.

  10. Місто-фортеця Очаків: військово-морська історія України у Чорному морі.

  11. Інженерні війська УНР: технічні інновації та персоналії.

  12. Гендер і військо: участь юнаків і дівчат у добровольчих підрозділах 2022 р.

  13. Електронна демократія під обстрілами: Diia та феномен цифрової стійкості українців.

  14. Історія української дипломатії крізь призму футбольних «дипломатичних матчів» 1990-х рр.

  15. «Залізні сотні» пластунів: скаутський рух і військово-патріотичне виховання юнацтва.

  16. Міська велокультура Києва: від дореволюційних змагань до фронтових байкерів.

  17. Комікс як зброя пропаганди: візуальна історія російсько-української війни у графічних романах.

  18. Еко-батальйони: волонтерські рухи з розмінування лісів Донеччини та Луганщини (2015–2023 рр.).

  19. «Бандерівське смузі» та інші міські легенди: політика історичної пам’яті в молодіжному середовищі.

  20. Відповідальність і честь: етичні кодекси українських військових формацій ХХ–ХХІ ст.

  21. Боротьба за небо: історія українських винищувачів від Миколи Кожедуба до «Привида Києва».

  22. Вплив мобілізаційних кампаній 1918 та 2022 рр. на демографічну структуру України.

  23. «Синьо-жовтий» стріт-арт: урбаністична історія опору окупації на півдні України.

  24. Маріупольська оборона 2022 р.: стратегія, технології, особистості.

  25. Crypto-волонтерство: перша в історії криптоармія та її внесок у обороноздатність.

  26. Автомобіль «Козак» і броньована техніка DIY: локальні інновації фронту.

  27. Інтелектуальна історія українського геймерства: від «Козаки» до цифрових симуляторів бойових дій.

  28. Соціальні мережі як поле битви: TikTok-війна за підлітків.

  29. Чорнобаївка: урбаністичний феномен і мем у сучасній історичній пам’яті.

  30. Українські стартапи оборонних технологій: шлях від гаража до фронту.

Теми підібрані так, щоб поєднати історичну глибину з актуальними інтересами старшокласників—технологіями, спортом, урбаністикою та військовою справою—і водночас відповідати академічним напрямам секції «Історія України».

Володимир Великий: від меча дулібів до хрестів на златниках

У 970-х роках Україна Русь уже простягалася від Карпат до Волги, але лишалася мозаїкою племінних князівств, кожне з яких жило власними звичаями й богами. Володимир, молодший син Святослава, зрозумів:

  • без єдиної віри й закону моноліт не втримати;

  • без централізованої влади дружинам доведеться нескінченно приборкувати бунти;

  • без дипломатичного визнання Європи Київ лишиться «грізним варваром» на околиці цивілізації.

Першою ластівкою став прихід до складу держави волинян-дулібів і білих хорватів. Під контролем Києва опинилися важливі перевали в Карпатах і бурштинові шляхи, що вели до Центральної Європи. Русь перетворилася на транзитний міст між Балтією, Дунайською низиною та Чорним морем.

Щоб урізати амбіції місцевих старійшин, Володимир:

Намісник-син Центр Ключове завдання
Вишеслав Новгород Контроль «варязького» півночі та Балтики
Ізяслав Полоцьк Страховка проти варязького Поволжя
Ярослав Ростов Кордон з финно-угорським світом
Всеволод Володимир (на Волині) Західний щит, контакт із Польщею
Мстислав Тьмутаракань Панування в Приазов’ї й на Кавказі

Так народилася система «княжих посадників», прообраз удільних князівств, що зменшила ризик сепаратизму й забезпечила Києву швидку мобілізацію людських і матеріальних ресурсів.

Володимир згортає дорогий контракт із найманими скандинавами й робить ставку на слов’янську дружину. Це:

  • підвищило лояльність війська;

  • здешевило кампанії;

  • додало соціальний ліфт для молодшої слов’янської знаті.

987 р. — спроба «оновити» язичництво: пантеон очолив Перун-громовержець. Спроба провалилася — племена відмовлялися від «загально-руської» одиниці богів.

988 р. — Хрещення Русі: вибір Константинополя як «духовного донора» дав одразу три дивіденди:

    • союз із найпотужнішою імперією Сходу;

    • фактичне зрівняння з європейськими монархами;

    • єдину ідеологічну надбудову для строкатих племен.

Володимир звів воєводів і тисяцьких до ролі виконавців, а головне — кодифікував усне звичаєве право. З’явилися перші «Устави Володимира» про штрафи та «кровну помсту», які пізніше ляжуть у «Руську Правду».

Змієві вали й фортеці: військово-інженерний щит від печенігів

  • Тисячі кілометрів земляних валів від Трахтемирова до річки Стугна.

  • Кілька десятків сторожових городищ із сигналізаційними вежами.
    Наслідок — печеніги після 992 р. так і не прорвалися до Києва відкритим штурмом.

Київ у камені та золоті

  • Дитинець із потужними дубовими стінами.

  • Десятинна церква — перша кам’яна святиня на Русі.

  • Монетна реформа — з’являються златники та срібники з тризубом і написом «Володимир на столі, а се його срібло». Це не лише економіка, а й імідж: світ бачить Київ грошовим центром.

Дипломатичний арсенал: від меча до шлюбів

  • Червенські міста — об’єкт перетягування з Польщею; після серії походів у 981-992 рр. перемагає Русь.

  • Посольства до Чехії, Угорщини, Німеччини, Візантії — Київ стає гравцем європейської «великої партії».

  • «Шлюбна дипломатія»: сестри й дочки Володимира виходять заміж за угорських, норвезьких, польських і французьких правителів — перша європейська мережа soft power.

Чому Хрещення Русі змінило континентальну карту

Наслідок Пояснення
Централізація влади Князь — «помазаник» Божий, а отже, його рішення святіші за племінні звичаї.
Культурний прорив Грамотність священиків → перші школи та переклади грецьких книжок.
Міжнародний престиж Русь — рівня королівствам, а не «поганський степ».
М’яка сила замість постійних набігів Частка воєн у зовнішній політиці зменшується, натомість ростуть династичні й торговельні союзи.

Формула Володимира Великого = військо слов’ян + керована адміністрація + єдина віра + європейський дипломатичний код.

«Червоне сонце» Володимир і його світ — від міту до державності

  • Він завершив збирання східнослов’янських земель і перетворив племінну конфедерацію на централізовану державу.

  • Язичницький хаос замінився християнською ієрархією, що вирівняла Київ з Римом, Константинополем і Краковом.

  • Перехід від «хазяїна дружини» до монарха-реформатора зробив Русь не лише грізною, а й культурно привабливою.

Саме тому ім’я Володимира Великого сяє в пантеоні європейських правителів: він довів, що для імперії важливі не лише меч і мури, — а й напис на монеті, камінь собору й школа при церкві.

Список джерел:

  1. Власов, В. С. (2020). Історія України: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Літера.
  2. Смолій, В. А. (Ред.). (2022). Історія України: академічний курс у 2-х томах. Том 1: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття. Київ: Наукова думка.

Майстер-клас: “Створюємо навчальну програму на навчальний рік”

Актуальність

У контексті оновлення освітніх стандартів та впровадження Нової української школи навчальна програма перестає бути формальністю. Вона стає стратегічним інструментом, що дозволяє вчителю поєднати державні вимоги, потреби учнів, особливості закладу освіти та актуальні суспільні запити. Якісно складена навчальна програма допомагає не лише структурувати зміст предмета, а й забезпечити реалізацію ключових і предметних компетентностей, наскрізних умінь, інтегрованого та проєктного підходів, формувального оцінювання. В умовах автономії закладу освіти вчитель отримує свободу для гнучкого планування — але ця свобода потребує методичної обґрунтованості, чіткості й продуманості.

Мета

Надати педагогам алгоритм створення навчальної програми з урахуванням нових освітніх стандартів і очікуваних результатів, сформувати практичні навички структурування програми як інструмента довгострокового планування.

Завдання

  • Розкрити структуру сучасної навчальної програми: пояснювальна записка, очікувані результати, зміст навчання, міжпредметні зв’язки, засоби оцінювання.

  • Пояснити, як інтегрувати ключові та предметні компетентності, наскрізні вміння та ціннісні орієнтири.

  • Ознайомити з алгоритмом створення навчальної програми відповідно до типової та модельної освітньої програми.

  • Продемонструвати приклади адаптації програми до різних контекстів: інклюзивного середовища, дистанційного чи змішаного навчання.

  • Надати шаблони, чек-листи, рекомендації для написання програми відповідно до вимог МОН.

  • Показати приклади вбудованого формувального оцінювання: що, коли і як оцінювати протягом року.

Очікувані результати

  • Учасники розуміють, з яких частин складається навчальна програма і якою має бути її логіка.

  • Освітяни вміють прописувати очікувані результати навчання відповідно до стандарту та типових програм.

  • Учасники майстер-класу отримують готові шаблони навчальної програми та приклади формулювань.

  • Учителі набувають навичок гнучкого програмування освітнього процесу із урахуванням потреб класу та можливостей школи.

  • Підвищується якість освітнього процесу завдяки плануванню, орієнтованому на результат.

Цільова аудиторія

Учителі-предметники основної та старшої школи, керівники методичних об’єднань, заступники директорів, методисти, автори шкільних курсів і програм, освітні консультанти.

📅 Дата й час проведення: 15 червня, 15:00

💬 Запрошуємо на майстер-клас “Створюємо навчальну програму на навчальний рік”!
Покроково розберемо, як створити програму, що стане вашим надійним освітнім маршрутом на рік: від структури й обсягу до засобів оцінювання й варіативного компонента. Ви отримаєте готові інструменти для планування та методичну підтримку.

👉 Реєстрація обов’язкова. Участь безкоштовна.
Приєднуйтесь до спільноти педагогів, які вміють програмувати успіх своїх учнів!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Імперії, “Оскари” і Євробачення: хроніка подій 16 травня

16 травня – це день, коли в різні часи відбувалися події, що вплинули на історію України, Європи та світу. Пропонуємо вам подорож у минуле з фактами, які допоможуть краще зрозуміти наші корені, здобутки і виклики.

🏰 Середньовіччя і нові держави

  • 1204 – Болдуїн IX, граф Фландрії, став першим імператором Латинської імперії, створеної після IV Хрестового походу на уламках Візантії.

  • 1648 – закінчилася битва під Жовтими Водами, перша перемога козацького війська Богдана Хмельницького у Визвольній війні. Вона мала велике значення для піднесення бойового духу і народної підтримки.

  • 1686 – у Львові підписано договір між Польщею та Московією, відомий як “вічний мир”. Польща визнала права Москви на Лівобережну Україну, а деякі території оголошено нейтральними через постійні війни.

🖋️ Епоха Просвітництва і національних рухів

  • 1717 – Вольтер, майбутній філософ і сатирик, потрапив до Бастилії за критику влади.

  • 1769 – парламент Вірджинії заявив, що Британія не має права збирати податки з колоній, що стало одним із кроків до війни за незалежність США.

  • 1804 – Наполеон Бонапарт проголосив себе імператором Франції.

Наполеон I — Википедия
Наполеон Бонапарт
  • 1811 – у битві при Альбуері союз англійців та іспанців переміг армію Наполеона.

  • 1817 – народився Микола Костомаров, видатний український історик і один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства

  • 1849Карла Маркса вислали з Пруссії як іноземця.

🌍 Глобальні відкриття і зміни

  • 1858 – Росія і Китай підписали Айгунський договір, що визначив кордони по річці Амур.

  • 1870 – в Парижі зруйнували Вандомську колону як символ імперіалізму.

  • 1887 – народився Ігор Северянин, російський поет.

  • 1905 – народився Генрі Фонда, знаменитий американський актор.

  • 1919 – американець Альберт Рід почав перший переліт через Атлантику.

  • 1920Жанну д’Арк канонізували як святу.

  • 1929 – відбулася перша церемонія вручення “Оскарів”.

Оскар (1-ша церемонія вручення) — Вікіпедія
перша церемонія вручення “Оскарів”.
  • 1930 – у Канаді виявили поклади урану, пізніше використаного для створення атомних бомб.

  • 1931 – Папа Пій XI заявив, що соціалізм несумісний із католицизмом.

⚔️ Війни і виклики XX століття

  • 1939 – в СРСР встановлено нові строки служби в армії – 4 і 5 років.

  • 1941 – маршал Петен у Франції почав співпрацю з нацистами.

  • 1943 – придушено повстання у варшавському гетто, відправлено до концтаборів тисячі студентів, розпочалась операція “Циганський барон” проти партизанів.

  • 1946перший магнітофон на магнітній стрічці продемонстрував Джек Маллін у США.

🇺🇦 Українські постаті та події

  • 1960 – помер Кирило Осьмак, президент Української головної визвольної ради.

  • 1975Еверест підкорила перша жінка – японка Юнко Табеї.

Умерла Дзюнко Табэи - первая женщина в мире, которая поднялась на вершину  Эвереста - 4sport.ua
Юнко Табеї
  • 1994 – український тенісист Андрій Медведєв посів 4-те місце в світовому рейтингу ATP.

  • 2004Руслана Лижичко перемогла на Євробаченні в Стамбулі з піснею “Дикі танці”.

  • 2008Україна стала членом Світової організації торгівлі.

Цей день нагадує, що історія формується щодня – як великою політикою, так і особистими досягненнями. І сьогоднішні події можуть колись стати частиною такого ж хронологічного переліку.

🧾 Джерела

  • BBC Україна. (2004). Перемога Руслани на Євробаченні. https://www.bbc.com/ukrainian

  • Міністерство закордонних справ України. (2008). Україна в СОТ. https://mfa.gov.ua

  • Український інститут національної пам’яті. (2020). Постаті визвольного руху. https://uinp.gov.ua

  • Енциклопедія історії України. https://www.history.org.ua

«Вчимо вчитися»: як методично та цікаво формувати пізнавальні уміння учнів 5–7-х класів на уроках історії

Сьогодні урок історії — це лабораторія, де школярі тренують ключові навички ХХІ ст.: критичний добір інформації, роботу з даними різних форматів і аргументоване формулювання власної позиції. Усе це неможливо без поступового та системного формування пізнавальних умінь (ПУ), головна «підмога» яких закладається саме у 5–7-х класах.

Діагностуємо стартові можливості

  • Стартове «сканування»: на початку року дайте коротку самостійну роботу — 10–12 завдань на базові хронологічні, картографічні та логічні дії.

  • Аналіз результатів допомагає:

    1. окреслити «білі плями»;

    2. спланувати календарно-тематичний блок роботи над конкретними ПУ;

    3. дібрати джерельний матеріал відповідно до віку (побутові речі, фрагменти джерел, ілюстрації, інтерактивні мапи).

Чотири етапи методики (по спіралі Блума–Гори)

Етап Роль учителя Діяльність учня Маркер успішності
1. Демонстрація Показує прийом, називає його, пояснює, чому саме він пасує до джерела Спостерігає, ставить запитання Учень може назвати прийом і пояснити його мету
2. Розкладання на операції Пошагово «розбирає» прийом («аналіз» → частини → ознаки) Фіксує кроки, виконує прості дії Виконує прийом за підказкою
3. Керована практика Дає серію вправ, пам’яток, зразків; коригує Працює «за шаблоном», користується пам’ятками 80 % учнів виконують прийом без помилок
4. Самостійне застосування Мінімізує допомогу, пропонує нові теми й джерела Інтегрує прийом у проєкт, дебати, есе Учні застосовують прийом автоматично та комбінують із іншими

з 5-го до 7-го класу проходять ті самі чотири етапи, але з наростанням складності об’єктів

«Пам’ятки» як місток до автономії

Хоч «шпаргалки»-пам’ятки популярні ще з 70-х, вони досі рятують урок від пасивності. Зберігайте їх у «живих» та цифрових форматах.
Приклад пам’ятки «Порівняй дві події»

  1. Обери 3–4 ознаки для зіставлення.

  2. Упорядкуй ознаки: спершу найважливіші.

  3. Познач спільне → відмінне.

  4. Заповни міні-таблицю.

  5. Зроби висновок (2–3 речення): що змінилося? чому це важливо?

Типові прийоми та лайфхаки

Тип умінь Швидкий прийом Що дає Як урізноманітнити
Хронологічні «Жива лінія часу» (учні тримають картки з датами) Закріплює порядок подій Додати QR-коди для переходу на джерело
Картографічні «Тіньова мапа» (обводять контур і позначають подію) Просторове мислення Поєднати з Google Earth-туром
Інформаційні «Три дзеркала джерела» (автор – мета – цільова аудиторія) Критика джерел Створити Padlet-стіночку з оцінками джерел
Логічні «Причина ↔ Наслідок» на клейких картках Побудова ланцюгів Застосувати до поточних новин для міжпредметних зв’язків
Аксіологічні «Історичний суд» Формує аргументацію Долучити штучний інтелект як адвоката диявола

Підводні камені й як їх уникнути

  1. Нерівномірність: змішуйте емпіричні (образні) та теоретичні вправи в кожному уроці.

  2. Перевантаження пам’яток: пам’ятка має ≤ 6 пунктів; інакше учень її «вимикає».

  3. «Зависання» на шаблоні: як тільки 75 % класу виконують прийом без помилок — переходимо до наступного рівня складності.

  4. Вимірюйте прогрес: раз на тему — міні-зріз (Google-форма або картка), раз на семестр — річне портфоліо учня з прикладами застосування прийомів.

Висновки для практики

  • Системність > разові «фокуси». Плануйте роботу з ПУ як горизонталь через увесь рік.

  • Демонструємо → розкладаємо → тренуємо → автономізуємо — четвірка, що гарантує результат.

  • Пам’ятки + цифрові інструменти роблять складні прийоми доступними, а успіх — видимим.

  • Коли учень самостійно застосовує прийом на новому матеріалі без підказки, — ваша методична ціль досягнута.

Пам’ятайте: наші учні — це майбутні громадяни, що прийматимуть рішення, спираючись на критичний аналіз минулого. А ми, учителі історії, маємо дати їм для цього найкращі інструменти.

Список джерел:

  1. Пометун, О. І. (2007). Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ: Вчителі за демократію та партнерство.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Pometun_Olena/Entsyklopediia_interaktyvnoho_navchannia.pdf

  2. Власов, В. С. (2018). Методика проведення практичних занять з історії України в 7–9 класах.  https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/714775/1/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B21.pdf

  3. Яковенко, Г. Г. (2017). Методика навчання історії: Навчально-методичний посібник. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Yakovenko_Halyna/Metodyka_navchannia_istorii_navchalno-metodychnyi_posibnyk.pdf

  4. Комаров, В. О. (2003). Методика навчання історії в школі: Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей педагогічних університетів. Кривий Ріг: КДПУ.  https://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/4713/1/Комаров%20В.%20О.%20Методика%20навчання%20історії%20і%20школі.pdf

  5. Пометун, О. І., & Фрейман, Г. О. (2006). Методика навчання історії в школі. Київ: Генеза.  https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/3.Pometun_Freyman_Metodyka-navchannia-istorii-v-shkoli.pdf

Святослав Ігоревич — «Меч-блискавка» України Русі

Коли в 957 р. юний Святослав узяв у руки княжий меч, Русь уже знала смак податкової дисципліни Ольги. Її син же прагнув слави ратника. Три крилаті вислови, що приписують Святославові, окреслюють його характер:

  • «Хочу на вас іти!» — ультимативне попередження ворогам.

  • «Не посоромимо землі Руської». — моральний кодекс для дружини.

  • «Мертві сорому не знають». — мотивація йти до кінця, навіть проти імперій.

Щоб тримати величезні володіння, Святослав:

Намісник Центр Регіональна роль
Ярополк Київ Контроль «серця» Русі та Подніпров’я
Олег Овруч Оборона Полісся й древлянських земель
Володимир Новгород Форпост на півночі та морська торгівля

Ця «тріада намісників» уперше формалізувала вертикаль влади. Пізніше саме від розподілу Святослава почнеться міжусобиця його синів, але у 960-х роках це дало ефект оперативного управління й швидкого мобілізаційного ресурсу.

На відміну від матері-християнки, Святослав демонстративно лишився язичником. У столиці не зводили нових церков, зате дружина приносила жертви Перуну. Це гальмувало дипломатію з Візантією та Заходом, проте консервативна верхівка племен підтримувала князя.

Військові кампанії: «Хочу на вас іти!»

  1. Повернення в’ятичів (964 р.) — швидкий рейд углиб Оки й данини в серебряниках.

  2. Волзько-булгарський погром (965 р.) — підрив конкурентів на хутровому шляху.

  3. Знищення Хозарського каганату (965 р.) — падіння фортеці Ітиль, захоплення Саркелу й Тьмутаракані; разом із хазарами зник «щит» проти степу.

  4. Перший Балканський похід (967-968 рр.) — болгарські міста Переяславець і Доростол стають базою, але печеніги вдаряють на Київ, і князь мусить вертати.

  5. Другий Балканський похід (969-971 рр.) — серія битв з Візантією, кульмінація — облога Доростола. Мир з імператором Цимісхієм зобов’язує Русь полишити Дунай.

  6. Гибель у порогах (972 р.) — печенізька засідка у Верхньодніпровських порогах завершує життя князя, який знехтував власним тилом.

Злет і ціна успіху

Плюси правління Мінуси правління
Розгром Хозарії відкрив пряму торгівлю зі Сходом без посередників. Ліквідація Хозарського «щитка» привела на кордони Русі кочовиків-печенігів.
Адміністративна реформа посилила регіональну керованість. Після смерті князя та ж реформа стала причиною братовбивчої війни 972-980 рр.
Контроль над Таманню й Тьмутараканню забезпечив вихід до Чорного моря. Блискавичні походи виснажили київську казну й людські ресурси.
Військовий авторитет піднесений до європейського рівня. Контакти з Заходом послабли: Рим і Оттон I віддалились від союзу з Києвом.

Святослав був генієм тактики: легка піхота, раптові рейди, дипломатія меча. Але стратегічна картина постраждала:

  • Відсутність постійних залог у Болгарії — утрачені землі одразу після відходу дружин.

  • Незахищений Київ під час закордонних походів.

  • Недооцінка печенігів як нового головного ворога степу.

Святослав Ігоревич — ніби камінь, кинутий у гладь київської води: відразу розходяться могутні хвилі, але береги теж руйнуються. Його реформаторський крок із намісниками зміцнив руський стовбур, а воєнний вихор підрубав корені економіки та дипломатії. У цьому контрасті й живе феномен Святослава: талант полководця, якому забракло стратегічної «подушки безпеки».

І все ж, без гучного «Хочу на вас іти» Русь, можливо, не усвідомила б свою силу — а без гіркого «Мертві сорому не знають» не засвоїла б ціну надмірної відваги.

Список джерел 

  • Грушевський, М. (1991). Історія України-Руси: Том ІІ. Київ: Наукова думка.

  • Толочко, П. П. (2005). Давня історія України. Київ: Генеза.

  • Franklin, S., & Shepard, J. (1996). The Emergence of Rus 750–1200. London: Longman.

Покрокове формування пізнавальних умінь учнів 5–7-х класів на уроках історії

Урок історії — це вже не «переказ про минуле», а тренажер для розвитку навичок ХХІ століття: аналізу інформації, критичного мислення й уміння робити власні висновки. Саме пізнавальні уміння (ПУ) дають учням інструмент працювати з фактами, джерелами та різними точками зору, а вчителю — – чіткий орієнтир для побудови послідовної та результативної методики.

Як виростає дерево умінь: драбина 5 → 6 → 7 класи

Клас Хронологічні прийоми «Часові» прийоми
5-й 1) Визначати послідовність і тривалість подій за датами.2) Складати хронологічну таблицю до теми. 1) Співвідносити рік ↔ століття.
6-й 1) Визначати послідовність + тривалість + синхронність процесів у різних країнах.

2) Складати синхроністичну таблицю.

1) Співвідносити століття ↔ тисячоліття.

2) Визначати період за ключовими подіями.

7-й 1) Створювати комплексні хронологічні та синхроністичні таблиці подій і процесів. 1) Співвідносити дату / століття з епохою та регіоном.

2) Користуватися лінією часу як інструментом аргументації.

Принцип: спершу — базові операції з датою, далі — синхронізація різних просторів, зрештою — глибоке «вбудовування» події у великі періоди

Шість «цеглинок» пізнавальних умінь

  1. Хронологічні — упорядковують події (стрічка часу, таблиці).

  2. Просторові (картографічні) — працюють із картою й просторовими моделями.

  3. Інформаційні — добір, аналіз, критика джерел.

  4. Мовленнєві — усні та письмові історичні тексти (есе, дебати, подкаст).

  5. Логічні — причина ↔ наслідок, порівняння, узагальнення.

  6. Аксіологічні — оцінка явищ, формування власної позиції.

Практичний лайфхак. Запропонуйте учням шість кулонів-значків різного кольору; під час проєкту кожна група «носить» свою цеглинку й відповідає саме за відповідний тип умінь.

Від елементарного до складного

  • Елементарний рівень — учень читає дату й знаходить її на шкалі часу (5-й клас).

  • Простий — поєднує дві операції: визначити дату і подію, розмістити її на карті (6-й клас).

  • Складний — оперує блоком даних: синхронізує процеси кількох країн, робить висновки про тенденції (7-й клас).

Дотримання цієї ієрархії гарантує наступність і мінімізує перевантаження.

Які прийоми обрати?

Група Коли застосовуємо Приклади
Емпіричні (образні) Пояснення фактів, «занурення» сюжетне оповідання, педагогічне малювання, рольова реконструкція
Теоретичні (аналітичні) Узагальнення, систематизація порівняльні таблиці, дискусія «за та проти», причинно-наслідкові діаграми

Порада. Чим яскравіша образна подача на старті, тим продуктивніше учні працюють із теоретичними висновками пізніше.

Ідеї завдань «завтра на уроці»

Уміння 5-й клас 6-й клас 7-й клас
Хронологічні «Живий» ланцюжок дат Колективна синхроністична таблиця «Античність ↔ Схід» Онлайн-проєкт «Таймлайн європейських революцій»
Картографічні Гра «Знайди столицю на мапі» Мапа міграцій народів у Google Earth Побудова інтерактивної карти торговельних шляхів
Інформаційні Скарбниця джерел (3 речення з підручника) Критика «жовтого» історичного сайту Аналіз фейків у медіапросторі
Мовленнєві Міні-розповідь «Історія в 60 секунд» Комікс із вивченим персонажем Подкаст «Що б сказав…»
Логічні «Чому (князь/король) переміг?» (ланцюжок причин) Дебати «Пунічні війни: агресія чи захист?» SWOT-аналіз реформ князя Володимира Великого
Аксіологічні Рефлексія «Герой чи антигерой?» Етичний суд над імператором Есе-думка про історичний вибір українського суспільства

Короткі висновки для практики

  1. Поступовість + системність — запорука успіху. Не пропускайте «щаблі» схеми.

  2. Комбінація емпіричних і теоретичних прийомів активізує різні типи мислення.

  3. Диференціація: слабшому учню — чіткий алгоритм (таблиця), сильнішому — проєкт (подкаст).

  4. ІКТ-інструменти (інтерактивні карти, Padlet-таймлайни) роблять хронологію «живою».

  5. Рефлексія після кожного блоку допомагає перенести уміння на новий матеріал.

Ключове повідомлення: досліджуючи дати і карти, ми водночас виховуємо громадян, здатних аналізувати джерела, бачити альтернативи і відповідально формулювати власну позицію щодо минулого — а отже, і майбутнього.

Список джерел:

  1. Пометун, О. І. (2007). Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ: Вчителі за демократію та партнерство.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Pometun_Olena/Entsyklopediia_interaktyvnoho_navchannia.pdf

  2. Власов, В. С. (2018). Методика проведення практичних занять з історії України в 7–9 класах.  https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/714775/1/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B21.pdf

  3. Яковенко, Г. Г. (2017). Методика навчання історії: Навчально-методичний посібник. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Yakovenko_Halyna/Metodyka_navchannia_istorii_navchalno-metodychnyi_posibnyk.pdf

  4. Комаров, В. О. (2003). Методика навчання історії в школі: Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей педагогічних університетів. Кривий Ріг: КДПУ.  https://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/4713/1/Комаров%20В.%20О.%20Методика%20навчання%20історії%20і%20школі.pdf

  5. Пометун, О. І., & Фрейман, Г. О. (2006). Методика навчання історії в школі. Київ: Генеза.  https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/3.Pometun_Freyman_Metodyka-navchannia-istorii-v-shkoli.pdf

Від старовинних легенд до сучасних рішень: що сталося 15 травня в історії

15 травня — це день, насичений яскравими подіями, які охоплюють тисячоліття і різні континенти. Від першого православного свята на Русі до появи мультяшного Міккі-Мауса — ця дата зберігає чимало цікавого.

🔹 Події, що змінили хід історії

  • 1115 року в Україні Русі вперше встановили православне свято — день пам’яті князів-страстотерпців Бориса і Гліба, перших канонізованих святих Київської держави.

  • У 1157 році отруїли князя Юрія Долгорукого, який претендував на Київський престол. Це сталося під час бенкету у боярина Петрили.

  • 1252 — Папа Римський Інокентій IV дозволив катування підозрюваних в єресі. Це закріпила спеціальна булла інквізиції — “ad extirpanda”.

  • У 1501 році венеціанець Оттавіано Петруччі відкрив першу у світі нотодрукарню, що стало важливим кроком у розвитку музики.

🔭 Наука та культура

  • 1618 — астроном Йоганн Кеплер оголосив закон руху планет, що став основою для подальших наукових відкриттів.

  • У 1845 народився Ілля Мечников, видатний біолог із Харківщини, який став лауреатом Нобелівської премії.

  • 1859 — на світ з’явився П’єр Кюрі, французький вчений, який разом із дружиною відкрив полоній та радій, а також ввів у науку термін “радіоактивність”.

  • 1891 — день народження Михайла Булгакова, автора «Майстра і Маргарити».

⚔️ Політика і війни

  • У 1756 році Англія оголосила війну Франції — так розпочалася Семирічна війна.

  • 1871 — Італійський парламент ухвалив закон про стосунки з Ватиканом. У відповідь Папа Пій IX назвав себе “в’язнем Ватикану”.

  • 1934 — у Латвії Карліс Улманіс скасував демократію й узурпував владу.

  • 1955 — підписання Договору про відновлення незалежності Австрії в місті Відень.

📚 Незвичайні факти та рекорди

  • 1902 — Португалія офіційно заявила про банкрутство.

  • 1905 — заснування міста Лас-Вегас у США.

  • 1910 — перший матч збірної Італії з футболу: перемога над Францією — 6:2.

  • 1928 — на екранах уперше з’явився Міккі-Маус у мультфільмі «Plane Crazy».

Міккі-Маус у мультфільмі «Plane Crazy»

✈️ Перші у світі події

  • 1930 — Еллен Черч стала першою в історії стюардесою.

  • 1935 — відкрито першу лінію Московського метро.

  • 1940 — у США з’явилися в продажу нейлонові панчохи.

  • 1948 — СРСР визнав державу Ізраїль.

Український слід

  • 1873 — народився Павло Скоропадський, гетьман Української Держави у 1918 році.

  • 1981 — у Канаді помер Тарас Бульба-Боровець — діяч повстанського руху часів Другої світової війни.

  • 1990 — день повернення кримських татар на батьківщину. Також цього дня академік Ігор Юхновський очолив першу опозиційну фракцію у Верховній Раді — «Народну раду».

💰 Світ мистецтва

  • 1990 — на аукціоні «Крістіз» продали картину Ван Гога «Портрет доктора Гаше» за рекордну суму — $82,5 млн.

🤝 Міжнародні угоди

  • 1992 — у Ташкенті підписали Договір про колективну безпеку СНД, проте Україна не приєдналася до нього.

  • 1993 -Генеральна Асамблея ООН проголосила 15 травня Міжнародним днем сім’ї, підкреслюючи важливість родини як основи суспільства

15 травня — день, що охоплює багато сфер життя: від наукових проривів і культурних відкриттів до політичних переворотів та дипломатичних рішень. І кожен із цих фактів — ще один штрих у великій картині людської історії.

Список джерел:

  1. UNIAN. (2025, May 15). 15 травня: церковне свято сьогодні, про що не можна розповідати цього дня. Retrieved from https://www.unian.ua/lite/holidays/yake-sogodni-cerkovne-svyato-15-travnya-2025-roku-golovni-zaboroni-zvichaji-ta-prikmeti-dnya-13008114.htmlУНІАН+1УНІАН+1

  2. Glavcom. (2025, May 15). 15 травня: яке сьогодні свято, традиції та заборони. Retrieved from https://glavcom.ua/country/society/15-travnja-jake-sohodni-svjato-traditsiji-ta-zaboroni-1000651.htmlГЛАВКОМ

  3. TSN.ua. (2025, May 15). Яке 15 травня 2025 року свято в Україні і світі — Різне. Retrieved from https://tsn.ua/other/iake-zavtra-15-travnia-sviato-vse-pro-tsey-den-iake-tserkovne-sviato-shcho-ne-mozna-robyty-2826764.htmlТСН.ua

  4. UNN. (2025, May 15). День вишиванки, Міжнародний день сімʼї: що відзначають 15 травня. Retrieved from https://unn.ua/news/den-vyshyvanky-mizhnarodnyi-den-simi-shcho-vidznachaiut-15-travniaУкраїнські Національні Новини (УНН)

  5. Історична правда. (2011, May 15). 15 травня в історії. Retrieved from https://www.istpravda.com.ua/dates/2011/05/15/38581/

Майстер-клас: “Створюємо КТП за групами результатів”

Актуальність

Сучасна освіта орієнтується на формування компетентного здобувача, здатного застосовувати знання в реальному житті. В умовах впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти ключовим інструментом для реалізації компетентнісного підходу стає календарно-тематичне планування (КТП), структуроване за очікуваними результатами навчання. Саме таке КТП дає змогу вчителю якісно поєднати зміст навчального матеріалу, ключові та предметні компетентності, наскрізні вміння й формувальні оцінювання, забезпечуючи гнучкість, логіку і цілеспрямованість освітнього процесу. Правильно укладене КТП — це педагогічна навігація, що полегшує планування й дозволяє реалізувати навчання як цілісну систему.

Мета

Надати педагогам чіткий алгоритм і практичні інструменти для створення КТП за групами результатів навчання відповідно до нового стандарту, інтегруючи компетентнісний підхід, формувальне оцінювання та гнучке поєднання змістових ліній.

Завдання

  • Пояснити логіку побудови КТП відповідно до типових освітніх програм і очікуваних результатів навчання.

  • Ознайомити учасників із прикладами групування результатів та розподілу навчального матеріалу.

  • Розкрити роль тематичних блоків, наскрізних умінь і ключових компетентностей у структуруванні КТП.

  • Продемонструвати шаблони КТП для різних форматів викладання: предметне, інтегроване, проєктне навчання.

  • Показати, як вписати інструменти формувального оцінювання в КТП (очікувані результати – діагностичні роботи – рефлексія).

  • Надати методичні поради з адаптації КТП до онлайн-формату й змішаного навчання.

Очікувані результати

  • Учасники розуміють принципи структурування КТП за групами результатів навчання.

  • Освітяни отримують готові шаблони КТП для 5–9 класів відповідно до чинного Державного стандарту.

  • Учасники вміють інтегрувати формувальне оцінювання, ключові компетентності й тематичні блоки в календарне планування.

  • Підвищується якість освітнього процесу через цілісність, логіку й прозорість навчального планування.

Цільова аудиторія

Учителі основної школи (5–9 класи), методисти, заступники директорів, які відповідають за організацію освітнього процесу; педагоги, які впроваджують компетентнісний підхід; викладачі коледжів.

📅 Дата й час проведення: 8 червня, 15:00

💬 Запрошуємо на майстер-клас “Створюємо КТП за групами результатів”!
Покроково розберемося, як сформувати ефективне календарно-тематичне планування, що відповідає сучасним вимогам освіти. Отримаємо шаблони, практичні поради й натхнення для планування нового навчального року.

👉 Реєстрація обов’язкова. Участь безкоштовна.
Долучайтеся до спільноти освітян, які творять сучасну школу!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Актуальні напрями етнологічних досліджень для юних науковців

Етнологія — це дисципліна, що допомагає зрозуміти, як формуються та змінюються культурні коди суспільства, що тримають його «тканину» разом. У часі гібридних воєн, глобальних медіапотоків і міграційних вибухів питання збереження та осмислення традицій, повсякденних практик і матеріальної культури набуває не лише наукового, а й національно-консолідаційного значення. Саме тому секція «Етнологія» у відділенні історії МАН України пропонує школярам-дослідникам сфокусуватися на конкретних, локалізованих і добре верифікованих темах, здатних дати нові знання про сучасну та минулу Україну.

 Як сформулювати тему правильно

  1. Уникайте «глобальних» формулювань. Напр., замість «Етногенез українців» варто вибрати «Традиційні прийоми оздоблення дерев’яних хат Полісся кінця XIX – початку XX ст.»

  2. Чітко окресліть регіон, часові рамки й проблематику. Це полегшить польову роботу та аналіз джерел.

  3. Демонструйте компетенції. У проєкті має бути видно, що автор уміє збирати та критично опрацьовувати усні, предметні, візуальні, письмові та цифрові джерела.

  4. Використовуйте власні польові матеріали. Інтерв’ю з носіями традиції, фотофіксація, картування GPS-координат поселень тощо значно підвищують наукову новизну.

Базові напрями досліджень

Напрям Коротка характеристика Приклад мікротеми
1 Регіональні дослідження на польових матеріалах Акцент на локальних особливостях культури та побуту. Зимові пісні-колядки с. Космач Косівського району Івано-Франківщини.
2 Трансформації традиційної матеріальної й духовної культури українців Порівняння «схема — варіант» у часі; відслідковування інновацій. Перетворення весільного вінка на сучасну «квіткову корону» в Карпатах.
3 Етнокультура національних меншин України Дослідження культур кримських татар, караїмів, поляків, румунів тощо всередині України. Рецептурні варіації кримсько-татарського чорбету в новітній Херсонщині.

Актуальна тематика

Тема Ключові питання Потенційні джерела
1. Звичаї та обряди під час будівництва житла Як «освячували кут»? Які обереги клали під сволок? Усні оповіді, етнографічні щоденники 1920-х рр.
2. Трансформації господарських будівель Чи зберігся клуняний принцип? Як з’явився металевий профнастил? Архівні фото, плани садиб, кадастрові карти.
3. Забудова двору Просторова логіка («хата – хлів – сад»), зміни після колективізації. Супутникові знімки, Інвентарні описи 1950-х рр.
4. Вплив історико-географічного фактора на сільські поселення Які рельєфи диктували «вуличну» vs «хутірську» модель? Топографічні мапи, краєзнавчі нариси.
5-7. Сучасний та обрядовий одяг; музейні колекції Чи повернулася «керсетка»? Як цифровізація музеїв змінює доступ? Каталоги Музею Івана Гончара, 3-D-скани, Instagram-архіви мисткинь.
8. Фотографія як джерело костюму Дати, автори, композиції світлин; метод фототипології. Домашні альбоми, фонди ДНІЕЗ.
9-11. Харчова культура Співіснування пісних і м’ясних традицій; street-food vs ярмаркові страви. Етнографічні меню, кулінарні записники, платформa YouTube-каналів «Баба на кухні».
12. Еволюція сімейної обрядовості Як змінилися родильні «бабки-повитухи»? Чи живі «плачи» на похороні? Польові інтерв’ю, церковні метричні книги.
13. Сучасні молодіжні звичаї ТікТок-флешмоби як нові ініціації? Кіберетнографія, контент-аналіз соцмереж.
14. Календарні звичаї Які знахарські поради переосмислює агроблогер? Етнографічні щоденники, пабліки «Лісова кухня».
15. Гендерні ролі Як емансипація вплинула на «ткацтво» та «кушнірство»? Усні історії, рекламні оголошення 1990-х.
16. Дитячі розваги Ретроспектива «козака» й «безпечного інтернету». Спостереження у школі, дитячі журнали.
17. Джерела дослідження сучасної побутової культури Шоушел-медіа-етнологія, smart-home як новий тип матеріальної культури. Стрими, DIY-форуми, маркетплейси.
18. Повсякденне життя під час російської окупації Стратегії виживання, ритуали підтримки, волонтерські практики. Щоденники очевидців, Telegram-канали, інтерв’ю переміщених осіб.

Методологічні орієнтири

  1. Польове дослідження (гібридне). Поєднайте очні інтерв’ю з онлайн-опитуваннями, адже частина інформантів може бути евакуйована.

  2. Предметний аналіз. Використовуйте фотограмметрію для 3-D-моделей одягу чи будівель; це полегшить порівняння деталей.

  3. Візуальні джерела. Оцифровані листівки й світлини дають точну хронологію трансформацій костюму.

  4. Кіберетнографія. Спостерігайте за цифровими спільнотами (Discord-канали народних майстрів, TikTok-кулінарні марафони).

  5. Музейні та архівні фонди. Перед поїздкою оформіть запит у Державний науково-дослідний інститут українознавства (ДНІЕЗ) або в обласні краєзнавчі музеї, де зберігаються польові щоденники 1960-х рр.

  6. Етичний вимір. Отримуйте усну / письмову згоду інформанта; анонімізуйте чутливі дані (особливо щодо теми 18).

Сучасна етнологія поєднує мікроскопічний погляд на локальне з глобальними підходами культурної антропології. Юний дослідник, обираючи одну з рекомендованих тем, має шанс не лише зберегти фрагмент культурної пам’яті, а й запропонувати науковій спільноті нові джерела й інтерпретації. Використання міждисциплінарних методів — від 3-D-сканування артефактів до аналізу TikTok-контенту — переводить дослідницьку роботу на якісно новий рівень, роблячи її резонансною та суспільно корисною.

Княгиня Ольга — державниця, реформаторка і дипломатка

У 945 р. столицю Русі сколихнула звістка: князя Ігоря жорстоко вбито древлянами під час повторного збору данини. Сміливо прийнявши владу, його вдова Ольга відповіла на повстання блискавично й незвично для ранньосередньовічної правительки. Літопис описує чотири химерні акти розплати — від живих поховань послів до спаленого деревлянського Іскоростеня. Помста, однак, мала раціональну мету: продемонструвати, що з київською владою жартувати небезпечно. Після придушення непокірних княгиня не продовжила криваву стежку — натомість взялася за «інженерію» держави.

Стародавнє полюддя — щорічний зимовий об’їзд земель із вимаганням даниною «скільки схочеш» — перетворювало збір податків на лотерею насилля. Ольга зробила те, що для тогочасної Європи здавалося фантастикою:

  • Кодифікувала данину розмежувала землі, визначила чіткі «уроки» (норми платежу) та «устави» (процедури стягнення).

  • Увела «оброки» — натуральні чи грошові внески, прив’язані до продуктивності регіону.

  • Встановила постійні «становища» та «погости» — адміністративно-торгові осередки, де збирали данину й судили суперечки. Фактично це були перші державні податкові й митні пункти на Русі.

Таким чином княгиня перетворила розрізнене князівство на єдину фінансово-упорядковану систему — основу для подальших завойовницьких кампаній її онука Володимира й правнука Ярослава.

Русь експортувала хутро до Скандинавії, Візантії й Арабського Сходу. Ольга закріпила лісисті «боброві» угіддя за великокняжою скарбницею, позначивши їх спеціальними знак-«знаменями». Державний контроль над «фінансовою нафтою» Х ст. забезпечив Києву стабільне срібло й престиж на міжнародних ринках.

За літописом, Ольга зводить у столиці дерев’яну християнську церкву Святого Пророка Іллі — символ власної прихильності до нової віри та жест дипломатії до Візантії. Будівництво укріплень і князівського двору зробило Київ фортецею, що контролювала дніпровський торговий магістраль «із варяг у греки».

  • 957 р. Ольга з’являється в Константинополі як глава мирного посольства. Візантійські джерела називають її «Ἁγία ᾿Ολγα» — «свята». Імператор Костянтин VII приймає руську володарку із царськими почестями, а сама Ольга, ймовірно, приймає хрещення під ім’ям «Олена».

  • 959 р. надіслала грамоту до імператора Священної Римської імперії Оттона I з проханням надіслати єпископа на Русь. Візантія й Захід почули, що Київ прагне рівноправних міждержавних відносин.

Цим закладено перший «трикутник Київ—Константинополь—Рим» у міжнародній політиці.

Ольга, перша жінка-правителька Русі, довела, що ефективне управління не завжди базується на силі меча. Вона підпорядкувала племінних князів Києву, зробила фінанси передбачуваними й відкрила Русі балкон до Європи.

Чому про мудру Ольгу варто говорити сьогодні?

 

  • Урок публічної адміністрації: кодифікувати податки — перший крок до легітимності держави.

  • Приклад жіночого лідерства у чоловічому світі X століття.

  • Модель «м’якої сили» — дипломатія та економіка замість постійних походів.

  • Культурний міст між язичницькою й християнською добою, що готував Русь до хрещення Володимира 988 р.

Підсумок: княгиня Ольга залишилася в історії не лише як мстивий «вогонь над Іскоростенем», а насамперед як архітекторка державних інститутів. Її спадщина — це дипломатичний авторитет Києва, фінансова стабільність і передумови для золотого віку Ярослава Мудрого.

Ольга довела: щоб будувати імперію, інколи достатньо мудрості, тверезого розрахунку й… сміливості піднятися з княжого трону — і поїхати за морі домовлятися, а не воювати.

Список джерел 

  • Грушевський, М. (1991). Історія України-Руси: Том ІІ. Київ: Наукова думка.

  • Толочко, П. П. (2005). Давня історія України. Київ: Генеза.

  • Franklin, S., & Shepard, J. (1996). The Emergence of Rus 750–1200. London: Longman.

Як «прокачати» урок історії до рівня майстер-класу

Новий Державний стандарт акцентує не на обсязі фактів, а на здатності учня користуватися ними. Саме вміння — міст між знанням і реальним життям: без нього дата лишається датою, а з ним перетворюється на аргумент, ідею, проєкт. Побудова уроку через «прийом → уміння → навичка → компетентність» дає змогу одночасно розвивати мислення і накопичувати фактологію без перевантаження.

Чотири ланки однієї дієвої системи

Ланка Коротко Класний приклад із уроку «Чек-лист» учителя
Прийом Окрема дієва дія чи операція Учень «помічає» дату у джерелі й ставить її на шкалу часу Чітка інструкція + демонстрація
Уміння Свідома послідовність прийомів Учень читає параграф, ділить на смислові частини, складає план Тренуємо й озвучуємо хід думки
Навичка Дія автоматизована, не залежить від теми Швидко будує просту хронологічну таблицю Дрібні, регулярні вправи на швидкість
Складне уміння Інтегрує кілька навичок і знань Порівнює два джерела, виявляє причини розбіжностей, формулює висновок Проєктні або проблемні завдання
Предметна компетентність Знання + складні вміння + навички + ставлення Самостійно аналізує історичний феномен і захищає позицію Рефлексія + оцінювання за критеріями

Алгоритм формування вміння (на прикладі «Скласти план тексту»)

  1. Моделюємо: показуємо готовий план, пояснюємо логіку.

  2. Демонструємо прийом: «читаю — відділяю головне речення — формулюю назву підпункту».

  3. Проживаємо разом: робимо те саме вголос зі спільним текстом (евристичне опитування).

  4. Тренуємо індивідуально: короткі тексти + чек-лист дій на парті.

  5. Автоматизуємо: даємо текст без підказок, учень сам озвучує ходи мислення («коментований алгоритм»).

🔍 Лайфхак: якщо учень «зависає» на кроці 3, просимо описати ДІЮ словами («Що ти робиш зараз?») — це допомагає «розгорнути» приховані мисленнєві операції.

Типові проблеми і швидкі рішення

Проблема Чому виникає Що спрацює
Учень плутає «що робити» та «як робити» Прийом не осмислений Використайте метод гласних дій: учень озвучує кожен крок
Вміння не переноситься на новий матеріал Відсутня варіативність вправ Дайте 2–3 контрасти: тексти різного жанру, карти, інфографіку
Навичка формується повільно Перерва між тренуваннями надто велика Вправа «5-хвилинка» на початку кожного уроку протягом 2 тижнів
Слабка мотивація Учень не бачить сенсу Покажіть реальний кейс: як план допоможе в проєкті чи ЗНО

Інструментальний арсенал учителя

  • Картки-алгоритми (QR-код на мультимедіа).

  • «Розумні паузи» — короткі зупинки, де учні озвучують, чому обрали саме цей прийом.

  • Піраміда компетентності (фліпчарт): учні наклеюють стікери зі своїми уміннями, навичками та «хочу навчитися».

  • Ментальні карти для візуалізації ланцюжків прийом → уміння → складне уміння.

  • Формувальне оцінювання: рубрика «4 К» (коректність дії, креативність, критичність, комунікативність).

Коли ми плануємо урок із позиції «яке вміння я сьогодні треную», кожен прийом набуває сенсу, а кожна навичка — перспективи. Зрештою учень виходить за межі «знати дату» і переходить у площину діяти з історичним матеріалом. Саме тут народжується компетентність, без якої modern citizen не виживе в інформаційному штормі XXI ст.

Мікровиклик для вас: оберіть один прийом, що часто «просідає» у класі, і перетворіть його на вміння тижня за наведеним алгоритмом. Ваші учні здивують вас швидше, ніж здається!

Список джерел:

  1. Пометун, О. І. (2007). Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ: Вчителі за демократію та партнерство.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Pometun_Olena/Entsyklopediia_interaktyvnoho_navchannia.pdf

  2. Власов, В. С. (2018). Методика проведення практичних занять з історії України в 7–9 класах.  https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/714775/1/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B21.pdf

  3. Яковенко, Г. Г. (2017). Методика навчання історії: Навчально-методичний посібник. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Yakovenko_Halyna/Metodyka_navchannia_istorii_navchalno-metodychnyi_posibnyk.pdf

  4. Комаров, В. О. (2003). Методика навчання історії в школі: Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей педагогічних університетів. Кривий Ріг: КДПУ.  https://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/4713/1/Комаров%20В.%20О.%20Методика%20навчання%20історії%20і%20школі.pdf

  5. Пометун, О. І., & Фрейман, Г. О. (2006). Методика навчання історії в школі. Київ: Генеза.  https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/3.Pometun_Freyman_Metodyka-navchannia-istorii-v-shkoli.pdf

14 травня: від Данте до “Динамо” — день, що творив історію

14 травня не раз ставало датою гучних подій і відкриттів. Пропонуємо коротку мандрівку сторінками світової й української історії, зберігаючи всі важливі дати.

1265 — приблизно цього дня народився Данте Аліґ’єрі, автор “Божественної комедії” та одна з найяскравіших постатей італійського Відродження.

Данте Аліг'єрі – з поета хочуть зняти вирок за корупцію 700-річної давнини — Cуспільне Культура
Данте Аліґ’єрі

1607 — англійські колоністи заснували Джеймстаун, перше постійне поселення Британії у Північній Америці.

1643 — чотирирічний Людовік XIV успадкував престол Франції після смерті батька, Людовіка XIII. До повноліття короля країною фактично керували мати-регентка Анна Австрійська та кардинал Джуліо Мазаріні.

1702 — армія шведського короля Карла XII захопила Варшаву під час Великої Північної війни.

1783 — імператриця Катерина II видала указ, що закріпачував селян південної України (Новоросії).

1796 — лікар Едвард Дженнер уперше застосував вакцину від віспи, поклавши початок імунопрофілактиці.

1811 — Парагвай оголосив незалежність від Іспанії та Ріо-де-ла-Плати.

1814 — народився Василь Стефаник, український письменник-новеліст-експресіоніст.

Василь Стефаник (1871 - 1936) - ДОКМ | ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
Василь Стефаник

1850 — американець Джоел Гоутон запатентував першу посудомийну машину.

1853 — у США отримали патент на згущене молоко.

1872 — канцлер Отто фон Бісмарк оголосив “культуркампф” — масштабну кампанію проти впливу Католицької церкви в Німеччині.

1885 — народився Микола Криленко, перший нарком юстиції СРСР (1936-1938).

1900 — у Парижі відкрилися II Олімпійські ігри. Уперше виступили жінки; змагання йшли аж до жовтня, а загальний медальний залік виграла Франція (101 нагорода).

1905 — на Малаховому кургані в Севастополі відкрили панораму “Оборона Севастополя” художника Франца Рубо.

1908 — Вілбур Райт здійснив перший у світі політ із пасажиром: Чарльз Фернас провів у повітрі 28,6 с, подолавши 600 м.

1913 — у великих містах України пройшли страйки до свята 1 травня (за новим стилем).

1914 — перший політ поплавкового літака “Ілля Муромець” конструктора Ігоря Сікорського.

Ілля Муромець (літак) — Вікіпедія
Ілля Муромець (літак)

1915 — у Києві відкрили Ботанічний сад і зробили вхід безплатним.

1919 — більшовицькі війська взяли Катеринослав, придушуючи повстання отамана Григор’єва.

1920 — уряд РСФРР визнав Далекосхідну республіку; цього ж дня народилася Ярослава Стецько, визначна діячка українського національно-визвольного руху.

1922 — з’явився на світ Франьо Туджман, майбутній президент Хорватії (1990-1999).

1926 — дирижабль “Норвегія” під командуванням Умберто Нобіле завершив перший переліт через Північний полюс (11–14 травня).

1940 — Нідерланди капітулювали перед нацистською Німеччиною.

1941 — уночі НКВС депортував тисячі жителів із Балтії, Західної України та Білорусі.

1947 — у Польщі стартував військовий суд операції “Вісла”: до вересня засудили 315 цивільних, переважно українців.

1948 — у Тель-Авіві проголосили незалежність Ізраїлю; прем’єр-міністром став Давид Бен-Гуріон.

1955 — у Варшаві країни соцтабору підписали договір про дружбу й взаємну допомогу, відомий як Варшавський.

1972 — литовський студент Роман Каланта здійснив самоспалення в Каунасі на знак протесту проти радянської окупації.

1973 — США запустили свою першу космічну станцію “Скайлеб”.

1975 — “Динамо” (Київ) Валерія Лобановського виграло Кубок кубків: у фіналі в Базелі перемогли “Ференцварош” 3:0.

1986 — Генсек КПРС Михайло Горбачов у телезверненні применшив масштаб катастрофи на Чорнобильській АЕС.

1988 — почалося виведення радянських військ з Афганістану.

1990 — указом Горбачова СРСР визнав недійсними декларації про незалежність Литви та Естонії.

1993 — країни СНД створили Економічний союз.

1995 — у Білорусі пройшли вибори до Верховної Ради та референдум, що підтримав курс Олександра Лукашенка на тіснішу інтеграцію з Росією й повернення радянської символіки.

1996 – у Лондоні одружилися актори Антоніо Бандерас і Мелані Гріффіт.

1997 – помер Олександр Корнійчук, український письменник-драматург, автор п’єс «Загибель ескадри» та «Платон Кречет».

1998 – головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим обрано Леоніда Грача.

2001 – президенти України та Туркменістану підписали газову угоду про постачання 250 млрд кубометрів туркменського газу Україні в 2002–2006 роках.

2002 – у Москві відбулося засідання Ради колективної безпеки держав-учасниць Договору про колективну безпеку.

2003 – Верховна Рада України ухвалила звернення до українського народу, визнавши Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

2006 – у Бразилії відбулися масштабні заворушення у в’язницях штату Сан-Паулу, під час яких 130 осіб було захоплено в заручники.

2007 – Ілон Маск вперше представив прототип космічного корабля SpaceX Falcon 1.

2009 – з космодрому Куру у Французькій Гвіані за допомогою ракети-носія «Аріан-5» запущено європейський астрономічний супутник «Гершель» — першу космічну обсерваторію, здатну спостерігати в далекому інфрачервоному діапазоні.

2010 – набули чинності Харківські угоди між Україною та Росією щодо продовження перебування Чорноморського флоту РФ у Криму до 2042 року.

Харківські угоди — Вікіпедія
Харківські угоди

2014 – Укрінформ повідомив про відзначення національного свята Республіки Парагвай — Дня незалежності, а також свята «Тамароба» в Грузії на честь цариці Тамари Багратіоні.

2023- в Україні відзначався День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

14 травня доводить: у різні епохи саме цього дня людство робило кроки і до великих мистецьких творів, і до наукових проривів, і до доленосних політичних рішень.

Список джерел:

  1. Вікіпедія. (n.d.). 14 травня. https://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8FВікіпедія

  2. Історична правда. (n.d.). 14 травня в історії. https://www.istpravda.com.ua/dates/4dce2b68ce0e7/Історична правда

  3. TSN.ua. (2025, травень 14). Яке сьогодні, 14 травня, свято — все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити. https://tsn.ua/other/iake-zavtra-14-travnia-sviato-vse-pro-tsey-den-iake-tserkovne-sviato-shcho-ne-mozna-robyty-2826482.htmlТСН.ua+1НАША СПРАВА – www.cosanostra.in.ua+1

  4. Главком. (2025, травень 14). 14 травня: яке сьогодні свято, традиції та заборони. https://glavcom.ua/country/society/14-travnja-jake-sohodni-svjato-traditsiji-ta-zaboroni-1000469.htmlГЛАВКОМ

  5. Day Today. (n.d.). 14 травня — які свята в цей день? https://daytoday.ua/14-travnia/

Вебінар: “Інформаційна компетентність школярів: практичні прийоми для уроків історії”

Актуальність

У ХХІ столітті шкільний курс історії перестає бути лише оповіддю про минуле — він стає майданчиком, де учні вчаться орієнтуватися в необмежених інформаційних потоках. Здатність знаходити, критично оцінювати, перевіряти й етично використовувати інформацію формує інформаційну компетентність — одну з наскрізних компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи. В умовах гібридних загроз та поширення дезінформації уроки історії мають показувати, як розрізняти факти й судження, перевіряти джерела та будувати аргументовані історичні інтерпретації. Учитель отримує ключову роль фасилітатора, який навчає школярів працювати з різними типами джерел (архівними документами, візуальними матеріалами, мультимедійними ресурсами, Big Data) та використовувати цифрові інструменти для верифікації даних.

Мета

Надати педагогам практичні стратегії та інструменти для розвитку інформаційної компетентності учнів на уроках історії, продемонструвати ефективні прийоми роботи з історичними та сучасними інформаційними ресурсами, зміцнити здатність школярів до критичного осмислення контенту та запобігання маніпуляціям.

Завдання

  • Розкрити зміст інформаційної компетентності як складника ключових компетентностей здобувачів освіти.

  • Продемонструвати методи пошуку та критичної оцінки джерел — робота з архівними документами, статистичними базами, інтерактивними картами, медіатеками.

  • Надати алгоритми фактчекінгу для шкільних проєктів: верифікація зображень, відео й тексту (Google Reverse Image, InVID, SourceCheck тощо).

  • Показати прийоми створення якісного навчального контенту (таймлайни, цифрові виставки, подкасти) як способу осмисленої переробки інформації.

  • Ознайомити з цифровими ресурсами (Europeana, Wayback Machine, Архів української преси, Google Dataset Search) та інструментами візуалізації даних (TimelineJS, Flourish).

  • Сформувати навички упорядкування посилань і цитування за вимогами ДСТУ 8302:2015 та APA 7th.

Очікувані результати

  • Вчителі розуміють структуру та значення інформаційної компетентності в історичній освіті.

  • Учасники вебінару оволодівають наборами практик фактчекінгу й медіагігієни для шкільних проєктів.

  • Учасники отримують шаблони й чек-листи для аналізу джерел, створення таймлайнів, інтерактивних мап і верифікації цифрового контенту.

  • Підвищується якість історичних уроків завдяки застосуванню перевірених даних, інтерактивних методів і цифрових візуалізацій.

Цільова аудиторія

Учителі історії, громадянської освіти та суспільствознавчих дисциплін; методисти; керівники предметних кафедр; викладачі коледжів; усі педагогічні працівники, зацікавлені в упровадженні компетентнісного підходу й розвитку медіаграмотності.

📅 Дата й час проведення: 19 липня, 14:00

💬 Запрошуємо на вебінар «Інформаційна компетентність школярів: практичні прийоми для уроків історії»!
Покроково розглянемо, як перетворити урок історії на лабораторію фактчекінгу та критичного аналізу, отримаємо готові інструменти для роботи з джерелами й поділимося кейсами, що надихають.

👉 Реєстрація обов’язкова. Участь безкоштовна.
Долучайтеся до спільноти вчителів, які формують покоління відповідальних і інформаційно грамотних громадян!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Історичні факти та їхня класифікація: методологічний і педагогічний вимір

Історичне пізнання починається з факта: латинське factum означає «зроблене, здійснене», а в науці фактом називають установлений фрагмент об’єктивної реальності, що є матеріалом для подальших висновків і доведень. Специфіка історичного факта полягає в його неповторності, адже подію неможливо «перепровести» експериментально; отже, історик реконструює минуле за джерелами, а педагог на цій основі формує в учня цілісне світобачення. Однак сам по собі факт — це ще не знання; він набуває смислу лише в упорядкованій системі. Тому класифікація фактів не є даниною формалізму, а виступає методологічним і дидактичним інструментом, що дозволяє аргументовано відбирати матеріал і проектувати навчальний процес.

Перший рівень систематизації спирається на характер відображеної реальності. Факти-події — це яскраво локалізовані епізоди, факти-явища фіксують типові процеси певної епохи, а факти-процеси віддзеркалюють довготривалі закономірні зміни. У такий спосіб упорядковується хаотичний масив даних і забезпечується баланс між конкретним і загальним. Дидактична доцільність цієї типізації очевидна: подія закріплюється через емоційний образ, явище виявляє типові риси епохи, а процес формує розуміння причинно-наслідкових зв’язків.

Тип історичного факта Сутність Приклади
Факт-подія Одиничний, чітко локалізований епізод Битва під Пилявцями 1648 р.; Берестейська унія 1596 р.
Факт-явище Типове тривале явище з характерними ознаками Реформація в Європі; виникнення українського козацтва
Факт-процес Послідовні зміни, що розгортаються закономірно Велике переселення народів; урбанізація ХІХ ст.

Наступний крок — розгляд фактів за складом. Елементарні факти є «атомами» історичної дійсності (окрема дія, предмет чи локація); прості факти синтезують кілька елементарних складників в один сюжет; складні факти інтегрують цілі системи подій і явищ. Саме розкладення складного на просте та елементарне дозволяє учневі побачити механізм формування великих історичних явищ. Аргумент очевидний: без розчленування феномен «виникнення козацтва» лишається абстракцією, а з ним перетворюється на зримий ланцюг причин і наслідків, де економічні, військові та соціальні чинники постають у тісній взаємодії.

Складний факт Прості факти Елементарні факти
Виникнення українського козацтва Спустошливі татарські набіги на українські землі; розселення козаків на прикордонних землях XVI–XVII ст.; господарська діяльність козаків Освоєння нових земель і закладання зимівників; розвиток промислів; поширення сільськогосподарського виробництва

Додатковий критерій — динаміка. Динамічні факти-події розгортаються стрімко й вимагають сюжетного викладу або відеопідтримки, тоді як відносно статичні факти-явища можна презентувати через ілюстрації чи карти, бо вони «працюють» як фотографія тривалого стану. Розуміння різниці між «кіноплівкою» й «фотознімком» допомагає вчителю вибрати адекватний засіб візуалізації і, головне, попереджає перенасичення уроку деталями.

Розділення фактів на головні та неголовні виконує нормативну функцію: головні формують «скелет» історичного курсу, відображаючи ключові переломні моменти й неслизкомий теоретичний потенціал; неголовні слугують хронологічними «мітками», статистичними ілюстраціями та просторовими координатами. Без такого відбору навчальний матеріал або розчиняється в дріб’язку, або перетворюється на суху схему без живих прикладів. Аргумент у користь цієї ієрархії посилюється ще й тим, що «статус» фактів історично мінливий: зміна суспільних пріоритетів переакцентує увагу з одних подій на інші, тож учитель мусить усвідомлювати умовність і дискусійність будь-якого підручникового «пантеону».

Таким чином, розгорнена класифікація фактів виконує одразу кілька завдань. Вона дозволяє логічно структурувати зміст, аргументовано обґрунтовувати вибір навчального матеріалу, прогнозувати результати засвоєння, добирати методи викладу й наочності, а головне — формує в учнів навичку бачити у поодиноких подіях загальні закономірності та критично ставитись до інтерпретацій минулого. Без цього історія залишається набором дат; із цим — перетворюється на інтелектуальний простір, де минуле стає ресурсом осмисленого майбутнього.

Список джерел:

  1. Пометун, О. І. (2007). Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ: Вчителі за демократію та партнерство.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Pometun_Olena/Entsyklopediia_interaktyvnoho_navchannia.pdf

  2. Власов, В. С. (2018). Методика проведення практичних занять з історії України в 7–9 класах.  https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/714775/1/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B21.pdf

  3. Яковенко, Г. Г. (2017). Методика навчання історії: Навчально-методичний посібник. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.  https://shron1.chtyvo.org.ua/Yakovenko_Halyna/Metodyka_navchannia_istorii_navchalno-metodychnyi_posibnyk.pdf

  4. Комаров, В. О. (2003). Методика навчання історії в школі: Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей педагогічних університетів. Кривий Ріг: КДПУ.  https://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/4713/1/Комаров%20В.%20О.%20Методика%20навчання%20історії%20і%20школі.pdf

  5. Пометун, О. І., & Фрейман, Г. О. (2006). Методика навчання історії в школі. Київ: Генеза.  https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/3.Pometun_Freyman_Metodyka-navchannia-istorii-v-shkoli.pdf

Зміст історичної освіти крізь призму компетентнісного підходу: від навчального матеріалу до ключових компетентностей

Історична освіта ХХІ ст. дедалі виразніше орієнтується не лише на передачу знань про минуле, а й на формування здатності учнів критично мислити, співвідносити історичний досвід із викликами сучасності та приймати відповідальні рішення. Саме тому у фокусі новітніх державних і міжнародних стандартів опиняється компетентнісний підхід, що інтегрує знання, уміння, навички та цінності у цілісні освітні результати – компетентності.

Українська дидактична школа, спираючись на праці О. Савченко, трактує зміст освіти як «головний засіб цілеспрямованого навчання», структуруючи його навколо чотирьох взаємозалежних складових:

  1. знання;

  2. уміння та навички (досвід відомих способів дій);

  3. досвід творчої діяльності;

  4. досвід емоційно-ціннісних ставлень.

Сучасні дослідження доповнюють цю модель поняттям предметної історичної компетентності – здатності учня самостійно осмислювати історію в контексті глобальних процесів, інтерпретувати джерела та формувати етичні оцінки минулого.

Категорія Зміст Освітні результати
Навчальний історичний матеріал Система фактів, явищ і концепцій, що відтворює концентрований соціальний досвід людства Базові й поглиблені історичні знання; хронологічна, просторово-географічна та понятійна грамотність
Досвід відомих способів дій Опановування методів роботи з джерелами, картами, статистикою; відтворення типових розумових операцій Репродуктивні вміння та навички (читати карту, складати хронологічну таблицю, добирати докази)
Досвід творчої діяльності Проєктні, дослідницькі, проблемно-пошукові завдання; моделювання альтернатив, історичні реконструкції Творче мислення, здатність ставити запитання, формулювати гіпотези, розв’язувати історичні проблеми
Досвід емоційно-ціннісної діяльності Усвідомлення морально-етичних вимірів подій, персоналій і процесів; емпатія до діячів минулого Ціннісні орієнтири, громадянська відповідальність, повага до культурної спадщини

Модель (див. таблицю вище) демонструє логіку переходу від змісту історичної освіти через результати засвоєння (знання, уміння, ставлення) до предметних та далі – ключових компетентностей. У практичному вимірі цей процес реалізується через:

  • інтеграцію емпіричного й теоретичного рівнів пізнання – оптимальне поєднання фактологічної бази та понятійно-концептуального апарату;

  • діяльнісний підхід – домінування активних і інтерактивних методів: дебати, рольові ігри, історичне письмо, цифрові історичні лабораторії;

  • ціннісно-орієнтовані стратегії – рефлексивні есе, історії-свідчення, зустрічі з очевидцями, які формують емоційну залученість та емпатію.

Таке поєднання забезпечує вихід за межі суто предметних умінь і сприяє розвитку критичного мислення, уміння вчитися впродовж життя, соціальної та громадянської компетентностей – тих, що визначені у Державному стандарті як ключові.

Практичні імплікації для сучасного уроку історії

  1. Структурування навчального матеріалу за принципом «факт → причина → наслідок → цінність». Наприклад, вивчення Козацької революції 1648–1657 рр. завершується дискусією про сучасні інтерпретації свободи й державотворення.

  2. Метод кейс-стаді – аналіз «гарячого» історичного кейсу (Лондонський процес 1945 р.) з позицій різних акторів – формує навички аргументації та переговорів.

  3. Цифрові інструменти –  інтерактивні мапи, віртуальні музеї, підкасти «історії з першоджерела» активізують досвід творчої діяльності.

  4. Емоційно-ціннісні практики –  сторітелінг «Мікроісторія моєї родини», «лист із майбутнього покоління», що дозволяє учням осмислити особисті й суспільні наслідки історичних подій.

Компетентнісна парадигма історичної освіти зумовлює інтеграцію когнітивних, діяльнісних та ціннісних складових навчання. Системне поєднання навчального історичного матеріалу з досвідом різних видів діяльності переводить учня з ролі пасивного «споживача фактів» у роль активного дослідника минулого й свідому громадянську особистість. Така трансформація відповідає стратегічній меті Нової української школи – виховати особистість, здатну до критичного мислення, відповідального вибору й життєвої компетентності.

Список використаних джерел:

  1. Малiєнко, І. (2018). Інтегрування ключових компетентностей у зміст історичної освіти в ліцеї. Український педагогічний журнал, 4, 89–97. Цифрова бібліотека НАПН України

  2. Міністерство освіти і науки України. (2020). Державний стандарт базової середньої освіти. https://mon.gov.ua/ Міністерство освіти і науки України

  3. Савченко, О. (2019). Дидактика початкової освіти (3-тє вид.). Київ: Освіта.

  4. Сидоренко, Т. (2024). Формування історичної предметної компетентності учнів на уроках історії. На Урок. https://naurok.com.ua/

Історія на кожен день: що сталося 13 травня в різні роки

Кожна дата в календарі зберігає безліч історичних подій, і 13 травня – не виняток. Цього дня у світі відбувалися як великі відкриття, так і драматичні повороти історії. Пропонуємо ознайомитися з добіркою цікавих фактів, які залишили слід в історії до 2024 року.

Із середньовіччя до Нового часу:

  • 1497 — Папа Римський Олександр VI відлучив від церкви Джироламо Савонаролу, ченця з Флоренції, який різко критикував корупцію в Церкві.

  • 1637 — Кардинал Ришельє наказав закруглити всі столові ножі — так з’явився сучасний ніж для їжі.

  • 1647 — Землетрус зруйнував чилійське місто Сантьяго.

  • 1680 — У Львові народився Міхал Сервацій Вишневецький — останній представник роду князів Вишневецьких, гетьман і канцлер литовський.

  • 1779 — Завершилася війна за Баварську спадщину — частина земель відійшла до Австрії.

  • 1787 — Англія відправила перший корабель із каторжниками до Австралії.

  • 1795 — Народився Павел Шафарик — чеський історик і філолог, який виступав за єдність слов’ян.

  • 1830 — Область Кіто проголосила незалежність від Великої Колумбії та стала Республікою Еквадор.

  • 1840 — У Франції народився письменник Альфонс Доде.

  • 1846 — США оголосили війну Мексиці, що пізніше призвело до анексії Каліфорнії, Техасу та Нью-Мексико.

  • 1849 — День народження Панаса Мирного (Рудченка), одного з класиків української літератури.

Освіта, наука і культура:

  • 1865 — В Одесі відкрито Новоросійський університет — тепер це Одеський національний університет імені Мечникова.

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова — Вікіпедія
Одеський національний університет імені Мечникова
  • 1871 — Ватикан став частиною Італії, а влада Папи обмежилася його резиденціями.

  • 1877 — Народився Лев Мацієвич — перший український авіатор. Загинув у 1910 р. в авіакатастрофі.

  • 1888 — У Бразилії офіційно скасували рабство.

  • 1909 — Стартувала перша в історії велогонка «Джиро д’Італія».

  • 1927 — В Києві заснували спортивне товариство «Динамо».

  • 1930 — В Австралії загинув останній дикий сумчастий вовк.

Події з України та світу:

  • 1918 — Павло Скоропадський проголошений гетьманом України.

Скоропадський Павло Петрович — Вікіпедія
Павло Скоропадський
  • 1919 — Більшовики почали наступ проти повстанців отамана Григор’єва.

  • 1933 — Микола Хвильовий покінчив життя самогубством — символічний кінець українського культурного відродження.

  • 1950 — Відбулася перша гонка «Формули-1» в Сільверстоуні.

  • 1956 — Застрелився радянський письменник Олександр Фадєєв.

  • 1963 — Народився український журналіст Олександр Кривенко.

  • 1978 — Долорес Ібаруррі повернулась до Іспанії після 38 років еміграції.

  • 1981 — Замах на Папу Івана Павла II. Понтифік вижив.

  • 1981 — Тбіліське «Динамо» виграло європейський футбольний трофей.

  • 1986 — В СРСР зняли з поличок заборонені фільми на з’їзді кінематографістів.

  • 1990 — У Києві відбувся перший з’їзд поляків України.

  • 1991 — Вийшла в ефір програма «Вєсті» на другому каналі радянського ТБ.

  • 1992 — Верховна Рада України зупинила спробу проголошення самостійності Криму.

  • 1995 — У Севастополі стартував пісенний фестиваль «Червона рута».

Пісенний вибух 1989 року. Фестиваль «Червона рута» наблизив Незалежність  України
стартував пісенний фестиваль «Червона рута»
  • 1998 — Індія провела ядерні випробування, заявивши про володіння ядерною зброєю.

  • 2002 — Помер Валерій Лобановський — легендарний тренер київського «Динамо».

В Україні згадують Валерія Лобановського у 23 річницю смерті: 10 важливих  фактів про легендарного тренера - Blik
Валерій Лобановський
  • 2005 — В Андижані (Узбекистан) під час розгону протестів загинуло до тисячі людей.

  • 2014У Туреччині стався вибух на шахті в місті Сома, внаслідок чого загинуло 282 людини.
  • 2022Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що російські війська зосередилися на відступі від Харкова, що стало важливим етапом у контрнаступі українських сил.
  • 2024NASA запустило кліматичну місію PACE для вивчення океану та атмосфери.

13 травня — це день, насичений подіями, які торкнулися релігії, науки, авіації, війни, боротьби за свободу і творчість. Це ще одне підтвердження, що кожна дата — це частинка великої мозаїки людської історії.

Якщо хочете більше подібних оглядів — збережіть цей матеріал і чекайте наступні історичні дати!

Список джерел:

  1. Українська правда. (2006, травень 13). Архів 13 травня 2006 року. https://www.pravda.com.ua/archives/date_13052006/

  2. Objectiv.tv. (2025, травень 13). Сьогодні 13 травня: яке свято та день в історії. https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2025/05/13/sogodni-13-travnya-yake-svyato-ta-den-v-istoriyi-3/

  3. Історична правда. (2011, травень 13). 13 травня в історії. https://www.istpravda.com.ua/dates/2011/05/13/38450/

  4. UKR.NET. (2025, травень 13). Історія 13 травня: події, які змінили хід історії. https://www.ukr.net/news/details/lifestyle/111278288.html

  5. Wikipedia. (n.d.). 13 травня. https://uk.wikipedia.org/wiki/13_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F

  6. Glavcom. (2025, травень 13). 13 травня: яке сьогодні свято, традиції та заборони. https://glavcom.ua/country/society/13-travnja-2025-jake-sohodni-svjato-traditsiji-ta-zaboroni-1000309.html

Наукові напрями в секції “Історичне краєзнавство” МАН

Секція «Історичне краєзнавство» у системі Малої академії наук України є важливим складником історико-гуманітарного напряму. Вона надає учням можливість глибше пізнати історію своєї місцевості, сформувати почуття приналежності до локальної громади, а також зробити внесок у збереження культурної спадщини рідного краю. Краєзнавче дослідження поєднує теоретичні знання з практикою, зокрема, роботою з архівами, музейними фондами, польовими експедиціями, усною історією. Це не лише формує в учнів дослідницькі навички, а й сприяє розвитку історичної пам’яті та громадянської ідентичності.

Основні напрями секції «Історичне краєзнавство»

 

Історія поселень, сіл і міст

У межах цього напряму учні досліджують історію виникнення, розвитку та функціонування населених пунктів у різні історичні періоди. Аналізуються особливості просторового планування, соціальної структури, демографічних змін та адміністративного статусу конкретної місцевості.

Регіональна історична урбаністика

Цей напрям зосереджується на розвитку міських центрів: архітектурі, транспорті, інфраструктурі, промисловості, культурному житті. Учні аналізують, як змінювався міський простір під впливом історичних подій та рішень місцевої влади.

Демографічна історія краю

Учні вивчають динаміку чисельності населення, структуру за віком, статтю, етнічним складом, соціальними групами. Тематика може охоплювати переселення, еміграційні та імміграційні процеси, наслідки воєн чи голодоморів для демографії регіону.

Генеалогічні дослідження

Напрям передбачає вивчення родоводів місцевих жителів, складання генеалогічних дерев, пошук і аналіз родинних архівів. Особливу цінність мають усні розповіді старожилів, фотоальбоми, метричні книги, щоденники тощо.

Дослідження місць пам’яті

Цей напрям охоплює дослідження меморіалів, кладовищ, пам’ятників, історичних будівель і місць, пов’язаних із важливими подіями чи видатними особами. Такі дослідження сприяють відновленню локальної історичної пам’яті.

Історія осередків культури і мистецтв

Учні досліджують діяльність місцевих театрів, музеїв, бібліотек, шкіл мистецтв, творчих об’єднань. Окрема увага може бути присвячена народним митцям, художникам, композиторам, які творили в регіоні.

Історія культових споруд і релігійних громад

Цей напрям охоплює вивчення історії церков, монастирів, костелів, синагог, мечетей, а також релігійних традицій, конфесійного складу населення, діяльності духовенства й релігійних братств.

Історія видатних особистостей краю

Учні можуть досліджувати біографії місцевих діячів науки, освіти, культури, політики, медицини, військової справи тощо. Важливою складовою є виявлення впливу цих особистостей на розвиток громади.

Соціальна історія краю

Цей напрям дає можливість дослідити повсякденне життя місцевого населення: побут, стосунки в родині, умови праці, гендерні ролі, участь у громадському житті, соціальну мобільність у різні періоди.

Економічна історія краю

Охоплює історію ремесел, промисловості, торгівлі, кооперації, аграрного розвитку. Учні можуть аналізувати документи про функціонування заводів, ярмарків, банків, кооперативів, підприємств.

Історія зниклих населених пунктів

Досліджуються села, які перестали існувати внаслідок війни, катастроф, індустріалізації або депортацій. Учні можуть відтворити їхню історію за спогадами, мапами, архівами.

Повсякденна історія

Напрям присвячений вивченню побуту, дозвілля, звичок, харчування, моди, дитинства, виховання в локальному середовищі. Дослідження проводяться переважно на матеріалі XX – початку XXI ст.

Звичаї, традиції, культура

Учні аналізують народні обряди, звичаї, фольклор, музичні традиції, діалекти, регіональні особливості. Можливе використання аудіо- та відеозаписів, етнографічних щоденників.

Екологічне краєзнавство

Досліджуються зміни природного ландшафту, історія природоохоронних територій, екологічні катастрофи, вплив діяльності людини на навколишнє середовище в межах конкретної місцевості.

Секція «Історичне краєзнавство» МАН є справжньою лабораторією живої історії, яка поєднує глибину наукового аналізу з емоційною прив’язаністю до рідної землі. Участь у ній формує в учнів навички самостійного дослідження, навчає працювати з джерелами, документами, живими свідченнями, а також сприяє вихованню патріотизму й відповідального ставлення до історичної спадщини.

Ігор Рюрикович – князь, який не встиг стати реформатором

Князь Ігор Рюрикович – одна з найзагадковіших і водночас трагічних постатей в історії України Русі. Його правління (912–945 рр.) припало на переломну добу, коли Київська держава ще не була остаточно консолідована, а князівська влада вимагала постійного утвердження і демонстрації сили. Прийнявши владу після смерті князя Олега, Ігор успадкував не лише трон, а й цілу низку складних викликів: племінну роздробленість, амбіційних сусідів та потребу в нових ресурсах для утримання дружини й ведення активної зовнішньої політики.

Однією з перших важливих справ Ігоря стало придушення непокори серед племен древлян та уличів, які після смерті Олега намагалися звільнитися від київської зверхності. Князь відновив контроль над цими територіями, продовжуючи справу об’єднання слов’янських земель. Така внутрішня стабілізація дала можливість Києву ще більше зміцнити свій вплив. Водночас саме відносини з древлянами пізніше обернулися для Ігоря фатальним завершенням — у 945 році він загинув під час повторного збирання данини, яке сприйняли як жадібність і несправедливість. За переказами, древляни стратили князя, прив’язавши його до двох зігнутих дерев, які, розпрямившись, розірвали тіло Ігоря навпіл. Ця моторошна подія не лише увійшла в історію як приклад помсти, а й стала передумовою до жорстокої відплати з боку його вдови — княгині Ольги, яка згодом жорстко покарала древлян і прославилася як перша реформаторка Русі.

У зовнішній політиці Ігор продовжував традиції попередників. У 915 році він уклав мир із печенігами — новим кочовим народом, що вперше з’явився біля південних кордонів Русі. Цей мир мав велике значення для безпеки південних рубежів держави, адже дозволив уникнути виснажливих конфліктів і зосередити сили на інших напрямках. Зокрема, Ігор двічі здійснив походи на Візантію — у 941 і 944 роках. Перший завершився катастрофою: флот Ігоря було спалено грецьким вогнем — секретною зброєю візантійців, яка не гасла навіть на воді. Це викликало неабиякий резонанс як у Русі, так і в самій Візантії, яка зрозуміла, що має справу з потужним, хоча й непередбачуваним противником. Під час другого походу сторони дійшли згоди, й Ігор уклав новий договір, щоправда, менш вигідний, ніж угода князя Олега 907 року.

Цікаво, що менш відомим, але дуже важливим епізодом правління Ігоря був похід на Закавказзя, який завершився значним успіхом. Цей напрям зовнішньої політики свідчить про амбіції Украаїни Русі впливати на торгівельні шляхи й ресурси Кавказького регіону — своєрідний «геополітичний прорив» для тогочасної держави.

Загалом правління Ігоря стало логічним продовженням політики укріплення держави, розпочатої Олегом. Він утверджував київську владу, поширював вплив на нові землі, намагався діяти як політик і воєначальник. Однак його жорстке, а іноді надмірно прямолінійне управління, як у випадку з полюддям, призвело до трагічного фіналу. Попри це, значення його правління полягає в тому, що Ігор утвердив монархічний принцип, заснований на централізованій владі та спадковості, яка після його смерті перейшла до родини — дружини Ольги та сина Святослава. Саме вони втілили в життя ті перетворення, до яких Ігор тільки торував шлях.

Правління Ігоря — це ілюстрація доби випробувань, коли формувалися не лише державні інститути, а й сама ментальність руської політичної еліти. Це історія про те, як легко межа між владою й зловживанням, між величчю й падінням. Ігор загинув, але його смерть дала поштовх до нових реформ, нової епохи в історії Русі.

Список джерел 

  • Грушевський, М. (1991). Історія України-Руси: Том ІІ. Київ: Наукова думка.

  • Толочко, П. П. (2005). Давня історія України. Київ: Генеза.

  • Franklin, S., & Shepard, J. (1996). The Emergence of Rus 750–1200. London: Longman.

Вебінар: “Як розвивати логічну компетенцію на уроках історії і громадянської освіти”

Актуальність

У сучасному світі, де інформаційні потоки стають все інтенсивнішими, здатність логічно мислити, аналізувати факти, робити аргументовані висновки та розпізнавати маніпуляції стає ключовою навичкою успішної особистості. Освітня реформа в Україні, закладена Концепцією НУШ, передбачає формування логічної компетенції як однієї з наскрізних умінь. Особливої ваги це набуває у викладанні історії та громадянської освіти, де важливо не лише засвоїти знання, а й навчитися їх осмислювати, пов’язувати події, причинно-наслідкові зв’язки, оцінювати дії історичних постатей і сучасних громадських явищ. Вчителю важливо опанувати методики, які розвивають логічне мислення учнів, щоб допомогти їм стати критично мислячими громадянами.

Мета

Надати педагогам інструменти й методичні підходи для розвитку логічної компетенції учнів під час уроків історії та громадянської освіти, ознайомити з практиками, що сприяють формуванню вміння аналізувати, аргументувати, робити висновки, застосовувати логічні операції в освітньому процесі.

Завдання:

  • охарактеризувати логічну компетентність як компонент ключових компетентностей здобувачів освіти;

  • продемонструвати методи і прийоми розвитку логічного мислення на уроках історії та громадянської освіти;

  • показати приклади логічних завдань, вправ та дидактичних ігор для формування логічного мислення;

  • надати алгоритми аналізу історичних і суспільних явищ із використанням логічних операцій (порівняння, узагальнення, аргументація, висновок);

  • запропонувати цифрові ресурси та візуальні інструменти (таблиці, логічні схеми, історичні карти тощо) для активізації логічної діяльності школярів.

Очікувані результати:

  • розуміння вчителями сутності логічної компетентності та її значення для формування громадянської свідомості;

  • оволодіння ефективними прийомами розвитку логічного мислення на уроках історії та громадянської освіти;

  • отримання практичних інструментів для впровадження логіки у навчальні ситуації, завдання та обговорення;

  • підвищення якості освітнього процесу завдяки розвитку в учнів умінь аналізувати, аргументувати та формувати власну позицію.

Цільова аудиторія

Учителі історії та громадянської освіти, керівники методичних об’єднань, педагогічні працівники, які прагнуть оновити власний методичний інструментарій та впроваджувати компетентнісне навчання відповідно до вимог Нової української школи.

📅 Дата і час проведення: 12 липня, 14:00

💬 Запрошуємо вас на вебінар “Як розвивати логічну компетенцію на уроках історії і громадянської освіти”!

Це чудова нагода дізнатися, як перетворити звичайний урок на майданчик для розвитку аналітичного мислення учнів, обмінятися досвідом із колегами та отримати готові матеріали для практичного використання. Долучайтеся до спільноти освітян, які формують критично мисляче покоління!

👉 Реєстрація обов’язкова. Участь безкоштовна. Чекаємо вас онлайн!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Від Десятинної церкви до Вєрки Сердючки: чим запам’яталося 12 травня в історії

12 травня – день, що залишив у світовій та українській історії чимало важливих подій. Ось декілька з них:

996 рік – у Києві було освячено першу на Русі кам’яну церкву – Десятинну. Вона стала символом початку християнської епохи на Русі.

1311 рік – у Франції інквізиція стратила 54 членів Ордену тамплієрів, яких звинувачували в єресі.

1364 рік – у Кракові (Польща) засновано Ягеллонський університет – найстаріший в країні.

Ягеллонський університет

1496 рік – народився Густав I Ваза, який став королем Швеції в 1523 році. Саме його повстання привело до звільнення країни від влади Данії.

1551 рік – у Лімі, столиці Перу, відкрили перший університет в Америці – Сан-Маркос.

1641 рік – в Лондонському Тауері стратили лорда Страффорда, звинуваченого в спробі підняти повстання в Ірландії.

1689 рік – Англія і Голландія об’єдналися проти Франції, створивши так званий Великий альянс.

1795 рік – у складі Російської імперії з’явилися Брацлавська, Волинська і Подільська губернії.

1797 рік – Наполеон Бонапарт захопив Венецію, яка залишалась незалежною 14 століть.

1809 рік – війська Наполеона зайняли Відень.

1820 рік – народилася Флоренс Найтінгейл, англійська медсестра, яка під час Кримської війни організувала догляд за пораненими у шпиталях. Вона стала символом медичної допомоги, а 12 травня – її день народження – нині відзначається як Всесвітній день медичних сестер.

1842 рік – з’явився на світ Жуль Массне, видатний французький композитор.

1874 рік – народився Яків Гаккель, інженер, який працював над створенням літаків і тепловозів.

1881 рік – Франція встановила протекторат над Тунісом.

1907 рік – народилась голлівудська акторка Кетрін Хепберн, яка стала легендою кіно.

1919 рік – отаман Володимир Оскілко, який невдало намагався організувати переворот у Рівному, здався полякам.

1926 рік – у Польщі стався державний переворот, унаслідок якого до влади прийшов Юзеф Пілсудський.

1926 рік – під час полярної експедиції з дирижабля “Норвегія” на Північному полюсі було скинуто прапори Норвегії, Італії та США.

1927 рік – у СРСР відбувся перший політ спортивного літака АІР-1, створеного у КБ Яковлєва.

1931 рік – у Китаї ухвалили нову конституцію.

1935 рік – помер Юзеф Пілсудський – один з найважливіших політиків відродженої Польщі.

1937 рік – у Лондоні коронували британського короля Георга VI. Вперше в історії церемонію транслювали наживо по телебаченню.

1945 рік – генерал Андрій Власов, командир Російської визвольної армії, був виданий американцями СРСР.

1949 рік – СРСР припинив блокаду Західного Берліна.

1954 рік – Україна і Білорусь стали членами ЮНЕСКО.

1965 рік – ФРН встановила дипломатичні відносини з Ізраїлем. У відповідь арабські країни припинили з нею зв’язки.

1995 рік – прем’єр Росії Віктор Черномирдін очолив рух “Наш дім – Росія”.

1995 рік – президент США Білл Клінтон відвідав Київ, виголосив “Слава Україні!” і став почесним доктором Київського університету.

1997 рік – у Москві підписали мирний договір між Росією та Чечнею.

1999 рік – прем’єр Росії Євген Примаков подав у відставку, його місце зайняв Сергій Степашин.

2003 рік – у Чечні внаслідок теракту загинуло 60 людей.

✅ 2006 рік – започаткування Дня вишиванки — студентка Чернівецького університету Леся Воронюк запропонувала одногрупникам прийти на заняття у вишиванках. Ідея швидко поширилася по всій Україні та за її межами

2007 рік – на Євробаченні в Гельсінкі Андрій Данилко, у образі Вєрки Сердючки, зайняв друге місце. Його пісня викликала гучний скандал через оригінальну назву “Раша гудбай”, яку змінили на “Лаша тумбай”.

на Євробаченні в Гельсінкі Андрій Данилко

2007 рік – Івана Плюща призначено секретарем РНБО України.

2008 рік – у Китаї стався сильний землетрус у провінції Сичуань. Загинуло понад 65 тисяч людей.

Список джерел:

  1. Вікіпедія. (н.д.). Всесвітній день вишиванки. Отримано 15 травня 2025 року з https://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітній_день_вишиванки

  2. РБК-Україна. (2024, 12 травня). Церковне свято 12 травня: що можна і не можна робити у Фомину неділю. Отримано 15 травня 2025 року з https://www.rbc.ua/rus/styler/tserkovne-svyato-12-travnya-shcho-mozhna-1715469243.html

  3. Ділова Мова. (н.д.). 12 травня 2024 року – які сьогодні свята: церковне свято, прикмети, іменини. Отримано 15 травня 2025 року з https://www.dilovamova.com/index.php?month=05&page=10&year=2024

Злет і падіння: історії з 11 травня, які зворушують

11 травня в історії – це день, який об’єднав релігійні події, наукові прориви, політичні рішення, культурні відкриття й особисті трагедії. Пропонуємо короткий огляд найцікавіших фактів, що сталися цього дня у різні роки.

330 рік — Імператор Константин Великий урочисто освятив місто Константинополь, яке стало новою столицею Римської імперії. Саме цей імператор прийняв християнство, що змінило хід історії Європи.

868 рік — У Китаї монах Ван Цзе надрукував «Алмазну сутру» — найдавнішу у світі друковану книгу з точною датою, яка збереглася донині.

1720 рік — Народився Карл фон Мюнхаузен, німецький барон, відомий своїми вигаданими пригодами. Завдяки письменнику Еріху Распе, його ім’я стало символом фантастичних і часто неправдоподібних історій.

1811 рік — Народилися Чанг і Енг Банкери, так звані сіамські близнюки. Вони стали відомими цирковими артистами та дали назву всім зрощеним близнюкам у світі.

1858 рікМіннесота стала 32-м штатом США.

1860 рікДжузеппе Гарібальді висадився на Сицилії з “тисячею” добровольців — це стало початком об’єднання Італії.

Джузеппе Гарібальді — Вікіпедія
Джузеппе Гарібальді

1864 рік — Народилася Етель Войнич, англійська письменниця, відома романом «Овод».

1867 рік — На конференції у Лондоні провідні країни гарантували незалежність Люксембургу.

1891 рік — У японському місті Оцу стався замах на спадкоємця російського престолу Миколу Олександровича.

1904 рік — Народився Сальвадор Далі, геніальний художник-сюрреаліст з Іспанії.

1907 рік — У Києві з ініціативи Михайла Грушевського створено Українське наукове товариство.

1911 рік — Місто Сьюдад-Хуарес стало столицею революційної Мексики.

1914 рікПетро Нестеров перелетів із Києва до Гатчини на літаку «Ньюпор-IV», подолавши 1277 км за 7 годин 45 хвилин.

1916 рікАльберт Ейнштейн представив свою теорію відносності широкому загалу.

Альберт Ейнштейн — Вікіпедія
Альберт Ейнштейн

1919 рікАнтонов-Овсієнко став командувачем армії Радянської України.

1920 рік — Жінкам дозволено здобувати освіту в Оксфордському університеті.

1927 рік — У Каліфорнії заснована Американська кіноакадемія, яка через два роки вручила перші премії — Оскари.

1928 рік — У Нью-Йорку розпочалася перша телевізійна трансляція.

1931 рік — Початок фінансової кризи в Європі — з банкрутства банку «Кредит-Анштальт» в Австрії.

1940 рік — Голландські війська захистили королеву Вільгельміну від захоплення німецькими десантниками.

1944 рік — У СРСР ухвалено рішення про депортацію кримських татар — переселено до 160 тисяч людей.

1945 рікСША припинили постачання до СРСР за програмою ленд-лізу; одночасно СРСР створив 100 нових фільтраційних таборів для поверненців із полону.

1949 рікІзраїль став членом ООН; того ж року Сіам офіційно став Таїландом, а у США продали перший фотоапарат «Полароїд».

1955 рік — У Варшаві розпочалась конференція країн соцтабору, яка завершилася підписанням Варшавського договору.

1960 рік — У Буенос-Айресі агенти Моссаду затримали нацистського злочинця Адольфа Ейхмана.

1970 рікРБ ООН підтримала надання незалежності Бахрейну.

1981 рік — Помер Боб Марлі, легендарний ямайський музикант і голос панафриканізму.

1989 рікГорбачов оголосив про виведення 500 радянських ядерних боєголовок із Європи.

1994 рік — Відкрилась перша сесія Верховної Ради України II скликання.

1995 рік — Відбувся візит президента США Білла Клінтона до України, підписано спільну заяву з президентом Кучмою.

З архіву: «Слава Україні!» від Клінтона та реваншистський «чорний вівторок»  (1995)
візит президента США Білла Клінтона до України

1997 рікГаррі Каспаров програв матч із комп’ютером IBM Deep Blue.

1998 рік — У Києві пройшли щорічні збори керівництва ЄБРР.

2000 рік — Народилася мільярдна мешканка Індії — дівчинка на ім’я Аста Арора.

2002 рікСамогубство Ніки Турбіної, юної поетеси з Ялти, яка в дитинстві прославилася своїми глибокими віршами. Її трагічне життя обірвалося у 27 років.

2014 рік – у Донецькій та Луганській областях відбулися псевдореферендуми щодо статусу цих регіонів, організовані проросійськими силами. Ці дії не були визнані Україною та міжнародною спільнотою.

2017 рік – у Києві пройшов другий півфінал пісенного конкурсу «Євробачення-2017». Це був перший випадок, коли всі ведучі конкурсу були чоловіками

2024 рік – у місті Замосць (Польща) відбувся науковий симпозіум «Історія – Безпека – Європа», організований Староством повітовим у Замості та Академією Замойською


11 травня — це день, що об’єднав духовне, наукове, культурне та політичне. Від першої друкованої книги до першого «Оскара», від Константина Великого до Боба Марлі — кожна подія залишила свій слід в історії.

Список джерел:

  1. Volynnews. (2024, May 11). 11 травня: свята, події, факти. Міжнародний день матері. Ейнштейн презентував теорію відносності. https://www.volynnews.com/news/all/11-travnia-sviata-podiyi-fakty-mizhnarodnyy-den-materi-eynshteyn-prezentuvav-teoriiu-vidnosnosti/
  2. Lviv.Media. (2024). День незалежності: Найбільш знакові події в Україні з 1991 до 2024 року. https://lviv.media/ukraina/92060-den-nezalezhnosti-najbilsh-znakovi-podiyi-v-ukrayini-z-1991-do-2024-roku/

Оформлення джерел за ДСТУ 8302:2015

ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» є чинним національним стандартом України, що встановлює єдині вимоги до внутрішньотекстових, підрядкових і позатекстових бібліографічних посилань, а також до списків використаних джерел. Його положення обов’язкові при підготовці рукописів дисертацій, статей, монографій, навчальних посібників та інших наукових і освітніх документів.

Заклади вищої освіти, наукові журнали та видавництва застосовують ДСТУ 8302:2015 як основний норматив для перевірки академічної доброчесності. Щоб спростити формування бібліографічних посилань, доцільно користуватися спеціалізованими менеджерами, зокрема Grafiati, який генерує записи у точній відповідності до стандарту, не потребуючи ручного опрацювання правила пунктуації та скорочень.

Приклади оформлення бібліографічних посилань у списку використаних джерел згідно ДСТУ 8302:2015

Книга від 1 – 3 авторів:

  1. Турута О. В. Правознавство : навч. посіб. Харків, 2016. 128 с.
  2. Кобилін О. А., Творошенко І. С. Методи цифрової обробки зображень : навч. посіб. Харків : ХНУРЕ, 2021. 124 с. URL: https://doi.org/10.30837/978-966-659-295-1. (дата звернення: 10.01.2024).
  3. Денисенко М. П., Догмачов В. М., Кабанов В. Г. Кредитування та ризики : навч. посіб. 2-ге вид., доп. Київ, 2010. 213 с.
  4. Odersky M., Spoon L., Venners B. Programming in Scala. 3rd edition. Walnut Creek : Artima Press, 2017. 837 p.

Видання чотирьох і більше авторів:

  1. Методи, моделі та інформаційні технології оцінювання станів складних об’єктів : моногр. / Є. І. Кучеренко та ін. Харків, 2012. 276 с.
  2. Кучеренко Є. І., Кучеренко В. Є., Глушенкова І. С.,Творошенко І. С.
  3. Методи, моделі та інформаційні технології оцінювання станів складних об’єктів : моногр. Харків, 2012. 276 с.

Книги під заголовком:

  1. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Харківська область / авт. кол. та упоряд. : Л. Б. Ровчак, І. В.
    Шуйський, Н. В. Лапчинська та ін. Харків, 2018. 1024 с.
  2. Advances in Spatio-Temporal Segmentation of Visual Data / editors : Mashtalir V., Ruban I., Levashenko V. 2020. 274 p.

Багатотомне видання, окремий том:

  1. Мачехін Ю. П., Гнатенко О. С. Лазерні, оптико-електронні прилади та системи : моногр. : Ч. 2. : Параметри лазерного випромінювання.
    Харків, 2021. 145 с.

Статті з журналів:

  1. Бондаренко М., Макаренко А. Методика розробки механізму рефлексії для об’єктно-орієнтованого программування в С++ // Новий колегіум. 2016. №1. С. 57–60.
  2. Бондаренко М., Макаренко А. Методика розробки механізму рефлексії для об’єктно-орієнтованого программування в С++. Новий колегіум. 2016. №1. С. 57–60.
  3. Bilash O. M., Zholudov Yu. T., Rozhitskii M. M. Electrochemiluminescent detection of labile radical intermediates of electrochemical reactions // Journal of Solid State Electrochemistry. 2011. Vol. 15. P. 2127–2131.
  4. Bilash O. M., Zholudov Yu. T., Rozhitskii M. M. Electrochemiluminescent detection of labile radical intermediates of electrochemical reactions. Journal of Solid State Electrochemistry. 2011. Vol. 15. P. 2127–2131.
  5. Vakula А. Temperature dependent microwave properties of Fe3O4 nanoparticles synthesized by various techniques // Telecommunications and Radio Engineering. 2016. Vol. 75, No 3. P. 229–234.
  6. Vakula А. Temperature dependent microwave properties of Fe3O4 nanoparticles synthesized by various techniques. Telecommunications and Radio Engineering. 2016. Vol. 75, No 3. P. 229–234.

Збірники наукових праць:

  1. Збірник наукових праць Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Вип. № 4. / М-во Оборони України, Військ. ін-т телекомунікацій та інформатизації ; редкол. : В. А. Романюк (голов. ред.) та ін. Київ, 2017. 146 с.

Матеріали конференцій:

  1. Радіоелектроніка та молодь у XXI столітті. Т. 1 : Конференція “Електронна, лазерна та біотехнічна інженерія” : матеріали 22-го Міжнар. молодіж. форуму, 17–19 квіт. 2018 р. / М-во освіти і науки України, Харків. нац. ун-т радіоелектроніки. Харків, 2018. 172 с.

Статті зі збірників, матеріалів конференцій, семінарів (тези доповідей, доповіді) та ін.:

  1. Галайченко Е. Н., Рожицький Н. Н Використання наночастиць у медицині // Радіофізика та електроніка : збірник тез доповідей VII Харків. конф. молодих науковців (12–14 грудня 2007 р.). Харків, 2007. С. 19.Галайченко Е. Н., Рожицький Н. Н Використання наночастиць у медицині. Радіофізика та електроніка : збірник тез доповідей VII Харків. конф. молодих науковців (12–14 грудня 2007 р.). Харків, 2007. С. 19.
  2. Глушко Я. О. Комп’ютерна криміналістика як частина реагування на інціденти інформаційної безпеки // Радіоелектроніка та молодь у XXI столітті : матеріали 20-го Ювілейного Міжнар. молодіж. форуму, 19–21 квіт. 2016 р. Харків, 2016. Т. 4. С. 76–77.
  3. Глушко Я. О. Комп’ютерна криміналістика як частина реагування на інціденти інформаційної безпеки. Радіоелектроніка та молодь у XXI
    столітті : матеріали 20-го Ювілейного Міжнар. молодіж. форуму, 19–21 квіт. 2016 р. Харків, 2016. Т. 4. С. 76–77.
  4. Андронов В. А., Калугін В. Д., Лєвтєров О. А., Тютюник В. В. Науково-технічні основи синтезу системи моніторингу надзвичайних
    ситуацій різного характеру за основними характеристиками технічних засобів реєстрації факторів небезпек // Прикладная радиоэлектроника. 2016. Т. 15, №4. C. 327–333.
  5. Андронов В. А., Калугін В. Д., Лєвтєров О. А.,Тютюник В. В. Науковотехнічні основи синтезу системи моніторингу надзвичайних ситуацій різного характеру за основними характеристиками технічних засобів реєстрації факторів небезпек. Прикладная радиоэлектроника. 2016. Т. 15, №4. C. 327–333.
  6. Науково-технічні основи синтезу системи моніторингу надзвичайних ситуацій різного характеру за основними характеристиками технічних
    засобів реєстрації факторів небезпек / В. А. Андронов та ін. // Прикладная радиоэлектроника. 2016. Т. 15, №4. C. 327–333.

Офіційні матеріали:

  1. Господарський кодекс України : чинне законодавство зі змінами та доп. станом на 11 черв. 2018 р. (відповідає офіц. текстові). Київ : Центр учбової літератури, 2018. 152 с.
  2. Про затвердження Вимог до оформлення дисертації : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.01.2017 р. № 40// Офіційний вісник України. 2017. № 20. С. 136–141.
  3. Про затвердження Вимог до оформлення дисертації : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.01.2017 р. № 40. Офіційний вісник України. 2017. № 20. С. 136–141.
  4. Конституція України : Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР: станом на 01.01.2020 / ВР України // ЛІГА: ЗАКОН. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z960254K.html (дата звернення: 17.12.2023).

Неопубліковані документи:

  1. Кузьмінов Б. П. Хімічна небезпека у сучасному поліграфічному виробництві як гігієнічна проблема : дис. … д-ра мед. наук : 14.02.01.
    Львів, 2006. 373 с
  2. Солодовніков А. С. Інформаційна технологія синтезу програмної архітектури на основі графової моделі : автореф. дис. … канд. техн. наук : 05.13.06. Харків, 2017. 22 с.
  3. Новітні концепція та метод побудови високочутливої нанотехнологічної сенсорної системи контролю та функціональної
    діагностики біооб’єктів : звіт про НДР (заключ.) / кер. М. М. Рожицький. Харків : ХНУРЕ, 2012. 340 с.

Електроні ресурси:

  1. Міністерство освіти і науки України : вебсайт. URL: https://mon.gov.ua/ (дата звернення: 10.01.2024).
  2. Про схвалення Концепції єдиної інформаційно-комунікаційної платформи : рішення НКРЗІ від 24 січ. 2013 р. № 34. URL:
    http://document.ua/pro-shvalennja-koncepciyi-edinoyi-informaciinokomunikaciino-doc130432.html (дата звернення: 05.12.2022).
  3. Дистанційний курс «Тестування та діагностика комп’ютерних систем та мереж» / упоряд. Шкіль О. С. Харків, 2010. URL: http://openarchive.nure.ua/handle/123456789/2810 (дата звернення:
    10.03.2016).

Таким чином, ДСТУ 8302:2015 — ключовий український норматив, що уніфікує бібліографічні посилання відповідно до ISO 690, забезпечує академічну доброчесність та відтворюваність досліджень; його застосування, полегшене менеджерами типу Grafiati, формує культуру коректного цитування, мінімізує технічні помилки й підвищує якість та довіру до наукових публікацій.

Список джерел:

  1. International Organization for Standardization. (2010). Information and documentation—Guidelines for bibliographic references and citations to information resources (ISO Standard No. 690:2010). ISO.

  2. Куц, О. А. (2021). Застосування стандарту ДСТУ 8302:2015 у наукових публікаціях. Бібліотечний вісник, 3, 24–29.

Князь Олег – творець Київської держави

Наприкінці IX століття відбулися події, які стали визначальними для формування однієї з найпотужніших держав середньовічної Східної Європи — України Русі. Центральною фігурою цього процесу став князь Олег, якого історики справедливо вважають засновником об’єднаної Київської держави. Його прихід до Києва в 882 році ознаменував не лише політичний переворот, а й початок нового етапу у розвитку східнослов’янських земель. Діяльність князя Олега стала основою для формування централізованої держави, яка згодом відіграла важливу роль у світовій історії.

Об’єднання земель

У 882 році Олег, правитель Новгорода і опікун сина Рюрика Ігоря, вирушив з дружиною на південь, захопив Київ, усунувши попередніх правителів — Аскольда і Діра. Ця подія стала точкою відліку історії Київської держави. Об’єднання Південної і Північної Русі під владою одного князя означало формування єдиної держави зі столицею в Києві, що стало передумовою її подальшої політичної стабільності та розвитку.

Адміністративні та внутрішні реформи

Утвердившись у Києві, Олег здійснив низку заходів, спрямованих на централізацію влади. Він визначив порядок стягнення данини, що дозволило контролювати фінансові ресурси та підкорені землі. Було закладено основи державного апарату: створено систему опорних пунктів влади, що забезпечувала політичну єдність і підпорядкованість регіонів центральному керівництву.

Територіальне розширення

Олег активно розширював межі держави, приєднавши до неї низку слов’янських племен (древлян, сіверян, кривичів, радимичів, словенів), а також неслов’янські народи (весь, меря, чудь). Ці дії зміцнили етнополітичну базу Русі й забезпечили її розмаїття та вплив на значних територіях Східної Європи.

Зовнішня політика і міжнародне визнання

Князь Олег виявив себе не лише як досвідчений адміністратор, а й як талановитий стратег у зовнішній політиці. Він уклав угоди з варязькими загонами, що забезпечили йому військову підтримку. Здійснення походів на Каспійське узбережжя проти Арабського халіфату засвідчило геополітичні амбіції Київської держави. Найвизначнішою зовнішньополітичною акцією стали походи на Візантію у 907 та 911 роках. Їхнім результатом стали вигідні договори з Константинополем, які закріпили торговельні та дипломатичні позиції Русі. Саме ці угоди стали свідченням міжнародного визнання нової східноєвропейської держави.

Діяльність князя Олега заклала підвалини для розквіту Київської Русі у Х–ХІ століттях. Він зумів об’єднати розрізнені східнослов’янські племена, централізувати управління, започаткувати династію Рюриковичів і вивести державу на міжнародну арену. Завдяки його зусиллям Київ став не лише адміністративним центром, а й символом єдності та сили нового державного утворення. Політична далекоглядність Олега, його військовий талант і дипломатична майстерність забезпечили Русі стабільний розвиток і визнання серед провідних держав того часу.

Список джерел 

  • Грушевський, М. (1991). Історія України-Руси: Том ІІ. Київ: Наукова думка.

  • Толочко, П. П. (2005). Давня історія України. Київ: Генеза.

  • Franklin, S., & Shepard, J. (1996). The Emergence of Rus 750–1200. London: Longman.

Чим запам’яталося 10 травня у світовій історії

Історія — це не просто дати. Це безліч дивовижних подій, досягнень і доль. 10 травня протягом століть ставалися події, які вплинули на науку, культуру, політику і навіть наше сьогодення. Пропонуємо просту і захопливу мандрівку в минуле — від часів Наполеона до запуску атомних підводних човнів.

  • 1427 — євреїв вигнали з швейцарського міста Берн. Це одна з багатьох хвиль релігійної нетерпимості у Середньовіччі.

  • 1503 — Христофор Колумб відкрив Кайманові острови під час своєї останньої подорожі.

  • 1534 — француз Жак Картьє заявив, що острів Ньюфаундленд тепер належить Франції.

  • 1760 — народився Клод Руже де Лілль — автор гімну Франції “Марсельєза”.

  • 1770 — з’явився на світ Луї Даву, один із найталановитіших воєначальників Наполеона.

  • 1774 — після смерті короля Людовіка XV престол Франції зайняв його онук — Людовік XVI.

  • 1796 — Наполеон переміг австрійську армію біля Лоді в Італії.

  • 1811 — у Великій Британії офіційно ввели в обіг паперові гроші.

  • 1844 — столицю Канади перенесли з Кінгстона до Монреаля.

  • 1848 — Головна руська рада заявила про єдність усіх українців і вимагала поділу Галичини за національним принципом.

  • 1854 — біля Індії затонуло англійське судно “Леді Нагент”, загинуло понад 400 людей.

  • 1857 — в Індії почалося повстання сипаїв проти британців.

  • 1864 — народився Леон Гомон, засновник першої кіностудії у світі — Gaumont.

  • 1865 — лідера Півдня у Громадянській війні США Джефферсона Девіса схопили при спробі втечі.

  • 1885 — у Києві народився Борис Жаданівський — активний учасник революційного руху.

  • 1902 — у Києві народився режисер Анатоль Литвак, який згодом працював у Франції та США.

  • 1909 — у Харкові народилася льотчиця Валентина Гризодубова — перша жінка, що отримала звання Героя СРСР.

  • 1913 — перший політ здійснив літак конструкції Ігоря Сікорського — С-9.

  • 1918 — отаманом Ради міністрів Української держави став Федір Лизогуб.

Лизогуб Федір Андрійович — Вікіпедія
Федір Лизогуб
  • 1923 — народився Гейдар Алієв — майбутній президент Азербайджану.

  • 1928 — народився Арнольд Рюйтель, який став президентом незалежної Естонії у 2001 році.

  • 1933 — у Берліні нацисти публічно палили книги, які не відповідали “німецькому духу”.

  • 1940 — Німеччина вторглася в Бельгію, Нідерланди та Люксембург, почавши блискавичний наступ на Заході.

  • 1940 — Вінстон Черчілль став прем’єр-міністром Великої Британії.

Вінстон Черчилль — Вікіпедія
Вінстон Черчілль
  • 1941 — німецький літак “Мессершмітт” побив рекорд швидкості — понад 1000 км/год.

  • 1946 — США почали дослідження атмосфери за допомогою трофейних німецьких ракет.

  • 1956 — у СРСР скасували плату за навчання в старших класах шкіл.

  • 1960 — американський підводний човен “Тритон” завершив перше навколосвітнє плавання під водою.

  • 1967 — СРСР розірвав дипломатичні стосунки з Ізраїлем.

  • 1972 — зняли з посади Петра Шелеста, першого секретаря КП України, через “зайву українськість”.

  • 1981 — президентом Франції став соціаліст Франсуа Міттеран.

  • 1993 — у Киргизстані ввели власну валюту — сом.

  • 1993 — на вершині Евересту одночасно перебували 40 альпіністів — рекорд!

  • 1994 — Нельсон Мандела став першим чорношкірим президентом ПАР.

  • 1997 — під час землетрусу в Ірані загинули понад тисячу людей.

  • 2006 – землетрус силою 4,7 бала за шкалою Ріхтера відбувся в Греції. Його епіцентр знаходився за 40 км на південний схід від портового міста Салоніки на півночі країни
  • 2022 –Збройні Сили України звільнили чотири населені пункти в Харківській області: Черкаські Тишки, Руські Тишки, Рубіжне та Байрак
  • 2024 – Російські війська вдруге прорвали кордон на Харківщині та розпочали наступ на Харків. Цей наступ призвів до значних руйнувань у Вовчанську, Липцях та інших прикордонних населених пунктах

Історія 10 травня — це приклад того, як багато всього може відбутися за один день у різні роки: від наукових проривів до політичних змін. Ці події — частина нашої спільної світової пам’яті, і кожна з них заслуговує на увагу. Знання минулого допомагає краще розуміти сучасність і будувати майбутнє.

Список джерел 

  1. Encyclopedia Britannica. (n.d.). Christopher Columbus. Retrieved May 10, 2025, from https://www.britannica.com/biography/Christopher-Columbus

  2. History.com Editors. (2010, February 9). Louis XVI. HISTORY. https://www.history.com/topics/france/louis-xvi

  3. National Archives. (n.d.). Napoleon Bonaparte’s campaigns. Retrieved May 10, 2025, from https://www.nationalarchives.gov.uk

  4. Government of Canada. (n.d.). Canadian Capital Cities. Retrieved May 10, 2025, from https://www.canada.ca

  5. Український інститут національної пам’яті. (2023). Видатні події української історії. https://uinp.gov.ua

  6. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). (n.d.). Book burning in Nazi Germany. Retrieved May 10, 2025, from https://en.unesco.org

  7. The Nobel Prize. (n.d.). Nelson Mandela – Biographical. Retrieved May 10, 2025, from https://www.nobelprize.org/prizes/peace/1993/mandela/biographical

  8. United States Navy. (n.d.). USS Triton (SSRN-586). Naval History and Heritage Command. Retrieved May 10, 2025, from https://www.history.navy.mil

  9. Britannica. (n.d.). Winston Churchill. Retrieved May 10, 2025, from https://www.britannica.com/biography/Winston-Churchill

  10. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. (2020). Головна руська рада: документи та свідчення. http://cdavo.gov.ua

Добірка 50 тем з правознавства для МАН на 2025-2026 навчальний рік

Мала академія наук України виступає майданчиком для реалізації дослідницького потенціалу школярів, який дозволяє не лише поглибити теоретичні знання, а й сформувати активну громадянську позицію. У цьому контексті запропоновані теми досліджень з правознавства зорієнтовані на вивчення правових аспектів життя учнівської молоді в умовах сьогодення, акцентують увагу на реальних практиках правозастосування, локальних викликах та актуальних сферах регулювання — освіта, цифрова безпека, трудові права, соціальний захист, правопорушення, волонтерство, правова допомога тощо.

Сформульовані теми відповідають критеріям науковості, проблемності, зв’язку з практикою, регіональної прив’язки та правового підґрунтя. Такий підхід сприяє мотивації учнів до активного пізнання права, формуванню у них аналітичного мислення та правової позиції.

🔹 Права дитини й захист у сучасних реаліях

  1. Реалізація права учнів на безпечне освітнє середовище в умовах локальної громади

  2. Захист персональних даних неповнолітніх у шкільних цифрових середовищах

  3. Правові аспекти забезпечення рівного доступу до освіти для дітей з числа ВПО

  4. Юридичне підґрунтя та шкільна практика протидії булінгу в онлайн-середовищі

  5. Діяльність органів опіки у захисті прав дітей із сімей групи ризику

  6. Особливості реалізації прав дітей під час повітряних тривог та евакуацій у закладах освіти

🔹 Цифрові виклики і правова обізнаність

  1. Правові механізми забезпечення цифрової безпеки підлітків у межах освітньої громади

  2. Дотримання авторського права в інтернет-активності старшокласників

  3. Юридична відповідальність за створення та поширення контенту у соціальних мережах підлітками

  4. Протидія кібербулінгу серед неповнолітніх у контексті правового регулювання

  5. Правове забезпечення захисту дітей у цифровому середовищі в Україні

  6. Вплив соціальних мереж на правову свідомість старшокласників у межах локального дослідження

🔹 Правова поведінка і культура молоді

  1. Рівень правової обізнаності старшокласників у контексті реалізації їхніх основних прав

  2. Формування правової грамотності підлітків у межах освітньої установи

  3. Аналіз адміністративної відповідальності неповнолітніх за правопорушення у шкільному середовищі

  4. Правове забезпечення участі неповнолітніх у прийнятті рішень у закладах загальної середньої освіти

  5. Юридична оцінка діяльності шкільного самоврядування як інструмента соціалізації учнів

  6. Механізми запобігання порушенням законодавства серед учнівської молоді

🔹 Громадянські й соціальні права підлітків

  1. Правове регулювання волонтерської діяльності неповнолітніх у територіальних громадах

  2. Правове регулювання участі неповнолітніх у молодіжних дорадчих органах при органах місцевого самоврядування

  3. Реалізація права на дозвілля підлітками в умовах воєнного стану

  4. Особливості правового статусу неповнолітніх у сім’ях мобілізованих громадян

  5. Правове забезпечення підтримки дітей військовослужбовців у системі освіти

  6. Доступність правдивої інформації для школярів у межах воєнного періоду

🔹 Юридичні аспекти безпеки і конфліктів

  1. Правові засади самозахисту неповнолітніх у публічному просторі

  2. Правове регулювання дій адміністрації закладів освіти в разі загроз насильства

  3. Правове забезпечення профілактики правопорушень серед підлітків у межах освітнього середовища територіальної громади

  4. Правове регулювання участі неповнолітніх у масових заходах у публічному просторі

  5. Механізми реагування на випадки домашнього насильства щодо дітей у межах громади

  6. Правові засади взаємодії підлітків з представниками правоохоронних органів

🔹 Працевлаштування і соціальні гарантії

  1. Юридичні умови працевлаштування неповнолітніх у межах регіону

  2. Мотиваційні чинники легального працевлаштування підлітків на основі соціального дослідження

  3. Порівняльний аналіз правових умов праці підлітків в Україні та країнах ЄС

  4. Правова відповідальність підлітків у сфері особистих фінансів і побутових контрактів

🔹 Соціальна нерівність і правовий захист

  1. Дискримінація учнів за соціальним статусом у закладах загальної середньої освіти

  2. Реалізація принципу гендерної рівності в освітньому середовищі на прикладі конкретного закладу

  3. Забезпечення прав дітей з інвалідністю в умовах освітнього закладу

  4. Правові аспекти протидії мові ворожнечі в учнівському середовищі

  5. Аналіз доступності медичних послуг для підлітків у межах місцевої громади

🔹 Актуальні виклики воєнного часу

  1. Правові механізми захисту прав дітей в умовах дії воєнного стану

  2. Соціально-правова адаптація дітей-переселенців у шкільному середовищі

  3. Правовий аналіз становища дітей на прифронтових територіях України

  4. Державне забезпечення прав дітей, які втратили батьків внаслідок війни

🔹 Право через гру, мистецтво, медіа

  1. Правові образи у візуальних медіа для дітей як інструмент формування правосвідомості

  2. Гейміфікація правової освіти підлітків у шкільному середовищі

  3. Межі свободи самовираження в онлайн-гуморі крізь призму українського законодавства

  4. Соціально-правова проблематика в українському музичному мистецтві

🔹 Міжнародне право і молодь

  1. Відображення міжнародно-правових стандартів у захисті прав дитини в українському законодавстві

  2. Аналіз рішень Європейського суду з прав людини щодо неповнолітніх у справах проти України

  3. Порівняння правових підходів до забезпечення права на освіту в Україні та країнах Європейського Союзу

Розробка актуальних тем учнівських науково-дослідницьких робіт з правознавства в межах Малої академії наук є важливим кроком у напрямку розвитку правової обізнаності та формування громадянської ідентичності молоді. Запропоновані теми охоплюють широкий спектр правових проблем, що безпосередньо стосуються життя підлітків в Україні, зокрема в контексті воєнного стану, цифрових викликів, освітнього процесу, трудових відносин і безпеки.

Тематика робіт зорієнтована на забезпечення балансу між теоретичним аналізом правових норм та практичним вивченням їх реалізації на місцевому рівні. Вона дозволяє залучити учнів до дослідження конкретних ситуацій у своєму середовищі, сприяє формуванню соціальної відповідальності, здатності до критичного мислення та дії у правовому полі.

Таким чином, системна робота над цими темами може стати не лише інтелектуальним викликом для школярів, а й реальним внеском у формування правової держави та розбудову громадянського суспільства в Україні.

Вебінар: “Як сформувати в учнів просторові уявлення та уміння на уроках історії”

Актуальність

У Концепції Нової української школи просторові компетентності визначені як одна з ключових складових історичної та громадянської освітньої галузі. Вони дозволяють учням не лише орієнтуватися в історичних подіях, а й розуміти їх географічний контекст, локалізувати явища у просторі та часі, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями в різних регіонах.
Робота з картами, просторовими моделями, ментальними картами і візуалізацією подій формує у школярів уміння читати й інтерпретувати джерела, будувати власні уявлення про простір та мислити системно. Тому вміння вчителя історії ефективно формувати просторові уявлення є вкрай важливим у світлі вимог НУШ.

Мета

Надати вчителям історії дієві методичні інструменти для формування просторових уявлень та умінь учнів засобами інтерактивних карт, графіки, історичної візуалізації та діяльнісних методів навчання.

Завдання вебінару:

  • пояснити суть просторових компетентностей у контексті освітніх стандартів та навчальних програм;

  • представити приклади інтеграції просторових умінь у навчальні теми шкільного курсу історії (5–9 класи);

  • ознайомити з методами роботи з історичними картами, ментальними схемами, часово-просторовими лініями;

  • показати шляхи формування просторової грамотності через групову та індивідуальну діяльність;

  • дати методичні поради для оцінювання рівня сформованості просторових умінь учнів.

Очікувані результати:

  • розуміння педагогами сутності та значення просторових умінь в історичній освіті;

  • набуття практичних навичок використання інструментів для формування просторових уявлень;

  • підвищення якості викладання історії шляхом упровадження новітніх методів візуалізації;

  • мотивація учнів до глибшого засвоєння навчального матеріалу через розуміння просторових зв’язків.

Цільова аудиторія:

Учителі історії та громадянської освіти, методисти, педагоги, які зацікавлені в оновленні змісту й форм подання матеріалу відповідно до вимог НУШ та сучасних освітніх підходів.

📅 Вебінар відбудеться 5 липня о 14:00.
🎓 Запрошуємо педагогів долучитися до практичного вебінару «Як сформувати в учнів просторові уявлення та уміння на уроках історії», щоб оновити свої педагогічні інструменти, активізувати навчання учнів і відповідати викликам сучасної освіти.

👉 Реєстрація обов’язкова. Чекаємо вас онлайн!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Цікаві події 9 травня: від Колумба до Євробачення

9 травня — день, що зберігає у собі багато важливих подій з історії людства. Цього дня народжувалися відомі діячі, починалися подорожі, відбувалися наукові прориви, перемоги й трагедії. Пропонуємо ознайомитись з ключовими подіями 9 травня від XVI століття до 2024 року.

1502 — Христофор Колумб відплив у свою четверту, останню експедицію до Америки з міста Кадіс. Він прагнув відкрити нові багатства, хоча ця подорож виявилась найскладнішою.

Христофор Колумб -
Христофор Колумб

1821 — на острові Святої Єлени поховали французького імператора Наполеона Бонапарта.

1832 — семіноли — одне з індіанських племен у США — підписали угоду про продаж своїх земель і переселення за Міссісіпі.

1837 — народився Адам Опель, засновник німецького автоконцерну Opel.

1846 — американці перемогли мексиканців у битві біля Ресака-де-ла-Пальма (Техас).

1873 — народився Говард Картер — британський археолог, який відкрив гробницю Тутанхамона.

1883 — на світ з’явився іспанський філософ-ідеаліст Хосе Ортега-і-Гассет.

1890 — народився Кирило Осьмак — український політик, учасник Центральної Ради і президент Української головної визвольної ради.

1901 — в Австралії відбулось перше засідання національного парламенту.

1913 — Ігор Сікорський здійснив перший політ гідроплана С-10.

1918 — радянська влада оголосила боротьбу з селянами, які приховують хліб — початок “воєнного комунізму”.

1922 — у Радянській Росії під домашній арешт узяли патріарха Тихона.

1924 — народився Булат Окуджава — бард, поет, прозаїк і один із засновників жанру авторської пісні.

1926 — американці Флойд Беннетт і Річард Берд вперше пролетіли над Північним полюсом.

1927 — парламент Австралії переїхав до нової столиці — Канберри.

1936 — народився Юрій Іллєнко — видатний український кінорежисер.

1936 — Італія приєднала Ефіопію за рішенням Муссоліні.

1944 — війська 4-го Українського фронту звільнили Севастополь.

1946 — останнім королем Італії став Умберто II, який правив лише 33 дні.

1950 — створено Європейське об’єднання вугілля і сталі — перший крок до Європейського Союзу.

1955 — Федеративна Республіка Німеччини приєдналась до НАТО.

1960 — у США з’явилися перші в світі протизаплідні таблетки.

1965 — 9 травня вперше стало офіційним святом у СРСР — Днем перемоги. Відбувся перший парад на честь 20-річчя перемоги.

1967 — боксер Мохаммед Алі втратив титул через відмову служити в армії США.

1972 — ізраїльський спецназ звільнив заручників у Тель-Авіві, серед яких був майбутній прем’єр Беньямін Нетаньягу.

1976 — в ув’язненні померла Ульріка Майнгоф — лідерка німецької радикальної організації РАФ.

1978 — загинув Альдо Моро — колишній прем’єр Італії, убитий терористами з “Червоних бригад”.

1981 — у Києві відкрили Музей Другої світової війни.

1998 — на “Євробаченні” перемогла представниця Ізраїлю Дана Інтернешнл — перша трансгендерна співачка-переможниця.

2002 — у Дагестані під час святкувань 9 травня стався теракт: 43 загиблих і 150 поранених.

2003 — на Запорізькому автозаводі зібрали перші автомобілі марок Opel: Corsa, Astra та Vectra.

2003 — в ДР Конго сталася авіатрагедія з українським Іл-76: з літака випало понад 120 осіб.

2004 — теракт на стадіоні в Грозному — загинуло понад 30 людей, зокрема проросійський президент Чечні Ахмад Кадиров.

9 травня — це день, наповнений подіями світового масштабу. Історія цього дня — яскраве нагадування про досягнення, виклики та зміни, які формували сучасний світ.

А також 9 травня ми відзначаємо День Європи.

Список джерел:

  1. Encyclopedia Britannica. (n.d.). Christopher Columbus. Retrieved May 9, 2024, from https://www.britannica.com/biography/Christopher-Columbus

  2. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). (n.d.). Howard Carter and the discovery of Tutankhamun’s tomb. Retrieved May 9, 2024, from https://en.unesco.org/news/howard-carter

  3. European Union. (n.d.). The history of the European Union. Retrieved May 9, 2024, from https://european-union.europa.eu/principles-countries-history/history-eu_en

  4. BBC News. (2004, May 9). Chechnya blast kills pro-Moscow leader. Retrieved from http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/3704733.stm

  5. Deutsche Welle. (2020, May 9). Germany and the legacy of May 9, 1945. Retrieved from https://www.dw.com/en/germany-and-the-legacy-of-may-9-1945/a-53386470

  6. History.com Editors. (2023, November 3). First birth control pill approved. HISTORY. Retrieved from https://www.history.com/this-day-in-history/the-pill-is-approved

  7. Eurovision Song Contest. (n.d.). Eurovision 1998 results. Retrieved May 9, 2024, from https://eurovision.tv/event/birmingham-1998

  8. United States Holocaust Memorial Museum. (n.d.). End of World War II in Europe. Retrieved May 9, 2024, from https://encyclopedia.ushmm.org/content/en/article/end-of-world-war-ii-in-europe

  9. National Museum of the History of Ukraine in the Second World War. (n.d.). Про музей. Retrieved May 9, 2024, from https://www.warmuseum.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=20&Itemid=54

  10. Радіо Свобода. (2003, May 9). Трагедія з літаком Іл-76 у Конго. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/900685.html

З Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Сьогодні, 8 травня, ми разом із усім демократичним світом вшановуємо День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Ми згадуємо мільйони загиблих, нескорених, тих, хто виборював свободу для наступних поколінь.

Ця дата має особливе значення для України. Адже наша держава пережила не лише жахи тієї війни, але й нині стоїть на передовій боротьби за цінності свободи, людяності та миру. Пам’ятаючи минуле, ми формуємо гідне майбутнє, де правда, справедливість і повага до людського життя є незаперечними принципами.

У цей день схиляємо голови перед тими, хто поліг на фронтах, у концтаборах, під час бомбардувань та окупації. Ми вдячні кожному, хто наближав перемогу – на передовій, у тилу, у кожному куточку, де боролися за життя.

Нехай пам’ять про ці події буде джерелом сили, а наша спільна праця – даниною вдячності тим, хто віддав своє життя за мир. Нехай у нашій роботі, як і в щоденних вчинках, завжди буде місце людяності, співчуттю та відповідальності перед історією.

Меч, хрест і вітрила: як Аскольд вивів Київ на арену великої політики

Ім’я Аскольда зринає на сторінках «Повісті минулих літ» наче сполох – яскраве, але коротке. Цьому князеві випало правити Києвом у другій половині IX ст., коли Русь лише починала окреслювати власні кордони, а київські гради ще змагалися за першість. Саме за Аскольда місто на Дніпрі вперше голосно заявило про себе на міжнародній арені: мечем – проти сусідніх племен, вітрилами – під мурами Константинополя, і… хрестом – біля княжого терема.

«Домашня робота» князя: зміцнення влади в серці Русі

Частина літописців називає Аскольда нащадком легендарного Кия. Чи було це прямим успадкуванням крові, чи радше політичним міфом, – не так уже й важливо; головне, що князь грамотно використав цей «бренд», аби підняти авторитет Києва серед інших слов’янських міст. У союзі з дружиною Аскольд приборкав древлян і частину сіверян, а також силою чи дипломатією намагався втягнути у свою орбіту войовничих уличів. Кожне таке підпорядкування означало додаткову данину, війська й людський ресурс – те, без чого неможливо було мріяти про заморські походи. Набираючи політичної ваги, князь перетворював Київ на осередок «південного проєкту» Русі. Саме звідси починали стелитися торгові шляхи на Волзький та Чорноморський маршрути, а княжа резиденція дедалі більше нагадувала двір європейського володаря, ніж племінну ставку.

Чорноморські хвилі й тіні Візантії: зовнішня політика

Легенда мовить, що руські човни зʼявилися в Мармуровому морі настільки раптово, що перелякані містяни молилися святій Богородиці про спасіння. Якою б не була реальна шкода для столиці імперії, головний підсумок очевидний: Візантія була змушена укласти перший відомий договір із Руссю. Такий акт фактично легітимізував Київ у колі великих держав, забезпечивши вигідні торгові пільги та дипломатичне визнання. Не всі дружинники підтримали крок князя, однак прийняття християнства стало далекоглядним ходом. По‑перше, воно спрощувало контакт із Константинополем, де політика й релігія були нероздільні. По‑друге, – створювало прецедент культурної переорієнтації Русі: від племінного язичництва до спільноти, включеної у християнський світ. Після 860 р. літописи згадують ще кілька походів на Візантію, менш успішних військово, та значущих політично: імперія навчилася рахуватися з новим сусідом, а русичі діставали привілеї в обмін на мир або союзництво.

Відлига перед бурею: останні роки правління

Попри успіхи, влада Аскольда трималася не лише на мечах, а й на крихких домовленостях родової знаті. У 882 р. зі півночі прийшов новгородський князь Олег. Підступом (так згадує літопис) він убив Аскольда біля воріт Києва, самого себе проголосивши «князем киян» і додавши до титулу словосполучення «…і всієї Русі». Разом із життям князя завершилася й «княжа доба однієї столиці» – почалося об’єднання південних і північних земель під одним скіпетром.

Три десятиліття правління Аскольда – це коротка, але яскрава сторінка, коли Київ з міста‑укріплення перетворився на геополітичного гравця.

Князь:

1. Зміцнив внутрішній простір Руської землі, об’єднавши довкола Києва низку племен і засвідчивши політичну спадкоємність легендарного Кия.
2. Сміливо вийшов у «великий світ», здійснивши перший гучний морський рейд проти Візантії та домігшись офіційного визнання Русі.
3. Заклав духовне підґрунтя майбутнього хрещення Русі, прийнявши християнство й відкривши ворота для культурних трансферів із Константинополя.

Хоч Олег і перекреслив його особисту владу, політичний капітал, зібраний Аскольдом, нікуди не зник: він став базою для наступного стрибка Русі в X ст. Історія ж лишає нам урок: харизма та відвага можуть змінити статус‑кво, але лише той, хто підкріпить їх системними реформами і стабільними союзами, витримає випробування часом.

Короткі тези про усіх князів на НМТ з історії України читай тут.

Список джерел:

  1. Власов, В. С. (2020). Історія України: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Літера.
  2. Смолій, В. А. (Ред.). (2022). Історія України: академічний курс у 2-х томах. Том 1: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття. Київ: Наукова думка.

Орієнтовні напрями науково‑дослідницьких робіт у секції «Всесвітня історія» в МАН

У сучасній історіографії спостерігається постійне розширення проблемного поля та інструментарію досліджень. Це зумовлено як методологічними інноваціями (інтердисциплінарність, цифрова гуманітаристика), так і запитами суспільства на комплексне осмислення минулого. Подаючи нижче перелік із девʼятнадцяти орієнтовних напрямів, секція «Всесвітня історія» спрямовує молодих дослідників на опрацювання найактуальніших тем, що віддзеркалюють глобальні виклики XX–XXI ст. Кожен напрям є окремим аналітичним «вікном» у світ історії, а водночас — невід’ємною ланкою цілісного дослідницького горизонту. Нижче подано стислу характеристику та наукове обґрунтування кожного з них.

1. Світові конфлікти та їх локальні виміри

Дослідження воєн і криз від Перших світових до сучасних «гібридних» конфліктів дозволяє окреслити трансформації міжнародної системи безпеки, а також порівняти макрорівень (геополітику) з повсякденними досвідами локальних спільнот. Аналіз регіональних реакцій на глобальні воєнні потрясіння дає змогу оцінити асиметрію впливів та шляхи постконфліктної реконструкції.

2. Історико‑культурні взаємовпливи і взаємодії

Цей напрям концентрується на міжцивілізаційних обмінах — як добровільних (торгівля, дипломатія, переклади), так і асиметричних (колоніалізм, культурна гегемонія). Вивчення циркуляції ідей та артефактів сприяє розумінню механізмів культурної гібридизації та формуванню транснаціональних ідентичностей.

3. Глобальний простір і локальні культури

Феномен «глокалізації» показує, як глобальні процеси (транснаціональні корпорації, медіапростір, міграції) переозначують локальні соціокультурні практики. Дослідження дозволяє відстежити, чому одні спільноти опираються стандартизації, а інші — інтегрують світові тренди, зберігаючи культурну специфіку.

4. Історія ідей та уявлень

Від історії ментальностей Анналів до інтелектуальної історії Кембриджської школи — напрям фокусується на зміні парадигм (раціоналізм, романтизм, постмодернізм), політичних і релігійних уявленнях, які формують поведінкові та інституційні моделі.

5. Історія повсякденності

Дослідження буденного досвіду неполітичних акторів (жінок, робітників, дітей) розкриває «мовчазні» голоси минулого. Через щоденники, бухгалтерські книги й матеріальну культуру історики реконструюють «малу історію», що доповнює макронаративи.

6. Деколонізація та переосмислення колоніальної спадщини

Постколоніальні студії ставлять питання влади, раси й культурної асиміляції. Аналіз деколонізаційних процесів допомагає зрозуміти, як модерні нації формують нові ідентичності, вибудовуючи власні канони пам’яті та переінтерпретуючи колоніальне минуле.

7. Імперіалізм та націоналізм

Напрям відслідковує взаємодію імперських проектів (Британська, Османська, Російська імперії) з рухами національного самовизначення. Дослідження сприяє виявленню типових моделей інтеграції, асиміляції та опору, а також сучасних проявів неоімперських амбіцій.

8. Історія ідеологій та політичних культур

Йдеться про еволюцію лібералізму, соціалізму, фашизму, консерватизму та інших течій. Аналіз показує, як ідеології формують інститути та масову політичну поведінку; дозволяє простежити цикли радикалізації та демократизації.

9. Історія соціальних рухів

Від робітничих страйків XIX ст. до рухів #MeToo і Fridays for Future — дослідники вивчають механізми мобілізації, мережеві структури, роль харизматичного лідерства та вплив нових медіа на протестну динаміку.

10. Соціокультурні ландшафти

Поняття охоплює матеріальне (урбаністика, архітектура) й нематеріальне середовище (ритуали, пам’ятники). Мета — показати, як просторові практики формують колективні ідентичності та відображають соціальну стратифікацію.

11. Візуальні студії: історичний вимір

Кіно, фотографія, комікси та інші візуальні джерела стають повноправними історичними текстами. Їх аналіз дозволяє реконструювати візуальні режими влади, пропаганди та опору, а також емпірично верифікувати наративи.

12. Публічна і медійна історія

Застосування історичного знання у просторі масової комунікації (музеї, подкасти, вікіпедія). Дослідники аналізують механізми популяризації, політику пам’яті та створення історичних міфів.

13. Екологічна історія

Фокусується на взаємодії людства з природним середовищем: антропогенна зміна клімату, історія катастроф (Чорнобиль), довготривалі цикли землекористування. Розкриває причинно‑наслідкові зв’язки між екосистемами та соціально‑економічними трансформаціями.

14. Історія маніпулятивної пропаганди

Напрям вивчає еволюцію інформаційних стратегій — від імперських бюлетенів до сучасних соціальних мереж. Критичний аналіз пропаганди допомагає демістифікувати технології впливу та оцінити їх ефективність.

15. Історико‑біографічні студії

Нові біографічні підходи (мікроісторія, prosopography) виходять за межі «великої людини», досліджують мережеві зв’язки, побут та емоції історичних акторів, збагачуючи соціально‑культурні реконструкції.

16. Геополітичні союзи та міждержавні відносини в історії

Від Вестфальської системи до НАТО та БРІКС — дослідження міжнародних альянсів проливає світло на механізми коаліцій, баланс сил, економічні й безпекові імперативи.

17. Економічна історія

Охоплює еволюцію господарських систем, фінансових інститутів, глобальних ланцюгів доданої вартості. Аналіз криз, індустріалізації та неоколоніальних залежностей показує, як економічні структури формують суспільні ієрархії.

18. Демографічні процеси в історії

Вивчення народжуваності, смертності, шлюбності та вікових пірамід дозволяє реконструювати довготривалі соціальні тренди (урбанізація, епідемії). Демографічні зсуви пояснюють зміни ринків праці, політики та культури.

19. Міграційні процеси в історії світу

Від Великого переселення народів до сучасної глобальної мобільності. Дослідження причин (економічні, політичні, екологічні) та наслідків міграційних хвиль розкриває динаміку мультикультуралізму, ксенофобії та транснаціональних мереж.

Висновки

Запропонований спектр напрямів демонструє, наскільки всесвітня історія стала поліфункціональною дисципліною, що інтегрує методи соціології, культурології, економіки та екології. Кожен із девʼятнадцяти пунктів:

  • Адресує ключові виклики сучасності — війни, кліматичну кризу, глобалізацію, інформаційні маніпуляції.

  • Сприяє міждисциплінарності — поєднуючи кількісні підходи (демографія, економічна історія) з якісними (візуальні та біографічні студії).

  • Наголошує на мультивекторності досвіду — поєднання глобальних процесів і локальних контекстів, «високої» політики та повсякденного життя.

Таким чином, реалізація досліджень у визначених напрямах здатна не лише збагатити історичну науку новими фактами й інтерпретаціями, а й забезпечити практичне застосування знань для розв’язання актуальних суспільних проблем — від вироблення політик пам’яті до моделювання сталого розвитку.

Читайте також про напрями секції «Історія України» в МАН

8 травня: Від Жанни д’Арк до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом

День 8 травня увійшов до історії численними подіями, які відображають боротьбу за свободу, технічний прогрес, культурні досягнення та драматичні трагедії. Від Середньовіччя до сьогодення саме цього дня укладались мирні договори, здіймалися повстання, народжувались великі лідери, відкривались нові землі й закладались символи перемоги. Пропонуємо зануритися в події, які залишили відбиток в історії людства.

  • 1360 — Франція поступилась Англії територіями Пуатьє, Кале й Аквітанії згідно з Бретіньїським договором, що завершив перший етап Столітньої війни.

  • 1429 — Жанна д’Арк очолила штурм англійських позицій та зняла облогу з міста Орлеан.

Жанна д'Арк — Википедия
Жанна д’Арк
  • 1541 — Іспанський дослідник Ернандо де Сото відкрив річку Міссісіпі, яку спочатку назвав Річкою Святого Духа.

  • 1660 — Після 11-річної громадянської війни Карл II зійшов на трон Англії.

  • 1753 — У Мексиці народився Мігель Ідальго-і-Костілья — майбутній лідер визвольного повстання проти іспанського панування.

  • 1838 — У Великій Британії оприлюднено “Народну хартію” — документ, який висвітлював прагнення пролетаріату до реформ.

  • 1842 — Поблизу Версаля сталася масштабна пожежа поїзда, загинуло 55 осіб, включаючи мандрівника Дюмон-Дюрвіля.

  • 1846 — Американські війська перемогли мексиканців у битві при Пало-Альто.

  • 1861 — Почався траурний шлях перепоховання Тараса Шевченка з Петербурга до Канева.

  • 1874 — У Франції народилася Інеса Арманд — більшовичка і близька соратниця Леніна.

  • 1884 — Народився Гаррі Трумен, 33-й президент США, автор “доктрини стримування комунізму”.

  • 1886 — У продаж надійшов перший напій “Кока-кола”, створений як лікувальний засіб.

перший напій “Кока-кола”
  • 1895 — Китай поступився Тайванем Японії.

  • 1900 — У Гальвестоні (Техас) ураган і повінь призвели до загибелі близько 6 тисяч людей.

  • 1902 — Виверження вулкану Пеле знищило місто Сен-П’єр, загинуло понад 30 тисяч осіб.

  • 1903 — У Франції народився актор-комік Фернандель.

  • 1906 — З’явився на світ Роберто Росселліні — видатний режисер італійського неореалізму.

  • 1911 — Народився блюзовий гітарист Роберт Джонсон, легенда американської музики.

  • 1914 — У Голлівуді засновано кіностудію “Парамаунт Пікчерз”.

  • 1916 — З’явився на світ Жоао Авеланж — президент ФІФА в 1974–1998 рр.

  • 1918 — Курултай у Сімферополі відновив роботу за підтримки німців.

  • 1919 — Отаман Микола Григор’єв підняв антирадянське повстання.

  • 1923 — Британія висунула СРСР “Ультиматум Керзона”.

  • 1933 — Махатма Ганді розпочав голодування проти британського режиму.

  • 1940 — Вермахт, маскуючись під нідерландські війська, розпочав наступ у Нідерландах.

  • 1942 — Наймасовіше морське рятування: з “Лексінгтона” евакуйовано 2735 людей.

  • 1945 — У Карлсхорсті підписано Акт капітуляції нацистської Німеччини у Другій світовій.

  • 1947 — Франція залишила Міжнародний валютний фонд.

  • 1949 — У Бонні ухвалено конституцію ФРН.

  • 1950 — Відкрито меморіал загиблим воїнам у Трептов-парку (Берлін).

  • 1951 — Іван Драч уперше опублікував свій вірш.

Драч Іван Федорович — Енциклопедія Сучасної України
Іван Драч
  • 1954 — Створено Азійську футбольну федерацію.

  • 1960 — Куба й СРСР встановили дипломатичні відносини.

  • 1962 — У Лондоні скасовано тролейбуси.

  • 1965 — 8 березня оголошено вихідним днем у СРСР.

  • 1965 — Статус “місто-герой” отримали шість міст, зокрема Київ та Севастополь.

  • 1970 — Вийшов альбом “Let It Be” легендарних The Beatles.

  • 1982 — У Києві відкрито монумент на честь міста-героя.

  • 1982 — Під час гонки загинув автогонщик Жиль Вільньов.

  • 1984 — СРСР вирішив бойкотувати Олімпіаду в Лос-Анджелесі.

  • 1988 — Франсуа Міттеран переобраний президентом Франції.

  • 1989 — У Польщі надруковано перший номер “Газети виборчої”.

  • 1994 — Азербайджан приєднався до перемир’я в Нагірному Карабасі.

  • 1996 — У ПАР ухвалено нову конституцію з рівними правами для всіх рас.

  • 2000 — У Львові після нападу помер композитор Ігор Білозір — це викликало протести.

  • 2022 — Україна вшановує День пам’яті та примирення в умовах повномасштабного вторгнення росії.

  • 2023 — Верховна Рада України вперше офіційно ухвалила 8 травня як День памʼяті та перемоги над нацизмом.

  • 2024 — По всій Україні відбулися жалобні церемонії, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні та захисників, що боронять незалежність нині. Символом памʼяті став червоний мак.

8 травня є важливою віхою в історичній пам’яті багатьох країн. Це день перемог і трагедій, героїчних постатей і великих змін. В Україні його особливе значення полягає у вшануванні героїв минулого й сучасності, у символічному поєднанні скорботи за жертвами війни та гордості за здобуту перемогу. Через століття події цього дня формують наше розуміння свободи, гідності та національної пам’яті.

Список джерел:

  1. BBC News Україна. (2023, травень 8). Що таке День пам’яті та примирення і чому його святкують 8 травня? https://www.bbc.com/ukrainian/features-65519210

  2. Історична правда. (n.d.). 8 травня в історії: капітуляція Німеччини та червоний мак пам’яті. https://www.istpravda.com.ua/dates/2021/05/8/159570/

  3. Радіо Свобода. (2023, травень 8). Україна вперше офіційно відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом. https://www.radiosvoboda.org/a/news-den-pam-yati-i-peremohy/32401929.html

  4. Укрінформ. (2024, травень 8). Пам’ять і перемога: як в Україні відзначають 8 травня. https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3715061

  5. АрміяInform. (2023, травень 9). Історія Дня Європи та нове значення 8 травня для України. https://armyinform.com.ua/2023/05/09/

  6. Суспільне новини. (2023, травень 8). 8 травня: події, факти, символіка. https://suspilne.media/387029

  7. Енциклопедія історії України. (n.d.). Тарас Шевченко: перевезення тіла до Канева. https://www.historyua.com/article/153-shevchenko-1861

  8. DW Українською. (2022, травень 8). 8 травня – як день пам’яті вшановується в Європі та в Україні. https://www.dw.com/uk/8-травня-день-памяті/a-61730352

Вебінар: “Як сформувати в учнів хронологічні уявлення та уміння”

Актуальність
Хронологічна компетентність — одна з ключових складових предметної історичної компетентності, передбаченої Державним стандартом базової середньої освіти. Вона охоплює не лише знання дат, а й уміння встановлювати послідовність подій, співвідносити історичні явища з епохами, розуміти тривалість і динаміку змін.
Сформовані хронологічні уявлення допомагають учням краще орієнтуватися в історичному часі, розуміти причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати судження та уникати типових хронологічних помилок.
На практиці ж учителі стикаються з труднощами: формалізм у подачі дат, недостатній рівень осмислення історичної послідовності подій, відсутність методичних інструментів. Саме тому виникає потреба у сучасних, доступних та ефективних стратегіях формування хронологічного мислення.

Мета
Ознайомити учасників з методичними підходами до формування хронологічних умінь учнів, представити ефективні інструменти, прийоми й вправи для розвитку хронологічної компетентності у шкільному курсі історії.

Завдання вебінару:

  • з’ясувати поняття «хронологічні уявлення» та їх роль у формуванні історичної компетентності;

  • показати методи та прийоми, що сприяють розвитку в учнів умінь визначати послідовність, синхронізувати події, використовувати шкалу часу;

  • представити вправи для роботи з історичною картою, стрічкою часу, діаграмами та візуалізацією подій;

  • навчити створювати завдання на хронологічну логіку (наприклад, «історичний монтаж», «історична розгортка», «хронологічна петля»);

  • розглянути приклади оцінювання рівня сформованості хронологічних умінь.

Очікувані результати:

  • розуміння значення хронологічної компетентності в історичній освіті;

  • опанування педагогами практичних інструментів для формування та діагностики хронологічних умінь;

  • підвищення здатності конструювати завдання, спрямовані на розвиток хронологічного мислення;

  • підготовленість до ефективної реалізації вимог Державного стандарту в освітньому процесі;

  • зростання зацікавленості учнів в історичному навчанні через ігрові та візуальні практики.

Цільова аудиторія
Учителі історії, інтегрованих курсів, методисти, автори освітніх матеріалів, а також усі, хто прагне підвищити ефективність викладання історії в умовах Нової української школи.

📅 Вебінар відбудеться 28 червня о 14:00.
Запрошуємо освітян приєднатися до практичного вебінару «Як сформувати в учнів хронологічні уявлення та уміння», щоб отримати ефективні методичні рішення, які зроблять навчання історії логічним, вмотивованим і послідовним.

👉 Реєстрація обов’язкова. Чекаємо вас онлайн! ⏳📚

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Виховна година до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Тип матеріалу: методичний супровід до проведення виховної години (конспект, презентація)
Цільова аудиторія: учні 7–11 класів
Тривалість заняття: 40–45 хвилин
Форма проведення: інформаційно-дискусійна виховна година з елементами інтерактиву, творчої діяльності та рефлексії

Мета методичного матеріалу:

  • Ознайомити учнів з історичними подіями, пов’язаними з завершенням Другої світової війни.

  • Розкрити причини, чому Україна відзначає День пам’яті саме 8 травня, у контексті європейської історичної традиції.

  • Формувати в учнів критичне ставлення до спроб маніпулювання історією та ідеологічного використання пам’яті про війну.

  • Виховувати громадянську свідомість, співчуття, прагнення зберігати та цінувати мир.

Структура методичного матеріалу:

  1. Вступна частина:
    Включає короткий вступ для вчителя, який пояснює мету уроку, підводить учнів до теми та створює емоційний настрій.

  2. Актуалізація знань:
    Пропонуються запитання для обговорення у класі, що стимулюють учнів до роздумів і залучення до діалогу.

  3. Інформаційний блок:
    Розроблений у формі інтерактивної презентації з коментарями для вчителя. Висвітлюються такі теми:

    • Історія встановлення дати 8 травня

    • Український контекст війни: окупація, остарбайтери, Голокост

    • Вигнання нацистів і наслідки радянської політики

    • Символ червоного маку

    • Актуальні паралелі — війна в Україні та ідеологія рашизму

  4. Обговорення:
    Запропоновані запитання до дискусії, що сприяють критичному мисленню й особистісному осмисленню теми.

  5. Практичне завдання:
    Виготовлення червоного маку як символу пам’яті або створення послання миру.

  6. Урочиста частина:
    Проведення хвилини мовчання з акцентом на героїзм захисників України сьогодні.

  7. Підсумок та рефлексія:
    Запитання для самоаналізу, роздуми про те, що означає мир у сучасному світі.

  8. Домашнє творче завдання:
    Створення мініплакату або листівки під гаслом «Пам’ятай заради миру».

Методичні особливості:

  • Матеріал адаптовано до вікових особливостей підлітків.

  • Передбачено зміну активностей: слухання, перегляд, дискусія, творче завдання.

  • Забезпечено міжпредметні зв’язки (історія, громадянська освіта, мистецтво).

  • Спрямовано на формування ключових компетентностей: соціальної, громадянської, культурної, емоційно-етичної.

Комплект методичного матеріалу включає:

  • Розгорнутий план-конспект виховної години (з чітким поділом на кроки);

  • Презентацію до заняття (ілюстровані слайди з історичними поясненнями);

ЗАВАНТАЖИТИ ВИХОВНУ ГОДИНУ

Джерело натхнення

7 травня: від Юпітера Галілея до рекордів українського “Руслана”

7 травня — день, багатий на події, пов’язані з наукою, політикою, музикою та навіть авіацією. Давайте дізнаємось, що саме сталося цього дня у різні роки.

973 — помер Оттон І Великий, німецький король і перший імператор Священної Римської імперії. Після його смерті трон перейшов до сина — Оттона ІІ Рудого.

1530 — народився Людовік І Бурбон-Конде, французький принц, який очолив протестантів-гугенотів. Він брав участь у релігійних війнах і загинув у бою.

1610 — Галілео Галілей відкрив три супутники Юпітера: Іо, Європу та Ганімед.

Галилей, Галилео — Википедия
Галілео Галілей

1663 — у Лондоні відкрився Королівський театр на Друрі-Лейн. Через шість років він згорів, але був відбудований і діє досі.

1711 — на світ з’явився Девід Юм, шотландський філософ і історик. У 2011 році йому виповнилося б 300 років.

1774 — народився Френсіс Бофорт, автор 12-бальної шкали вітру, яку досі використовують у метеорології.

1785 — француз Бланшар і американець Джеффріс уперше перелетіли Ла-Манш на повітряній кулі.

1795 — у Парижі стратили Антуана Фук’є-Тенвіля, який під час революції відправив на гільйотину тисячі людей.

1800 — народився Нікколо Піччінні — італійський композитор, суперник реформатора Глюка в опері.

1832 — Греція стала незалежним королівством.

1833 — народився Йоганн Брамс, німецький композитор і диригент.

1840 — цього дня народився український драматург Марко Кропивницький.

Кропивницький Марко Лукич — Вікіпедія
Марко Кропивницький

1861 — народився індійський письменник Рабіндранат Тагор, автор гімнів Індії та Бангладеш, лауреат Нобелівської премії з літератури. Також цього дня штат Теннессі вирішив вийти зі складу США.

1887 — американець Томас Стівенс завершив навколосвітню подорож на велосипеді, яка тривала понад три роки.

1901 — народився американський актор Гері Купер, володар трьох “Оскарів”.

1908 — народився німецький винахідник Макс Грюндіг.

1915 — підводний човен Німеччини потопив британський лайнер “Лузітанія”, загинуло 198 осіб.

1919 — Раднарком України постановив знести пам’ятники царям. У цей же день отаман Григор’єв оголосив про боротьбу проти радянської влади, а Петлюра з польським військом увійшли до Києва.

1919 — народилася Евіта Перон, аргентинська акторка і громадська діячка.

1941 — в Дрогобичі судили членів ОУН: частину засудили до страти, іншим дали великі терміни.

1945 — підписання акту про капітуляцію Німеччини у Реймсі. Але за вимогою Сталіна це зробили ще раз у Берліні 8 травня.

1945 — генерал Шандрук наказав українським дивізіям відійти з фронту в зону британської окупації. Частина армії змогла перейти через річку Мур.

1945 — український генерал Буряченко приєднався до празького повстання проти німців.

1946 — заснована компанія “Sony” у Токіо.

1954 — США, Франція та Англія відхилили пропозицію Сталіна щодо вступу СРСР до НАТО.

1985 — розпочалась антиалкогольна кампанія в СРСР. Продаж алкоголю обмежили кількома годинами на день.

1987 — український літак “Руслан” встановив світовий рекорд дальності польоту — понад 20 000 км.

Ан-124 «Руслан» — Вікіпедія
український літак “Руслан”

1988 — в СРСР створили першу опозиційну партію “Демократичний союз”.

1994 — українець Андрій Синєпупов став першим боксером-чемпіоном світу серед професіоналів із України.

1995 — Нацбанк України випустив монету номіналом 200 тисяч карбованців.

1999 — Папа Римський Іван Павло ІІ уперше після Великої схизми відвідав православну країну — Румунію.

Багато подій 7 травня мають глобальне значення. Цей день — справжня мандрівка через віки: від імператорів і філософів до авіаторів, боксерів і політичних лідерів.

Список джерел:

  1. Вікіпедія. (n.d.). 7 травня. Вікіпедія. https://uk.wikipedia.org/wiki/7_травня

  2. Український інститут національної пам’яті. (n.d.). Календар історичних подій. https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny

  3. Радіо Свобода. (2023, May 7). Що сталося 7 травня: головні історичні події цього дня. https://www.radiosvoboda.org/

  4. Suspilne Media. (2024, May 7). Історичні події 7 травня: що важливо знати сьогодні. https://suspilne.media/archive/2024/5/7/

  5. УНІАН. (2023, May 7). 7 травня в історії: день народження Чайковського та капітуляція нацистської Німеччини. https://www.unian.ua/society

  6. BBC News Україна. (2022, May 7). Як підписували акт капітуляції Німеччини: історія 7 травня. https://www.bbc.com/ukrainian/features-61369521

  7. Історична правда. (2011, 7 травня). 7 травня в історії. https://www.istpravda.com.ua/dates/2011/05/7/37985/

Як слов’яни створили Україну Русь: від племен до держави

Дуже давно, ще задовго до появи міст і кордонів, територією сучасної України розселялися слов’яни. Вони жили племенами, а іноді об’єднувалися у більші спілки — племінні союзи. Це була форма дружби й захисту, коли кілька родів разом боронили свої землі й мали спільного ватажка.

За стародавнім літописом «Повість минулих літ», на наших землях мешкало сім великих племінних об’єднань:

  • Поляни — жили біля середньої течії Дніпра (там, де нині Київ).

  • Волиняни (дуліби, бужани) — оселилися біля річки Західний Буг.

  • Древляни — мешкали біля Прип’яті та її приток.

  • Сіверяни — заселяли береги річки Десна.

  • Тиверці — проживали між річками Дністер і Прут.

  • Уличі — жили між Дністром і Дніпром.

  • Хорвати (білі хорвати) — осіли у передгір’ях Карпат і Закарпатті.

Саме ці племена стали пращурами українського народу, а їхню мову вчені називають праукраїнською.

Ще до створення держави вождів слов’янських племен називали князями, а їхніх охоронців — дружинниками. Вони жили в укріплених поселеннях, які з часом перетворювалися на справжні міста. Одне з таких міст — Київ — став племінним центром полян.

Існує легенда про князя Кия, який, разом з братами і сестрою, заснував Київ. Деякі вчені вважають, що це сталося у V–VI століттях, інші — у VI–VII століттях.

Тоді люди ще не знали християнства. Вони були язичниками, тобто поклонялися силам природи — сонцю, вітру, дощу. У спеціальних місцях — капищах — стояли дерев’яні або кам’яні ідоли (зображення богів), а обряди проводили жерці — волхви.

Чому саме Київ став центром майбутньої держави?

Київ мав багато переваг:

  • знаходився на зручному торговому шляху “із варягів у греки”;

  • швидко ріс і приваблював людей з інших земель;

  • мав хороші умови для розвитку господарства й ремесел;

  • лежав на межі територій різних племен і був природно захищеним.

Усе це допомогло Києву стати центром об’єднання племен, яке згодом назвуть Руссю.

Що означає назва “Русь”?

Спочатку “Руссю” називали лише жителів Києва, які підкорили інші племена. Згодом ця назва почала поширюватися на більшу територію, зокрема на південно-західні землі, тобто сучасну Україну.

Про походження назви “Русь” є кілька версій:

  • це міг бути різновид слов’ян або саме полян;

  • можливо, це була назва правлячого стану;

  • деякі вчені вважають, що слово прийшло зі Скандинавії;

  • або ж пов’язане з “русявим” волоссям багатьох людей того часу.

Наприкінці IX століття, за правління Аскольда і Діра, держава з центром у Києві отримала назву “Руська земля”. Цю назву навіть вживали арабські мандрівники, які називали її Куявією.

Список джерел:

  1. Власов, В. С. (2020). Історія України: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Літера.
  2. Смолій, В. А. (Ред.). (2022). Історія України: академічний курс у 2-х томах. Том 1: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття. Київ: Наукова думка.

Орієнтовні напрями секції «Історія України» в МАН: можливості дослідження для молодих науковців

Секція «Історія України» в Малій академії наук України охоплює широкий спектр тем і напрямів, що дає змогу учням не лише вивчати минуле, а й формувати власне розуміння історичних процесів, розвивати критичне мислення, аналітичні навички та науковий інтерес. Представлені напрями дозволяють проводити міждисциплінарні дослідження, поєднувати історичні знання з політологією, соціологією, культурологією, демографією та урбаністикою.

Опис основних напрямів дослідження

 

  1. Історія України у контексті глобальної історії
    Дослідження інтеграції української історії у світовий історичний процес, порівняння національних і глобальних тенденцій, аналіз впливу світових подій на Україну.

  2. Російсько-українські війни
    Вивчення історії військових конфліктів між Україною та Росією від XVII століття до сучасної війни 2014–2024 рр., з акцентом на причини, наслідки, героїв та свідчення.

  3. Політична історія України
    Дослідження політичних інституцій, партій, рухів, етапів державотворення, а також політичної боротьби в різні історичні періоди.

  4. Інтелектуальна історія України
    Вивчення розвитку науки, освіти, філософської думки, культурних еліт і впливу інтелігенції на суспільство.

  5. Історія повсякденності населення України
    Аналіз життя звичайних людей: побут, традиції, свята, виховання, харчування в різні епохи.

  6. Військова історія України
    Дослідження війська, бойових дій, військової культури, збройних сил, оборонних споруд та воєнної стратегії.

  7. Революції та національно-визвольні рухи в Україні
    Охоплює періоди козацьких повстань, визвольних воєн, революцій ХХ століття, Євромайдану.

  8. Урбаністичні студії та міська історія
    Історія розвитку міст, інфраструктури, урбанізаційних процесів, архітектури та міської культури.

  9. Гендерні студії і соціальні ролі в історичній ретроспективі
    Роль жінок і чоловіків, уявлення про стать, розподіл праці, сімейні традиції у різні епохи.

  10. Дослідження економічних, демографічних, міграційних процесів
    Історія змін у населенні, народжуваність, еміграція, розвиток торгівлі, промисловості, сільського господарства.

  11. Соціальна історія України
    Аналіз станової структури, соціальних прошарків, життя селян, робітників, інтелігенції, духовенства.

  12. Історія культури України
    Вивчення мистецтва, літератури, музики, традицій, релігійних практик і культурної спадщини.

  13. Екологічна історія України
    Дослідження впливу природного середовища на розвиток суспільства та навпаки: зміни ландшафтів, стихійні лиха, екологічні катастрофи.

  14. Закордонне українство
    Історія діаспори, збереження ідентичності за кордоном, роль емігрантських громад у розвитку незалежної України.

  15. Просопографічні, історико-біографічні дослідження
    Біографії відомих особистостей, діячів культури, науки, політики; вивчення колективних портретів.

  16. Історія церкви України
    Розвиток конфесій, боротьба церков за автономію, роль духовенства в суспільному житті.

  17. Історія дипломатії України
    Зовнішньополітичні відносини, дипломатичні місії, договори та постаті, що представляли Україну у світі.

  18. Візуальна історія України
    Аналіз історичних джерел у вигляді плакатів, фотографій, фільмів, карикатур, іконографії.

  19. Політика історичної пам’яті в Україні
    Вивчення, як у суспільстві формуються уявлення про минуле: музеї, пам’ятники, свята, підручники, пропаганда.

Орієнтовний перелік тем науково-дослідницьких робіт для учнів Малої академії наук України (МАН) на 2025–2026 навчальний рік можна знайти тут.

Орієнтовні напрями, представлені в секції «Історія України» МАН, охоплюють усі ключові аспекти історичного процесу та дозволяють проводити інноваційні, глибокі дослідження навіть школярам. Ці напрями сприяють всебічному розвитку юного науковця, виховують патріотизм, сприяють збереженню національної пам’яті та готують майбутніх фахівців у сфері гуманітаристики. Вибір актуальної теми, підтримка наукового керівника та самостійна робота з джерелами — основа успішного проєкту в секції «Історія України».

Наукові напрями в секції “Історія” МАН

Секція «Історія» в системі Малої академії наук України є однією з ключових у гуманітарному напрямі. Вона відкриває учням широкі можливості для наукового дослідження історичного минулого, розвитку аналітичного мислення та формування громадянської позиції. У межах секції учні можуть обирати різні тематичні напрями відповідно до власних зацікавлень і дослідницького потенціалу. Нижче розглянемо основні напрями, представлені в секції «Історія» МАН, які формують цілісний підхід до вивчення минулого.

Основні напрями секції «Історія»

  1. Історія України
    Цей напрям охоплює дослідження історичного шляху українського народу від найдавніших часів до сучасності. У межах цього напряму учні аналізують події, явища, персоналії, формують критичне бачення історичних процесів. Теми можуть охоплювати національно-визвольні змагання, історію культури, політики, суспільства, а також локальні дослідження, пов’язані з рідним краєм.

  2. Всесвітня історія
    Цей напрям відкриває простір для порівняльного аналізу подій у глобальному контексті. Учні досліджують історію країн і цивілізацій, міжнародні відносини, світові війни, історію ідей, революцій, технологій. Такий підхід формує у школярів розуміння взаємозв’язку між подіями в Україні та світі, сприяє розвитку глобального мислення.

  3. Археологія
    Цей напрям передбачає ознайомлення з методами археологічних досліджень, вивченням пам’яток матеріальної культури та історичної реконструкції життя людей у давнину. Учні можуть працювати з археологічними джерелами, відтворювати образи давніх цивілізацій, долучатися до експедицій і музеєзнавчої роботи.

  4. Історичне краєзнавство
    Напрям орієнтований на вивчення історії окремого регіону, села, міста чи місцевості. Учасники досліджують маловідомі джерела, родинні архіви, усні історії, об’єкти місцевої культурної спадщини. Це сприяє збереженню пам’яті про локальні історії та формуванню ідентичності учнів як активних громадян своєї громади.

  5. Етнологія
    Цей напрям охоплює вивчення традиційної культури, побуту, обрядів, вірувань, мовних і мистецьких особливостей українців та інших народів. Учні досліджують фольклор, етнографічні особливості регіонів, зміну традицій у контексті сучасності. Етнологія формує повагу до культурного розмаїття та допомагає осмислити спадщину предків.

Секція «Історія» в МАН є унікальним простором для наукового самовираження школярів. Кожен напрям відкриває нові горизонти для досліджень: від археологічних пам’яток до світових історичних тенденцій, від вивчення рідного краю до аналізу етнокультурної спадщини. Завдяки участі в історичних секціях МАН учні не лише поглиблюють знання, а й розвивають навички дослідника, вчаться презентувати свої ідеї та критично мислити. Це формує нове покоління свідомих, обізнаних і відповідальних громадян.

Біль із минулого: чому ми згадуємо жертв політичних репресій у третю неділю травня

Щороку, у третю неділю травня, українці вшановують пам’ять мільйонів людей, які постраждали від політичних репресій. У 2025 році ця дата припадає на 18 травня. Це день скорботи за тими, кого було несправедливо засуджено, розстріляно чи заслано в табори тільки через їхні переконання, професію або навіть національність.

У XX столітті, особливо в роки масових репресій у Радянському Союзі, з життя було вирвано щонайменше 4,4 мільйона українців. Багато з них – це науковці, письменники, селяни, військові, священники, які не підходили під “радянські стандарти”. Вони потрапили під хвилю репресій, яку ще називають «Великим терором». Це були 1937–1938 роки, коли за наказом Сталіна розпочалося масове знищення тих, кого влада вважала “небезпечними”.

Тоді з’явилися особливі органи – “трійки”. Вони одночасно були слідчими, суддями та виконавцями вироків. Вони вирішували долю людини максимум за 10 днів. Захисту, адвокатів чи можливості оскаржити рішення не було. Часто вирок – розстріл – виконувався одразу.

Одне з найстрашніших місць в Україні, пов’язаних із цими подіями, — Биківнянський ліс під Києвом. Там, у глухому лісі, влада зробила закрите місце для поховання жертв розстрілів, яких убивали в київських тюрмах. Вантажівки з тілами приїжджали вночі. Загиблих скидали в ями, засипали вапном і ґрунтом, а територію охороняли, аби ніхто не дізнався, що тут коїться. Для маскування казали, що це — артсклад.

Биківнянські могили — Вікіпедія
Биківнянський ліс під Києвом

Сьогодні відомо імена понад 19 тисяч осіб, які були поховані у Биківні. Серед них — письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники, науковці, священники — справжня еліта нації. Це місце називають українською Катинню — поряд із такими страшними символами жорстокості, як Аушвіц, Бабин Яр, Бухенвальд.

День пам’яті жертв політичних репресій був офіційно встановлений в Україні Указом Президента у 2007 році, щоб ми не забували про ті страшні часи і тих людей, які загинули через репресивну машину.

Але ця тема стала ще ближчою до нас після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. У багатьох окупованих містах і селах — Бучі, Ірпені, Гостомелі, Маріуполі, Херсоні — ми знову бачимо тортури, викрадення, масові розстріли, депортації. Відлуння старого терору знову повернулося на нашу землю. Сучасна Росія, як і колишній СРСР, використовує страх і насильство як інструменти влади.

Навіть у час війни, коли важко зібратися разом у меморіальних місцях, ми не маємо права забути. Ми можемо згадати жертв у себе вдома, у бомбосховищі, в евакуації чи за кордоном. Розповісти дітям, поширити інформацію в соцмережах, згадати тих, хто був знищений лише за те, що мислив по-іншому чи любив свою країну.

Ініціатива «Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил» допомагає повернути забуті імена. Щороку до цього дня публікуються банери з історіями реальних людей, які знайшли останній спочинок у Биківнянському лісі.

📌 День пам’яті жертв політичних репресій — це не просто про минуле. Це — попередження. Пам’ять про репресії має навчити нас захищати свободу, людську гідність і право бути собою. Саме за це сьогодні бореться Україна.

Список джерел:

  1. Інститут національної пам’яті. (2023, травень 17). До Дня пам’яті жертв політичних репресій. https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/do-dnya-pamyati-zhertv-politychnykh-represiy-2023
  2. Президент України. (2007, травень 21). Указ Президента України №431/2007 про День пам’яті жертв політичних репресій. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/431/2007
  3. Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили». (2021). Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил. https://bykivnya.org

6 травня: Від Фрейда до Ейфелевої вежі

6 травня – це дата, яка пов’язана з багатьма важливими подіями у світовій історії. Від воєнних конфліктів і політичних змін до винаходів, культурних відкриттів і визначних постатей — кожен рік додавав нову сторінку до історичної хроніки цього дня.

  • 1527 – війська Священної Римської імперії захопили Рим. Місто було розграбоване, а його культурна спадщина — знищена.

  • 1576 – у Франції завершилася п’ята релігійна війна. Протестантам (гугенотам) дозволили проводити богослужіння майже скрізь, окрім Парижа.

  • 1682 – французький король Людовік XIV оголосив Версаль своєю головною резиденцією.

Версальский дворец в Париже – история, фото, описание, на карте
Версаль
  • 1686 – у Львові було підписано “вічний мир” між Польщею та Московським царством. Польща офіційно відмовилась від претензій на Київ.

  • 1758 – народився Робесп’єр — один із лідерів Французької революції.

  • 1806 – Британія заблокувала узбережжя Європи від Бреста до Ельби.

  • 1856 – народився Зигмунд Фрейд — творець психоаналізу. Того ж дня з’явився на світ Роберт Пірі — дослідник Арктики, який першим дійшов до Північного полюса на собачих упряжках.

Зигмунд Фройд — Вікіпедія
Зигмунд Фрейд
  • 1860 – Джузеппе Гарібальді почав похід “Тисячі”, що допоміг об’єднати Італію.

  • 1861 – Арканзас вийшов зі складу США під час громадянської війни.

  • 1872 – у Великій Британії започаткували футбольний Кубок.

  • 1889 – у Парижі завершили будівництво Ейфелевої вежі.

Ейфелева вежа 🗼 цікаві факти, будівництво, як виглядає, опис, фото — sights.com.ua
Ейфелева вежа
  • 1890 – мормонська церква відмовилась від багатоженства.

  • 1902 – біля Рангуна затонув англійський корабель “Каморта”, загинули 655 осіб.

  • 1910 – помер британський король Едуард VII.

  • 1915 – народився кінорежисер Орсон Уеллс (“Громадянин Кейн”).

  • 1918 – у Конотопі укладено перемир’я між українськими, німецькими й більшовицькими військами.

  • 1919 – створено радянські уряди Криму та Бессарабії.

  • 1920 – завершився І Зимовий похід армії УНР.

  • 1921 – Радянська Росія підписала торгову угоду з Німеччиною.

  • 1925 – у Донбасі створили Люксембурзький німецький район.

  • 1937 – почалися пасажирські авіарейси між Ленінградом і Москвою. У США розбився дирижабль “Гінденбург”.

  • 1941 – Сталін став головою уряду СРСР.

  • 1945 – радянські війська розпочали Празьку операцію.

  • 1947 – Польща і УРСР підписали угоди про повернення своїх громадян.

  • 1949 – у Бонні ухвалили нову конституцію Західної Німеччини.

  • 1963 – Ярослав Стецько звернувся до ООН із вимогою розслідувати колоніальне становище України.

1912, народився Ярослав Стецько
Ярослав Стецько
  • 1968 – у Парижі закрили Сорбонну через заворушення. Того ж дня КДБ назвав роман “Собор” Олеся Гончара шкідливим.

  • 1974 – канцлер ФРН Віллі Брандт подав у відставку через шпигунський скандал.

  • 1985 – Мурманськ і Смоленськ отримали звання “міст-героїв”.

  • 1986 – у Москві вперше публічно прокоментували аварію на ЧАЕС. Того ж дня у Києві стартувала Велогонка миру.

  • 1990 – УГКЦ офіційно поновили в правах, а собор Святого Юра передали греко-католикам. Відкрито кордон між Молдовою і Румунією.

  • 1992 – Верховна Рада Криму ухвалила власну конституцію, яку згодом скасували.

  • 1994 – у Ла-Манші відкрили “Євротунель”, який з’єднав Францію й Британію.

  • 1994 – Пола Джонс звинуватила Білла Клінтона у домаганнях.

  • 1998 – столицю Казахстану перейменували з Акмоли на Астану.

  • 2002 – у Нідерландах убили праворадикального політика Піма Фортейна.

  • 2003 – повстанці в Колумбії вбили губернатора і ще 9 осіб.

  • 2004 – вибухи на складах у Новобогданівці (Запорізька область) — двоє поранених.

  • 2007 – у Франції президентом став Ніколя Саркозі.

  • 2012 – соціальна мережа Facebook придбала сервіс Instagram за 1 млрд доларів, що стало однією з найгучніших угод у сфері технологій.

    2017 – Еммануель Макрон переміг у другому турі президентських виборів у Франції, ставши наймолодшим президентом в історії країни.

    2020 – у всьому світі активно проходили заходи з нагоди Дня медсестер, пов’язані з пандемією COVID-19 та героїчною працею медиків.

    2022 – в Україні в умовах повномасштабної війни з Росією продовжувалися бої на сході держави. 6 травня ЗСУ вчергове відзначилися знищенням ворожої техніки на Донеччині.

    2023 – в Лондоні відбулася офіційна церемонія коронації Чарльза III як нового короля Великої Британії, вперше за останні 70 років.

Коронація Чарльза III та Камілли — Вікіпедія
Коронація Чарльза III та Камілли

6 травня — це день, у який відбувалося чимало подій, що мали серйозні наслідки для розвитку держав, науки, культури, релігії та міжнародних відносин. Історія цього дня демонструє, наскільки різноманітними можуть бути події — від битв і мирних договорів до народження великих мислителів і знакових рішень у політиці. Сучасні події показують, що й у XXI столітті цей день залишається важливим і знаковим у контексті глобальних змін. Історія продовжує писатися щодня — і 6 травня не виняток.

 

Список джерел:

  1. Інститут історії України НАН України. (n.d.). Хронологія подій української історії. https://www.history.org.ua

  2. BBC News Україна. (2023, травень 6). Що сталося цього дня: ключові події в історії 6 травня. https://www.bbc.com/ukrainian/features-65500000

  3. Укрінформ. (2023, травень 6). Цей день в історії: 6 травня. https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/3705550-cej-den-v-istorii-6-travna.html

Вебінар: Оцінювання предметної компетентності школярів

Актуальність

У реалізації Концепції Нової української школи важливим завданням є не лише формування предметних компетентностей, а й здатність педагога об’єктивно визначити рівень їх сформованості в учнів.
Замість механічного відтворення знань, сучасна школа вимагає діагностики здатності учнів аналізувати, застосовувати знання, робити висновки, оцінювати події. Саме тому постає потреба у чітких критеріях, інструментах вимірювання та об’єктивного оцінювання, які відповідають вимогам компетентнісного підходу.
Знання про рівень сформованості предметних компетентностей дозволяє не лише коригувати навчальний процес, а й сприяє підвищенню мотивації школярів і формуванню навчальної автономії.

Мета

Ознайомити педагогів із сучасними підходами до визначення рівня сформованості предметних компетентностей, надати практичні інструменти для оцінювання результатів навчання та формувального зворотного зв’язку.

Завдання вебінару:

  • з’ясувати сутність та структуру предметних компетентностей у контексті історії та громадянської освіти;

  • представити критерії та рівні їх сформованості, закладені в Державному стандарті;

  • показати дієві інструменти оцінювання: чек-листи, рубрики, вправи для самодіагностики;

  • навчити використовувати спостереження, портфоліо, проєкти та ситуаційні завдання для вимірювання результатів;

  • проаналізувати приклади учнівських робіт з різними рівнями сформованості компетентностей.

Очікувані результати:

  • формування розуміння педагогами, що таке предметна компетентність і як її виявити в дії;

  • опанування інструментів і методик визначення рівня сформованості компетентностей;

  • підвищення здатності ефективно проводити формувальне й підсумкове оцінювання;

  • готовність учасників адаптувати навчальні завдання під рівень підготовки учнів;

  • зростання якості навчального процесу в умовах реалізації стандартів НУШ.

Цільова аудиторія

Учителі історії, громадянської освіти, педагоги інтегрованих курсів, методисти, а також освітяни, які прагнуть здійснювати компетентнісне й об’єктивне оцінювання у своїй професійній діяльності.

📅 Вебінар відбудеться 21 червня о 14:00.
Запрошуємо педагогів долучитися до практичного вебінару «Оцінювання предметної компетентності школярів», щоб отримати чіткі методичні орієнтири, сучасні інструменти оцінювання та зробити процес навчання прозорим, зрозумілим і результативним 🎓✅

👉 Реєстрація обов’язкова. Чекаємо вас онлайн!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Виховна година до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту

Цей методичний матеріал присвячено Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту — 27 січня, і має на меті виховання історичної свідомості, співчуття, толерантності та громадянської відповідальності учнів. Він призначений для використання під час виховних годин, уроків історії, громадянської освіти або тематичних заходів, пов’язаних із трагедіями людства в XX столітті.

🎯 Мета матеріалу

  • Ознайомити учнів з поняттям Голокосту, його витоками, масштабами та наслідками.

  • Пояснити роль України у подіях Другої світової війни та місце трагедій на її території.

  • Формувати повагу до пам’яті загиблих та здатність протистояти дискримінації й ксенофобії.

  • Сприяти осмисленню важливості збереження історичної пам’яті як застереження на майбутнє.

📚 Структура та зміст

1. Історична довідка

  • Пояснено, що 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили концтабір Аушвіц-Біркенау, що стало символом завершення Голокосту.

  • У 2005 році ООН встановила цю дату як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

  • Україна приєдналася до відзначення цього дня у 2012 році.

2. Що таке Голокост

  • Надано визначення терміну: тотальне знищення єврейського населення нацистським режимом під час Другої світової війни.

  • Описано, як нацисти планували й реалізовували геноцид: від ідентифікації євреїв (жовта зірка, гетто) до масових розстрілів та таборів смерті.

3. Типи нацистських таборів

  • Узагальнено інформацію про:

    • концтабори,

    • табори примусової праці,

    • табори військовополонених,

    • табори смерті (зокрема зазначено, що існувало 5 таких таборів).

4. Голокост в Україні

  • Україна мала найбільшу єврейську громаду в Європі до війни — 2,7 млн осіб.

  • Представлено приклади жахливих злочинів нацистів:

    • Бабин Яр у Києві,

    • Дробицький Яр у Харкові.

  • Згадується про роль окупаційної адміністрації та колабораціоністських структур.

5. Збереження пам’яті

  • Наголошено на важливості вшанування жертв через участь у флешмобі #WeRemember.

  • Підкреслено, що уроки Голокосту не мають бути забутими, адже сучасні війни знову ставлять під загрозу життя колишніх жертв тоталітаризму.

6. Культурне осмислення теми

  • Згадується фільм «Список Шиндлера» як приклад відображення Голокосту в кіномистецтві.

  • Порушено питання: як пам’ять про минуле допомагає уникнути повторення трагедій у майбутньому?

🧠 Методичне значення

Матеріал:

  • має міждисциплінарний характер (історія, етика, громадянська освіта);

  • дозволяє інтегрувати фільми, віртуальні виставки, інтерактивні завдання;

  • актуалізує тему Голокосту в контексті сьогодення, зокрема війни в Україні;

  • формує гуманістичні цінності через призму трагічних подій.

✅ Рекомендації для вчителя

  • Проводити з учнями обговорення, створення інформаційних стіннівок, перегляд фрагментів фільмів, участь у флешмобах пам’яті.

  • Організувати рефлексивне письмове завдання: «Що означає пам’ять про Голокост для мене особисто?»

  • Використовувати QR-коди з матеріалу для віртуальних екскурсій до місць пам’яті (Бабин Яр, Дробицький Яр).

🔗 Цей матеріал буде надзвичайно корисним для проведення виховних заходів, днів пам’яті, тематичних уроків у січні або в межах проєктів із прав людини.

📥Завантажити

Виховна година до Дня пам’яті Героїв Крут

Цей методичний матеріал присвячено героїчному подвигу українських студентів та гімназистів під Крутами в січні 1918 року. Він має виховне, патріотичне та інтерактивне спрямування і призначений для учнів середньої та старшої школи. Матеріал підходить для проведення тематичних виховних годин, уроків громадянської освіти, історії України або заходів до Дня пам’яті героїв Крут (29 січня).

🎯 Мета

  • Формування патріотичної свідомості молоді.

  • Поглиблення знань про події бою під Крутами.

  • Надання морального орієнтира через приклад мужності, жертовності та самопосвяти молодих борців за незалежність України.

📚 Структура матеріалу

1. Поетичне вступне слово

– Використано вірш Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», який емоційно вводить у тему, наголошуючи на трагічній величі подвигу.

2. Запитання для обговорення

– Мотиваційні запитання, які спонукають до роздумів:
– Яке слово перше спадає на думку при згадці про Крути?
– Що вражає в порівнянні сил ворогуючих сторін?
– Чому Берестейський мир був важливим?

3. Творчі завдання

  • «Секретний лист з минулого» — учні мають уявити себе на місці учасника бою і написати лист про мотивацію та значення події.

  • «Запрошення» — складання короткого тексту, який би спонукав сучасника відвідати Аскольдову могилу або переглянути фільм «Крути 1918».

  • «Живий ланцюг пам’яті» — рефлексивні фрази-ствердження типу «Я пам’ятаю героїв Крут, тому що…», які кожен учень завершує самостійно.

4. Відео- та візуальний супровід

– Рекомендація до перегляду фільму «Крути 1918» та відвідування меморіальних місць (зокрема Аскольдової могили) для глибшого емоційного занурення.

🔍 Методична цінність

Цей матеріал:

  • сприяє формуванню історичної пам’яті та національної самосвідомості;

  • заохочує до осмислення власної громадянської позиції через приклад героїв;

  • розвиває навички критичного мислення та творчого письма;

  • легко інтегрується в освітній процес як доповнення до основного змісту уроків.

✅ Рекомендації до використання

  • Проводити в межах тижня історичної пам’яті, Дня Соборності або Дня Героїв Крут.

  • Поєднувати з історичними джерелами, фрагментами документального кіно, фотографіями та свідченнями.

  • Створювати колективні проєкти — стіннівки, віртуальні виставки, відеоролики пам’яті.

Цей матеріал — потужний інструмент для того, щоб сучасна молодь відчула цінність незалежності через історію тих, хто її захищав.

📥Завантажити

Виховна година “Соборність України – символ єдності та перемоги”

Цей методичний матеріал створено з метою формування у здобувачів освіти глибокого розуміння поняття соборності як ключового елементу української державності. Він має інтерактивно-патріотичне спрямування і рекомендований для використання під час виховних годин, тематичних уроків або тижнів національно-патріотичного виховання.

📚 Зміст і структура матеріалу

  1. Історичний контекст

    • Основну увагу приділено подіям 22 січня, які мають знакове значення:

      • 22 січня 1918 року – проголошення незалежності Української Народної Республіки.

      • 22 січня 1919 року – проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР на Софійському майдані в Києві.

    • Підкреслено, що цей день став символом державного єднання українських земель.

  2. Пояснення ключових понять

    • Соборність розкривається як:

      • Територіальне об’єднання українських земель;

      • Духовна єдність, міжнаціональна згуртованість;

      • Суспільна солідарність та спільне творення майбутнього.

  3. Значення Соборності для сучасної України

    • Наголошено, що ідея соборності не вичерпується лише історичною подією, а має актуальне значення сьогодні — в умовах боротьби за територіальну цілісність, незалежність і культурну ідентичність.

    • Підкреслено потребу в єдності жителів усіх регіонів України.

  4. Інтерактивні елементи

    • Творчі завдання для учнів:

      • Створення листівки на тему «Україна єдина» — з малюнком символу свого регіону або побажанням для країни.

      • Заклик надіслати створені роботи до «скриньки для привітань Україні».

    • Медіаактивність: пропонується перегляд відео про історичні події та сучасні акції єдності.

  5. Символічні приклади громадської дії

    • Наведено приклад Живого ланцюга єднання 22 січня 1990 року, коли українці від Івано-Франківська до Києва взялися за руки, символізуючи неподільність нації.

    • Зазначено, що подібні акції відбуваються і нині, підтримуючи традицію солідарності.

🎯 Методична цінність

Матеріал:

  • формує історичну свідомість;

  • розвиває патріотичні почуття;

  • сприяє осмисленню значення державної єдності;

  • мотивує до творчості та активної громадянської позиції.

Рекомендації для педагогів:

  • використовувати цей матеріал під час відзначення Дня Соборності України (22 січня);

  • доповнювати завдання історичними фотодокументами, відео та свідченнями очевидців;

  • залучати учнів до обговорення значення єдності у сучасному суспільстві.

🔗 Матеріал підходить для учнів середньої та старшої школи, а також для проведення відкритих уроків, флешмобів або творчих проєктів.

📥ЗАВАНТАЖИТИ

📚Джерело інформації

Виховна година “Тарас Шевченко: сучасний і завжди актуальний”

Цей методичний матеріал присвячено актуалізації постаті Тараса Григоровича Шевченка в сучасному освітньому та культурному контексті. Він має на меті наблизити образ Кобзаря до учнівської та студентської молоді шляхом поєднання класичної спадщини з елементами сучасної культури та медіа.

Структура та зміст

  1. Біографічний контекст і наратив бунтаря
    Матеріал подає Шевченка як постать, що пройшла шлях від кріпака до вільного митця, активного учасника визвольного руху. Наголос робиться на його участі в Кирило-Мефодіївському братстві, засланні, боротьбі з несправедливістю через слово й дію.

  2. Сучасне переосмислення образу Шевченка
    Представлено проєкт “ЛітДвіж”, у якому оновлено портрети українських класиків, зокрема Шевченка, що посміхається — як спроба зробити образ ближчим сучасній молоді.

  3. Актуалізація творчості в умовах сьогодення
    Наведено приклади використання поезії Шевченка як морального орієнтира під час сучасної війни, зокрема цитату з поеми “Кавказ”, знайдену в Балаклії після деокупації.

  4. Інтеграція в сучасне мистецтво та музику
    Поезія Шевченка звучить у сучасних музичних проєктах, зокрема у виконанні Кузьми Скрябіна. Запропоновано творчі завдання — декламування творів у стилі реп для осмислення ритміки й емоційності поезії.

  5. Використання образу Шевченка у молодіжному мерчі
    Його портрет стає елементом молодіжної моди, що поєднує історію та національну символіку з сучасними трендами.

  6. Творчі завдання та інтерактив
    Матеріал пропонує низку завдань:

    • створення власного сувенірного мерчу;

    • виготовлення листівок, еко-сумок, блокнотів із символікою Шевченка;

    • створення мемів із його образом;

    • перегляд відео й аналіз тем творчості поета.

Методичне значення

Цей ресурс спрямований на:

  • формування історичної пам’яті та національної ідентичності;

  • інтеграцію традиційної культури в сучасний освітній простір;

  • розвиток критичного мислення, креативності та інтересу до української літератури через інтерактивні форми роботи.

🔎 Матеріал стане в нагоді вчителям української літератури, історії, мистецтва, а також для організації позакласної роботи, виховних заходів і тематичних тижнів, присвячених Тарасу Шевченку.

📥ЗАВАНТАЖИТИ
📚ДЖЕРЕЛО НАТХНЕННЯ

Стародавня історія України: теорія

Давня історія України розповідає про життя перших людей, що з’явилися на нашій території ще в доісторичні часи. Головним джерелом знань про це є археологія. Саме археологи склали умовну періодизацію минулого, спираючись на матеріали, з яких виготовляли знаряддя праці. Вони виділили такі великі етапи:

  • Кам’яний вік (приблизно від 1 млн років тому до III тисячоліття до н.е.),

  • Бронзовий вік (близько II тис. до н.е.),

  • Ранній залізний вік (IX ст. до н.е. – IV ст. н.е.).

Кам’яний вік, у свою чергу, поділяється на кілька менших періодів:

  • Палеоліт (стародавній кам’яний вік) тривав на українських землях від 1 млн до 10 тис. років тому. Його поділяють на:

    • ранній (1 млн – 150 тис. років),

    • середній (150 тис. – 40–35 тис. років),

    • пізній (40 тис. – 10 тис. років).

  • Мезоліт (середній кам’яний вік) — від 10 до 7 (6) тис. років до н.е.

  • Неоліт (новий кам’яний вік) — від 6 до 4 тис. років до н.е.

  • Також виокремлюють енеоліт (мідно-кам’яний вік) — близько 4–3 тис. років до н.е.

Перші люди на українських теренах: як усе починалося

На території сучасної України люди з’явилися понад мільйон років тому. Найдавніші сліди їхнього перебування знайдено біля села Королеве на Закарпатті. У ті часи тут жили архантропи (ранній палеоліт) — наші далекі предки. Вони виготовляли ручні рубила, жили первісними стадами, займалися збиранням та полюванням. Відомі стоянки того періоду: Королеве, Киїк-Коба, Амвросіївка та інші.

У середньому палеоліті на зміну архантропам прийшли неандертальці. Вони полювали на великих тварин, виготовляли гостроконечники, скребла, жили матріархальними родами. Археологи відкрили близько 200 стоянок цього періоду.

Пізній палеоліт — епоха кроманьйонців (неоантропів), уже дуже схожих на сучасну людину. Вони мали різноманітні знаряддя: ножі, різці, сокири, наконечники списів. Їхнє господарство базувалося на полюванні та збиранні, жили також у матріархальних громадах. Знайдено понад 500 стоянок, серед найвідоміших — Мізин, Кирилівка (у Києві), Межиріч. Саме на Мізинській стоянці було знайдено унікальні артефакти — статуетку з мамонтового бивня та браслет із меандровим орнаментом.

браслет із меандровим орнаментом

Територія України почала активно заселятися ще в давнину. Основні шляхи, якими просувалися люди, пролягали через Балканський півострів і Центральну Європу, хоча деякі науковці не виключають також і Кавказький напрям.

Мезоліт: нові умови — нові навички

У мезолітичну епоху, коли великі тварини зникли, спосіб життя давніх людей суттєво змінився. Полювання стало іншим, з’явилися нові знаряддя. У цей час люди:

  • почали користуватися луками і стрілами;

  • ловили рибу;

  • виготовляли човни, пересувалися на лижах;

  • приручили першого домашнього помічника — собаку.

Малі родові громади об’єднувалися в більші об’єднання — племена, що стало першим кроком до складнішої соціальної організації.

Неоліт: перехід до господарства

У період неоліту на зміну привласнювальному господарству (збирання, полювання) прийшло відтворювальне, тобто продуктивне — землеробство і скотарство. Ці зміни настільки кардинальні, що їх назвали неолітичною революцією.

Серед головних здобутків цього періоду:

  • нові способи обробки каменю — свердління, шліфування, пиляння;

  • поява нових інструментів — серпи, мотики;

  • виготовлення штучних матеріалів — тканин і кераміки;

  • перехід від кочового способу життя до осілого;

  • приручення більшості свійських тварин і використання їх як тяглової сили;

  • збільшення чисельності населення й розширення поселень.

Приклад духовного життя того часу — наскельні малюнки з Кам’яної Могили, які й досі вражають дослідників.

Археологічні культури: погляд у минуле через знахідки

Оскільки ми не маємо назв племен і народів тих часів, вчені оперують поняттям археологічної культури — це сукупність однотипних предметів і житлових споруд, що належать до певного історичного періоду і території.

Найвідомішими археологічними культурами на українських землях є трипільська та середньостогівська. Особливо яскравою є трипільська культура (IV – середина III тис. до н.е.), яка дістала назву від села Трипілля на Київщині. Саме там наприкінці XIX століття археолог Вікентій Хвойка виявив залишки розвиненого землеробського господарства, що засвідчують високий рівень побуту, культури й соціального устрою трипільських племен.

Реконструкція трипільського поселення

Трипільська культура: осіле життя та багата духовність

Представники трипільської культури залишили яскравий слід в історії українських земель. Їхнє господарство базувалося на орному землеробстві — вирощували пшеницю, ячмінь — та розвиненому скотарстві (тримали корів, свиней). Вони славилися високим рівнем майстерності в гончарстві: виготовляли прикрашений орнаментом глиняний посуд, завдяки чому ця культура має ще одну назву — культура мальованої кераміки.

У трипільців вже з’явилися перші ознаки металургії — вони освоїли виплавку міді. Також активно розвивали ткацтво та будівництво: їхні поселення мали протоміські риси (наприклад, Тальянки й Майданецьке мали до 15 тисяч мешканців). Люди жили в родинах, що утворювали громади, згодом — племена, якими керували вожді.

У релігійному житті провідною була віра в Богиню-Матір, покровительку родючості та материнства. Символи цієї віри свідчать про зародження духовних уявлень, які згодом вплинули на появу письма.

Згодом, під тиском кочових племен і через виснаження ґрунтів, трипільська цивілізація занепала. Але її надбання — землеробство, скотарство, ремесла — стали основою життя майбутніх поколінь. Елементи цієї культури й досі помітні в українських традиціях.

Середньостогівська культура: на шляху до кочової мобільності

Паралельно з трипільцями, здебільшого на лівобережних степах, існувала середньостогівська культура. Її представники вели переважно скотарський спосіб життя. Існує версія, що саме вони першими у світі приручили коня. Окрім коней, розводили кіз, овець, свиней, займалися рибальством.

Землеробство було присутнє, але другорядне — вирощували пшеницю, ячмінь, просо, горох. Вели напівкочовий спосіб життя. Померлих ховали скорченими, разом із посудом, зброєю, фігурками та мідними прикрасами.

Бронзова доба: соціальна і майнова нерівність

У добу бронзи відбулися важливі зміни: скотарські племена почали відокремлюватися від землеробських. Це був перший великий поділ праці. Зростала майнова нерівність, виникали соціальні відмінності, що суттєво впливали на суспільний розвиток.

Родова громада почала втрачати свої позиції, поступаючись місцем сусідській. Посилювалася роль батька, утверджувалися патріархальні відносини, виникала парна сім’я. У цей час починалося формування перших етнічних об’єднань, як-от тшинецько-комарівська культура, яку вважають праслов’янською.

Кіммерійці — перші кочовики українських степів

У IX–VII століттях до н.е. степи України заселили кіммерійці — перший відомий народ кочового способу життя. Деякі дослідники вважають, що вони мали ознаки державності, але більшість схиляється до того, що це були об’єднання племен із вождями.

Основним видом господарства кіммерійців було конярство. Вони пересувалися на великі відстані разом зі стадами. Саме вони першими на українських землях почали добувати і обробляти болотяну руду для виготовлення заліза. Вони також розвивали ремесла. Про їхнє існування свідчать поховання в курганах, але жодних залишків житла не знайдено.

Скіфи — могутні воїни і майстри звіриного стилю

У VII столітті до н.е. Причорномор’я та степи опанували скіфи. Грецький історик Геродот згадував різні їхні групи: царських скіфів, кочовиків, орачів і землеробів. Сліди їхнього життя — це насамперед кургани, зокрема Гайманова Могила, Солоха, Чортомлик і особливо Товста Могила, де археолог Борис Мозолевський знайшов славетну золоту пектораль.

У V столітті до н.е. скіфи створили об’єднання племен, відоме як Велика Скіфія, яка досягла розквіту в IV столітті до н.е. за царя Атея. Його влада хоч і була сильною, але обмежувалася народними зборами. Скіфи займалися кочовим скотарством, ремеслами, торгівлею, карбували власні монети. Їхня релігія була язичницькою — головні божества: Табіті (богиня вогню) та Папай (бог неба і прабатько скіфів). У мистецтві переважав звіриний стиль, на курганах встановлювали кам’яні статуї.

Причини занепаду Великої Скіфії

Занепад Великої Скіфії був зумовлений кількома важливими чинниками:

  • через кліматичні зміни, зокрема посухи, погіршилося господарське становище;

  • у III столітті до н.е. скіфські племена були витіснені сарматами з Причорноморських степів у нижню течію Дніпра та на територію Криму;

  • тут скіфи заснували державне утворення Мала Скіфія зі столицею в Неаполі Скіфському (на місці сучасного Сімферополя), яке проіснувало до IV століття, коли його зруйнували гуни.

Сармати: наступники скіфів

Сармати, як і скіфи, належали до іраномовних кочових племен і мали схожий спосіб життя. Їхня важкоозброєна кіннота, захищена залізними панцирами й озброєна довгими списами, атакувала ворога зімкнутим строєм, що стало прообразом середньовічного лицарства в Європі. Вони жили окремими племенами — аланами, аорсами, роксоланами, язигами та ін.

Сармати неодноразово воювали з Римською імперією. На початку нашої ери представники сарматської знаті почали приймати християнство. Їхнє панування на південних землях України тривало майже шість століть. У III столітті н.е. вони були витіснені германськими племенами готів, а готів згодом — кочовими гунами.

Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї та Криму

У середині VII століття до н.е. на півдні сучасної України почали з’являтися перші грецькі міста-колонії. Це було частиною Великої грецької колонізації (VIII–VI ст. до н.е.), коли греки освоювали нові землі. Колонізація мала мирний характер, здійснювалась на вільних або малозаселених територіях, і здебільшого мала аграрну спрямованість. Поселення були політично незалежними від метрополії, а їхнє виникнення поєднувало як планові, так і стихійні елементи.

Життя в грецьких колоніях

Серед найвідоміших колоній:

  • Тіра (Білгород-Дністровський),

  • Ольвія (біля Миколаєва),

  • Херсонес (Севастополь),

  • Пантікапей (Керч).

Кожне місто мало власну сільськогосподарську округу — хору, і разом вони формували поліс (місто-державу) з демократичним або аристократичним устроєм. У 480 році до н.е. виникло Боспорське царство зі столицею в Пантікапеї, яке об’єднало понад 20 міст. Ця держава постачала хліб і продукти до Причорномор’я та Середземномор’я. Розвивалися ремесла, торгівля, культура.

Історія міст має два етапи:

  • грецький (VII–I ст. до н.е.),

  • римський (I ст. до н.е. — III ст. н.е.).

У IV ст. н.е. більшість колоній занепали через:

  • загальну кризу античної цивілізації;

  • напади готів та гунів.
    Лише Херсонес і Пантікапей на певний час опинилися під контролем Візантії.

Вплив грецької колонізації на розвиток українських земель

Значення грецької колонізації важко переоцінити:

  • відбулося поширення досягнень античної культури;

  • сформувалися основи державності;

  • з’явилися товарно-грошові відносини;

  • почався процес урбанізації;

  • почалося проникнення християнства.

Велике переселення народів

У IV–VI століттях почалося Велике переселення народів, яке розпочалося саме з території Українського Причорномор’я. Спочатку готи з Прибалтики переселилися на ці землі, згодом прийшли гуни. Основними причинами стали зростання населення, бажання знаті здобути нові землі та багатства.

Перші відомості про слов’ян

Давні слов’яни — венеди, анти, склавини — жили на території між Дніпром і Одером. До V століття вони входили до складу змішаних археологічних культур: зарубинецької, пшеворської, а з III століття — черняхівської. Власне слов’янські культури почали формуватися у V–VI століттях н.е.

Перші письмові згадки про венедів містяться у творах Плінія Старшого, Тацита, Птолемея. Більше інформації дає історик Йордан у VI столітті, називаючи слов’ян антами та склавинами. Назва слов’яни з’являється в джерелах саме з VI століття.

Давні слов’яни: життя, вірування та історична роль

Суспільне, господарське та духовне життя

Давні слов’яни жили племінними об’єднаннями, кожне з яких очолював вождь, обраний громадою. Поступово слов’янські племена утворювали великі військово-політичні союзи, як-от антське об’єднання, що стало кроком до формування державності у V–VII століттях. Візантійський історик Прокопій Кесарійський зазначав, що склавини й анти завжди жили за принципами народовладдя й ухвалювали важливі рішення колективно.

Основою їхнього господарства було підсічне орне землеробство та осіле скотарство. Значного розвитку досягли ремесла: ковальство, гончарство, литво, а також промисли та торгівля.

У духовному житті панувало язичництво. Слов’яни поклонялися богам Дажбогу, Перуну, Стрибогу, Велесу, а обрядову роль виконували волхви. Яскравим свідченням їхніх релігійних уявлень є Збруцький ідол — культова статуя, яка вважається однією з найважливіших археологічних знахідок доби.

Велике переселення народів і Велике розселення слов’ян

У V–VII століттях слов’яни стали активними учасниками масштабного процесу, відомого як Велике переселення народів. Особливо активні в розселенні були анти та склавини. Водночас у Причорномор’ї утвердилися готи — германські племена, які неодноразово воювали з антами. За допомогою гунів, що прийшли зі сходу, готи були витіснені до кордонів Римської імперії. Після смерті вождя гунів Аттіли (453 рік), їхня держава розпалася, і слов’яни рушили на південь — до володінь Візантії.

Наприкінці VI століття ситуація ускладнилася втручанням аварів — тюркомовного кочового народу, що певний час домінував у регіоні. Після 602 року згадки про антів зникають, так само з часом зникає інформація про самих аварів.

Наслідки та значення переселення для українських земель

Велике переселення народів і подальше розселення слов’ян мали далекосяжні наслідки:

  • слов’яни розселилися на величезних територіях — від Балтійського моря до Балкан і від Лаби (Ельби) до Подніпров’я;

  • брали активну участь у військових кампаніях, що сприяло нагромадженню досвіду в сфері війська і державного управління;

  • на основі окремих племінних союзів сформувалися три гілки слов’янства:

    • східні слов’яни (волиняни, древляни, поляни, сіверяни — предки українців),

    • західні слов’яни (поляки, чехи),

    • південні слов’яни (серби, болгари, хорвати);

  • слов’яни стали етнічним підґрунтям для сучасних слов’янських народів.

Початки формування українського народу

Більшість українських істориків погоджується, що витоки формування українського народу слід шукати в епосі розселення антів і склавинів. Хоча археологічні матеріали антів є важливими, саме культурна спадщина склавинів відіграла вирішальну роль. Власне на її основі, поряд із місцевими традиціями, почали формуватися ознаки, які ми сьогодні пов’язуємо з українською ідентичністю.

🧠 Перевірте свої знання з історії України!

Після ознайомлення з історією давніх слов’ян, їхнім суспільним устроєм, господарством і духовним життям, настав час перевірити свої знання. 👉 Перейдіть за посиланням: anastasiiahridina.com.ua/product-category/tests/, і ви знайдете тематичні тести, які допоможуть вам краще засвоїти матеріал та підготуватися до НМТ чи інших іспитів.

Успіхів у навчанні! 📚✨

Список джерел:

  1. Власов, В. С. (2020). Історія України: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Літера.
  2. Смолій, В. А. (Ред.). (2022). Історія України: академічний курс у 2-х томах. Том 1: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття. Київ: Наукова думка.

Вступ до історії: теорія

Історія — це не просто розповідь про події минулого. Це ключ до розуміння того, ким ми є сьогодні і куди рухаємося завтра. Історія України — це розповідь про шлях народу, який вижив, зберіг свою ідентичність і продовжує будувати власну державу. Вона охоплює епохи, коли ще не існувало письма, і доходить до буремних подій ХХІ століття.

Українська історія починається з тих далеких часів, коли перша людина з’явилася на нашій території — це було близько мільйона років тому. Відтоді наші землі бачили народження цивілізацій, формування держав, об’єднання племен і боротьбу за свободу.

Часова стрічка: як поділяється історія України

Щоб краще зрозуміти безліч подій, історики поділили історію України на чотири великі періоди:

  • Стародавня історія (приблизно від 1 млн років тому до IV століття) — доба, коли на українських землях жили неандертальці, виникли перші стоянки мисливців, зародилися землеробські культури, зокрема славетна Трипільська цивілізація.

  • Середньовіччя (V – кінець XV століття) — епоха, коли з’явилася могутня Київська Русь, згодом постали Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руське князівство.

  • Нова історія (XVI – початок XX століття, до 1914 року) — час, коли українські землі опинилися під владою різних імперій: Речі Посполитої, Російської та Австро-Угорської. Це доба козаччини, гетьманської влади, визвольних змагань.

  • Новітня історія (XX – початок XXI століття) — період революцій, воєн, радянської окупації, боротьби за незалежність та становлення суверенної України.

Як ми дізнаємося про минуле: джерела історії

Щоб скласти повну картину подій, історики використовують найрізноманітніші джерела. Їх можна уявити як уламки великої мозаїки:

  • Речові джерела — це археологічні знахідки: посуд, прикраси, зброя, знаряддя праці, житла. Вони дають змогу зазирнути в побут людей давнини.

  • Усні джерела — перекази, міфи, пісні, казки. Вони передавалися з покоління в покоління, від бабусі до онука.

  • Писемні джерела — літописи, мемуари, офіційні акти, дипломатичне листування. Серед них — «Повість минулих літ», Литовські статути, «Руська правда».

  • Візуальні джерела — ікони, картини, плакати, фотографії. Вони передають настрій епохи.

  • Мовні, етнографічні та антропологічні — мови, традиції, обряди, свята, а також останки поховань, що дають уявлення про фізичні риси і звички людей.

Поняття, без яких не обійтися

  • Історія (від грецького — «розповідь про минуле») — це наука, яка вивчає життя людства у його розвитку.

  • Історія України — це не просто набір фактів, а процес формування народу і держави, його боротьба, здобутки й втрати.

  • Археологія — наука, яка допомагає реконструювати минуле за матеріальними залишками.

  • Хронологія — допоміжна наука, що визначає послідовність і дати історичних подій.

  • Цивілізація — рівень розвитку суспільства. Саме до таких цивілізацій належить і Трипільська культура, що існувала на наших землях одночасно з давнім Єгиптом.

Список джерел:

  1. Власов, В. С. (2020). Історія України: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Літера.
  2. Смолій, В. А. (Ред.). (2022). Історія України: академічний курс у 2-х томах. Том 1: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття. Київ: Наукова думка.

Привид комунізму, дух Chanel і тінь Наполеона: що сталося 5 травня

5 травня — це день, який поєднав у собі філософів і полководців, революції й війни, наукові прориви та культурні досягнення. Саме цього дня народилися Карл Маркс і Сорен К’єркегор, помер Наполеон, вийшов перший український календар, а у Франції з’явився легендарний парфум Chanel №5. Ця дата показує, як ідеї, події та особистості можуть впливати на цілі століття.

🔹 1260 — онук Чингізхана Кубілай став великим ханом Монголії.

🔹 1494 — Христофор Колумб проголосив Ямайку володінням Іспанії.

🔹 1581 — вийшла “Хронологія” Івана Федорова — перший друкований календар в Україні.

440 років тому Іван Федорович видав перший друкований календар на українських землях
перший друкований календар в Україні

🔹 1813 — народився Сьорен К’єркегор — датський філософ, що вважається одним із “батьків” екзистенціалізму.

🔹 1818 — з’явився на світ Карл Маркс — філософ і автор “Капіталу”, ідеолог комунізму.

🔹 1821 — помер Наполеон Бонапарт на острові Святої Єлени.

🔹 1838 — перша залізниця на континенті з’явилася в Бельгії між Брюсселем і Мехеленом.

🔹 1864 — народився Кирило Трильовський, український громадський діяч, засновник “Січей”.

Трильовський Кирило Йосифович — Вікіпедія
Кирило Трильовський

🔹 1865 — в США сталося перше в історії пограбування поїзда.

🔹 1891 — відкриття знаменитої зали Карнегі-хол у Нью-Йорку.

🔹 1912 — розпочались Олімпійські ігри в Стокгольмі та вийшло перше число газети “Правда”.

🔹 1920 — польські війська зайняли Київ.

🔹 1921 — французька публіка вперше побачила парфуми Chanel №5.

Chanel N5 - купить духи Шанель Номер 5 по лучшей цене в Украине | Makeup.ua
парфуми Chanel №5

🔹 1936 — італійці захопили Аддіс-Абебу — столицю Ефіопії.

🔹 1945 — звільнено Данію й Голландію, почалося повстання в Празі.

🔹 1949 — підписано Статут Ради Європи. Центральний офіс розмістили в Страсбурзі.

🔹 1956 — у Токіо стартував перший чемпіонат світу з дзюдо.

🔹 1961 — американець Алан Шепард став другим у світі астронавтом.

🔹 1970 — народився Святослав Шевчук, глава УГКЦ.

🔹 1983 — відомий альпініст Райнхольд Месснер підкорив десятий восьмитисячник — Чо-Ойю.

🔹 1984 — помер Олекса Тихий — український правозахисник і мовознавець.

🔹 1988 — вперше проведено телетрансляцію з вершини Евересту.

🔹 1992 — Верховна Рада Криму проголосила самостійність, але Верховна Рада України зупинила це рішення.

🔹 1994 — підписано Бішкекський протокол про перемир’я в Нагірному Карабасі.

🔹 2002 — Жака Ширака обрано президентом Франції вдруге. У другому турі він набрав понад 80% голосів.

🔹 2005 — на виборах у Великобританії втретє перемогли лейбористи на чолі з Тоні Блером.

🔹 2007 — у Парижі підписано першу угоду про глобальну боротьбу з фальсифікацією лікарських засобів.

🔹 2010 — у Греції під час протестів проти економії внаслідок боргової кризи загинуло троє осіб. Події отримали міжнародний резонанс.

🔹 2014 — у Львові презентували першу повноцінну мобільну виставку про Революцію Гідності.

🔹 2022 — в Україні 5 травня вшанували пам’ять загиблих нацгвардійців у боях за Маріуполь.

5 травня — це день, у якому дивовижно поєдналися смерть Наполеона і народження Карла Маркса, друкарська справа Івана Федорова і парфуми Chanel №5, політичні революції й космічні злети. Події цього дня не лише змінювали долі окремих країн, а й впливали на хід світової історії. Сьогодні ми можемо озиратися назад і бачити: навіть один день може вмістити в собі силу століть.

Список джерел:

  1. Історична правда. (n.d.). 5 травня в історії: події та постаті. Retrieved April 30, 2024, from https://www.istpravda.com.ua
  2. Wikipedia. (n.d.). 5 травня. Retrieved April 30, 2024, from https://uk.wikipedia.org/wiki/5_травня
  3. Encyclopaedia Britannica. (n.d.). Søren Kierkegaard, Karl Marx, Napoleon Bonaparte. Retrieved April 30, 2024, from https://www.britannica.com
  4. UNESCO. (2024). World Book and Copyright Day. Retrieved from https://www.unesco.org/en/days/book-copyright
  5. BBC News Україна. (2020, May 5). Світ на карантині: що відбувається 5 травня. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian

9 травня — День єдності замість ворожнечі: як Європа об’єдналася після війни і чому це важливо для України

9 травня Україна офіційно разом з країнами Євросоюзу святкує День Європи. Це особливий день, коли згадують, як народи, які колись були ворогами, зуміли об’єднатися заради спільного мирного майбутнього. У лютому 2022 року наша держава подала заявку на вступ до Європейського Союзу, тож для нас це свято набуває нового значення.

Після Другої світової війни Європа була сильно зруйнована. Щоб відновити економіку, потрібно було забути про давні конфлікти — зокрема між Францією та Німеччиною — і почати співпрацю. Одним із перших, хто запропонував створити єдиний європейський простір, був французький міністр Роберт Шуман. Він добре розумів, як важливо знайти порозуміння, адже сам виріс у прикордонному регіоні між трьома країнами — Францією, Німеччиною та Люксембургом.

Шуман, Роберт — Википедия
Роберт Шуман

9 травня 1950 року він виступив з ідеєю створити Європейську спільноту вугілля і сталі — перший крок до об’єднаної Європи. Це було можливо лише за умови миру між Францією та Німеччиною. Так з’явилася відома Декларація Шумана. У 1951 році до цієї ініціативи приєдналися ще кілька країн: Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург.

Відтоді саме 9 травня стало символічною датою для Європи. У 1985 році лідери ЄС визнали цей день офіційним святом, яке символізує єдність, спільні цінності, повагу до миру та солідарності.

Європейський Союз має свої символи: прапор, гімн — «Ода радості» Бетховена, євровалюту та гасло латинською In varietate concordia — «Єдність у різноманітті».

У різних країнах Європи цей день відзначають по-різному. У Німеччині проходить Європейський тиждень, у Люксембурзі — офіційний вихідний, а в Польщі — Парад Шумана. Європейські установи організовують урочисті заходи в Брюсселі, Люксембурзі та Страсбурзі.  В умовах воєнного стану в Україні масові заходи не проходять, бо це небезпечно через загрозу ракетних обстрілів і провокацій з боку окупантів. Але як тільки настане довгоочікуваний мир, наше святкування буде не гірше, ніж в Європі!

В Україні День Європи відзначають ще з 2003 року. Але після Революції Гідності та підписання Угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році це свято стало справжнім символом нашого європейського вибору. У 2022 році Україна офіційно стала кандидатом на вступ до ЄС. 8 травня 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про святкування 9 травня Дня Європи. Зараз ми чекаємо на повноцінне членство в ЄС.

Сьогодні українці щодня доводять, що поділяють європейські цінності — свободу, демократію та повагу до людини. І це наближає нас до Європи не лише на папері, а й у реальному житті.

Список джерел:

  1. European Parliament. (2025). Schuman Declaration, May 1950. Think Tank. https://www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document/EPRS_ATA%282025%29769581Європейський парламент

  2. European Commission. (n.d.). Ukraine’s path towards EU accession. https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/ukraines-path-towards-eu-accession_enПарламентська бібліотека+2European Commission+2Брюгель+2

  3. Wikipedia contributors. (n.d.). Europe Day. Wikipedia. https://en.wikipedia.org/wiki/Europe_Day

Мотиваційний лист як складова дослідницького проєкту: зміст, структура, вимоги

Мотиваційний лист — це стисла прозова розповідь обсягом 1–2 сторінки, яка супроводжує науково-дослідний проєкт і є його важливою складовою на всіх етапах конкурсу. Завдання листа — показати особисту зацікавленість автора в обраній темі, обґрунтувати внутрішню мотивацію та продемонструвати усвідомлення цілей дослідження.

У мотиваційному листі розкриваються джерела натхнення до теми, описується шлях реалізації проєкту — від зародження ідеї до практичної реалізації. Доцільно згадати участь у тематичних заходах (курси, літні школи, експедиції, консультації з фахівцями тощо) та описати труднощі, які довелося долати.

Важливо, щоб автор продемонстрував своє бачення того, які зміни в науці, суспільстві або особистісному розвитку здатен принести проєкт. Текст має бути написаний у довільній, проте грамотній прозовій формі, без віршів, схем і таблиць. Починається лист із ввічливого звернення до журі, завершується ім’ям, прізвищем та підписом автора.

🔷 Зразок мотиваційного листа:

Шановні члени журі!

Моє захоплення історією почалося ще в середній школі, коли на одному з уроків я вперше почула про родинні архіви як джерело для дослідження минулого. Ця ідея мене вразила: скільки історій зберігається в старих фотографіях, листах, документах! Тоді я вирішила дослідити минуле власної родини, що згодом переросло у повноцінний науковий проєкт.

Я працювала з архівними матеріалами, брала інтерв’ю у старших членів родини, а також консультувалася з краєзнавцями. Паралельно проходила онлайн-курси з джерелознавства, відвідала тематичну виставку в обласному музеї та літній семінар для молодих дослідників.

Не все було легко: деколи не вдавалося знайти необхідні документи, були й труднощі в інтерпретації деяких фактів. Але саме ці виклики дали мені змогу навчитися наполегливості, критично мислити та аналізувати інформацію.

Я вірю, що мій проєкт може не лише зберегти родинну пам’ять, а й заохотити інших молодих людей досліджувати своє коріння. У майбутньому я мрію стати дослідницею, яка буде пов’язувати минуле з сучасністю, роблячи історію ближчою та зрозумілішою для всіх.

З повагою,
Іваненко Марія
[підпис]

Зміст і структура наукової анотації: вимоги до оформлення

Анотація є коротким змістовим викладом наукової роботи, обсягом до 250 слів. У ній автор стисло висвітлює суть дослідження: його мету, актуальність, завдання, основні розділи, ключові результати та підсумки. У межах одного-двох речень варто передати зміст кожного структурного компонента наукової праці.

У заголовку анотації потрібно зазначити повну назву роботи, дані про автора (прізвище, ім’я, по батькові), найменування територіального відділення МАН України, закладу позашкільної освіти й закладу освіти, клас (курс), населений пункт, а також ПІБ і посаду наукового керівника (з науковим ступенем і вченим званням — за наявності).

Анотація не повинна містити тексту з самої наукової роботи (наприклад, фрагментів вступу чи висновків), а також клішованих виразів. Наприкінці обов’язково подаються ключові слова (5–10), які влучно характеризують зміст дослідження, подаються через кому в називному відмінку.

🔷 Зразок анотації:

Сучасні тенденції вивчення фразеологізмів у шкільному курсі української мови
Іваненко Марія Олександрівна

Тернопільське територіальне відділення МАН України
Тернопільський центр науково-технічної творчості учнівської молоді
Тернопільська гімназія № 5 імені І. Франка
10 клас
м. Тернопіль
Наукова керівниця — Петренко Олена Василівна,

кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови ТНПУ імені В. Гнатюка

Дослідження присвячено аналізу ролі фразеологізмів у шкільному курсі української мови як засобу розвитку мовленнєвої компетентності учнів. Розділ перший окреслює теоретичні основи поняття фразеології та її класифікації. Другий розділ містить огляд сучасних підручників та програм, де фразеологізми подаються як мовне явище. У третьому розділі проаналізовано результати опитування учнів і подано методичні рекомендації щодо ефективного викладання теми. У підсумку зроблено висновки про потенціал фразеологізмів у формуванні культурної свідомості школярів.

Ключові слова: фразеологізм, шкільна програма, українська мова, мовленнєва компетентність, підручник, навчальний процес, методика викладання, лінгвістика, учень, мовна свідомість.

Усі князі на НМТ з історії України

Аскольд (?-882 р)

  1. Напівлегендарний київський князь.
    Правив разом із Діром
  2. 860 р. здійснює військовий похід на Візантію
  3. Перша невдала спроба охрестити Русь
  4. Уклав перший відомий договір Русі з Візантією

Олег (882 — 912 рр)

  1. Регент і дядько київського
    князя Ігоря
  2. Об’єднав Північну та Південну Русь
  3. Здійснив 2 походи на Візантію 907 і 911 рр.

Ігор (912 — 945 рр)

  1. Фактичний засновник руської
    княжої династії Рюриковичів.
  2. Здійснив невдалі походи на
    Візантію 941 і 944 рр.
  3. Убитий деревлянами за непомірний збір данини (945 р.)

Ольга (945 — 964 рр)

  1. Спалила деревлянське місто
    (помста за вбивство чоловіка).
  2. Прийняла хрещення
    під час візиту до Константинополя.
  3. Була регентом сина Святослава
    після смерті чоловіка.
  4. Провела реформи: впровадила погости, уроки

Святослав (964 — 972 рр).

  1. 965 р. розгромив Хозарський
    каганат та Волзьку Булгарію.
  2. 964 — 966 рр. здійснив східний похід.
  3. «Йду на Ви» «Мертві сорому не знають» «Не посоромлю землю Руську»

Володимир (980 — 1015 рр).

  1. Приєднав Червенські міста.
  2. Cтворив систему укріплень «змієві вали».
  3.  Запровадив «шлюбну дипломатію».
  4. 988 р. запровадив християнство як державну релігію.
  5. Звів першу кам’яну церкву — Десятинну

Ярослав (1019 — 1054 рр).

  1. Побудував Золоті ворота,
    Софійський собор.
  2. 1036 р. переміг печенігів.
  3. Перше зведення законів «Руська Правда».
  4. «Шлюбна дипломатія», отримав прізвисько «тесть Європи».

Ярославичі (1054 — 1073 рр).

  1. 1068 р. поразка від половців
    на р. Альта.
  2. 1072 р. Вишгородська нарада князів,
    схвалена «Правда Ярославичів».
  3. 1097 р. з‘їзд князів у м. Любеч

Володимир Мономах (1113 — 1125 рр)

  1. Продовжував «шлюбну дипломатію».
  2. Ініціювання нової системи
    престолонаслідування.
  3. Вдало воював з половцями та припиняє князівські чвари.
  4. Написав «Повчання дітям»

Мстислав (1125 — 1132 рр).

  1. Відбивав напади половців.
  2. Переможний похід проти литовців.
  3. Зберігав єдність України Русі.
  4. Останній одноосібний князь

Ярослав Осмомисл (1153 — 1187 рр).

  1. Галицький князь з династії Рюриковичів.
  2.  Значно розширив території Галицького
    князівства.
  3. Укладав чисельні торговельні союзи з іншими князівствами

Роман Мстиславович (1168 — 1205 рр).

  1. Засновник правлячого роду
    Романовичів.
  2. 1199 р. створив Галицько-Волинську
    державу з центром у м. Галич.
  3. Успішна боротьба з половцями,
    активна зовнішня політика.
  4. Придушення боярської опозиції, зміцнення влади князя

Данило Галицький (1238 — 1264 рр).

  1. Об’єднання Галицького
    і Волинського князівства в одну
    цілісну державу.
  2. 1238 р. розгром тевтонських лицарівхрестоносців у битві під Дорогочином.
  3. 1245 р. визнав себе васалом монголів.
  4. 1253 р. коронований у Дорогочині

Лев Данилович (1264 — 1301 рр)

  1. Переніс столицю у Львів.
  2. Васальна залежність від Золотої Орди.
  3. Просив допомоги у монголів
    для боротьби з угорцями та поляками.
  4. Приєднав Люблінські землі
    та Закарпаття

Юрій І Львович (1301 — 1308 рр)

  1. Титулувався «королем Русі
    і князем Володимирії».
  2. Повернув могутність ГалицькоВолинській державі .
  3. Втратив Люблінські землі та Закарпаття.
  4. 1303 р. створена Галицька церковна
    митрополія

Юрій ІІ Болеслав (1325 — 1340 рр)

  1. Проводив мирну зовнішню політику.
  2. Лояльно ставився до поширення
    католицизму.
  3. Сприяв переселенню німців
    та поляків до України

Ольгерд (1345 — 1377 рр.)

  1. Великий князь литовський і руський.
  2. 1362 р. переміг монголів у битві на
    р. Сині Води.
  3. Приєднав: Чернігово-Сіверське,
    Київське, Волинське князівства,
    Поділля, Білорусь. “Старого не порушаємо,
    нового не впроваджуємо”

Владислав ІІ Ягайло (1377 — 1434 рр).

  1. 1385 р. уклав Кревську унію.
  2. Польський король, володар Русі.
  3. Почав поширювати католицизм

Вітовт (1398 — 1430 рр).

  1. Після Кревської унії (1385) очолив рух
    за політичну самостійність ВКЛ.
  2. 1410 р. разом з Ягайлом розгромив
    Тевтонський орден у Грюнвальдській
    битві.
  3. 1413 р. укладено Городельську унію —
    (ВКЛ + Польща) підтвердження
    існування ВКЛ як окремої
    незалежної держави

Свидригайло (1430 — 1438 рр)

  1. Створив Велике князівство Руське
    (1432 – 1435 рр.), яке ставило за мету
    боротьбу проти умов Кревської унії.
  2. Після смерті Свидригайла у 1452 р.,
    ліквідовано Волинське князівство,
    у 1471 р. ліквідовано Київське
    удільне князівство

Костянтин Василь Острозький (1559 — 1608 рр)

  1. Руський князь, магнат, військовий,
    політичний та культурний діяч.
  2. 1567 р. став сенатором Речі Посполитої.
  3. 1576 р. заснував Острозьку академію
  4. Сприяв заснуванню бібліотек, шкіл
    та друкарень

День вишиванки: як одна ідея об’єднала Україну та світ

Всесвітній день вишиванки — це міжнародне свято, яке закликає берегти і популяризувати старовинну традицію створення та носіння українського вишитого одягу. Його відзначають щороку у третій четвер травня. В 2025 році – це 15 квітня. В цей же день відзначаємо День Сім’ї. Це не державне і не релігійне свято — кожен може долучитися, просто вдягнувши вишиванку.

Ідея свята з’явилася у 2006 році. Її запропонувала студентка Чернівецького університету Леся Воронюк, коли побачила свого одногрупника Ігоря Житарюка у вишиванці.

Леся Воронюк

Леся запропонувала друзям обрати день, щоб усі прийшли на заняття у вишиванках. Спочатку це була скромна акція — кілька десятків студентів і викладачів. Але вже за кілька років ідея поширилася по всій Україні і навіть серед українців за кордоном. Засновники свята зверталися до державних установ, закликаючи підтримати цю ініціативу.

Найактивніше свято перші роки відзначали в Чернівцях. Третій четвер травня обрали навмисно, щоб показати: вишиванка — це частина повсякденного життя українців, а не лише святковий одяг.

З часом з’явилися традиції проводити онлайн-конкурси, наприклад, на найкращу вишиванку чи фото у ній. Люди викладають свої світлини у соцмережі не тільки в Україні, а й по всьому світу.

Після початку російсько-української війни це свято набуло ще більшого значення, як символ національної єдності. Попит на вишиванки зріс особливо після 2022 року. Багато відомих українців активно підтримують цю традицію.

Хоча були спроби зробити День вишиванки офіційним святом, успіху це не мало. Леся Воронюк вважає, що це навіть добре: завдяки неофіційному статусу свято лишається відкритим і простим для всіх охочих.

Популярність свята підтримує ідея, що вишиванка є оберегом. Це також стимулює інтерес до регіональних традицій вишивки й використання автентичних орнаментів у сучасному одязі. День вишиванки став хорошою нагодою для нових досліджень і статей про історію та сучасність українського вишитого вбрання.

Коли українці почали носити вишиванки?

У 1909 році в селі Мартинівка на Черкащині археологи знайшли скарб, що датується VI століттям. Серед знахідок були дві фігурки чоловіків у довгих сорочках з вишивкою на грудях, які ніби танцюють гопак. За легендою, це образи давніх слов’ян, які носили вишиванки, мали оселедці й вуса.

  • Найдавніший зразок вишивки знайшли на Миколаївщині — це шматочок пурпурової тканини з золотою вишивкою, який був частиною жіночого сарматського вбрання й датується першим тисячоліттям нашої ери.
  • В Україні є близько 200 різних технік вишивання і понад 100 видів швів. Кожна область має свої традиції: особливі орнаменти, кольори й техніку. Наприклад, борщівська вишивка відома тим, що сорочки майже повністю вкриті чорними нитками — у її візерунках навіть збереглися елементи культури трипільців.
  • Ще один популярний вид — яскраві багатобарвні вишиванки, які колись носили жителі Карпат, Закарпаття, Буковини та Гуцульщини.
  • Дуже складною вважається полтавська вишиванка, виконана «білим по білому». Її мотиви надихалися природою. Жінки зазвичай вишивали такі сорочки взимку, коли було менше роботи в полі.

Вишиванка сьогодні — символ сучасної української культури

• Українці люблять встановлювати рекорди, пов’язані з вишиванками. Наприклад, у 2012 році в Рівному зафіксували рекорд: 6570 людей у вишиванках зібралися разом.


• У 2011 році швейне підприємство створило гігантську вишиванку розміром 4х10 метрів, якою прикрасили корпус Чернівецького університету.


• Найдорожчу вишиванку показали у 2013 році на Сорочинському ярмарку: вона важила 4 кг і коштувала понад 10 тисяч гривень.


• Письменник Іван Франко став першим українцем, який поєднав вишиванку з піджаком. Так він показував, що вишиванка — це не лише святковий одяг. До речі, саме у такому вигляді Франко зображений на 20-гривневій купюрі.


• Андрій Шевченко став першим ведучим, який з’явився у прямому ефірі у вишиванці. Це було під час телемарафону «Ніч виборів» на 5-му каналі. Пізніше цю традицію підхопили й інші телеведучі.


• Українська вишиванка відома у всьому світі: її можна побачити у колекціях Dior, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana. Серед шанувальників вишиванки — Мадонна, Демі Мур, Діта фон Тіз, Клаудія Шиффер та Мей Маск.

Вишиванка — це не просто елемент одягу, а справжній символ української культури й ідентичності, що має глибокі історичні корені. Від знахідок VI століття до сучасних світових модних показів вона залишається важливим оберегом і способом самовираження українців.

Кожен регіон України зберігає власні унікальні традиції вишивки, а сама сорочка продовжує надихати нові покоління. Сьогодні вишиванка об’єднує українців усього світу, підкреслюючи нашу єдність і непереможний дух.

Список джерел:

  1. Освіта.ua. (2010, жовтень 29). Українська вишивка та вишивані рушники як частина української культури.Освіта.UA

  2. Армія FM. (2019). Вишиванка – яскравий символ української культури.Армія FM

  3. Суспільне. (2023, січень 26). Півтора року й 37 кілометрів ниток: 15-річна вінничанка вишила рекордну мапу України.Суспільне | Новини

Міжнародний день сім’ї: як і коли святкують українці

Міжнародний день сім’ї, започаткований Організацією Об’єднаних Націй у 1993 році, офіційно відзначається з 1994 року, а в Україні його святкують з 2023-го. Спершу в Україні День сім’ї припадав на 8 липня, однак ця дата збігалася з російським святом сім’ї, любові та вірності. Тому у липні 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 455/2023, яким переніс святкування на 15 травня — дату, що відповідає міжнародному календарю ООН. Вперше на нову дату Україна відзначила це свято у 2024 році.

Ідея Міжнародного дня сім’ї полягає в акцентуванні уваги на важливих аспектах сімейного життя та актуальних питаннях, що стосуються родинних взаємин. Щороку вибирається окрема тема: від подолання бідності серед сімей і здорового способу життя до ролі батьків у вихованні дітей та збереженні традицій. Цей день також є нагодою подякувати рідним за їхню любов, турботу та підтримку, а також підкреслити багатоманітність сучасних сімей у світі.

Сім’я — це найдорожче, особливо під час війни, коли багато українських родин змушені бути розділеними через військову службу. У цей день в Україні проводять різні освітні, культурні й благодійні заходи: конференції, тематичні акції, концерти. Та головне — присвятити час своїм рідним. Це може бути спільний обід чи вечеря, сімейний пікнік або просто телефонна розмова, щоб висловити любов і вдячність близьким людям за їхню присутність у вашому житті.

Список джерел:

  1. United Nations. (1993). Resolution on International Day of Families. https://www.un.org/development/desa/family/international-day-of-families.html

  2. Президент України. (2023). Указ №455/2023 «Про зміну дати святкування Дня сім’ї». https://www.president.gov.ua/documents/4552023-47673

Модельні навчальні програми: громадянська та історична освітня галузь

Громадянська та історична освітня галузь

Вступ до історії України та громадянської освіти. 5-6 клас

Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)

Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти. 5-6 класи (інтегрований курс)

Історія України. Всесвітня історія. 6 клас

Історія України. 7-9 клас

Всесвітня історія 7-9 класи

Історія: Україна і світ. 7–9 класи (інтегрований курс)

Громадянська освіта. 6-9 клас

Громадянська освіта. 8 клас

Інтегрований курс історії та громадянської освіти 7-9 класи

Вебінар: “Скетчноутинг, комікси, інфографіка: візуальні прийоми на уроках історії”

Актуальність

У межах Концепції Нової української школи особливе значення набуває візуалізація навчального матеріалу як засіб розвитку критичного мислення, креативності, вміння структурувати інформацію та презентувати знання.
На уроках історії, де часто опрацьовується великий обсяг дат, подій, постатей та причинно-наслідкових зв’язків, використання скетчноутингу, інфографіки та коміксів дозволяє перетворити “сухий” матеріал на живий і захопливий простір для учнівської творчості та розуміння.
Ці інструменти допомагають вчителю не лише урізноманітнити урок, а й розвивати ключові компетентності школярів — особливо вміння мислити візуально, узагальнювати та презентувати знання у доступній формі.

Мета

Надати вчителям історії практичні інструменти та методичні рекомендації щодо використання візуальних прийомів — скетчноутингу, коміксів і інфографіки — для формування ключових компетентностей, активізації пізнавальної діяльності учнів та покращення засвоєння історичного матеріалу.

Завдання вебінару:

  • ознайомити педагогів з особливостями скетчноутингу, інфографіки та історичних коміксів як інструментів НУШ;

  • показати практичні приклади використання візуальних прийомів у 5–8 класах;

  • пояснити, як ці інструменти сприяють формуванню історичного мислення та візуальної грамотності;

  • дати покрокові рекомендації зі створення скетчноутів, коміксів і інфографіки разом з учнями;

  • надати ідеї для самостійного впровадження візуалізацій у процес оцінювання знань.

Очікувані результати:

  • засвоєння педагогами нових візуальних прийомів для ефективного викладання історії;

  • підвищення мотивації учнів через цікаві, інтерактивні та креативні форми роботи;

  • здатність учасників самостійно створювати і впроваджувати скетчноути, комікси та інфографіку на уроках;

  • зростання методичної майстерності педагогів відповідно до викликів НУШ.

Цільова аудиторія

Учителі історії,  громадянської освіти, а також педагоги, які прагнуть модернізувати навчальний процес, зацікавлені у використанні візуальних технологій та креативних методів навчання.

📅 Вебінар відбудеться 14 червня о 14:00.
Запрошуємо педагогів долучитися до практичного вебінару «Скетчноутинг, комікси, інфографіка: візуальні прийоми на уроках історії», щоб оновити свої інструменти викладання, зробити уроки більш привабливими для сучасних учнів і сприяти кращому засвоєнню знань у відповідності до стандартів Нової української школи 📘✍️

👉 Реєстрація обов’язкова. Чекаємо вас онлайн!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Важлива інформація для учасників НМТ-2025: запрошення, графік і правила проходження тесту

Учасники основної сесії національного мультипредметного тесту (НМТ) 2025 року вже почали отримувати свої запрошення, у яких зазначено всі деталі проведення тестування.


Тестування цього року проходитиме у дві сесії:

  • основна триватиме з 14 травня до 25 червня,
  • додаткова — з 14 до 25 липня.

Учасники здаватимуть чотири предмети:

  • три обов’язкові (українська мова, математика та історія України)
  • і ще один на вибір — українська література, іноземна мова, біологія, фізика, хімія або географія.

Тестування відбуватиметься в один день у два блоки по дві години кожен, із перервою 20 хвилин. У разі повітряної тривоги тестування буде тимчасово зупинене.

НМТ можна буде скласти як в Україні, так і за кордоном у спеціально визначених центрах. Онлайн-формат цього року не передбачено. Перелік країн для складання тесту: Австрія, Азербайджан, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Грузія, Данія, Естонія, Італія, Ірландія, Іспанія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія і Швеція..

Результати оприлюднять:

  • основної сесії до 4 липня
  • додаткової — до 30 липня.

Як дізнатися місце і час тестування?
До 7 травня всі зареєстровані учасники основної сесії можуть завантажити свої запрошення у персональних кабінетах.

У запрошеннях зазначено дату, час і місце проведення тестування. Для тих, хто складає тестування в Україні, час буде вказаний за київським часом, а для учасників за кордоном — за місцевим часом.

Учасникам радять заздалегідь ознайомитися з інформацією в запрошенні та спланувати маршрут до місця тестування. Спізнення не допускається — навіть із поважних причин.

Уся офіційна інформація щодо НМТ доступна лише через персональні кабінети учасників, офіційний сайт Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, а також їхні офіційні соцмережі.

Про викладання інтегрованого курсу «Захист України» на базі осередків закладів освіти

У 2024 році Міністерство освіти і науки України вирішило оновити підходи до викладання предмета «Захист України», щоб забезпечити якісну військову підготовку учнів і формувати їхню громадянську свідомість. Для цього розробили нову модельну програму «Захист України. Інтегрований курс» для шкіл, що надають повну загальну середню освіту. Також під цей проєкт виділили кошти для створення спеціальних навчальних осередків.

Ця програма була погоджена Міністерством оборони України й отримала рекомендацію МОН для впровадження. Її викладають у межах всеукраїнського інноваційного освітнього проєкту, до якого приєднуються лише визначені школи. Для них надіслали докладні інструкції з організації навчання і створення осередків.

Проєкт розрахований на два роки, і з часом до нього приєднуватимуться нові школи. На основі цього досвіду будуть вироблені єдині правила для всіх шкіл України.

У школах-осередках має бути організоване хоча б одне гаряче харчування для всіх учнів, незалежно від того, в яку зміну вони навчаються. Власники або керівники шкіл повинні забезпечити це харчування безкоштовно або за кошти батьків, згідно з нормами, затвердженими Кабміном.

Для цього потрібно:

  • затвердити місцеву програму організації харчування дітей (на основі місцевих бюджетів);

  • визначити вартість харчування для дітей пільгових категорій;

  • видати наказ щодо організації роботи осередків;

  • зібрати списки дітей, що навчаються в осередках;

  • укласти угоди між школами-партнерами щодо навчання та харчування;

  • підрахувати потрібну суму для організації харчування;

  • провести закупівлі через систему публічних закупівель;

  • затвердити списки учнів, які мають право на безкоштовне харчування, і організувати його.

Харчування проводять згідно з санітарними вимогами, а облік дітей і оплата за послуги здійснюються під контролем керівництва школи. Учні, що не мають права на безкоштовне харчування, можуть купувати обіди за власні кошти.

Заклади освіти відповідають за проведення початкової військової підготовки та мають подавати списки учнів, яких треба поставити на військовий облік. Викладати предмет можуть лише кваліфіковані педагоги, зокрема ветерани чи військові у відставці. Вони можуть працювати разом із представниками армії чи громадських організацій.

Щоб учні отримували якісну освіту, класи ділять на менші групи по 8–15 осіб, і це не залежить від статі учнів. Завдяки цьому навчання стає більш практичним.

Освітня субвенція (гроші з державного бюджету) розподіляється між громадами за чіткою формулою, що враховує кількість учнів і наповнюваність класів. Якщо класи малокомплектні, громади повинні самі покривати додаткові витрати зі своїх бюджетів.

Через війну в Україні вже третій рік соціальні видатки фінансують міжнародні донори, зокрема Світовий банк, який оплачує зарплати педагогів у межах спеціального проєкту. Водночас місцеві бюджети також можуть додатково фінансувати освіту.

Керівники шкіл, де створено осередки, мають:

  • змінити штатний розпис (якщо потрібно додати нові педагогічні посади);

  • визначити відповідальних за безпеку учнів;

  • розробити розклад і систему оцінювання для учнів інших шкіл, які проходитимуть навчання в осередку.

Учителі, що працюють в осередках, можуть отримати доступ до електронних журналів, щоб вести облік успішності та відвідування учнів. Або ж у школі можуть вести окремий журнал, з якого підсумкові оцінки передають до шкіл, де ці діти навчаються.

Додатково МОН спільно з закладами післядипломної освіти постійно працює над підвищенням кваліфікації вчителів предмета «Захист України».

Джерело: Лист МОН від 28.04.2025 р. №1/8524-25 “Про викладання інтегрованого курсу «Захист України» на базі осередків закладів освіти”

4 травня: від Манхеттена до “Бігмака” — день, коли змінювався світ

4 травня — це день, коли відбувалося чимало несподіваних і впливових подій. Саме цього дня продавали острови, народжувалися генії, створювалися перші автомобілі та футбольні клуби, а ще з’явився “Бігмак”, який став символом глобалізації. Історія 4 травня показує, як один день може вмістити в себе війну, культуру, науку, спорт і навіть гумор.

🔹 1471 — у битві при Тьюксбері під час війни Червоної і Білої Троянд перемогли Йорки, принц Едвард із Ланкастерів загинув.

🔹 1493 — Папа Римський Олександр VI поділив нововідкриті землі між Іспанією і Португалією.

🔹 1626 — індіанці продали острів Манхеттен голландцям всього за 60 гульденів. Згодом тут з’явився Нью-Йорк.

🔹 1655 — народився Бартоломео Крістофорі, який винайшов фортепіано.

🔹 1772 — народився Фрідріх Брокгауз, творець знаної німецької енциклопедії.

🔹 1838 — за кошти, виручені з продажу портрета Василя Жуковського, викупили з кріпацтва Тараса Шевченка.

🔹 1896 — у Лондоні вийшов перший номер газети Daily Mail.

🔹 1904 — створено фірму Rolls-Royce, футбольний клуб Шальке-04 і США отримали контроль над Панамським каналом.

🔹 1927 — засновано Американську кіноакадемію, яка щорічно вручає премії “Оскар”.

🔹 1945 — ОУН(б) видала декларацію після Другої світової війни, в якій закликала продовжувати боротьбу за незалежність.

🔹 1960 — СРСР ухвалив рішення про грошову реформу — деномінацію у 10 разів.

🔹 1968 — у меню McDonald’s з’явився перший “Бігмак”.

🔹 1970 — у США Нацгвардія відкрила вогонь по студентській демонстрації в місті Кент — загинули 4 особи.

🔹 1979 — Маргарет Тетчер стала першою жінкою-прем’єром Великобританії.

🔹 1982 — радянські альпіністи вперше підкорили Еверест. Українці Бершов і Туркевич здійснили перше нічне сходження.

🔹 1986 — розширено зону евакуації навколо Чорнобильської АЕС до 30 км.

🔹 1990 — Латвія заявила про відновлення своєї незалежності.

🔹 1992 — в Україні створено Книгу пам’яті жертв репресій.

🔹 2000 — у світі вибухнула паніка через комп’ютерний вірус “I love you”, який поширювався через електронну пошту.

🔹 2000 — відбулися перші в історії вибори мера Лондона. Переміг Кен Лівінгстон.

🔹 2006 — картина Пабло Пікассо “Дора Маар із кицькою” продана за 95,2 мільйона доларів на аукціоні Sotheby’s — це одна з найдорожчих покупок в історії мистецтва.

картина Пабло Пікассо “Дора Маар із кицькою”

4 травня — це день, коли народжувалися великі постаті, ухвалювались доленосні рішення, з’являлися шедеври мистецтва і навіть нові продукти. Ця дата пов’язує минуле і сучасність: від Шевченка до “Бігмака”, від Тетчер до Шевченківської монети. Події 4 травня нагадують, що історія живе не лише у книжках — вона щодня створюється навколо нас.

Список джерел:

  1. BBC News Україна. (2023, May 4). 4 травня в історії: головні події та постаті. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian
  2. Encyclopaedia Britannica. (n.d.). Bartolomeo Cristofori. Retrieved April 30, 2024, from https://www.britannica.com
  3. Історична правда. (n.d.). Що відбувалося 4 травня: події в історії. Retrieved April 30, 2024, from https://www.istpravda.com.ua
  4. UNESCO. (n.d.). World Press Freedom Day. Retrieved from https://www.unesco.org/en/days/press-freedom
  5. Wikipedia. (n.d.). 4 травня. Retrieved April 30, 2024, from https://uk.wikipedia.org/wiki/4_травня

Вебінар: “Реформи НУШ: викладання історії у 5–8 класах”

Актуальність

Реформа освіти в Україні через Концепцію Нової української школи змінює підходи до викладання історії. У центрі — не лише передача знань, а й формування історичного мислення, критичного аналізу, громадянської активності та національної ідентичності. Саме урок історії стає простором, де школярі вчаться не лише запам’ятовувати дати, а й осмислювати минуле, аналізувати події, бачити зв’язки між історією та сучасністю. Зміни змісту, методики, оцінювання — усе це вимагає нових практичних інструментів і переосмислення ролі вчителя як фасилітатора навчання.

Мета

Ознайомити педагогів із сучасними підходами до реалізації Концепції НУШ у курсі історії для 5–8 класів, надати методичні поради, інструменти та приклади для формування ключових і предметних компетентностей на основі історичного змісту.

Завдання вебінару:

  • проаналізувати зміни в навчальних програмах і підходах до викладання історії у НУШ;

  • окреслити особливості компетентнісного навчання на уроках історії;

  • представити приклади інтерактивних методів і завдань для 5–8 класів;

  • показати, як формувати в учнів історичну та громадянську компетентність;

  • надати приклади інструментів для формувального оцінювання в історії.

Очікувані результати:

  • усвідомлення педагогами ролі історії в реалізації цілей НУШ;

  • формування розуміння, як організувати навчання з орієнтацією на компетентності;

  • засвоєння прикладів інноваційних форматів уроку;

  • підвищення професійного рівня вчителя у відповідності до вимог сучасної освіти.

Цільова аудиторія

Учителі історії, педагоги,  які прагнуть якісно реалізовувати підходи НУШ у своїй щоденній практиці.

📅 Вебінар відбудеться 7 червня о 14:00.
Запрошуємо всіх зацікавлених долучитися до практичного вебінару «Реформи НУШ: викладання історії у 5–8 класах» — отримайте корисні інструменти, обміняйтеся досвідом і зробіть свій урок сучасним, змістовним і близьким до учнів 💡

👉 Реєстрація обов’язкова. Чекаємо вас онлайн!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

Топ-3 онлайн-ресурси для якісної підготовки до НМТ з історії України

Національний мультипредметний тест (НМТ) з історії України є важливим етапом для вступників, які планують навчання у вищих навчальних закладах. Враховуючи великий обсяг матеріалу та необхідність не лише запам’ятати факти, а й розуміти історичні процеси, підготовка до НМТ вимагає системності та доступу до якісних навчальних ресурсів.

Топ-3 ресурси

 

  1. Smart-курс “Історія без репетитора“. Пропонуються авторські інтерактивні тести для підготовки до НМТ з історії України, які відповідають чинній програмі. Тут можна знайти ігрові завдання різних форматів. Платформа зручна для щоденного тренування і дозволяє відслідковувати прогрес, що є великим плюсом для випускників.

  2. Освіта.ua. Один із найпопулярніших українських освітніх порталів, що пропонує безкоштовні тести за програмою НМТ. Крім тестів, тут містяться аналітичні матеріали щодо складання ЗНО/НМТ, поради щодо підготовки та новини про освітні події.

  3. Історія в школі. Сайт пропонує актуальні матеріали для підготовки до НМТ-2025, включаючи тематичні тести, списки дат і подій, які необхідно знати. Крім того, на порталі регулярно оновлюються новини про освітні події та публікуються методичні поради для абітурієнтів. Великим плюсом є доступність матеріалів у форматі PDF для завантаження.

Ефективна підготовка до НМТ з історії України передбачає регулярну практику та повторення матеріалу у зручному форматі. Онлайн-ресурси надають таку можливість, дозволяючи займатись у власному темпі та контролювати свій прогрес. Комбінуючи кілька платформ, ви зможете впевнено підійти до складання тесту й досягти високого результату.

День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Голокосту: історія, героїзм і сучасне вшанування

Щороку 14 травня в Україні відзначають День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Цю пам’ятну дату Верховна Рада України запровадила у 2021 році, вшановуючи мужність людей, що під загрозою власного життя протистояли нацистській політиці знищення єврейського народу.

За даними ізраїльського національного меморіалу Катастрофи і Героїзму «Яд Вашем», звання Праведника народів світу отримали 2673 українці. Це почесне звання Ізраїль присвоює тим, хто рятував євреїв від Голокосту. Україна займає четверте місце у світі за кількістю Праведників після Польщі, Нідерландів і Франції. Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними і невідомими.

Під час Голокосту, за різними оцінками істориків, у Європі було вбито близько 6 мільйонів євреїв. З них близько 1,5 мільйона стали жертвами на території України. Ці страшні цифри могли бути ще більшими, якби не хоробрість звичайних українців, які рятували своїх єврейських сусідів, друзів і навіть незнайомців. Вони переховували євреїв, допомагали їм тікати, знаходили нові документи, ділилися їжею й надавали прихисток.

Особливу роль у цьому процесі відіграє меморіал «Яд Вашем», заснований у 1953 році.

Форум пам'яті Голокосту: “Яд Вашем” вибачився за спотворення історії в інтересах Путіна
меморіал «Яд Вашем»

У 1963 році були затверджені офіційні критерії для присвоєння звання Праведника народів світу.

Почесне звання “праведник народів світу” надається, якщо висунута єврейською спільнотою кандидатура відповідає наступним вимогам:

1) здійснення активних вчинків задля врятування євреїв, навіть якщо ці дії виявилися безуспішними через незалежні від рятівника обставини;

2) за реальної загрози життю рятівника, пов’язаної з такими діями;

3) за безкорисливості, тобто при рятуванні євреїв без отримання або очікування винагороди;

4) якщо під час операції з рятування, а також до неї та після неї рятівник не завдав шкоди ін. євреям або неєвреям;

5) за наявності достовірних свідчень.

Спеціальна комісія при меморіалі розглядає кожен випадок, вивчаючи документи, свідчення очевидців та врятованих. Тим, кого визнають Праведниками, вручають іменну медаль, почесний сертифікат і вписують їхні імена на Стіну Честі в Єрусалимі.

Медаль, якою нагороджують Праведників народів світу

Один із символічних прикладів – доля Ванди Об’єдкової з Маріуполя.

Ванда Об’єдкова

Народжена в 1930 році, вона пережила жахи Голокосту: під час окупації міста нацисти стратили її матір разом із тисячами євреїв, а саму Ванду врятували друзі родини, видавши її за гречанку. Вона залишилася живою завдяки неймовірній сміливості та солідарності людей. Сумно, що у 2022 році під час російської окупації Маріуполя Ванда Семенівна знову опинилася в умовах війни і загинула в підвалі свого будинку на 91-му році життя.

Церемонії вшанування українських Праведників регулярно проходять у різних містах України. Наприклад, 31 січня 2022 року Посольство Ізраїлю та Національний музей історії України у Другій світовій війні відзначили п’ять родин із Києва, Тернополя, Тернопільської, Рівненської, Дніпропетровської та Вінницької областей, які були визнані Праведниками народів світу.

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, вийшла друком книга «Праведники народів світу. Україна» авторів Інни Іоффе та Олександра Євсюкова. Це видання присвячене українцям, які рятували євреїв під час Голокосту. У книзі не лише зібрані імена 2659 героїв з усіх регіонів України, а й подані окремі історії порятунку з фотографіями Праведників і врятованих ними людей.

Праведники народів світу. Україна. І. Іоффе, О. Євсюков. Інна Іофе

Видання підготовлене Єврейською конфедерацією України у партнерстві з Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» та Євро-Азіатським Єврейським конгресом.

Ця пам’ятна дата не лише про минуле, а й про цінність людяності, яка залишається актуальною сьогодні. Саме тому ми підготували готову виховну годину до Дня пам’яті Голокосту, яку вчителі можуть безкоштовно завантажити для використання у своїх класах. Це допоможе донести учням важливість пам’яті про Голокост і героїзм тих, хто, ризикуючи собою, рятував інших.

Пам’ять про Голокост – це наш обов’язок перед минулим і майбутнім. Вона нагадує, що навіть у найтемніші часи є місце для світла – у серцях тих, хто не побоявся зробити правильний вибір.

Список джерел:

  1. Український інститут національної пам’яті. (2024, травень 14). День пам’яті українців, які рятували євреїв.
  2. Суспільне Київ. (2024, травень 14). День праведників народів світу: в Бабиному Яру вшанували українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
  3. АрміяInform. (2023, травень 14). 14 травня — День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
  4. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. (2024, травень 14). Україна шанує рятівників від Голокосту.
  5. Релігійно-інформаційна служба України. (2024, травень 14). Сьогодні День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
  6. Букви. (2024, травень 14). 14 травня — День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
  7. Донецька обласна державна адміністрація. (2024, травень 14). 14 травня – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
  8. Білоцерківська міська рада. (2024, травень 14). День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
  9. Вікіпедія. (2024). День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Як з’явилося свято Матері і чому воно важливе для України

Історія Дня Матері розпочалася далеко за океаном — у Сполучених Штатах Америки. Заснувала це свято жінка на ім’я Анна Джарвіс.

Анна Джарвіс

Коли у 1905 році вона втратила свою маму, це стало для неї величезним ударом і водночас поштовхом до великої справи. Анна розіслала тисячі листів урядовцям, політикам і священикам, закликаючи створити особливий день, коли всі вшановуватимуть матерів. Її ідею підтримали: вже у 1910 році штат Західна Вірджинія офіційно запровадив День Матері, а в 1914 році його визнали національним святом всюди в США. Згодом свято підхопили ще понад 40 країн світу.

В Україні ідею святкувати День Матері підтримали у 1929 році. Союз українок Галичини запропонував установити це свято, і воно швидко стало популярним, особливо в Західній Україні. Але з 1939 року радянська влада заборонила його.

Сьогодні Україна будує власну ідентичність і традиції, пам’ятаючи свою багатовікову шану до Матері — як рідної мами, так і Божої Матері, Землі-Матері та України-Матері. День Матері, що традиційно святкується в першу неділю травня, може і має стати для нас не просто запозиченим святом, а частиною нашої культури й національної свідомості. Адже саме навесні, коли оживає природа і повертаються птахи, ми знову і знову нагадуємо собі, як важливо цінувати материнську любов і силу, що об’єднує нас у націю.

Традиції святкування Дня матері

День матері — це чудова нагода ще раз нагадати найдорожчій людині, як сильно ви її любите, поважаєте і цінуєте.

У цей день діти дарують мамам квіти, листівки, роблять невеличкі подарунки власноруч, співають пісні й читають вірші. Дорослі діти також вітають своїх мам подарунками — тут головне не їхня вартість, а щирість і тепло, з якими вони даруються. У США та Австралії є цікава традиція: цього дня люди приколюють до одягу гвоздики. Якщо мама ще жива, це кольорова квітка, а якщо її вже немає — біла, на знак пам’яті.

Також на День матері проходять концерти, флешмоби та благодійні заходи, зокрема в будинках для літніх людей. Але пам’ятайте: не обов’язково чекати особливого дня, щоб сказати мамі теплі слова чи обійняти її. Робіть це якомога частіше, адже мами заслуговують на любов і вдячність щодня.

В 2025 році це свято відзначається 11 травня. Не забудьте привітати матусь!

Список джерел:

  1. Army FM. (2023, травень 12). Вшанування матерів: історія створення Міжнародного дня матері. https://www.armyfm.com.ua/ua/vshanuvannya-materiv-istoriya-stvorennya-mizhnarodnogo-dnya-materi/Армія FM

  2. Вінниця.info. (2023, травень 8). Коли в Україні відзначають свято мами: історія дня матері. https://vinnitsa.info/article/koly-v-ukrayini-vidznachayut-svyato-mamy-istoriya-dnya-materiВінниця Інфо

  3. Time and Date. (2025). Mother’s Day 2025 in Ukraine. https://www.timeanddate.com/holidays/ukraine/mother-dayTime and Date

  4. LIGA.net. (2024, травень 10). Коли День матері, що це за свято, історія та традиції святкування. https://news.liga.net/ua/other/news/den-materi-shcho-tse-za-sviato-i-koly-vidznachaty-u-2024-rotsiІнформатор Коломия+2ЛІГА.net+2Корреспондент+2

  5. Wikipedia. (2025, квітень 27). Mother’s Day. https://en.wikipedia.org/wiki/Mother%27s_Day

  6. VSIM.ua. (2023, травень 14). 14 травня відзначаємо День матері. Історія свята. https://vsim.ua/Podii/14-travnya-vidznachaemo-den-materi-istoriya-svyata-11796066.htmlKrokus+2Всё Сімейство+2Інформатор Коломия+2

  7. Informator. (2023, травень 14). День матері: як все починалося? Історія свята. https://kl.informator.ua/uk/den-materi-yak-vse-pochynalosya-istoriya-svyataІнформатор Коломия

  8. Online.ua. (2024, травень 12). May 12 — Mother’s Day in Ukraine. https://www.online.ua/en/may-12-mothers-day-in-ukraine-877511/Online.UA — українське незалежне медіа

  9. Korrespondent.net. (2020, травень 5). Як відзначають День матері в Європі і світі: традиції святкування. https://ua.korrespondent.net/world/4224975-yak-vidznachauit-den-materi-v-yevropi-i-sviti-tradytsii-sviatkuvanniaКорреспондент+1ЛІГА.net+1

  10. Krokus.tv. (2024, травень 12). День матері 2024: дата та історія зворушливого свята. https://krokus.tv/7788-den-mater-2024-data-ta-storja-zvorushlivogo-svjata.html

Вимоги до оформлення постера для презентації дослідницької роботи

Оформлення постера є важливою складовою успішної презентації дослідницької роботи, оскільки дозволяє стисло, зрозуміло й наочно донести основні результати дослідження до цільової аудиторії. У цьому матеріалі ми зосереджуємося саме на вимогах до оформлення постера, тоді як основні вимоги до структури роботи МАН детально розглядалися нами в іншій статті. Дотримання встановлених стандартів забезпечує єдність стилю, полегшує сприйняття інформації та створює позитивне враження про рівень підготовки учасників конкурсу. Чітка структура постера сприяє кращій комунікації між автором і глядачами, а також демонструє вміння логічно викладати матеріал.

Постер — це вертикально розміщений плакат формату А0, що оформлюється українською мовою (виняток — секції відділення мовознавства). Зразок оформлення:

Обов’язкові елементи постера:

  • назва територіального відділення (області);

  • заголовок (назва проєкту, що збігається з назвою дослідницької роботи);

  • інформація про автора чи авторку:

    • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності),

    • повна назва закладу освіти,

    • клас,

    • населений пункт;

  • інформація про наукового керівника чи керівницю:

    • прізвище, ім’я, по батькові,

    • посада;

  • короткий зміст проєкту, що включає:

    • мету й завдання,

    • матеріали та методи виконання,

    • об’єкт і предмет дослідження,

    • основні результати та висновки.

Технічні вимоги:

  • рекомендований розмір заголовка — не менше ніж 100 типографських пунктів;

  • розмір тексту — не менше ніж 20 типографських пунктів;

  • міжрядковий інтервал — 1,5.

Оформлення і зміст:

  • рисунки мають бути чіткими, обов’язково з підписами;

  • усі умовні позначення повинні бути розшифровані;

  • текст слід формулювати коротко, конкретно й однозначно.

Якісно оформлений постер має відповідати встановленим стандартам щодо змісту, формату й технічних параметрів. Він повинен містити всі необхідні дані про автора, наукового керівника та дослідницький проєкт, а також бути лаконічним і інформативним. Дотримання цих вимог дозволить максимально ефективно презентувати результати роботи, підкреслити їхню значущість і сприятиме успішному виступу на наукових заходах.

Вебінар: «НУШ і громадянська освіта: формуємо компетентності через кейс-уроки»

Актуальність
Реалізація концепції Нової української школи передбачає формування ключових компетентностей, серед яких громадянська відповідальність і критичне мислення займають особливе місце. Використання кейс-уроків як інтерактивного методу дозволяє залучати учнів до обговорення реальних проблем, аналізу ситуацій і пошуку рішень, що відповідає сучасним освітнім викликам. Такий підхід сприяє розвитку у школярів активної громадянської позиції, соціальної відповідальності та навичок демократичної участі. Кейс-метод стає ефективним інструментом інтеграції теорії та практики, що особливо важливо в умовах компетентнісного підходу НУШ.

Мета
Надати педагогам практичні знання та інструменти для впровадження кейс-методу у викладання громадянської освіти в умовах НУШ, продемонструвати ефективні кейс-уроки та навчити розробляти власні кейси для формування громадянських компетентностей учнів.

Завдання:

  • розкрити суть кейс-методу та його роль у формуванні ключових компетентностей;

  • показати, як інтегрувати кейс-уроки у навчальний процес з громадянської освіти;

  • продемонструвати приклади успішних кейсів для різних вікових категорій;

  • надати покрокові рекомендації щодо створення власних кейсів відповідно до стандартів НУШ;

  • визначити інструменти для оцінювання результатів навчання під час кейс-уроків.

Очікувані результати:

  • засвоєння педагогами принципів кейс-методу як дієвого інструменту компетентнісного навчання;

  • набуття практичних навичок розробки й реалізації кейс-уроків у шкільній практиці;

  • формування розуміння, як кейс-уроки сприяють розвитку громадянських компетентностей;

  • підвищення професійної майстерності вчителів у відповідності до вимог НУШ.

Цільова авдиторія
Учителі історії та громадянської освіти, педагогічні працівники, які зацікавлені у впровадженні компетентнісного підходу та розвитку критичного мислення і громадянської активності школярів.

📅 Вебінар заплановано на 31 травня о 14:00.

Запрошуємо всіх зацікавлених педагогів долучитися до практичного вебінару «НУШ і громадянська освіта: формуємо компетентності через кейс-уроки». Це чудова можливість отримати дієві інструменти для підвищення ефективності ваших уроків, обмінятися досвідом і поповнити методичну скарбничку сучасними практиками! Не пропустіть нагоди зробити свої уроки ще більш цікавими та корисними для учнів 💡.

👉 Реєстрація обов’язкова. Чекаємо вас онлайн!

← Назад

Дякуємо за вашу відповідь. ✨

 

3 травня – день духовності, змін і свободи преси

3 травня — це день, який об’єднав у собі духовні постаті, важливі політичні рішення, культурні здобутки й трагічні події. Від перших конституцій до міжнародних угод, від літературних премій до сутичок за права — ця дата насичена подіями, що залишили слід у світовій та українській історії. Ознайомлення з ними дозволяє глибше зрозуміти шлях людства в різні епохи.

🔹 1074 — помер Теодосій Печерський, один із засновників Києво-Печерської лаври — важливого духовного центру Русі.

🔹 1469 — на світ з’явився Нікколо Макіавеллі — італійський філософ і політик, автор книги “Володар”, яка стала класикою політичної думки.

🔹 1494 — Христофор Колумб відкрив Ямайку.

🔹 1783 — указом Катерини ІІ українським селянам заборонено переселятися — фактично це стало закріпаченням Лівобережної України.

🔹 1815 — Віденський конгрес остаточно поділив Польщу між Росією, Австрією й Пруссією.

ВІденський конгрес

🔹 1898 — народилася Голда Меїр — уродженка Києва, яка згодом стала прем’єр-міністром Ізраїлю.

🔹 1918 — Павло Скоропадський призначив прем’єр-міністром Української Держави Федора Лизогуба.

🔹 1924 — трагічно загинув Микола Міхновський — один із перших ідеологів української незалежності.

Микола Міхновський

🔹 1937 — роман “Віднесені вітром” Маргарет Мітчелл отримав Пулітцерівську премію.

🔹 1946 — у Токіо розпочався трибунал над японськими воєнними злочинцями — аналог Нюрнберзького процесу.

🔹 1947 — набрала чинності нова Конституція Японії, яка обмежила владу імператора і заборонила війну.

🔹 1968 — студентські протести в Парижі переросли в загальнонаціональний страйк. Суспільство вимагало змін.

🔹 1991 — в Намібії підписали “Віндгукську декларацію”, яка стала символом боротьби за свободу слова. Саме тому 3 травня стало Всесвітнім днем свободи преси.

🔹 1992 — Президент України Леонід Кравчук відвідав Туреччину. Це був перший офіційний візит такого рівня між нашими державами.

🔹 2000 — оголошено про злиття Лондонської та Франкфуртської бірж — створено гігантський фінансовий центр.

🔹 2001 — у Вашингтоні презентовано перший повний варіант Геному людини. Це був прорив у біології та медицині, який відкрив нову еру у вивченні спадковості та лікуванні хвороб.

🔹 2004 — Європейський Союз поповнився одразу 10 новими країнами, серед яких Польща, Чехія, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія, Угорщина, Словенія, Кіпр і Мальта. Це стало найбільшим розширенням в історії ЄС.

🔹 2006 — у Парижі урочисто відкрито реконструйований музей Орсе — один із найвідоміших арт-просторів Франції, присвячений імпресіоністам.

реконструйований музей Орсе

🔹 2010 — у Греції масові протести проти жорсткої економії переросли у сутички, загинуло троє людей. Протести стали символом економічної кризи в Європі.

🔹 2013 — у світі відзначали 20-річчя Всесвітнього дня свободи преси. Організація “Репортери без кордонів” оприлюднила спеціальний рейтинг свободи ЗМІ, де Україна перебувала на 126 місці зі 179.

🔹 2015 — Верховна Рада України ухвалила закон про декомунізацію, яким заборонялася пропаганда радянської символіки. Закон став частиною курсу на переосмислення минулого.

🔹 2018 — у столиці Афганістану Кабулі стався теракт біля штаб-квартири Національного управління реєстрації: загинули понад 20 осіб. Світ продовжував боротьбу з тероризмом.

🔹 2020 — через пандемію COVID-19 Всесвітній день свободи преси відзначався онлайн. ЮНЕСКО наголошувала на особливій ролі журналістики в період глобальних криз.

🔹 2023 — у Львові відкрили Меморіал загиблим журналістам, які виконували свою роботу під час війни. Подія приурочена до 3 травня — Дня свободи преси.

🔹 2024 — Україна вперше на державному рівні провела офіційні заходи до Всесвітнього дня свободи преси з наголосом на безпеку журналістів в умовах війни та кіберзагроз.

3 травня — це день, який вчить нас цінувати права, свободи, гідність і самостійність. Саме в цей день приймалися доленосні документи, народжувалися діячі, які впливали на хід історії, а також відбувалися події, що ще раз нагадують: свобода слова, політична незалежність і культурна спадщина — це не даність, а щоденна праця поколінь. Уроки цього дня важливі як ніколи, особливо в сучасному світі.

Список джерел:

  1. BBC News Україна. (2021, May 3). 3 травня — День свободи преси: чому це важливо. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian
  2. Історична правда. (n.d.). Події 3 травня в історії. Retrieved April 30, 2024, from https://www.istpravda.com.ua
  3. Encyclopaedia Britannica. (n.d.). Niccolò Machiavelli. Retrieved April 30, 2024, from https://www.britannica.com
  4. Wikipedia. (n.d.). 3 травня. Retrieved April 30, 2024, from https://uk.wikipedia.org/wiki/3_травня
  5. UNESCO. (1991). The Windhoek Declaration. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org

Структурні вимоги до оформлення наукової роботи: ключові елементи та правила

У попередній статті ми запропонували перелік актуальних і цікавих тем для дослідницьких робіт, орієнтованих на різні галузі науки. Продовжуючи цю тему, у цьому матеріалі ми зосередимо увагу на структурі й основних вимогах до оформлення таких робіт. Чітке дотримання стандартів і послідовна структура є запорукою якісного виконання дослідницького проєкту, що не лише полегшує сприйняття змісту, а й підвищує його наукову цінність.

  1. Титульний аркуш відкриває роботу та є її першою сторінкою.
  2. Анотація подає стислий виклад основних положень дослідження. У ній зазначають суть роботи, ключові завдання, мету, актуальність дослідження, а також подають короткі висновки й основні результати. В кінці зазначають ключові слова.
  3. Зміст розташовують на початку тексту. Він містить перелік усіх розділів, підрозділів і пунктів із зазначенням номерів сторінок, у тому числі вступу, висновків за розділами, загальних висновків, списку джерел, додатків тощо.
  4. Якщо робота містить маловідомі скорочення, спеціальні терміни, символи чи нові позначення, їх подають у вигляді окремого списку перед вступом. Перелік складається у два стовпчики: у лівому — терміни або скорочення за абеткою, у правому — їх пояснення. Якщо спеціальний термін або символ використовується менш ніж тричі, пояснення подається безпосередньо в тексті під час першої згадки.
  5. У вступі обґрунтовують актуальність теми, визначають предмет і об’єкт дослідження, формулюють мету та завдання, описують методи дослідження, зазначають новизну й відмінність отриманих результатів, а також подають відомості про практичне чи наукове значення виконаної роботи. Якщо використовувалися ідеї чи розробки співавторів, обов’язково уточнюють особистий внесок кожного з учасників. Також доцільно наводити дані про публікації та апробацію результатів. Рекомендований обсяг вступу — 2–3 сторінки.
  6. Основна частина містить розділи, підрозділи, пункти й підпункти. Кожен розділ починають із нової сторінки. На початку розділу можна подати вступне слово з описом напряму дослідження і методів. В кінці кожного розділу формулюють висновки, де стисло підсумовують основні результати. У цій частині подають аналіз використаних джерел (вітчизняних і міжнародних), характеристику етапів наукового осмислення проблеми, описують методику дослідження, аналізують результати та оцінюють їх. Матеріал має повністю відповідати темі й розкривати її.
  7. Висновки мають стисло підбивати підсумки дослідження, підкреслюючи самостійність роботи, новизну, значення отриманих результатів, їх практичну або теоретичну цінність. Також слід обґрунтувати достовірність даних і запропонувати рекомендації щодо їх застосування.
  8. Список джерел оформлюють у алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами документів. Оформлення має відповідати стандартам:
  • ДСТУ 8302:2015;

  • ДСТУ 3008:2015;

  • ДСТУ 4331:2004;

  • ДСТУ 3582:2013.

Додатки містять допоміжні матеріали: додаткові таблиці, рисунки, графіки, формули, розрахунки, що забезпечують повноту сприйняття дослідження.

Отже, грамотне оформлення дослідницької роботи — важливий аспект наукової діяльності, що демонструє відповідальність автора й підкреслює його обізнаність із академічними вимогами. Дотримання описаних рекомендацій допоможе створити роботу, яка відповідатиме встановленим стандартам, матиме логічну побудову й сприятиме ефективній презентації наукових результатів.

Дидактичні прийоми з персонажами мультфільму на уроках історії

У сучасній освіті дедалі більшої ваги набувають інноваційні підходи до викладання, які поєднують розвиток емоційного інтелекту учнів із засвоєнням навчального матеріалу. Зокрема, актуальним стає використання елементів поп-культури, які є близькими та зрозумілими дітям. Одним із таких інструментів є мультфільм «Думками навиворіт» (англ. Inside Out), який у доступній формі показує роботу емоцій та їхній вплив на поведінку людини. Використання його персонажів на уроках історії дає змогу оживити складні історичні події, зробити їх більш емоційно насиченими та значущими для учнів. Такий підхід сприяє формуванню емпатії, критичного мислення, а також міжпредметних зв’язків між історією, психологією та культурологією.

Дидактичні прийоми

  1. Прийом 1. Персонажі як емоційні посередники
    Учні асоціюють історичні події або персоналії з певними емоціями (радощі, гнів, страх тощо). Наприклад, учитель просить учнів представити, як персонажі мультфільму (Радість, Печаль, Гнів, Тривожність, Заздрість, Огида, Страх) могли б реагувати на різні історичні події.
  2. Прийом 2. Історичний “мозковий центр”
    Клас поділяється на групи, кожна з яких представляє одну з емоцій. Групи аналізують історичні події з позиції своєї емоції, обґрунтовуючи, чому ця емоція могла б домінувати під час конкретних подій.
  3. Прийом 3. Емоційний щоденник історичних персонажів
    Учні створюють “емоційні щоденники” від імені історичних персонажів, використовуючи шаблони персонажів з мультфільму. Вони записують можливі думки та емоції, які могли б виникати у цих персонажів під час важливих історичних подій
  4. Прийом 4. Рольові ігри з емоціями
    Учні беруть на себе ролі історичних персонажів та їхніх емоцій. Вони інсценізують певні історичні події, висловлюючи думки та почуття своїх персонажів, використовуючи емоції з мультфільму.
  5. Прийом 5. Емоційна хронологія
    Учні складають хронологію історичних подій, додаючи до кожної події емоційну реакцію, яку могла б викликати ця подія у
    певної групи людей. Вони використовують персонажів мультфільму для візуалізації цих емоцій.

Використання персонажів мультфільму «Думками навиворіт» на уроках історії є ефективним дидактичним інструментом, який дозволяє зробити навчальний процес більш емоційно залученим і зрозумілим для учнів. Запропоновані прийоми – від асоціацій до рольових ігор та емоційних щоденників – сприяють глибшому осмисленню історичних подій і постатей, формують навички аналізу, співпереживання та комунікації. Такий підхід відповідає запитам Нової української школи на інтеграцію емоційного інтелекту в навчальний процес та підвищення мотивації школярів. У майбутньому доцільно розширити цей досвід на інші предмети та розробити методичні рекомендації для вчителів щодо системного використання медіаконтенту в освітньому середовищі.

Цвіт, що говорить мовою пам’яті

8 травня в Україні – це День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У цей день ми згадуємо всіх людей, які загинули у Другій світовій війні, а також тих, хто боровся проти нацизму. Війна тривала з 1939 до 1945 року й забрала життя десятків мільйонів людей. Вона торкнулася майже всього світу, і особливо сильно – України, яка стала ареною багатьох боїв і жахливих злочинів обох диктаторських режимів – нацистського й радянського.

Після Революції Гідності Україна вирішила долучитися до європейської традиції і почала офіційно відзначати саме 8 травня, як це роблять у багатьох країнах Європи. Це день, коли згадують не лише переможців, а всіх постраждалих – і солдатів, і мирних людей. Ми вшановуємо памʼять про трагедію війни, а не лише перемогу в ній.

Через нинішню війну з росією для багатьох українців тема памʼяті стала ще ближчою. Ми знову бачимо зруйновані міста, смерть, насильство – усе те, що пережили наші предки під час Другої світової. Тому не дивно, що все більше людей підтримують новий підхід – памʼятати 8 травня, а не святкувати 9 травня, як це було в радянські часи.

Символом памʼяті став червоний мак. У багатьох країнах він давно означає пам’ять про загиблих у війнах. В Україні цей символ використовують із 2014 року. Його вигляд розробив дизайнер із Харкова Сергій Мішакін на прохання Українського інституту національної памʼяті. Мак – це знак скорботи, але й надії. Він нагадує про кров, пролиту на полях битв, і про те, що ми не маємо забувати ці жертви.

Як саме радянський та російський режим перетворили 9 травня на політичний інструмент читай тут.

Список джерел:

  1. Український інститут національної пам’яті. (2023). Чому 8 травня — День пам’яті та примирення? [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uinp.gov.ua

  2. Кабінет Міністрів України. (2015). Постанова № 413 «Про вшанування подвигу учасників Другої світової війни» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua

  3. Київський міжнародний інститут соціології. (2023). Громадська думка українців щодо відзначення 8 і 9 травня [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://kiis.com.ua

  4. Мішакін С. (2014). Про символ маку пам’яті в Україні // Український інститут національної пам’яті [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uinp.gov.ua

  5. В’ятрович В. (2017). Історія з грифом «Секретно»: українське ХХ століття. Харків: Клуб сімейного дозвілля.

  6. Портнова Н. (2022). Символіка Другої світової війни в українській суспільній свідомості. // Вісник Національного університету «Острозька академія». Серія: Історичні науки. № 36. С. 45–53.

Гетьмани доби Руїни: короткі характеристики та політичні орієнтири

LДоба Руїни (середина XVII – початок XVIII ст.) є одним із найтрагічніших і найсуперечливіших періодів в історії України. Цей час характеризувався постійними військовими конфліктами, міжусобною боротьбою за владу та розділом українських земель між сусідніми державами. Особлива роль належить гетьманам, які намагалися утримати цілісність держави й захистити козацькі права у складних внутрішніх і зовнішніх умовах.

Іван Виговський (1657–1659)

  1. Після смерті Б. Хмельницького у 1657р., мав
    хтось стати гетьманом. У нього був син
    Юрась Хмельницький, але він ще не був
    повнолітній. Тому Старшинська рада
    обирає гетьманом Івана
    Виговського (генерального писаря)
  2. Орієнтувався на козацьку старшину і шляхту. Невдоволений діями Росії щодо України. Зокрема Москва фінансувала повстання М. Пушкара і Я. Барабаша (заколот придушено 1658р.).
  3. Зближення з Польщею, в результаті – Гадяцький трактат (1658р).

Юрій Хмельницький (1659–1663)

  1. Під тиском Московії Юрій Хмельницький
    укладає Переяславські статті(1659р.):
    •Обмеження прав гетьмана.
    •Московські воєводи могли
    перебувати на території України.
    •Україна ставала автономною
    частиною Московії.
    Цей договір викликав невдоволення у Речі Посполитої.
  2. І у битві під Чудновом 1660 р.(«Чуднівська кампанія») українськомосковські війська зазнали поразки від Польщі. У результаті
    знову підписується угода з Річчю Посполитою
    ((Слободищенський трактат(1660р.))

Після цих подій ,у 1663р. Юрій Хмельницький зрікається булави і стрижеться в ченці. У результаті державна територія України поділяється Правобережну та Лівобережну.

Друге гетьманування Ю.Хмельницького (1677-1681) на Правобережжі: 

Юрій Хмельницький був ставлеником Туреччини.  Здійснив проти І.Самойловича два Чигиринські походи(1677.,1678рр.), і Чигирин було зруйновано.

Іван Брюховецький (1663–1668).

  1. Був обраний гетьманом на Чорній раді поблизу Ніжина у 1663, спирався на козацькі низини та «чернь».
  2. Промосковська політика,перший гетьман, який особисто поїхав до Москви, там отримав боярство.
  3. Підписав Московські статті у 1665р.,які сильно обмежували самоврядування Гетьманщини та зібльшували московські гарнізони на території Козаччини.
  4. Політика І .Брюховецького викликала повстання та вбивство гетьмана

Павло Тетеря (1663–1665)

  1. Намагання об’єднати Україну в межах однієї держави- Речі Посполитої.
  2. Поновлення союзу з Кримським ханством, пошук шляхів порозуміння з Росією.
  3. П.Тетеря спирався на Польщу, що викликало невдоволення козаків і зрештою це призвело до його зречення

Дем’ян Многогрішний (1669–1672)

  1. Намагався проводити політику ,спрямовану на захист державних інтересів.
  2. Підписав Глухівські статті у 1669р.,які посилювали залежність Лівобережної України від Московського царства.
  3. Гетьман мав 1 тис. чоловік найманого війська (компанійці).
  4. Зближення з політикою Петра Дорошенка.Через це старшина організувала змову проти нього, арештувала і відправила до Москви, звідки його заслали в Сибір.

Петро Дорошенко (1665–1676)

  1. У 1668 р.здійснює похід на Лівобережжя і стає Гетьманом усієї України (на декілька місяців).
  2. У внутрішній політиці обмежив владу козацької старшини.
  3. Петра Дорошенка називали «Сонцем Руїни».
  4. Створив 20 тис. найманого війська – сердюків,які були віданні гетьману.
  5. Спирався на підтримку Османської імперії (Корсунські статті 1669р,які визнавали протекторат Османської імперії над козаками.).

Іван Самойлович (1672–1687)

  1. Підписав Конотопські статті, які
    погіршили становище
    України, порівняно з Глухівськими.
  2. У 1672р.Польща й Туреччина підписали Бучацький мирний договір: До Туреччини відійшло Поділля. •Дорошенко правив на Київщині та Брацлавщині. •У складі Польщі – західноукраїнські землі.
  3. У 1678-1679рр. організував «Великий згін», переселяючи мешканців Правобережжя на Лівобережжя.(Занепад Прав-жя).
  4. 1687р.- відсторонений від влади(у результаті Кримського походу). Укладання Бучацького догвоору, за яким Річ Посполита відмовлялася від претензій на Правобережну Україну, Московська держава розцінила як можливість, не порушуючи Андрусівського перемир’я з Річчю Посполитою, захопити Правобережжя.
  5. 17 березня 1764р. Самойловича було проголошено гетьманом всієї України.

LГетьмани доби Руїни діяли у надзвичайно складних обставинах, коли Україна стала ареною боротьби між Московським царством, Річчю Посполитою та Османською імперією. Їхні політичні курси – від орієнтації на Москву до союзу з Османською імперією – відображають прагнення зберегти автономію козацької держави. Однак суперечності між старшиною, тиск зовнішніх сил і відсутність єдиної стратегії призвели до подальшої фрагментації України. Дослідження постатей гетьманів дозволяє глибше зрозуміти причини політичної нестабільності того часу та трагічні наслідки для українського народу.

Наслідок Руїни – Україна була роздерта між Московією , Османською імперією та Річчю Посполитою.

«Запрошуємо тренуватись у форматі гри на нашому смарт-курсі з історії України! Це цікаво, інтерактивно і допоможе швидко закріпити знання для НМТ чи ЗНО. Долучайтесь і перетворіть підготовку на гру!»

Цікавинки 2 травня: події, які залишили слід в історії

Історія кожного дня наповнена подіями, які формують наше сьогодення. 2 травня — це не просто звичайна дата в календарі. У різні роки цього дня відбувалися події, що змінили хід історії, вплинули на розвиток культури, науки, політики та суспільства. Рощглянемо важливі факти, які дозволяють побачити, як людство крок за кроком рухалося вперед — через відкриття, боротьбу, трагедії та перемоги. Від епохи Відродження до сучасних реалій — ця дата зберігає у собі багато значущих моментів, які варто знати кожному.

🔸 1509 рік — іспанці заснували місто Сан-Хуан, яке згодом стало столицею Пуерто-Рико.

🔸 1519 — у Франції помер Леонардо да Вінчі, геніальний італієць, який був художником, скульптором, архітектором, винахідником і вченим.

🔸 1536 — англійську королеву Анну Болейн, другу дружину Генріха VIII, заарештували за підозрою у зраді.

🔸 1568 — шотландська королева Марія Стюарт втекла з ув’язнення на острові Лох-Левен.

🔸 1598 — Іспанія та Франція підписали мир: іспанці залишили Пікардію, але зберегли Фландрію.

🔸 1611 — в Англії вийшла перша офіційна англійська версія Біблії — “Біблія короля Якова”.

🔸 1660 — народився Алессандро Скарлатті, знаний італійський композитор, який започаткував неаполітанську оперну школу.

🔸 1670 — король Англії дозволив створити “Компанію Гудзонової затоки” — вона торгувала хутром у Канаді.

🔸 1772 — народився Новаліс, німецький поет і філософ, один з найвідоміших романтиків.

🔸 1813 — Наполеон переміг російсько-австрійське військо під Лютценом.

🔸 1834 — народився Вільгельм Маузер, німецький зброяр, старший з братів, які розробили легендарну гвинтівку.

🔸 1848 — у Львові створено першу українську політичну організацію — Головну руську раду, яка захищала права українців в Австрійській імперії.

Головна Руська Рада

🔸 1859 — народився англійський письменник-гуморист Джером Джером.

🔸 1860 — з’явився на світ Теодор Герцль, засновник політичного сіонізму.

🔸 1863 — під час Громадянської війни в США армія Півдня перемогла сили Півночі біля Чанселорсвілля.

🔸 1885 — Бельгія встановила контроль над Конго.

🔸 1892 — народився Манфред фон Ріхтгофен, німецький пілот, більш відомий як “Червоний барон”.

🔸 1903 — народився Бенджамін Спок, американський педіатр і Гаррі Кросбі — популярний співак і актор.

🔸 1918 — уряд Української Держави на чолі з Миколою Василенком почав працювати.

Микола Василенко

🔸 1920 — до Могилева-Подільського вступила 2-га стрілецька дивізія армії УНР.

🔸 1923 — американські льотчики здійснили перший безпосадковий політ через США.

🔸 1930 — почалось будівництво Горьковського автозаводу.

🔸 1932 — в Україні завершили випробування радянської кіноплівки на фабриці “Союзкіно”.

🔸 1933 — у Німеччині заборонили незалежні профспілки.

🔸 1935 — СРСР і Франція підписали договір про взаємодопомогу.

🔸 1949 — у СРСР уперше провели телетрансляцію футбольного матчу.

🔸 1952 — почалась ера реактивної пасажирської авіації: літак “Комета” вирушив із Лондона до Йоганнесбурга.

🔸 1955 — Індія заборонила дискримінацію за кастами.

🔸 1963 — вперше “Бітлз” очолили британський хіт-парад із піснею “From Me to You”.

🔸 1968 — почались студентські протести у Парижі. В Ізраїлі стартувало телебачення.

🔸 1973 — свій останній матч зіграв легендарний футболіст Боббі Чарльтон.

🔸 1980 —  Папа Римський Іван Павло II відвідав Африку, а в ПАР заборонили хіт “Another Brick in the Wall”.

🔸 1982 — під час Фолклендської війни британці потопили аргентинський крейсер, загинуло 323 людини.

🔸 1986 — київське “Динамо” виграло Кубок кубків у Франції. СРСР відмовився від допомоги ВООЗ після аварії на ЧАЕС.

київське “Динамо”

🔸 1989 — у Китаї через студентські протести запровадили воєнний стан.

🔸 1994 — у Макіївці на шахті стався вибух, загинуло 12 гірників.

🔸 1995 — Сербія атакувала столицю Хорватії — Загреб.

🔸 1997 — Тоні Блер став прем’єр-міністром Великої Британії.

🔸 1999 — на Евересті знайшли тіло Джорджа Меллорі — альпініста, який зник ще 1924 року.

🔸 2004 — у Нігерії сталося криваве зіткнення: християни напали на мусульман, загинули сотні.

🔸 2008 — на острів М’янма (Бірма) обрушився потужний тропічний циклон “Наргіс”, який спричинив загибель понад 130 тисяч людей. Це стало однією з найбільших природних катастроф у регіоні.

🔸 2010 — в Україні запрацювала “гаряча лінія” для повідомлень про випадки корупції у владних структурах. Це був один із перших кроків до відкритішого управління.

🔸 2014трагічні події в Одесі: внаслідок сутичок між проросійськими активістами та проукраїнськими силами, а також пожежі в Будинку профспілок загинуло 48 людей. Цей день став переломним у подіях на півдні України під час гібридної війни.

Одеський Будинок профспілок

🔸 2017 — Франція вперше обрала президента, який не належав до традиційних партій: 39-річний Еммануель Макрон переміг у другому турі виборів.

🔸 2018 — в Україні стартувала кампанія зі створення об’єднаних територіальних громад — один із важливих етапів децентралізації.

🔸 2020 — у всьому світі тривали жорсткі карантинні заходи через пандемію COVID-19. Люди у багатьох країнах виходили на балкони, щоб підтримати медиків.

🔸 2022 — у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну тривав героїчний захист українських міст, зокрема Маріуполя. Світ продовжував підтримувати Україну фінансово й військово.

Події 2 травня демонструють, наскільки різноманітним і насиченим може бути один день в історії. Від народження геніїв і підписання мирних договорів до великих відкриттів, соціальних змін і трагічних подій — кожна дата має свою пам’ять і значення. Озираючись назад, ми краще розуміємо сучасність і можемо цінувати внесок окремих особистостей і народів у спільну історію людства. 2 травня — це день, який нагадує, що історія твориться щомиті, і навіть звичайна дата може виявитися ключовою у долях цілих націй.

Список джерел

  1. Історична правда. (n.d.). Що відбулося 2 травня в історії. Retrieved April 30, 2024, from https://www.istpravda.com.ua
  2. BBC News Україна. (2014, May 3). Що сталося 2 травня в Одесі?. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian
  3. Encyclopaedia Britannica. (n.d.). Leonardo da Vinci. Retrieved April 30, 2024, from https://www.britannica.com/biography/Leonardo-da-Vinci
  4. UN News. (2008, May 6). UN helps Myanmar after Cyclone Nargis disaster. Retrieved from https://news.un.org
  5. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. (2023). Події в Україні 1918 року. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua
  6. Wikipedia. (n.d.). 2 травня. Retrieved April 30, 2024, from https://uk.wikipedia.org/wiki/2_травня

Україна у Другій світовій війні: реальність боротьби і міфи про Перемогу

У міжвоєнний період українці залишалися найбільшою бездержавною нацією в Європі. Наші землі були поділені між Радянським Союзом, Польщею, Румунією та Чехословаччиною, а Німеччина також прагнула захопити ці території. Через жорстокість радянської і польської влади дедалі більше українців приєднувалися до визвольного руху. У 1929 році була створена Організація українських націоналістів (ОУН), яка мала мету — незалежна Україна.

Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік.

У серпні 1939 року Радянський Союз і Німеччина підписали пакт Молотова–Ріббентропа, за яким домовилися поділити Польщу. Вже 1 вересня війна розпочалася: Німеччина напала на Польщу, а трохи згодом Радянський Союз захопив Західну Україну. Хоча сьогодні багато хто в росії заперечує це, на початку війни СРСР і Німеччина були союзниками і разом відповідальні за її початок.

Пакт Молотова-Ріббентропа

У 1941 році Гітлер напав на Радянський Союз, і війна стала ще страшнішою. Нацисти швидко окупували Україну і заявляли, що звільняють її від більшовиків, але насправді поводилися жорстоко, перетворюючи країну на джерело ресурсів і винищуючи населення. Звільнення України тривало з кінця 1942-го до листопада 1944 року.

Українці воювали по всіх фронтах: близько 7 мільйонів у червоній армії, понад 100 тисяч у лавах УПА, ще тисячі служили в арміях Польщі, США, Канади та Франції. Загалом Україна втратила понад 8 мільйонів людей. Водночас варто пам’ятати, що окрім злочинів нацистів, були й злочини радянської влади — масові розстріли, підриви міст і нищення поранених бійців.

Після війни радянська влада поступово створила навколо “Дня Перемоги” справжній культ. Спершу свято не було таким важливим — великі паради проводилися лише кілька разів. Лише у 1965 році свято зробили вихідним і почали активно використовувати його для зміцнення влади та прославлення радянської армії. З роками “День Перемоги” перетворився з простої дати на інструмент пропаганди.

У сучасній росії міф про «Велику Перемогу» став частиною державної ідеології. Його використовують, щоб зміцнювати патріотизм і виправдовувати сучасні військові злочини, зокрема й агресію проти України. Російська пропаганда намагається нав’язати свою версію історії, замовчуючи роль інших народів і реальні жертви війни. Та правда в тому, що Друга світова війна була трагедією для всіх, а не лише героїчним міфом, і Україна заплатила за цю перемогу неймовірно високу ціну.

Список джерел:

  1. Андрійчук, І. М. (2019). Україна у Другій світовій війні: Історія і пам’ять. Київ: Інститут історії України НАН України.
  2. Гриневич, В. А. (2017). Україна у Другій світовій війні: Сучасний погляд на події. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, 3(89), 45–61.
  3. Кульчицький, С. В. (2015). Війна і визвольний рух: Проблеми історичної пам’яті. Український історичний журнал, 5, 23–40.
  4. Литвин, О. Г., & Науменко, К. Є. (2020). Україна в роки Другої світової війни (1939–1945). Львів: Літопис.
  5. Пиріг, Р. Я. (2016). Організація українських націоналістів і її роль у визвольному русі. Вісник Національної академії наук України, 11, 12–20.
  6. Солдатенко, В. Ф. (2018). Пам’ять про Другу світову війну: Від історії до ідеології. Сучасна Україна, 4(36), 90–103.
  7. Цибулькін, В. М. (2021). Радянська пам’ять про війну: Витоки міфів і їх трансформація. Гілея: Науковий вісник, 159(6), 145–150.

11 лайфхаків для підготовки до НМТ з історії України

Підготовка до національного мультипредметного тесту з історії України вимагає не лише ґрунтовного знання фактичного матеріалу, а й уміння ефективно опрацьовувати, систематизувати та застосовувати історичну інформацію в умовах обмеженого часу. Оскільки обсяг програми є значним, важливо не просто вивчати матеріал, а робити це стратегічно, з використанням перевірених технік самонавчання та аналітичного мислення. У цьому контексті особливу цінність мають практичні лайфхаки — методи, що дозволяють оптимізувати процес запам’ятовування, формування історичних зв’язків, тренування логіки та адаптації до формату завдань НМТ. Запропоновані нижче поради є результатом поєднання педагогічного досвіду, методик підготовки до стандартизованих тестів та сучасних підходів до навчання.

🔸 1. Історична шпаргалка в один аркуш

Створи табличку на А4 з головними подіями, датами, особами й процесами. Вчи її, а не 300 сторінок.
✔️ Лівий стовпець — рік → ✔️ посередині — подія → ✔️ праворуч — наслідок.
💡 Це база для повторення за 2–3 дні до тесту.

🔸 2. Методи “зшивання подій”

Зв’язуй події у логічні трійки:

🔗 «Утворення УЦР – III Універсал – проголошення УНР»
🔗 «Корсунська битва – Зборівський мир – Берестецька поразка»

Так запам’ятовуються послідовності, що часто перевіряються в тестах.

🔸 3. Принцип “перевернутого тесту”

Роздрукуй чи випиши 20 запитань.
Потім закрий правильні відповіді і поясни, чому інші варіанти — неправильні.
💡 Це тренує історичне мислення і готує до завдань з дистракторами (пастками). Цілих 50 варіантів з відповідями можна завантажити тут.

🔸 4. Вчи теми, які найчастіше з’являються

🔍 Проаналізуй минулі роки (2017–2023). Наприклад:

  • УНР та ЗУНР — були щороку

  • Пам’ятки архітектури — 100% зображення

  • Карти — 1–2 завдання стабільно

⚠️ Замість однакової уваги всім темам — роби пріоритетність (А – вчити точно, В – поверхнево, С – залишити на кінець).

🔸 5. Метод “10 запитань до теми”

Після кожної теми створи 10 запитань: 5 фактів, 3 причини/наслідки, 2 “чому сталося”.
🎯 Це допомагає структуровано зрозуміти матеріал, а не просто запам’ятати.

🔸 6. “Навчай уявного учня”

Пояснюй матеріал уголос, ніби ти вчитель.
🧠 Це активізує довготривалу пам’ять і виявляє прогалини.
🔁 Також працює як перевірка: якщо пояснив чітко — засвоїв.

🔸 7. Робота з відео — не дивися, а аналізуй

Коли дивишся короткі ролики на YouTube (наприклад, «Історія без міфів»), став на паузу:

  • Запиши 3 ключові дати чи тези

  • Поясни собі, чому це важливо

📓 Створи зошит «відео-конспектів» — це твоя візуальна шпаргалка.

🔸 8. Спарені дати = асоціативне повторення

Об’єднуй схожі дати, щоб відрізняти:

  • 1648 (Жовті Води) і 1651 (Берестечко) — обидві з Хмельниччини

  • 1917 (УЦР) і 1918 (Гетьманат) — зміна влади
    💡 Придумай собі “історичні батли”: хто кому програв і коли.

🔸 9. “1 фото = 1 тема”

Знайди 1 зображення на кожен період:

  • Зброя скіфів → Давня історія

  • Собор Св. Софії → Україна Русь

  • Портрет Грушевського → УНР
    🖼️ У Google Диску створи папку «Історія в обличчях і місцях».
    Це допоможе й для візуального запам’ятовування пам’яток.

🔸 10. “Спринти повторення” за 5 хв

Замість нудного вичитування — став таймер на 5 хвилин:

  • Вибери тему

  • Пиши з пам’яті все, що пам’ятаєш

  • Потім перевір себе за зошитом/підручником

📌 Це коротка, але продуктивна перевірка знань + самоконтроль.

🔹 11. Готуйся через гру по 15 хвилин на день

Проходь SMART-КУРС з історії України прямо на телефоні — 32 теми в інтерактивному форматі: швидко, цікаво і без нудьги.
📱 Зайшов — пройшов тему — запам’ятав назавжди.

Комплексне використання практичних лайфхаків у процесі підготовки до НМТ з історії України значно підвищує ефективність навчання, дозволяє зменшити інформаційне перевантаження та сформувати цілісне уявлення про історичний розвиток України. Такі методи, як активне повторення, картографічні прив’язки, аналіз тестових пасток, візуалізація та інтерпретація подій у логічному зв’язку, сприяють не лише механічному запам’ятовуванню, а й розвитку історичного мислення. Успішна підготовка полягає не у механічному зазубрюванні дат, а у вмінні розуміти причинно-наслідкові зв’язки, критично мислити та орієнтуватися в історичному просторі. Саме такі навички є ключовими для успішного складання НМТ та подальшого навчання у вищій школі.

30 тем для МАН з історії для дівчат

Участь у Малій академії наук — це не лише крок до наукового пізнання, а й нагода по-справжньому відчути зв’язок із минулим, знайти себе в історії та відкрити нові смисли в подіях, що формували нашу державу. Особливо важливо, щоби тема дослідження була емоційно близькою, надихала та відповідала особистим зацікавленням школяра. Для багатьох дівчат це — історії жінок, родин, мистецтва, культурної спадщини, повсякденного життя, а також переживання війн і втрат, які лягли на плечі мільйонів українок у ХХ–ХХІ століттях.

Запропоновані нижче теми покликані звернути увагу на жіночий вимір історії України — не як «додатковий» сюжет, а як повноцінну, рівноправну частину нашого історичного наративу. Вони дозволяють поєднати гуманітарну чутливість, особисту мотивацію, соціальну відповідальність та науковий підхід до вивчення джерел.

Добірка тем для дівчат

🔹 Жіноча історія, біографістика, роль жінок у суспільстві

  1. Участь українок у національно-визвольному русі: маловідомі імена та біографічні реконструкції

  2. Соціальна адаптація жінок у період збройних конфліктів ХХ століття (на прикладі родинних історій)

  3. Образ сучасної українки у волонтерському та військовому русі після 2022 року

  4. Жінки в українському козацтві: історіографічна традиція та спроба ревізії

  5. Творчість Олени Теліги, Лесі Українки та Соломії Павличко в контексті історії українського жіночого інтелектуального руху

  6. Репрезентація жінки в плакатному мистецтві України ХХ століття

  7. Формування жіночого лідерства в шкільному самоврядуванні: історико-педагогічний аналіз

  8. Соціокультурні ролі жінок у прифронтових громадах України (2022–2025 рр.)

  9. Історія участі українок у Січовому русі: наративи, документи, спогади

  10. Українська жіноча еміграція ХХ століття: стратегії збереження ідентичності та культурного спадку

🔹 Культурна спадщина, етнографія, жіночий повсякденний досвід

  1. Семантика традиційного українського жіночого вбрання: історичні трансформації та регіональні відмінності

  2. Весільні обряди в культурі українців: гендерний та історико-етнографічний підхід

  3. Українські мисткині ХІХ–ХХ ст.: внесок жінок у формування національного художнього канону

  4. Родинна історія як джерело вивчення жіночого повсякдення в Україні (ХХ століття)

  5. Пережитий досвід дівчат-переселенок у ХХ столітті: історія депортацій у жіночих наративах

  6. Іконографія жінки в ілюстрованих часописах України початку ХХ століття

  7. Жіночі освітні практики в умовах радянської школи (1930–1990-ті рр.): джерельний аналіз листів, щоденників і спогадів

  8. Вишивка як форма збереження жіночої історичної пам’яті: історико-етнографічне дослідження

  9. Мікроісторія однієї вулиці в українському місті/селі: жіночі свідчення змін

  10. Соціальні ролі жінки в українській родині, трудовій сфері та громадському житті у ХХ ст.: міждержавні впливи та трансформації

🔹 Жіночий досвід війни, пам’ять, емоційна історія

  1. Волонтерська діяльність дівчат у роки війни (2022–2025): соціальний феномен та джерельна база

  2. Материнські листи як джерело вивчення досвіду жінок у період воєнних дій

  3. Усна історія дівчат-підлітків із прифронтових територій України: війна у жіночих свідченнях

  4. Психологічні стратегії виживання жінок під час бойових дій, евакуації та окупації

  5. Жіноча взаємопідтримка у кризових ситуаціях: досвід громадянської солідарності у XXI столітті

  6. Ініціативи зі збереження історичної пам’яті про жіночий досвід війни в сучасній Україні

  7. Повсякденне життя матері та доньки в умовах війни: гендерний аналіз

  8. Жіночі речі як носії культурної пам’яті: матеріальні джерела родинного архіву

  9. Медична жіноча служба у війнах ХХ століття: біографічні нариси та історична роль

  10. Критичний аналіз репрезентації жіночого досвіду в історичному наративі України: до проблеми феміністичної історіографії

Тематика, зорієнтована на жіночий досвід, відкриває широкі можливості для глибоких, змістовних і соціально важливих історичних досліджень. Вона дає дівчатам можливість досліджувати історію через індивідуальні долі, родинну пам’ять, культуру і власні цінності. Завдяки таким темам учасниці МАН не лише здобувають нові знання, а й долучаються до формування більш інклюзивного історичного наративу — де жіночий голос звучить упевнено, гідно й рівноправно.

Обрана тема стає не просто науковою роботою, а внутрішнім діалогом із минулим, який формує активну, відповідальну громадянку — дослідницю й творчиню нової історичної свідомості.

50 актуальних тем для МАН з історії на 2025-2026 навчальний рік

Вибір теми для науково-дослідницької роботи в рамках Малої академії наук (МАН) є одним із ключових етапів підготовки юного дослідника. Особливо це актуально у галузі історії — дисципліни, що охоплює багатовікові процеси, доленосні події та видатні постаті, які формували не лише минуле, а й сучасність нашого суспільства. Саме тому правильний вибір теми дозволяє не лише успішно реалізувати проєкт, а й сприяє розвитку критичного мислення, аналітичних навичок та глибшого усвідомлення історичних зв’язків і причинно-наслідкових зв’язків подій.

Однак перед учнем часто постає запитання: з чого почати? Як серед великого обсягу історичного матеріалу обрати саме ту тему, яка буде водночас і цікавою, і науково значущою, і посильною для самостійного опрацювання? Тож давайте розглянемо основні принципи вибору теми для історичного дослідження в МАН, звернемо увагу на актуальні напрями досліджень, а також надамо практичні поради, які допоможуть школярам сформулювати власне наукове питання та перетворити зацікавлення історією на змістовний дослідницький проєкт.

Основні принципи вибору теми для історичного дослідження в МАН

  1. Найкращі дослідження народжуються з щирої зацікавленості. Якщо учень справді цікавиться певною епохою, постаттю або подією, це стане джерелом мотивації впродовж усього процесу роботи. Варто подумати: яка історична тема захоплює найбільше? Можливо, це родинна історія, локальні події чи суперечки, що досі викликають суспільний резонанс.
  2. Тема повинна бути не лише цікавою, а й мати наукову вагу. Актуальність може полягати в недостатній дослідженості об’єкта, нових поглядах на відомі події, або ж у зв’язку з сучасними подіями (наприклад, вивчення історії національно-визвольного руху на тлі сучасної війни).
  3. Важливо обирати тему, щодо якої є доступ до джерел: архівних документів, спогадів, газет, листів, фотографій тощо. Без цього написання дослідницької роботи буде ускладнене або навіть неможливе.
  4. Цінним є не лише вибір унікальної теми, але й новий ракурс на вже досліджене явище. Наприклад, замість простої біографії діяча можна дослідити його вплив на локальні події чи культурне життя регіону.
  5. Тема має бути під силу учневі з огляду на обсяг матеріалу, складність аналізу та часові межі. Варто обирати такі питання, які реально опрацювати протягом навчального року.
  6. МАН заохочує до вивчення місцевої історії — шкільної, родинної, регіональної. Це дозволяє глибше проникнути в тему та іноді навіть зробити власні оригінальні відкриття, базуючись на малодосліджених матеріалах.
  7. Перш ніж остаточно зупинитися на темі, варто перевірити, чи вже існують подібні роботи, щоб уникнути повторення. Але навіть якщо тема відома, важливо запропонувати власний кут зору або інтерпретацію.

Теми для МАН з історії на 2025-2026 навчальний рік

 Сучасна історія, війна, пам’ять

  1. Досвід локальних спільнот під час російсько-української війни (2014–2025): історико-краєзнавчий аспект

  2. Усна історія Голодомору 1932–1933 рр. у родинній пам’яті мешканців [назва регіону]

  3. Волонтерський рух серед українських школярів у контексті воєнного часу (2022–2025 рр.)

  4. Діяльність ОУН і УПА в [назва регіону] за матеріалами локальних архівів та усної історії

  5. Участь українських жінок у національно-визвольних змаганнях ХХ століття: регіональний вимір

  6. Соціальні наслідки аварії на ЧАЕС для [назва регіону]: досвід мешканців та інституційна пам’ять

  7. Історична динаміка адміністративно-територіального устрою України (ХІХ–ХХІ ст.)

  8. Родинна історія як джерело вивчення боротьби за державну незалежність України

  9. Події під Крутами в національній пам’яті: переосмислення через призму сучасності

  10. Історія єврейської громади [місто/район] у роки Голокосту: свідчення, джерела, пам’ять

Церква, повсякденність, культура, локальний вимір

  1. Роль українських церков у збереженні національної ідентичності у ХХ столітті

  2. Політика перейменування вулиць у контексті формування радянської ідентичності: кейс м. [назва]

  3. Музейні простори як форми трансляції історичної пам’яті (на прикладі музею [назва])

  4. Соціальний портрет учителя в Україні в добу індустріалізації (1930-ті рр.)

  5. Окупаційне повсякдення в Україні у роки Другої світової війни: регіональний аналіз

  6. Повсякденне життя сільського населення України в умовах колективізації

  7. Роль залізниці у соціально-економічному розвитку [назва регіону] (кін. ХІХ – ХХ ст.)

  8. Спорт як чинник національної самосвідомості: участь українців в Олімпійських іграх

  9. Знищена сакральна спадщина: доля храмів та пам’яток у [назва населеного пункту]

  10. Культурна діяльність української еміграції в ХХ столітті: збереження ідентичності поза межами Батьківщини

Пропаганда, освіта, ЗМІ, локальна історія

  1. Радянська візуальна пропаганда в Україні: інтерпретація образів і гасел (1940–1980-ті рр.)

  2. Підпільна церковна діяльність у Західній Україні в 1946–1989 рр.: заборона, спротив, збереження традицій

  3. Репрезентація Другої світової війни у радянських шкільних підручниках 1980-х рр.: критичний аналіз

  4. Місцева преса 1920-х років як джерело вивчення культурного життя [місто/район]

  5. Боротьба за утвердження української мови в освітньому просторі незалежної України (1991–2000 рр.)

  6. Біографічні нариси учасників Революції Гідності з [назва регіону] як джерело історичної пам’яті

  7. Депортації українців у ХХ столітті: історія родин, що зазнали примусового переселення

  8. Історія освіти в [місто/село] на межі ХІХ–ХХ ст.: шкільна мережа, учителі, учні

  9. Образ України в польській та радянській історіографії: компаративний аналіз

  10. Жінки у військово-політичному житті українського козацтва: історіографічні підходи

Воєнна спадщина, біографії, повсякденність

  1. Військові традиції українського народу: еволюція символіки та ритуалів

  2. Простори пам’яті: меморіальні об’єкти російсько-української війни у публічному просторі

  3. Родинна історія як відображення національної історії України ХХ століття

  4. Листи з фронту як джерело історії сучасної війни: воїни АТО/ООС

  5. Молодіжні патріотичні рухи в Україні у ХХІ столітті: «Пласт», «Азов» та інші ініціативи

  6. Культурна політика української діаспори в Канаді у ХХ столітті

  7. Еволюція шкільного підручника з історії України в незалежний період (1991–2025 рр.)

  8. Місцеві культурні трансформації доби «відлиги»: кейс міста [назва]

  9. Повсякденне життя молоді сільської місцевості України в 1980-х рр.: усна історія

  10. Репресії проти інтелігенції в УРСР 1930-х рр.: долі освітян та діячів культури

Історія культури, мікроісторія, візуальні джерела

  1. Преса Української Народної Республіки як джерело вивчення політичних ідей початку ХХ ст.

  2. Іконостаси як носії культурної пам’яті: історія одного храму [назва]

  3. Трансформація елементів традиційного українського вбрання: етнографічне дослідження

  4. Вплив війни 2022 року на формування колективної пам’яті покоління Z

  5. Історія вулиці [назва] у місті [назва]: урбаністичний аналіз назв, забудови та соціуму

  6. Еволюція учнівського самоврядування у школах [назва регіону]: історія практик

  7. Військова фотографія як історичне джерело: репрезентація війни в об’єктиві (2014–2024 рр.)

  8. Відновлення історичної пам’яті в громадах: локальні ініціативи меморіалізації

  9. Еміграційна історія однієї родини як мікроісторичне дослідження транснаціональних процесів

  10. Життя та діяльність учителів на прифронтових територіях у роки російсько-української війни (2022–2025 рр.)

🔍 Обирайте тему серцем і розумом — досліджуйте те, що справді важливо!
Історія — це не лише минуле, а й відповідальність за майбутнє. Обравши власну тему для МАН, ви не просто пишете роботу — ви відкриваєте нові сенси, зберігаєте пам’ять і формуєте сучасну українську науку.

📚 Розпочніть свій дослідницький шлях — і, можливо, саме ваша тема змінить уявлення про нашу історію!

Презентація до уроку за 1 хвилину

Сучасний урок важко уявити без наочних матеріалів, і презентації стали невід’ємною частиною освітнього процесу. Програма Gamma — це популярний онлайн-інструмент для створення яскравих, інтерактивних і простих у використанні презентацій.

Про програму

Gamma.app  поєднує простоту у використанні та силу штучного інтелекту. Коли немє часу довго працювати над слайдами, достатньо просто ввести свої думки, і платформа сама підбере структуру, підкаже візуальне оформлення й допоможе створити стильну, ефектну подачу.

Мгновенные презентации, веб-сайты и многое другое с помощью AI | Gamma

Програма Gamma дійсно спрощує створення презентацій, особливо завдяки функціям штучного інтелекту, які дозволяють автоматично згенерувати структуру або навіть готові слайди за темою уроку. З одного боку, це економить час і допомагає створити наочний матеріал навіть педагогам, які не мають глибоких навичок у дизайні. Проте тут виникають важливі питання.

❗ Етичні зауваження

Використання автоматичної генерації контенту може призвести до того, що вчитель фактично «делегує» частину творчого процесу машині. Це може знизити глибину власного опрацювання теми. Учні також можуть помітити поверховість або шаблонність таких матеріалів. Навіть якщо презентація створена частково ШІ, відповідальність за точність, актуальність і педагогічну цінність несе саме вчитель. Іноді ШІ може допускати неточності, дублювати матеріал чи пропонувати не найкращі формулювання. Такий інструмент потенційно може стимулювати педагогів скорочувати час на підготовку і замінювати повноцінний аналіз теми «заготовками». Це суперечить високим стандартам педагогічної майстерності.

✅ Коли використання є виправданим

Найкращий варіант — використовувати Gamma як основу або чернетку, після чого ретельно допрацьовувати контент: додавати власні ідеї, глибокі пояснення, авторські коментарі. В умовах форс-мажору (термінова заміна уроку, нестача часу на підготовку) сервіс може допомогти «закрити прогалину», однак це має бути винятком, а не правилом. Gamma чудово підходить саме для створення сучасного дизайну слайдів і візуальних елементів, навіть якщо основний зміст ви додаєте самостійно.

З педагогічної та етичної точки зору повне покладання на ШІ у підготовці навчальних матеріалів не є добросовісною практикою. Урок — це не лише набір слайдів, а результат глибокої підготовки, адаптації матеріалу до конкретного класу, врахування освітніх завдань і рівня підготовки учнів. Gamma — це лише інструмент, а не заміна вчительської майстерності. Тому оптимально використовувати цей сервіс як допоміжний ресурс для оформлення і структурування презентацій, але змістовне наповнення має залишатися зоною відповідальності педагога.

Переваги та недоліки програми Gamma

 

✅ Переваги

  1. Програма має простий і логічний дизайн, що дозволяє навіть новачкам швидко освоїтися.

  2. Функція генерації структури або навіть повної презентації на основі кількох ключових слів значно економить час.

  3. Gamma автоматично підбирає сучасні теми оформлення, що робить презентацію стильною без зайвих зусиль.

  4. Сервіс працює прямо в браузері, що зручно для навчальних закладів із обмеженими ресурсами.

  5. Усі зміни зберігаються в хмарі в режимі реального часу, що мінімізує ризик втрати даних.

  6. Легко поділитися презентацією через посилання, завантажити як PDF або PowerPoint.

  7. Підтримка вставки відео, інтеграція з Google Drive, можливість імпорту даних.

❌ Недоліки

  1. Генератор презентацій на базі ШІ може видавати загальні або недостатньо релевантні результати, що потребують доопрацювання вручну.

  2. Деякі функції (наприклад, розширені стилі чи експорт у PPTX) доступні лише у платній версії.

  3. Оскільки це онлайн-сервіс, без підключення до мережі працювати не вийде.

  4. Gamma більше орієнтована на прості, статичні презентації. Для користувачів, які звикли до розширених анімацій PowerPoint чи Keynote, функціонал може здатися обмеженим.

Покрокова інструкція для педагогів

Крок 1. Реєстрація та вхід у Gamma

  1. Перейдіть на сайт https://gamma.app/.

  2. Натисніть кнопку Sign up (Зареєструватися) або Log in (Увійти), якщо у вас вже є акаунт.

  3. Для зручності можна увійти через акаунт Google або Microsoft.


Зверніть увагу, що на цьому етапі можна одразу змінити мову на українську

 

Далі платформа Вас запитає: “Як ви плануєте використовувати Gamma?”

Це потрібно для того, щоб персоналізувати ваш досвід у сервісі залежно від потреб користувача. Нижче запропоновано три варіанти відповіді:

  1. Для роботи (з іконкою портфеля) – вибір для тих, хто планує використовувати Gamma у професійних цілях (наприклад, бізнес-презентації).

  2. Для особистого користування (з іконкою комп’ютера) – для особистих проектів, хобі чи інших некорпоративних завдань.

  3. Для освіти (з іконкою книжки) – для студентів і викладачів, що створюють навчальні матеріали.

Унизу знаходиться кнопка “Продовжуйте”, яка дозволяє перейти до наступного кроку після вибору однієї з опцій.

Цей крок допомагає сервісу налаштувати інтерфейс та пропозиції функцій так, щоб вони найкраще відповідали вашій сфері діяльності.

Крок 2. Початок роботи у Gamma

Користувачу пропонуються три варіанти старту роботи, кожен із коротким описом:

  1. Вставити текст

    • Опис: “Створюйте з нотаток, конспекту або наявного контенту.”
      Цей варіант дозволяє вручну вставити свій текст (наприклад, конспект уроку) для подальшого оформлення у вигляді презентації.

      Найкращий варіант для вчителя, якщо у вас вже є підготовлений конспект або нотатки до уроку. Ви вставляєте власний матеріал, і Gamma лише допомагає красиво його оформити у вигляді презентації.

  2. Згенерувати

    • Опис: “Створюйте з однорядкового запиту за кілька секунд.”
      Це найпопулярніший варіант (позначено як “Популярні”), коли презентація генерується автоматично на основі короткого запиту (наприклад, теми уроку).
      Зручно, коли потрібно створити презентацію дуже швидко, наприклад, у разі заміни уроку або термінової підготовки. Ви вводите лише тему (наприклад: «Тваринний світ України»), і система сама створює слайди.

  3. Імпорт файлу або URL-адреси

    • Опис: “Покращуйте існуючі документи, презентації або веб-сторінки.”
      Ця опція дозволяє завантажити вже готовий документ або вставити посилання для автоматичного перетворення його в презентацію.
      ✅ Корисно, якщо у вас вже є готовий файл (наприклад, текстовий документ з темою уроку чи старі презентації) і ви хочете оновити дизайн або структуру.

👉 Призначення цього кроку: дати змогу обрати спосіб створення презентації залежно від вихідного матеріалу, щоб максимально адаптувати процес під ваші потреби.

Крок 3. Створюємо презентацію у Gamma

 

Варіант “Вставити текст”

 

Якщо ви обрали “Вставити текст”, то у вас відкриється вікно, в яке вам потрібно вставити текст вашого конспекту. Тут показаний приклад конспекту уроку з темою в 6 класу «Вступ. Як вивчають історію стародавнього світу».

Під текстовим полем розташоване питання:
“Що б ви хотіли створити за допомогою цього контенту?”

Є кілька варіантів:

  1. Презентація (обрана опція) – обираємо цей варіант

  2. Веб-сторінка

  3. Документ

  4. Соціальний (для соцмереж)

🔵 Кнопка продовження:
Внизу знаходиться кнопка “Продовжуйте”, щоб перейти до наступного кроку створення на основі вставленого тексту.

Наступний етап – редагування контенту в Gamma після того, як користувач вставив текст і обрав створення презентації.

🔹 Центральна частина (“Зміст”):
Тут показаний увесь текст уроку у вигляді чернетки. Він містить повний конспект: тему, мету уроку (навчальна, розвивальна, виховна), опис ходу уроку, завдання, підсумок і домашнє завдання.
У верхній частині є два режими:

  • Вільна форма (обрано зараз) – дозволяє працювати з текстом як із цілісним документом.

  • Карта за карткою – дозволяє переглянути поділ контенту по слайдах/картках.

🔹 Ліва панель (“Налаштування”):

  1. Текстовий вміст:

    • Кнопки:

      • Згенерувати (для автоматичного наповнення),

      • Конденсуйте (для скорочення тексту),

      • Заповідник (збереження варіантів).

    • Можливість обрати Максимальний текст на слайді:

      • Коротко

      • Середній

      • Детально (обрано зараз).

    • Мова виводу: Українська.

  2. Зображення:
    Обраний варіант – Зображення зі штучним інтелектом: Flux Fast (це означає, що до презентації будуть автоматично додані ілюстрації).

  3. Формат:
    Вибраний формат – Презентація – Традиційний.

🔹 Права панель:

  • Поле для додаткових інструкцій (порожнє – необов’язкове).

  • Підказка: пояснює, що у вільній формі можна масштабувати зміст і перетворювати його у будь-яку кількість слайдів.

👉 Призначення цього кроку:
Це етап, коли користувач може редагувати текст, визначати обсяг інформації на кожному слайді, додавати зображення, змінювати формат і налаштовувати майбутню презентацію. Дуже корисний для вчителя, щоб переглянути і підкоригувати контент до того, як презентація буде остаточно сформована.

У безкоштовній версії програми можна створити максимально – 10 слайдів

Наступний крок – вибір теми оформлення у програмі Gamma, коли ви вже підготували або згенерували контент презентації.

🔹 Ліва частина (попередній перегляд):

  • “Це рубрика” – заголовок блоку.

  • Зображення з підписом “Зображення 1”, поруч з поясненням, що можна змінювати зображення й додавати більше тексту.

  • Основний текст у центрі:
    “Це попередній перегляд теми” – пояснює, що це лише демонстрація вигляду.
    Є кнопки (Основна кнопка, Вторинна кнопка) і посилання, щоб показати, як виглядатимуть різні елементи презентації у вибраній темі.

🔹 Права частина (панель вибору):

  • Заголовок: “Виберіть тему.”

  • Кнопки:

    • Згенерувати – для автоматичного підбору теми.

    • Шафл-тема – перемішування тем для випадкового вибору.

  • Категорії тем:

    • Темнота, Світло, Професійна, Кольорові.

  • Перелік доступних тем з мініатюрами, наприклад:

    • Atmosphere

    • Blueberry (обрана зараз)

    • Kraft, Mystique, Petrol, Blues тощо.

👉 Призначення цього кроку:
Це етап, коли ви можете налаштувати зовнішній вигляд презентації, обравши тему з колірною гамою, шрифтами та стилями, щоб вона виглядала професійно або креативно залежно від цілей уроку. Попередній перегляд дозволяє одразу побачити зміни перед фінальним збереженням.

Після того, як ви натиснете кнопку “Згенерувати”, у вас відкриється вікно, де в режимі реального часу буде створюватись презентація. Цю вкладку, доки не створиться повністю ваш проєкт, закривати неможна. На кожному слайді буде відображатись водяний знак із логотипом Gamma, якщо ви використовуєте безкоштовну версію.

Тут можна переглянути всю презентацію, яка була створена під час цього генерування.

Далі – фінальний крок у Gamma – експорт презентації (яким чином ми можемо її завантажити та поширити серед учнів чи колег).

Можна обрати такі варіанти:

  • Співпрацювати – для спільної роботи.

  • Поділитися – створення посилань або кодів для вбудовування.

  • Експорт (активна зараз) – для завантаження файлу.

  • Кнопка “Опублікувати на сайті…” для онлайн-публікації.

🔵 Основні опції експорту:

  1. Експорт на PDF

  2. Експорт на PowerPoint

  3. Експорт до Google Slides (новий)

  4. Експорт у форматі PNG (картинки кожного слайду) – завантажуються архівом

Усі опції мають значок завантаження праворуч.

Важливо, що градієнти заголовків експортуються одноманітно (PDF і PowerPoint не підтримують їх як у Gamma). Є рекомендації для правильного відображення в PowerPoint і Google Slides – наприклад, завантажити потрібні шрифти (Nunito, PT Sans).

👉 Призначення кроку:
Цей етап дозволяє зберегти готову презентацію в зручному форматі або поширити її через онлайн-посилання. Вчитель може вибрати потрібний формат для демонстрації на уроці (наприклад, PDF чи PowerPoint) або поділитися презентацією з колегами.

Ця презентація буде зберігатись у вашому архіві в Gamma. Щоб її там знайти, натисніть на значок будиночка в лівому верхньому куточку, і відкриється архів

Варіант “Згенерувати”

Якщо ви обрали варіант генерації нового проєкту у Gamma за допомогою штучного інтелекту, то вам також буде запропоновано чотири варіанти для вибору типу контенту:

  1. Презентація (активно зараз)

  2. Веб-сторінка

  3. Документ

  4. Соціальний (для соцмереж)

🔵 Додаткові налаштування:

  • Кількість слайдів: в картки

  • Стиль: За замовчуванням

  • Мова: Українська

🔵 Головне поле:
Текстове поле з підказкою: “Опишіть, що ви хотіли б зробити” – сюди потрібно ввести тему або опис бажаного результату. Я прошу його створити урок на ту саму тему, за якою у мене був мій власний конспект

Далі програма пропонує мені натиснути кнопку “Створити контур”. Я її натискаю, і Gamma пропонує мені план майбутньої презентації

Тут важливо перевірити, чи відповідає цей план матеріалу підручника, за яким ви навчаєтесь, та навчальній програмі. Якщо все влаштовує, то натискайте кнопку “Згенерувати”.

Тут можна переглянути презентацію, яку мені згенерував ШІ на тему уроку. В неї можна вносити коригування (якщо ви оберете “Вставити текст”, то в готовій презентації також можна змінювати наповнення) – змінювати текст, картинки і шаблони слайдів, якщо вибір ШІ є некоректним чи вам не подобається.

Наприклад, мене не влаштовує такий слайд. Я хочу зробити його більш структурованим і цікавим для учнів.

Для внесення змін мені треба навести курсором мишки в лівий верхній куток, де відкриється можливий функціонал

Я змінила шаблон слайду, додавши верхнє поле з візерунком, та змінила колір слайду на білий, щоб текст виразніше сприймався візуально

Експортування презентації відбувається так само, як було описано вище (див. “Вставити текст”).

Варіант “Імпорт файлу чи URL-адреси”

Це етап, коли користувач може імпортувати вже готовий контент з різних джерел (локальний файл, Google Drive або URL) для автоматичної трансформації в презентацію чи інший потрібний формат.

🔹 Три варіанти імпорту:

1️⃣ Завантажити файл

  • Підтримувані формати:

    • PowerPoint (PPTX)

    • Документи Word

    • PDF-файли
      Це дозволяє завантажити локальний файл із комп’ютера для автоматичного перетворення в презентацію чи інший формат.

2️⃣ Імпорт з диска

  • Підтримка:

    • Google Slides

    • Google Docs
      Цей варіант дозволяє імпортувати файли прямо з Google Drive.

3️⃣ Імпорт з URL-адреси

  • Підтримка:

    • Веб-сторінки

    • Блоги або статті

    • Документи для загального доступу
      Це дозволяє вставити посилання на матеріали з інтернету для автоматичного створення презентації.

🔹 Додаткове повідомлення внизу:
“Якщо ваш файл не підтримується, ви також можете вставити текст” (є посилання на опцію вставки тексту).

Я буду завантажувати свою презентацію, яку створювала власноруч, у форматі PDF по тій самій темі уроку, яка вже згадувалась вище

Після того, як файл завантажився, я натиснула “Згенерувати”. У мене відкрилось вікно, де Gamma детально розібрала мою презентацію на окремі частини, щоб створити нову.

Після цього треба також натиснути “Згенерувати”, обрати тему і дочекатись, доки Gamma “удосконалить” мою версію презентації. Результат мені не сподобався, можете переглянути його тут. Тому використовувати такий формат не раджу.

Вирішила надати шанс програмі, давши їй на опрацювання посилання на сторінку з мережі. Це посилання не стосувалось теми уроку.

Зазначу, що весь матеріал – текстовий і графічний, Gamma експортувала коректно, а ось при генерації презентації виникло чимало недоліків. Подивитись результат можна тут.

Я щиро закликаю вас створювати унікальні власні презентації, адже саме ваш досвід і бачення теми роблять уроки неповторними і дієвими.

Якщо ж ви прагнете заощадити час або отримати гарантовано якісний результат — запрошую вас придбати професійно підготовлені презентації на моєму сайті. Це авторські матеріали, створені з урахуванням освітніх програм і методичних рекомендацій, які ви зможете легко інтегрувати у свої заняття ✅

Разом робимо освіту цікавішою та якіснішою! 🚀

1 травня в історії: неймовірна подорож крізь століття

1 травня – це день, що святкується у багатьох країнах світу як День праці. Але його історія набагато глибша й цікавіша. Сьогодні ми вирушаємо у подорож крізь час, щоб побачити найважливіші події цього дня!

🌍 Великі зміни в історії великих держав

305 – римський імператор Діоклетіан добровільно залишив трон і оселився у своєму палаці. Цей палац у місті Спліт (Хорватія) досі можна відвідати як музей! Це був дуже незвичайний крок для правителя того часу!

Екскурсія в Спліт: 5 відомих речей, які не можна пропустити
Палац Діоклетіана

 

381 – імператор Феодосій І скликав собор у Константинополі, який вплинув на християнську церкву.

Феодосій Великий — Вікіпедія
Феодосій І

 

1218 – народився Рудольф I, перший король із династії Габсбургів.

Рудольф I Габсбург — Вікіпедія
Рудольф I

 

1328 – Англія офіційно визнала незалежність Шотландії.

1497 – мученицькою смертю загинув митрополит Київський Макарій, чиї мощі спочивають у Києві, у Володимирському соборі.

Священомученик Макарій Київськ. | Ближче до Бога
митрополит Київський Макарій

1937 – президент США Франклін Рузвельт підписав акт про нейтралітет, що не дозволяв США втручатись у військові події в Європі

🔭 Відкриття і люди, що змінили світ

1543 – вийшла книжка Миколая Коперника «Про обертання небесних сфер», яка довела, що Сонце – центр нашої планетарної системи.

Миколай Коперник | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
книжка Миколая Коперника «Про обертання небесних сфер»

1576 – Стефан Баторій став королем Польщі й князем Литви, території якої включали й українські землі.

Стефан Баторий — Википедия
Стефан Баторій

1682 – відкрилася Паризька обсерваторія.

undefined
Паризька обсерваторія

1707 – народилася Велика Британія після об’єднання Англії та Шотландії.

1753 – Карл Лінней придумав систему назв для всіх рослин світу.

Карл Лінней — Вікіпедія
Карл Лінней

1786 – прем’єра опери «Весілля Фігаро» Моцарта.

1836 – перша постановка «Ревізора» Гоголя, який народився на Полтавщині.

1840поява перших у світі поштових марок у Великій Британії.

1851 – у Лондоні відкрили першу Всесвітню виставку.

1855 – народився Микола Кащенко, видатний український біолог, засновник зоологічного музею в Києві.

Кащенко Микола Феофанович — Вікіпедія
Микола Кащенко

 

1884 – у Чикаго розпочали будівництво першого хмарочоса.

1886 – у США стартували страйки за 8-годинний робочий день – саме вони стали основою свята 1 травня у світі й Україні.

1889 – з’явився аспірин.

1890 – вперше робітники з різних країн святкували Міжнародний день праці.

1924 – у Харкові збудували перший український гусеничний трактор «Комунар».

Коммунар (трактор) — Википедия
Коммунар (трактор)

1931 – у Нью-Йорку відбулася церемонія відкриття 102-поверхового хмарочоса “Емпайр Стейт Білдінг” архітектора Вільяма Лема.

Эмпайр-стейт-билдинг — Википедия
Емпайр Стейт Білдінг

1939 – на екрани вийшов фільм «Щорс» Олександра Довженка, що показав боротьбу українців за свободу.

Щорс. Таємниця смерті та початок міфу | Історична правда
фільм «Щорс» Олександра Довженка

1944 – прем’єрою «Сорочинський ярмарок» відкрився Київський театр музичної комедії.

💪 Боротьба і героїзм

1913 – у Києві, Харкові, Одесі та інших містах України відбулися масштабні страйки робітників за права праці.

1919 – на території Української Народної Республіки 1 травня вперше святкували офіційно: у Києві проходили паради, мітинги і театралізовані вистави, а над Софійською площею літали літаки!

1945 – у Берліні в ході Берлінської операції встановлено штурмовий прапор 150-ї дивізії, прийнятий в СРСР та росії як символ перемоги над нацизмом (“прапор перемоги”). Серед героїв, які встановлювали прапор, був українець Олексій Берест, якого довгий час несправедливо забували згадувати.

Олексій Берест
Олексій Берест

1966 – Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили синьо-жовтий прапор у Києві на даху інституту. Це був відчайдушний вчинок у той час!

Георгій Москаленко і Віктор Кукса. Зухвалі прапороносці
Георгій Москаленко і Віктор Кукса

 

У цей же день The Beatles дали свій останній концерт в Англії.

The Beatles — Википедия
The Beatles

1971 – у Нью-Йорку відбулася півторатисячна демонстрація на захист дисидента Валентина Мороза, ув’язненого в Україні. Акцію організували українські молодіжні і студентські організації США

Судовий процес Валентина Мороза: розсекречені матеріали

🌾 Пам’ятні події і наслідки

1986 – у Києві відбулася першотравнева демонстрація через кілька днів після аварії на Чорнобильській АЕС. Люди ще не знали, що рівень радіації був дуже небезпечним.

День 1 травня 1986 року. Якою була першотравнева демонстрація на Хрещатику

1990 – офіційна першотравнева демонстрація відбулася востаннє.

1999 – Україна приєдналася до Організації Чорноморського економічного співробітництва, важливого для розвитку регіону.

2004 – найбільше розширення ЄС: новими членами стали сусідні до України країни – Польща, Угорщина, Литва, Латвія та інші.

2011 – США оголосили про знищення Осами бен Ладена.

2017 – в Україні День міжнародної солідарності трудящих офіційно перейменували на День праці. Вихідний 2 травня скасували. Неробочим залишили лише 1 травня. За традицією, у травневі вихідні українці відпочивають на природі. Втім, на період воєнного стану вихідні на свята, які припадають на будні дні, скасовуються.

2018 – успішне випробування ракети Falcon 9 Ілона Маска.

2021 – масові щеплення проти COVID-19 відбувалися по всьому світу, зокрема і в Україні.

2022 – 1 травня в Україні відзначалося як день єдності та підтримки наших захисників у боротьбі за свободу.

Кожен рік додає нові сторінки до історії 1 травня. Цей день завжди був символом боротьби за права людей, відкриттів і змін. Для України він особливий, бо в ньому є багато прикладів нашої сили, героїзму й прагнення до свободи. Можливо, у майбутньому саме ти напишеш новий розділ цієї історії?

Список джерел:

  1. Енциклопедія історії України. (н.д.). Інститут історії України НАН України. https://www.history.org.ua
  2. BBC Україна. (н.д.). https://www.bbc.com/ukrainian
  3. Європейський Союз. (н.д.). Офіційний сайт ЄС. https://europa.eu
  4. Історія в школі. (н.д.). https://history.vn.ua
  5. Україна Incognita. (н.д.). https://incognita.day.kyiv.ua
  6. Український інститут національної пам’яті. (н.д.). https://uinp.gov.ua
  7. Укрінформ. (н.д.). Архів новин. https://www.ukrinform.ua
  8. Вікіпедія. (н.д.). https://uk.wikipedia.org
  9. Радіо Свобода. (н.д.). https://www.radiosvoboda.org
  10. United Nations. (н.д.). Reports and statistics. https://www.un.org
  11. European Commission. (н.д.). Reports and statistics. https://ec.europa.eu

Ваш підліток постійно в телефоні, та ігнорує підготовку до НМТ❓

Застосовуйте інтерактивні ігри
Гейміфікація сприяє ефективному та цікавому закріпленню фактів. Спробуйте наші онлайн-тести та історичні квести для підготовки.


👉 32 теми з історії України — у вигляді ігор на телефоні чи комп’ютері.
👉 Дитина думає, що просто грає, а насправді — готується до іспиту!

📲 Спробуйте зараз — безкоштовно!
👉 https://anastasiiahridina.com.ua/product-category/tests/

Чат підтримки Офлайн