Чотири десятиліття тому Генеральна Асамблея ООН, шокована стражданнями палестинських і ліванських дітей під час війни 1982 р., проголосила 4 червня Міжнародним днем невинних дітей — жертв агресії (резолюція ES-7/8). Відтоді дата нагадує світу: у будь-якому конфлікті першими й завжди найуразливішими залишаються діти.
Український вимір: дитинство під обстрілами
Три роки повномасштабної війни РФ проти України перетворили шкільні класи на укриття, а дитячі мрії — на план евакуації. За верифікованими даними ООН, щонайменше 2 520 дітей убито чи поранено з лютого 2022 р. — реальна цифра напевно більша . 2024-й став для українських дітей найгіршим: кількість жертв зросла на 50 % порівняно з 2023-м. Квітень 2025-го став рекордно кривавим: 19 дітей загинули, 78 дістали поранення — найвищий місячний показник із червня 2022 р.
Щоденну загрозу посилюють атаки на цивільну інфраструктуру: понад 1 600 шкіл і ≈ 780 лікарень уже пошкоджені чи зруйновані . Однак фізичні рани — лише частина картини. Опитування UNICEF серед 23 000 дітей показує: кожна п’ята дитина втратила близького родича або друга, а кожна третя відчуває такий розпач, що «не може робити звичні речі» .
Війна вирвала дітей із домівок: 3,7 млн українців залишаються внутрішньо переміщеними, з них щонайменше 736 000 — діти, а ще 6,8 млн перебувають у ролі біженців у Європі .
Окрема трагедія — примусове вивезення: за даними Conflict Observatory Єльського університету, підтверджено понад 19 500 випадків викрадення українських дітей; повернути вдалося менш як 1 300. Міжнародний кримінальний суд уже видав ордери на арешт причетних посадовців за цей злочин, прирівняний до воєнного.
| Конфлікт | Загиблі / поранені діти | Ключові загрози |
|---|---|---|
| Україна | ≥ 2 520 убитих і поранених; у квітні 2025 р. — найбільше жертв за три роки | Масовані ракетні удари, мінна небезпека, депортації, руйнація шкіл і лікарень |
| Смуга Гази | ≥ 16 278 убитих; > 34 000 поранених від жовтня 2023 р. | Блокада, удари по житлових районах, брак медичної допомоги |
| Судан (Дарфур) | +83 % зростання дитячих жертв, 825 000 дітей у пастці бойових дій; 15 млн — потребують гуманітарної допомоги | Масове переміщення, голод, атаки на гуманітарні конвої |
Як реагує світ і Україна
Механізм ООН щодо дітей у конфліктах фіксує «тяжкі порушення» й заносить винних до «списку ганьби».
UNICEF, Save the Children, «Лікарі без кордонів» розгорнули мобільні бригади психологічної підтримки, точки «безпечного навчання» та програми перехресних вакцинацій уздовж лінії фронту.
Київ співпрацює з МКС та Гаазькою платформою документування злочинів: воєнні злочини проти дітей виділено в окремий реєстр.
Усередині країни працює держплатформа «Діти війни», гаряча лінія 116 000 та мережа ювенальних прокурорів, які супроводжують справи про насильницьке зникнення й депортацію неповнолітніх.
Що може зробити кожен
Підтримати фонди («СОС Дитячі містечка», «Ти не один», Come Back Alive) пожертвою чи волонтерством.
Не мовчати: поширювати історії, як-от про трьох братів і сестер із Коростишева, загиблих від уламків російської ракети 28 травня 2025 р.
Адвокація: підписувати петиції за повернення депортованих дітей, вимагати санкцій за обстріли шкіл.
Освіта й психічне здоров’я: учителям-волонтерам доступні безкоштовні курси ЮНІСЕФ з «психологічної першої допомоги» та організації навчання в укритті.
Нагадаємо собі й світові
4 червня — це дзеркало совісті, в якому відбиваються обличчя дітей, що втратили дім, друзів чи частину себе. У час, коли російські ракети й досі падають на українські міста, а гул артилерії в Судані й Газі не стихає, згадка про Міжнародний день дітей — жертв агресії перетворюється на заклик: захистити дитинство там, де дорослі обрали війну.
Лише наполеглива солідарність — від ретельного документування злочинів і гуманітарної допомоги до політичної волі й справедливого правосуддя — зможе, зрештою, зробити так, щоб словосполучення «діти-жертви агресії» залишилося тільки в історичних архівах.